Ухвала суду № 93148929, 26.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

26.11.2020 справа №914/2078/20

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р. у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського»

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»,

відповідача 2: ОСОБА_1 ,

відповідача 3: ОСОБА_2 ,

відповідача 4: ОСОБА_3 ,

відповідача 5: ОСОБА_4 ,

відповідача 6: ОСОБА_5 ,

відповідача 7: ОСОБА_6 ,

відповідача 8: ОСОБА_7 ,

відповідача 9: ОСОБА_8 ,

відповідача 10: ОСОБА_9

про: визнання недійсними правочинів,

Представники сторін: не викликались,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у справі №914/2078/20 (надалі по тексту - «Ухвала»), відповідно до якої, суд ухвалив: прийняти викладену в заяві (вх.№2990/20 від 18.11.2020р.) відмову Приватного акціонерного товариства «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» від позову; провадження у справі №914/2078/20 закрити; клопотання Приватного акціонерного товариства «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» про повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, задовольнити; повернути Приватному акціонерному товариству «Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» (місцезнаходження: Україна, Львівська обл., Самбірський р-н, село Вістовичі, вул.Берегова, будинок 26; ідентифікаційний код: 05423366) з Державного бюджету України 9459,00грн. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №1170 (#547602499414) від 13.08.2020р.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, представник відповідачів 2, 3, 4, 6 у підготовчому засіданні 18.11.2020р. усно заявив, що докази понесення відповідачами 2, 3, 4, 6 судових витрат будуть подані ними у відповідності до ст.221 ГПК України.

23.11.2020р. о 17:10год. від відповідача 6 на електронну адресу суду надійшло клопотання про розподіл судових витрат, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації 24.11.2020р. за вх.№3037/20р. До вищевказаного клопотання відповідачем долучено копії документів, які на його думку, підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

Розглянувши матеріали клопотання відповідача 6 про розподіл судових витрат (вх.№3037/20 від 24.11.2020р.), суд зазначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, вищевказаний, встановлений ГПК України 5-денний строк для подання доказів, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, пов`язаний у цій справі з постановленим судовим рішення у цій справі - ухвалою від 18.11.2020р.

Отже, перебіг такого строку почався з 19.11.2020р., при цьому, останнім днем зазначеного строку був 23.11.2020р.

Згідно з ч.6 ст.116 ГПК України, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Як зазначено вище, клопотання відповідача 6 про розподіл судових витрат надійшло на електронну адресу суду 23.11.2020р. о 17:10год., при цьому, робочий час в Господарському суді Львівської області закінчився 23.11.2020р. о 17:00год.

Суд зазначає, що норми ст.ст.129, 130 ГПК України не встановлюють обов`язку сторони подавати докази понесення нею судових витрат лише шляхом подання таких безпосередньо до суду (канцелярії суду, відділу автоматизованого документообігу та обробки інформації суду), а подання доказів понесення судових витрат не є тією процесуальною дією, що може вчинятися лише в суді у межах робочого часу суду, як цього вимагають норми частини 6 статті 116 ГПК України, а відповідач 6 вправі був подати клопотання про розподіл судових витрат із відповідними доказами, зокрема, але не виключно, шляхом надіслання таких на електронну адресу суду до 24 години 23.11.2020р.

Враховуючи викладене, клопотання (вх.№3037/20 від 24.11.2020р.) разом із доказами, що на думку відповідача 6, підтверджують понесення ним судових витрат у цій справі, подано до суду в межах встановленого строку.

При цьому, суд зазначає, що представлені у вищевказаному клопотанні матеріали є достатніми для такої до розгляду.

Згідно з ч.6 ст.130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Європейський суд з прав людини у справі Bellet v. France зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до ч.4 ст.120 ГПК України, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з п.п.1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р., нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи наведені вище нормативні строки пересилання поштової кореспонденції, а також адреси місцезнаходження сторін у цій справі та суду й необхідність викликати сторін та завчасно повідомити сторін у цій справі про дату, час та місце судового засідання, з метою забезпечення реалізації конституційного права особи на доступ до суду шляхом участі у судовому засіданні та задля забезпечення всебічного, повного, об`єктивного та правильного вирішення питання про розподіл судових витрат відповідача 6 у цій справі, для забезпечення рівності всіх учасників судового процесу, дотримання засад верховенства права та змагальності сторін, керуючись ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд

Керуючись ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат ОСОБА_5 на професійну правничу допомогу у справі №914/2078/20 на 09.12.20р. о 14:30год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 4, ІІ поверх, каб. 204.

2. Викликати представників сторін у судове засідання.

3. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя М.Р. Король