Ухвала суду № 93148303, 26.11.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

"26" листопада 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/569/20

Суддя господарського суду Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.І.Ф. Паркет ЛТД”, с. Розівка Ужгородського району про скасування заходів забезпечення позову б/н від 09.11.2020 року (вх. № 02.3.1-03/5663/20 від 09.11.2020 року), вжитих ухвалою суду від 25.08.2020 року у справі № 907/569/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.І.Ф. Паркет ЛТД”, с. Розівка Ужгородського району до відповідача 1 – Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Ужгородського району, державного реєстратора Баранинської сільської ради Ужгородського району Мочар Івана Івановича та до відповідача 2 – Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк”, м. Ужгород про визнання недійсним та скасування рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар І.І. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – деревообробний комплекс, який знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області за Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк”, шляхом заборони відповідачам вчиняти будь – які дії, направлені на зміну власника нерухомого майна – деревообробного комплексу, яке знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області; вчиняти будь – які реєстраційні дії щодо нерухомого майна – деревообробного комплексу, який знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Р.І.Ф. Паркет ЛТД”, с. Розівка Ужгородського району звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Ужгородського району, державного реєстратора Баранинської сільської ради Ужгородського району Мочар Івана Івановича та до Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк”, м. Ужгород про визнання недійсним та скасування рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар І.І. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – деревообробний комплекс, який знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області за Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк”.

Разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову б/н, б/д шляхом заборони відповідачам вчиняти будь – які дії, направлені на зміну власника нерухомого майна – деревообробного комплексу, яке знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області; вчиняти будь – які реєстраційні дії щодо нерухомого майна – деревообробного комплексу, який знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області.

Як вказує позивач, метою звернення з позовом у даній справі є скасування реєстрації спірного майна за відповідачем 2 та, як наслідок, відновлення реєстрації такого майна за позивачем. Проте, можливе вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна на підставі заяв відповідача 2 зробить неможливим відновлення реєстрації речового права позивача на спірне іпотечне майно та відновлення порушених прав позивача загалом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.І.Ф. Паркет ЛТД”, с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області про забезпечення позову б/н, б/д, долучену до матеріалів позовної заяви у справі № 907/569/20, задоволено, заборонено Державному реєстратору Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Ужгородського району Мочар Івану Івановичу та Акціонерному товариству “Комерційний інвестиційний банк”, 88000, м. Ужгород вчиняти будь – які дії, направлені на зміну власника нерухомого майна – деревообробного комплексу, яке знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області та вчиняти будь – які реєстраційні дії щодо нерухомого майна – деревообробного комплексу, який знаходиться по вул. Трудовій, 2 А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області.

09.11.2020 року через канцелярію Господарського суду Закарпатської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Р.І.Ф. Паркет ЛТД”, с. Розівка Ужгородського району (стягувачем, позивачем у даній справі) подано заяву б/н від 09.11.2020 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 року у справі № 907/569/20. Заява обґрунтована зміною обставин, які визначали необхідність та доцільність забезпечення позовних вимог у справі № 907/569/20.

При цьому, позивач переконаний, що скасування застосованих судом вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ні стягувача (позивача у справі), ні інших осіб, що є сторонами спору у даній справі (відповідача 1 та 2), ні інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Отже, положення ст. ст. 136, 137 ГПК України надають позивачу право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з тим, на підставі ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення позову спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено про те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу.

У даному випадку, стягувач (позивач у справі) у поданій суду заяві наголошує якраз на зміні обставин, які визначали необхідність та доцільність забезпечення позовних вимог у справі № 907/569/20.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Як вбачається із поданої позивачем до суду заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі № 907/569/20, з часу задоволення судом заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та постановлення ухвали від 25.08.2020 року про забезпечення позову у справі № 907/569/20, у позивача відпала необхідність та доцільність забезпечення позовних вимог у справі № 907/569/20 саме на підставі ухвали від 25.08.2020 року, а тому, просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 25.08.2020 року у справі № 907/569/20.

За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 року у справі № 907/569/20 заходи забезпечення позову та задоволити заяву позивача про скасування таких заходів забезпечення позову. Скасування застосованих судом вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ні стягувача (позивача у справі), ні інших осіб, що є сторонами спору у даній справі (відповідача 1 та 2), ні інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Керуючись ст. ст. 138, 145, 243 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.І.Ф. Паркет ЛТД”, с. Розівка Ужгородського району (стягувача, позивача у даній справі) б/н від 09.11.2020 року (вх. № 02.3.1-03/5663/20 від 09.11.2020 року) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 року у справі № 907/569/20, задоволити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 року у справі № 907/569/20.

3. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

4. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку із перебуванням судді Пригари Л.І. на онлайн навчанні з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року та тимчасовою втратою працездатності суддею Пригарою Л.І. з 16.11.2020 року по 25.11.2020 року ухвалу складено та підписано 26.11.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.