Рішення № 93148137, 23.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4054/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 4 219 433,12 грн.

Представники:

від позивача: Панич О.В., довіреність б/н від б/д.;

від відповідача: Лахтарін І.А., ордер КС № 295583 від 07.10.2020.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 4 219 433,12 грн. невикористаної частини авансу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту на виготовлення та монтаж заводського випробувального комплексу № 0-32/001 від 26.02.2010 в частині виконання робіт.

Ухвалою від 28.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 21.08.2020.

19.08.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до претензій від 01.02.2019 та 04.02.2019 позивачем чітко вказано як підставу припинення контракту нібито наявність порушення відповідачем умов контракту. У своїй претензії від 04.02.2019 позивач не вказує, що він повідомляє про розірвання контракту. Таким чином, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстав позову позивач посилається на відмову від договору підряду згідно з претензіями, якими відповідача було повідомлено про відмову позивача від контракту з підстав порушення відповідачем умов укладеного контракту, а саме по етапам робіт №№ 4.3.3,4.3.4,5.1, 5.2,6.1,6.2, 6.3. Тобто, фактичними підставами для відмови від контракту є нібито порушення відповідачем умов контракту, а саме по етапам робіт №№ 4.3.3,4.3.4,5.1, 5.2,6.1,6.2, 6.3. Зазначив, що позов позивача до відповідача про стягнення коштів, з тими же вимогами (про стягнення з відповідача невикористаної частини авансу за контрактом в розмірі 4 219 433,12 грн.) і з тих же підстав вже були предметом розгляду іншої справи № 904/5265/18, що розглядалась Господарським судом Дніпропетровської області. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019, яким позовні вимоги було задоволено повністю, скасоване Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019, а в задоволенні позову - відмовлено. Постановою Верховного Суду від 29.01.2020 залишено без змін дану Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 904/5265/18. На підставі наведеного вище, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

19.08.2020 відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстав позову позивач посилається на відмову від договору підряду згідно з претензією, якими відповідача було повідомлено про відмову позивача від контракту з підстав порушення відповідачем умов укладеного контракту, а саме по етапам робіт №№ 4.3.3,4.3.4, 5.1, 5.2, 6.1,6.2,6.3. Тобто, фактичними підставами для відмови від контракту є нібито порушення відповідачем умов контракту, а саме по етапам робіт №№ 4.3.3,4.3.4,5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 6.3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019 яким позовні вимоги було задоволено повністю, скасоване Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019, а в задоволенні позову - відмовлено. Постановою Верховного Суду від 29.01.2020, залишено без змін дану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 904/5265/18. Вищевказане підтверджує тотожність вимог та підстав нового позову позивача з вимогами і підставами за позовом, що розглянутий у справі № 904/5265/18, оскільки в такій справі позивачем були пред`явлені такі ж вимоги, а фактичною підставою позову також виступає рішення позивача про відмову від контракту, про що відповідача було повідомлено претензією від 04.02.2019. Отже, подання позивачем нового позову до відповідача є намаганням позивача в обхід заборон ГПК України просити суд повторно розглянути позов, що вже розглядався у іншій справі та повторний розгляд якого забороняється приписами ГПК України, і є підставою для залишення позову без розгляду і закриття провадження у справі. На підставі наведеного вище відповідач просить суд закрити провадження у справі № 904/4054/20.

Ухвалою від 21.08.2020 відкладено підготовче засідання на 09.09.2020.

08.09.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою від 09.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 28.10.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 12.10.2020.

08.10.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

Ухвалою від 08.10.2020 суд задовольнив клопотання відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.

12.10.2020 позивач подав заяву про зміну підстав позову.

Під час підготовчого засідання представник позивача пояснив, що, як і у позовній заяві, в поданій 12.10.2020 заяві він визначає підставою позову ч.4 ст.849 ЦК України, однак уточнює свою позицію щодо претензії, на яку посилається. Пояснив, що 07.10.2020 ним було направлено відповідачу претензію саме з посиланням на ч. 4 ст. 849 ЦК України.

Ухвалою від 12.10.2020 відкладено підготовче засідання на 26.10.2020.

13.10.2020 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач виконав переважну частину робіт, передбачену календарним планом виконання робіт за контрактом, натомість, частково неприйнятими залишаються роботи по етапу № 4. Оціночна вартість виконаних робіт за етапом № 4 становить 3 912 969,21 грн. Ступінь виконання робіт за етапом № 4 підтверджується в тому числі багаторазовими демонстраційними випробовуваннями, які зафіксовані фото- та відеотехнікою, протоколом переговорів між Бінаціональною компанією «Алкантара Циклон Спейс» і ПАТ «Дніпроважмаш» від 18.05.2012: «На заводському випробувальному комплексі (ЗВК) на території АТ «Дніпроважмаш» в рамках виконання контракту № 0-32/001 від 26.02.2010. Оскільки виконання контракту здійснювалось на довгостроковій основі, то протягом строку дії контракту змінювались фактори, що впливали на вартість робіт і витрати виконавця, зокрема, але не виключно: зростання заробітної плати, цін на енергоносії, матеріали, запасні частини та комплектуючі тощо. Зростання цін на матеріали та енергоносії, фактичних витрат на заробітну плату виробничого персоналу, трудомісткість робіт по виготовленню устаткування, необхідність переузгодження низки договорів на поставку комплектуючих обумовили необхідність суттєвого збільшення собівартості робіт і понесених витрат за контрактом. Відповідачем в рамках виконання робіт за контрактом були укладені договори з субпідрядниками, які виконували відповідні обсяги робіт. Зокрема, з метою виконання етапу № 4 виконавцем були залучені як субпідрядники ОПЕК «Елкор», ТОВ «Гідромакс-Інжинірінг», ПРАТ «ВП «Техмаш», ПрАТ «ОІК», яким було сплачено за виконання робіт, спрямованих на реалізацію етапу № 4, коштів на загальну суму 2 366 050, 74 грн. На підтвердження даних витрат відповідачем додаються до даних заперечень докази про те, що з метою виконання робіт за етапом № 4 було використано матеріалів на загальну суму 109 790,72 грн. Фактично понесені витрати відповідача по виконанню контракту підтверджуються договорами з постачальниками відповідних матеріалів і договорами з субпідрядниками, накладними, первинними документами на поставку ТМЦ від постачальників, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, Довідкою взаеморозрахунків та виконання робіт за Контрактом № 0-32/001 на виготовлення та монтаж заводського випробувального комплексу від 26.02.2010 та ін. документами. Результати робіт, які були створені за контрактом, продовжують перебувати на зберіганні АТ «Дніпроважмаш». Щомісячні витрати АТ «Дніпроважмаш» на зберігання, охорону і утримання заводського випробувального комплексу (ЗВК), а також супутні витрати у зв`язку з цим становлять 147 983,83 грн. Загалом, починаючи з 31.12.2015 витрати ПАТ «Дніпроважмаш» по зберіганню, охороні і утриманню ЗВК склали 3 699 595,76 грн. Отже, сумарний розмір витрат АТ «Дніпроважмаш» на виконання робіт за етапом № 4 включає: розрахунки з субпідрядниками, які були залучені до виконання робіт за етапом № 4, у сумі 2 366 050,74 грн.; вартість використаних матеріалів для виконання робіт за етапом № 4 у сумі 109 790,72 грн.; розмір витрат на зберігання, охорону і утримання ЗВК у сумі 3 699 59576 грн. Загалом сумарний розмір витрат АТ «Дніпроважмаш» на виконання робіт за етапом № 4 з врахуванням витрат на утримання ЗВК становить 6 175 437,22 грн., загальний розмір коштів отриманих від замовника на виконання робіт, передбачених етапом № 4, етапом № 5, етапом № 6 становить 4 544 607,22 грн. Отже, розмір витрат АТ «Дніпроважмаш» перевищив розмір наданих замовником коштів на суму 1 630 830,00 грн.

21.10.2020 до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 21.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.10.2020 у підготовчому засідання була оголошена перерва до 28.10.2020

23.10.2020 відповідач подав до суду клопотання про призначення експертизи. У клопотанні відповідач просить провести комплексну судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- який обсяг фактично виконаних Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" робіт за етапом № 4 згідно з контрактом № 0-32/001 від 26.02.2010, укладеним між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець/відповідач) та Державним підприємством "Констукторське бюро "Південне ім. М.К.Янгеля" (замовник/позивач);

- яка вартість фактично понесених Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" витрат по виконанню робіт за етапом № 4 згідно з контрактом № 0-32/001 від 26.02.2010, укладеним між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець/відповідач) та Державним підприємством "Констукторське бюро "Південне ім. М.К.Янгеля" (замовник/позивач);

- яка вартість фактично понесених витрат Акціонерним товариством "Дніпроважмаш", починаючи з 01.01.2016, по утриманню заводського випробувального комплексу (ЗВК) згідно з Контрактом № 0-32/001 від 26.02.2010, укладеним між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець/відповідач) та Державним підприємством "Констукторське бюро "Південне ім. М.К.Янгеля" (замовник/позивач);

- яка вартість фактично понесених витрат Акціонерним товариством "Дніпроважмаш", починаючи з 01.01.2016, по утриманню заводського випробувального комплексу (ЗВК) згідно з Контрактом № 0-32/001 від 26.02.2010, укладеним між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець/відповідач) та Державним підприємством "Констукторське бюро "Південне ім. М.К.Янгеля" (замовник/позивач), залишається бути не відшкодованою позивачем відповідачу, з урахуванням суми сплаченого авансу за даним Контрактом.

Ухвалою суду від 28.10.2020 у задоволення клопотання Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про призначення комплексної судово-економічної експертизи - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 23.11.2020.

03.11.2020 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшло клопотання, в якому відповідач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Дніпровському районному суду м. Києва.

Ухвалою суду від 09.11.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У судове засідання 23.11.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача зазначив, що направив 18.11.2020 поштою додаткові письмові пояснення до суду.

Однак станом на 10:00 23.11.2020 вказані пояснення до суду не надійшли. Представник позивача надав усні пояснення.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010 між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (виконавець) було укладено контракт на виготовлення та монтаж заводського випробувального комплексу № 0-32/001 (далі - контракт).

Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботу «створення робочих місць для проведення заводських випробувань агрегатів стартового обладнання та стаціонарного стенда зборки головного блока КРК «Циклон-4» до їх поставки на космодром «Алькантара» на території виконавця, згідно доповнення № 2 до даного контракту. Замовник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх (п. 1.1. контракту в редакції протоколу розбіжностей).

Згідно з п. 1.3. контракту етапи та строки виконання робіт передбачені календарним планом (додаток № 2).

Передбачені контрактом роботи, виконуються виконавцем у повній відповідності з технічним завданням на виконання робіт № Циклон-4.12.8854.155 ТЗ (п. 2.1. контракту).

Відповідно до умов п. 2.7. контракту НТП, обладнання та інші матеріальні цінності, придбані або виготовлені згідно з контрактом, є власністю замовника. Виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання розпорядження замовника про порядок їх використання. Розголошення результатів, отриманих в ходів створення НТП (книги, монограми, брошури, статті, комп`ютерні програми та інше), потребує обов`язкового погодження.

Підставою для укладення контракту є контракт № ACS-22/2009 від 14.09.2009, укладений між ДП «КБ «Південне» та БК «АЦС» (п. 1.2. контракту).

Умовами п. 3.1. контракту в редакції протоколу розбіжностей, сторони погодили що договірна вартість робіт становить суму 20 646 456,00 грн., крім того ПДВ 4 129 291,20 грн., всього з ПДВ 24 775 747,20 грн.

Замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 80% від вартості робіт по кожному етапу, на підставі виставленого виконавцем рахунку. Залік сплаченого авансу здійснюється при розрахунках за кожен етап робіт (п. 3.2. контракту в редакції протоколу розбіжностей).

Датою виконання робіт по контракту вважається дата підписання замовником акта здачі-приймання (п. 3.3. контракту).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються за договірними цінами поетапно через відповідні рахунки в банківських установах у триденний строк від дати підписання акта здачі-приймання відповідного етапу та після надходження грошових коштів від Генерального замовника (п. 3.4. контракту в редакції протоколу розбіжностей).

Проект договірної ціні виконавець подає на погодження замовнику. До проекту додається калькуляція структури договірної ціни з розшифровкою витрат по статтях видатків (п. 3.5 контракту).

Приймання робіт здійснюється у відповідності до вимог ТЗ замовника. Акт здачі-приймання (в тому числі співвиконавців) та звітні матеріали за виконаний етап або роботу в цілому виконавець надає замовнику за 10 днів до обумовленого в календарному плані строку. Замовник протягом 10 робочих днів після приймання робіт відповідного етапу направляє виконавцю підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмові від приймання робіт (п. 4.1., 4.2., 4.3. контракту).

Пунктом 8 контракту сторони погодили строк його дії до 31.12.2011.

Протягом дії договору, сторонами було укладено ряд додаткових угоди про продовження строку дії контракту та введення в дію нових редакції календарного плату та відомостей виконання робіт по контракту, зокрема, додаткову угоди № 1 від 23.12.2011, № 2 від 09.10.2012, № 3 від 29.12.2012, № 4 від 27.12.2013, № 5 від 05.09.2014, № 6 від 07.04.2015 та № 7 від 30.05.2015.

Відповідно до додаткової угоди № 7 від 30.05.2015, сторони ввели в дію нову редакцію календарного плату та відомості виконання робіт, за якими роботи мали бути завершені до 15.12.2015.

На виконання умов контракту позивач перерахував відповідачу 19 000 000,00 грн. авансових платежів, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 2771 від 18.05.2010 про сплату відповідачу 9 000 000,00 грн. (т.1 а.с. 66);

- № 2987 від 20.05.2010 про сплату відповідачу 1 000 000,00 грн. (т.1 а.с. 67);

- № 6090 від 23.09.2010 про сплату відповідачу 3 000 000,00 грн. (т.1 а.с. 68);

- № 7328 від 10.11.2010 про сплату відповідачу 1 000 000,00 грн. (т.1 а.с. 69);

- № 7673 від 25.11.2010 про сплату відповідачу 1 000 000,00 грн. (т.1 а.с. 70);

- № 2840 від 13.05.2011 про сплату відповідачу 4 000 000,00 грн. (т.1 а.с. 71).

Позивач зазначає, що відповідача виконав роботи на суму 19 171 840,04 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти здачі-приймання науково-технічної продукції:

- № 1 від 23.08.2012 (1 етап робіт) на суму 2 094 618,69 грн. (т.1 а.с. 72);

- № 2 від 29.03.2013 (2 етап робіт) на суму 10 638 934,65 грн. (т.1 а.с. 73);

- № 3 від 26.06.2013 (3 етап робіт) на суму 6 113 112,60 грн. (т.1 а.с. 74);

- № 4 від 31.08.2015 (4.3.1., 4.3.2. підетапи робіт) на суму 325 174,10 грн. (т.1 а.с. 75).

Позивач здійснив оплату за виконання робіт по контракту за 1, 2, 3 етапами робіт у сумі 4 391 273,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 7102 від 27.09.2012 про сплату відповідачу 488 046,15 грн. (а.с. 76);

- № 2220 від 29.03.2013 про сплату відповідачу 2 000 000,00 грн. (а.с. 77);

- № 4028 від 12.06.2013 про сплату відповідачу 478 871,77 грн. (а.с. 78);

- № 8404 від 18.11.2013 про сплату відповідачу 1 424 355,24 грн. (а.с. 79);

Загальна сума сплачених позивачем по контракту коштів становить 23 391 273,16 грн. (19 000 000,00 грн. авансових платежів + 4 391 273,16 грн. оплати по актах).

Таким чином, невикористана частина одержаного відповідачем авансу становить 4 219 433,12 грн. (23 391 273,16 - 19 171 840,04 = 4 219 433,12).

Також, позивач надав до суду висновок Дніпропетровського представництва генерального замовника – Держаного космічного агентства України (том 1 а.с. 87-89), відповідно до якого невикористана відповідачем частина авансу становить 4 219 433,12 грн.

Позивач зазначає, що 02.02.2019 направив відповідачу претензію від 01.02.2019 (т. 1 а.с. 80-81), в якій повідомив, що Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" було прийнято рішення відмовитись від подальшого виконання контракту, у зв`язку із чим вимагав повернути невикористану частину авансу у розмірі 4 219 433,12 грн.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку (т. 1 а.с. 82).

05.02.2019 позивач направив відповідачу претензію від 04.02.2019 (т. 1 а.с. 83-84), в якій повідомив, що Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" було прийнято рішення відмовитись від подальшого виконання контракту. Повідомив відповідача про розірвання контракту та вимагав повернути невикористану частину авансу у розмірі 4 219 433,12 грн.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку (т. 1 а.с. 85-86).

08.10.2020 позивач направив відповідачу претензію від 07.10.2020 (т. 1 а.с. 189), в якій повідомив, що Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", керуючись ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, відмовляється від послуг відповідача з приводу виконання умов контракту. Вимагав повернути невикористану частину авансу у розмірі 4 219 433,12 грн.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії, позивач надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку (т. 1 а.с. 190).

Однак, як зазначає позивач, відповідач невикористану частину авансу у розмірі 4 219 433,12 грн. не повернув. Зважаючи на викладені обставини, позивач звернувся з даним позовом до суду, та вимагає стягнення суми 4 219 433,12 грн. в порядку ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Як вказано вище, за своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором підряду.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України.

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Правовий аналіз ч.2 та ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість, ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Таким чином, для правильного вирішення спору про стягнення попередньої оплати як наслідку відмови замовника від договору підряду необхідно достовірно встановити правомірність відмови замовника від договору, а також обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 Цивільного кодексу України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстави для відмови від договору підряду позивач у позові та в судовому засіданні чітко визначив саме ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України.

08.10.2020 позивач направив відповідачу претензію від 07.10.2020 (т. 1 а.с. 189), в якій повідомив, що Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", керуючись ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, відмовляється від послуг відповідача з приводу виконання умов контракту. Вимагав повернути невикористану частину авансу у розмірі 4 219 433,12 грн.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку (т. 1 а.с. 190).

Відтак, позивач (як замовник) скористався власним безумовним правом, передбаченим ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, щодо розірвання контракту в односторонньому порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові наслідки розірвання договору встановлені ст.653 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України правовим наслідком відмови замовника від договору підряду, навпаки, є обов`язок останнього виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач виконав переважну частину робіт, передбачену календарним планом виконання робіт за контрактом, натомість, частково неприйнятими залишаються роботи по етапу № 4. Оціночна вартість виконаних робіт за етапом № 4 становить 3 912 969,21 грн. Ступінь виконання робіт за етапом № 4 підтверджується в тому числі багаторазовими демонстраційними випробовуваннями, які зафіксовані фото- та відеотехнікою, протоколом переговорів між Бінаціональною компанією «Алкантара Циклон Спейс» і ПАТ «Дніпроважмаш» від 18.05.2012: «На заводському випробувальному комплексі (ЗВК) на території АТ «Дніпроважмаш» в рамках виконання контракту № 0-32/001 від 26.02.2010. Оскільки виконання контракту здійснювалось на довгостроковій основі, то протягом строку дії контракту змінювались фактори, що впливали на вартість робіт і витрати виконавця, зокрема, але не виключно: зростання заробітної плати, цін на енергоносії, матеріали, запасні частини та комплектуючі тощо. Зростання цін на матеріали та енергоносії, фактичних витрат на заробітну плату виробничого персоналу, трудомісткість робіт по виготовленню устаткування, необхідність переузгодження низки договорів на поставку комплектуючих обумовили необхідність суттєвого збільшення собівартості робіт і понесених витрат за контрактом. Відповідачем в рамках виконання робіт за контрактом були укладені договори з субпідрядниками, які виконували відповідні обсяги робіт. Зокрема, з метою виконання етапу № 4 виконавцем були залучені як субпідрядники ОПЕК «Елкор», ТОВ «Гідромакс-Інжинірінг», ПРАТ «ВП «Техмаш», ПрАТ «ОІК», яким було сплачено за виконання робіт, спрямованих на реалізацію етапу № 4, коштів на загальну суму 2 366 050, 74 грн. На підтвердження даних витрат відповідачем додаються до даних заперечень докази про те, що з метою виконання робіт за етапом № 4 було використано матеріалів на загальну суму 109 790,72 грн. Фактично понесені витрати відповідача по виконанню контракту підтверджуються договорами з постачальниками відповідних матеріалів і договорами з субпідрядниками, накладними, первинними документами на поставку ТМЦ від постачальників, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, Довідкою взаеморозрахунків та виконання робіт за Контрактом № 0-32/001 на виготовлення та монтаж заводського випробувального комплексу від 26.02.2010 та ін. документами. Результати робіт, які були створені за контрактом, продовжують перебувати на зберіганні АТ «Дніпроважмаш». Щомісячні витрати АТ «Дніпроважмаш» на зберігання, охорону і утримання заводського випробувального комплексу (ЗВК), а також супутні витрати у зв`язку з цим становлять 147 983,83 грн. Загалом, починаючи з 31.12.2015 витрати ПАТ «Дніпроважмаш» по зберіганню, охороні і утриманню ЗВК склали 3 699 595,76 грн. Отже, сумарний розмір витрат АТ «Дніпроважмаш» на виконання робіт за етапом № 4 включає: розрахунки з субпідрядниками, які були залучені до виконання робіт за етапом № 4, у сумі 2 366 050,74 грн.; вартість використаних матеріалів для виконання робіт за етапом № 4 у сумі 109 790,72 грн.; розмір витрат на зберігання, охорону і утримання ЗВК у сумі 3 699 59576 грн. Загалом сумарний розмір витрат АТ «Дніпроважмаш» на виконання робіт за етапом № 4 з врахуванням витрат на утримання ЗВК становить 6 175 437,22 грн., загальний розмір коштів отриманих від замовника на виконання робіт, передбачених етапом № 4, етапом № 5, етапом № 6 становить 4 544 607,22 грн. Отже, розмір витрат АТ «Дніпроважмаш» перевищив розмір наданих замовником коштів на суму 1 630 830,00 грн.

Як вище встановлено судом, оплата за виконану та прийняту замовником частину робіт, зокрема, по актам № 1 від 23.08.2012 (1 етап робіт), № 2 від 29.03.2013 (2 етап робіт), № 3 від 26.06.2013 (3 етап робіт), № 4 від 31.08.2015 (4.3.1., 4.3.2. підетапи робіт), здійснена позивачем в повному обсязі, при цьому, належних та допустимих доказів в підтвердження виконання робіт за іншими підетапами відповідач суду не надав.

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 23.11.2020, відповідач вказав, що частина робіт не була оформлена відповідними актами, але підтверджується іншими первинними документами, результатами випробувань та ішими доказами. Зазначив, що сума авансу ним повністю використана.

Відповідач подав до суду в якості додатків до заперечень на відповідь на відзив договори та акти приймання-передачі зі своїми контрагентами (не позивачем по справі).

Господарський суд зазначає наступне.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

За своєю правовою природою акти здачі-приймання виконаних робіт є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Суд звертає увагу, що укладеним між позивачем та відповідачем контрактом передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються за договірними цінами поетапно через відповідні рахунки в банківських установах у триденний строк від дати підписання акта здачі-приймання відповідного етапу (п.3.4); акт здачі-приймання (в тому числі співвиконавців) та звітні матеріали за виконаний етап або роботу в цілому виконавець надає замовнику за 10 днів до обумовленого в календарному плані строку (п. 4.2.).

Акти приймання-передачі за іншими договорами, укладеними відповідачем, не можуть підтверджувати належне виконання робіт та прийняття їх замовником саме за контрактом №0-32/001 від 26.02.2010.

Щодо поданих відповідачем відеозаписів демонстративних випробувань, які на його думку підтверджують ступень виконання робіт за етапом № 4, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідні відеозаписи не є належними та допустимими доказами, на підставі яких можливо встановити дійсні обставини, які входять до предмету доказування.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача з посиланням на значне перевищення фактичних витрат на виконання робіт, яке сталося через зростання вартості робіт, адже матеріали справи не містять доказів внесення відповідних змін до договірної вартості робіт, зважаючи на те, що за приписами ч. 2 ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна в договорі є твердою.

Суд не вбачає підстав для вирахування з авансу суми витрат, понесених відповідачем на зберігання, охорону і утримання ЗВК, адже виходячи із приписів ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, до складу сум, на які має розраховувати підрядник у разі відмови замовника від договору підряду, входить плата за виконану частину підрядних робіт та сума збитків, завданих розірвання договору. Стягнення витрат підрядника, які безпосередньо не пов`язані з виконанням підрядних робіт, може бути предметом окремого позову.

Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 13.09.2019 у справі №№ 911/1433/18 (п.8.2.7.) вказав: «…відмова замовника від договору підряду в порядку частини четвертої статті 849 Цивільного кодексу України є іншою, самостійною підставою, яка ґрунтується на безумовному праві замовника та не ставиться в залежність від попереднього відшкодування підряднику його витрат та збитків, завданих таким одностороннім розірванням договору.»

Таким чином, стягнення збитків, завданих розірванням договору, або ж, як зазначає відповідач, фактично понесених витрат по утриманню заводського випробувального комплексу, є предметом окремого спору. В межах справи, що розглядається, відповідач зустрічний позов з відповідними вимогами не подавав.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2020, надаючи усні пояснення, зазначив про постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 13.09.2019 у справі №911/1433/18 (на яку посилався суд в ухвалі від 28.10.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті). Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до п.8.2.8 постанови відмова замовника від договору підряду «не може «виправдовуватись» безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини четвертої».

У справі №911/1433/18 були заявлені позовні вимоги про визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання договору. З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в п.8.2.8 згаданої постанови Верховного Суду йде мова про наявність підстав для визнання недійсною відмови замовника від договору в порядку саме ч.2 ст.849 ЦК України. («Оскільки положення частин другої та четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій, законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої цієї статті ЦК України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може «виправдовуватись» безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини четвертої.Обставини наявності або відсутності порушення умов договору підряду зі сторони підрядника мають безпосереднє значення для правильного вирішення судами спорів про визнання недійсною відмови замовника від договору підряду в порядку частини другої статті 849 ЦК України та підлягають з`ясуванню судами у вирішенні таких спорів.Водночас висновок про те, що ці обставини мають значення лише при визначенні підстав для стягнення збитків за порушення зобов`язання в межах окремого позовного провадження, є помилковим, оскільки прийняті у справі щодо оскарження односторонньої відмови замовника від договору підряду судові рішення можуть мати преюдиціальне значення для таких спорів.»).

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає твердження, наведені відповідачем у запереченні на відповідь на відзив, необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстав позову позивач посилається на відмову від договору підряду згідно з претензією, якими відповідача було повідомлено про відмову позивача від контракту з підстав порушення відповідачем умов укладеного контракту, а саме по етапам робіт №№ 4.3.3,4.3.4, 5.1, 5.2, 6.1,6.2,6.3. Тобто, фактичними підставами для відмови від контракту є нібито порушення відповідачем умов контракту, а саме по етапам робіт №№ 4.3.3,4.3.4,5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 6.3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019 яким позовні вимоги було задоволено повністю, скасоване Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019, а в задоволенні позову - відмовлено. Постановою Верховного Суду від 29.01.2020, залишено без змін дану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 904/5265/18. Вищевказане підтверджує тотожність вимог та підстав нового позову позивача з вимогами і підставами за позовом, що розглянутий у справі № 904/5265/18, оскільки в такій справі позивачем були пред`явлені такі ж вимоги, а фактичною підставою позову також виступає рішення позивача про відмову від контракту, про що відповідача було повідомлено претензією від 04.02.2019. Отже, подання позивачем нового позову до відповідача є намаганням позивача в обхід заборон ГПК України просити суд повторно розглянути позов, що вже розглядався у іншій справі та повторний розгляд якого забороняється приписами ГПК України, і є підставою для залишення позову без розгляду і закриття провадження у справі. На підставі наведеного вище відповідач просить суд закрити провадження у справі № 904/4054/20.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу (п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що в проваджені Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/5265/18 за позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш», в якому позивач просив суд стягнути з відповідача 4 219 433,12 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на виконання умов контракту № 0-32/001 від 26.02.2010 позивач здійснив на користь відповідача платежі на сумі 23 391 273,16 грн. У свою чергу, в порушення умов зазначеного контракту, відповідач свої зобов`язання з виконання робіт виконав частково, на суму 19 171 840,04 грн. Таким чином, вартість невиконаних робіт склала 4 219 433,12 грн., стягнення якої позивач вимагав в судовому порядку. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019 по справі № 904/5265/18 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на користь Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» 4 219 433,12 грн. невикористаної частини авансу, 63 291,50 грн. витрат зі сплати судового збору. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 по справі № 904/5265/18 апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019 у справі № 904/5265/18 скасовано. В задоволені позову відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2020 касаційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 904/5265/18 залишено без змін з урахуванням мотивів, що викладені у цій постанові Верховного Суду.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Судами по справі № 904/5265/18 (п.39,40 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2020) встановлено, що правовою нормою, якою позивач обґрунтовує своє право на відмову від подальшого виконання контракту, є ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України; у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги уповноваженим представником КБ "Південне" було підтверджено, що правовою підставою для відмови від укладеного з відповідачем контракту є саме приписи ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Господарський суд зазначає, що звертаючись до суду із даним позовом, позивач обґрунтовує своє право на відмову від подальшого виконання контракту ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України. Таким чином, при зверненні до суду із даним позовом позивачем фактично було обрано іншу підставу позову.

З аналізу п. 3 ч. 1 ст. 231 та п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи викладене, оскільки у справах № 904/5265/18 та № 904/4054/20 наявні різні підстави позовів, у суду відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку із чим заява відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 4 219 433,12 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 63 291,50 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сухий Острів , буд. 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 3, ідентифікаційний код 14308304) 4 219 433,12 грн. не використаної частини авансу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 63 291,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 27.11.2020

Суддя І.В. Мілєва