Рішення № 93148072, 17.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4502/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 3894334грн.68коп., 3% річних в розмірі 126042грн.28коп., інфляційної складової в розмірі 114422грн.96коп.

Представники:

від позивача: Богославський В.А., ордер серія АР №1021285 від 10.08.2020, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 3894334грн.68коп., 3% річних в розмірі 126042грн.28коп., інфляційної складової в розмірі 114422грн.96коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару на підставі договору поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019.

Позивач зазначає, що на виконання положень договору протягом червня, липня та вересня 2019 поставив на адресу відповідача товар на суму 3894334грн.68коп. В порушення вимог пункту 3.2 договору поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019 відповідач не сплатив вартість отриманого товару.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 126042грн.28коп., інфляційну складову в розмірі 114422грн.96коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 20.10.2020.

На електронну пошту суду 19.10.2020 надійшла заява позивача про проведення підготовчого провадження без участі представника позивача. В заяві позивач зазначає, що неодноразово повідомляв відповідача засобами телефонного зв`язку про наявність даного судового спору. Позивач не має наміру врегулювати спір мирним шляхом та просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Заява підписана електронним цифровим підписом представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.11.2020.

В судове засідання від 17.11.2020 представник відповідача не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив.

Положеннями частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020, від 22.09.2020, від 20.10.2020 направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Поштова кореспонденція з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020, від 20.10.2020 повернулась до суду з відміткою підприємства зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом..

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 111А, кв. 51.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідача відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 17.11.2020 будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини:

- обставини укладання договору поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019;

- факт поставки позивачем товару згідно видаткових накладних №845 від 29.06.2019, №847 від 29.06.2019, №846 від 02.07.2019, №1018 від 10.07.2019, №1019 від 10.07.2019, №1020 від 11.07.2019, №1021 від 11.07.2019, №1040 від 11.07.2019, №1041 від 12.07.2019, №1042 від 12.07.2019, №1048 від 15.07.2019, №1049 від 15.07.2019, №1621 від 23.09.2019;

- визначення розміру заборгованості відповідача за поставлений товар та строк оплати вказаної заборгованості;

- наявність підстав для нарахування 3% річних та інфляційної складової, визначення розміру вказаних нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача;

- наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" (далі – постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" (далі – покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019 (далі – договір).

За умовами вказаного договору постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом – товар. Найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з письмовими заявками покупця на постачання тієї чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання – передачі), які підписані представниками сторін.

Пунктом 2.13 договору визначено, у випадку якщо поставка товару була проведена без дотримання заявлених покупцем даних про обсяг, дату поставки та інше, однак сторонами були підписані накладні документи на товар (видаткові накладні та/або акти приймання – передачі), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що покупець зобов`язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару, відображену в рахунках – фактурах, до моменту поставки товару.

Згідно пункту 3.3 договору право власності на товар переходить по покупця з дати поставки товару, що вказана в видатковій накладній та/або актах приймання – передачі.

Відповідно до пункту 6.1 договору, він набирає чинності з дати його укладення та діє до 05.03.2020, а в частині розрахунків до їх повного проведення. У разі відсутності письмової заяви жодної із сторін про припинення дії цього договору, поданої до моменту припинення дії договору, договір вважається продовженим на один календарний рік.

Договір поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього. Докази визнання договору недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №845 від 29.06.2019, №847 від 29.06.2019, №846 від 02.07.2019, №1018 від 10.07.2019, №1019 від 10.07.2019, №1020 від 11.07.2019, №1021 від 11.07.2019, №1040 від 11.07.2019, №1041 від 12.07.2019, №1042 від 12.07.2019, №1048 від 15.07.2019, №1049 від 15.07.2019, №1621 від 23.09.2019. Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень до них. Загальна вартість товару згідно вказаних видаткових накладних складає 3894334грн.68коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив оплату товару у порядку, визначеному пунктом 3.2 договору.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019 у розмірі 3894334грн.68коп., як до поставки товару, так і після.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний сплатити вартість товару, отриманого за видатковою накладною №845 від 29.06.2019 в строк до 29.06.2019 (включно); за видатковою накладною №847 від 29.06.2019 в строк до 29.06.2019 (включно); за видатковою накладною №846 від 02.07.2019 в строк до 02.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1018 від 10.07.2019 в строк до 10.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1019 від 10.07.2019 в строк до 10.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1020 від 11.07.2019 в строк до 11.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1021 від 11.07.2019 в строк до 11.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1040 від 11.07.2019 в строк до 11.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1041 від 12.07.2019 в строк до 12.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1042 від 12.07.2019 в строк до 12.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1048 від 15.07.2019 в строк до 15.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1049 від 15.07.2019 в строк до 15.07.2019 (включно); за видатковою накладною №1621 від 23.09.2019 в строк до 23.09.2019 (включно).

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" не виконало своїх зобов`язань щодо оплати товару за договором поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019 у розмірі 3894334грн.68коп. Строк виконання грошових зобов`язань з оплати заборгованості у розмірі 3894334грн.68коп. є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3894334грн.68коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 114422грн.96коп. за загальний період з липня 2019 по липень 2020 та 3% річних в розмірі 126042грн.28коп. за загальний період з 30.06.2019 по 10.08.2020.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 126042грн.28коп. за загальний період з 30.06.2019 по 10.08.2020.

При перевірці розрахунку інфляційної складової судом встановлено, що позивач помилився при здійсненні нарахувань.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За результатом зробленого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової у розмірі 90383грн.44коп. за загальний період з липня 2019 по липень 2020

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 24039грн.52коп. слід відмовити.

Витрати позивача зі сплати судового розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, покладаються на відповідача у розмірі 61661грн.41коп.

Позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до позову було долучено договір про надання правової допомоги №44/2020 від 19.06.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" (далі – клієнт) та адвокатом Богословським В.А. (далі – адвокат); додаткову угоду №1 до вказаного договору; акт виконаних робіт №1 від 10.08.2020; квитанції до прибуткового касового ордера №29 від 03.08.2020, №31 від 04.08.2020, №32 від 05.08.2020, №37 від 06.08.2020, №38 від 07.08.2020, №45 від 10.08.2020; ордер серії АР №1021285.

Пунктом 1.1 договору про надання правової допомоги №44/2020 визначено, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень у порядку та строки обумовлені сторонами у договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору про надання правової допомоги №44/2020 оплата за надання правової допомоги здійснюється в готівковій формі або безготівковій формі клієнтом протягом трьох банківських днів на підставі та з моменту підписання акту – прийому передачі виконаних робіт, чи в спосіб та строки визначені додатковою угодою до цього договору.

03.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" та адвокатом Богословським В.А. підписана додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №44/2020 від 19.06.2020.

У пункті 1 вказаної додаткової угоди вказано, що вона визначає порядок оплати правової допомоги адвоката за надання правової допомоги у спорі клієнта з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №88 від 06.03.2019, здійснення консультації, правового висновку, збір та підготовку доказів та подання позовної заяви, представництво у суді першої інстанції.

Згідно вказаного пункту адвокат виконав наступні послуги на загальну суму 50000грн.: здійснення консультації, правового висновку щодо захисту порушених прав клієнта; розрахунок сум основного боргу та інших санкцій (відповідальності); складання та погодження позовної заяви з клієнтом; збір та підготовка додатків до позовної заяви; відправка позовної заяви з додатками відповідачу; подача позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області; представлення інтересів клієнта у суді до вирішення справи по суті.

Пунктом 3.1 додаткової угоди №1 від 03.08.2020 сторони визначили, що оплата послуг здійснюється частинами, після підписання цієї додаткової угоди. Кінцевий розрахунок здійснюється до підписання акту передачі виконаних робіт.

Згідно пункту 6.1 додаткової угоди №1 від 03.08.2020 правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання – передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами.

10.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" та адвокат Богословським В.А. підписали акт виконаних робіт №1. Відповідно до змісту вказаного акту сторони підтвердили, що адвокат надав, а позивач прийняв послуги на загальну суму 50000грн., а саме: здійснення консультації, правового висновку щодо захисту порушених прав клієнта; розрахунок сум основного боргу та інших санкцій (відповідальності); складання та погодження позовної заяви з клієнтом; збір та підготовка додатків до позовної заяви; відправка позовної заяви з додатками відповідачу; подача позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області; представлення інтересів клієнта у суді до вирішення справи по суті.

Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №29 від 03.08.2020, №31 від 04.08.2020, №32 від 05.08.2020, №37 від 06.08.2020, №38 від 07.08.2020, №45 від 10.08.2020 позивач сплатив адвокату Богословському В.А. грошові кошти у розмірі 50000грн. на підставі договору про надання правової допомоги №44/2020 від 19.06.2020, додаткової угоди №1 до вказаного договору та акту виконаних робіт №1 від 10.08.2020.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав заперечень проти позовних вимог та віднесення на підприємство витрат позивача на професійну правничу допомогу. Клопотання про зменшення розміру витрат не було заявлено.

Враховуючи викладене, та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 49700грн.00коп.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" про стягнення суми боргу в розмірі 3894334грн.68коп., 3% річних в розмірі 126042грн.28коп., інфляційної складової в розмірі 114422грн.96коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий колос" (ідентифікаційний код: 40924196; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 111А, кв. 51) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Серіол-Плюс" (ідентифікаційний код: 30599933; місцезнаходження: суму боргу в розмірі 3894334грн.68коп., 3% річних в розмірі 126042грн.28коп., інфляційну складову в розмірі 90383грн.44коп., судовий збір у розмірі 61661грн.41коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 49700грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 24039грн.52коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 17.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 27.11.2020.

Суддя Р.Г. Новікова