Рішення № 93147994, 24.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4004/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБДІЗЕЛЬ", м. Дніпро

про стягнення штрафу у розмірі 105 535,00 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБДІЗЕЛЬ" і просить суд стягнути штраф у розмірі 105 535,00 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.08.2020 представник відповідача подав відзив на позов. Також подав клопотання, в якому просить зменшити розмір штрафу на 90%.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.10.2020.

08.10.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 відкладено підготовче засідання на 03.11.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 24.11.2020.

24.11.2020 здійснено розгляд справи по суті, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази.

У нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач зазначає, що відповідачем за залізничною накладною №42893214 зі станції Черкаси Одеської залізниці було відправлено вагон № 68745157 на станцію Сартана Донецької залізниці. 09.03.2020 на станції Сартана Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми № 83 від 06.03.2020, було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні. За результатами перевірки було встановлено, що маса вантажу, яка вказана в залізничній накладній не відповідає масі вантажу, встановленої при переважуванні на станції Черкаси Одеської залізниці. Фактично маса нетто на 1 700 кг менша, ніж зазначено у накладній.

На підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць України відповідачу було розраховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 105 535,00 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач вказує на те, що комерційний акт №484809/30 від 09.03.2020 є недопустимим доказом, оскільки його складено на наступний день після зважування та підписано не уповноваженими особами. Комерційний акт не було підписано ані начальником станції, ані його заступником, ані начальником вантажного району.

Крім того, відповідно до Протоколу розбору комерційного акту, при комісійному зважуванні вантажу були присутні ваговик та прийомо-здавальник одержувача ПрАТ «Азовсталь» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які в порушення пункту 10 Правил складання актів не підписали комерційний акт.

Також, відповідач зазначає, що в результаті трьох зважувань - представниками позивача було отримано 3 різні результати: на вагах ТОВ «ВП «ВТОРМЕТАЛ», які повірені, оглянуті і перевірені представниками залізниці – 67 850 кг; на вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол – 67 550 кг; на вагах ТОВ «Азовсталь» - 67 250 кг. Відповідач вважає, що позивач не може сам привести ваговимірювальну техніку відповідно до стандартів, проте допускає їх до зважування вантажів, тому відповідач не може нести відповідальність за недоліки в роботі позивача.

Позиція відповідача, викладена у клопотанні про зменшення розміру штрафу

Відповідач вказує на те, що позивач не тільки не поніс жодних збитків, але й не міг їх понести навіть гіпотетично, оскільки, за твердженням самого позивача маса товару, який є фактично перевезений, менша, а не більша тієї, яка зазначена в накладній.

Також, відповідач зазначає, що отримувач товару ПрАТ «Азовсталь» не має жодних претензій до відповідача.

Відповідач просить у разі задоволення позову на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір штрафу на 90%.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що відповідачем не було подано письмової вимоги на участь працівника залізниці у зважуванні вагону, також не подано доказів сплати державного регульованого тарифу за участь працівника залізниці при зважуванні вагону.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

З накладної від 28.02.2020 №42893214, яка є основним первинним перевізним документом, вбачається, що відповідачем заповнено графу 24 «Маса вантажу визначена відправником», а не графу 25 «Маса вантажу визначена залізницею».

Також позивач зазначає, що згідно пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, при вивантаженні на місцях незагального користування комерційні акти складаються у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи відразу ж після нього. Уразі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Через відсутність власних станційних ваг на станції призначення Сартана залізниця не мала можливості провести комісійну перевірку маси вантажу у вагоні, який прибув 08.03.2020 та після перевірки зазначених порушень, було складено коменційний акт №484809/30 від 09.03.2020. Той факт, що позивач здійснив перевірку ваги залізничного вагону 09.03.2020 після передачі його вантажоодержувачу 08.03.2020, не суперечить законодавству, оскільки контрольне зважування та складання комерційного акта відбулося на підставі акта загальної форми №66/ПП від 13.02.2020.

До того ж, як зазначено у комерційному акті №484809/30 від 09.03.2020, з моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною служби к-та «Азовсталь» та комерційних агентів станції Сартана. Вагон очікував зважування на під`їзній колії ПаАТ «МК «Азовсталь», яка не має фронтів навантаження (вивантаження).

Крім того, позивач вказує на те, що комерційний акт №484809/30 від 09.03.2020 станції Сартана, складений у відповідності з пунктом 10 «Правил складання актів», затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 №334, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, та є належним та допустимим доказом, оскільки підписаний трьома працівниками залізниці станції Сартана: заступником начальника станції з вантажної та комерційної роботи ОСОБА_3 , агентами комерційними ОСОБА_4 та Шевченко Л.А., які мають право підписувати комерційні акти. Оскільки згідно штатного розпису структурного підрозділу "Станція Сартана" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Сартана - штатні одиниці: начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) — відсутні, то комерційний акт на підставі наказу №153 від 28.12.2018 був підписаний заступником начальника станції з вантажної та комерційної роботи Шелеховим А.Ю., агентом комерційним Павелко О.В., уповноваженим на підписання комерційного акту у разі його складання згідно пункту 2.11 посадової інструкції №6, який приймав участь у переважуванні вагона, а замість начальника вантажного району до перевірки вантажу і підписання акту залучений робітник станції Шевченко Л.А. (агент комерційний), який також приймав участь у переважуванні вагона та уповноважений на підписання комерційного акту у разі його складання згідно пункту 1.8.2 посадової інструкції № 7, що доводить факт підписання комерційного акту правомочними особами залізниці.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

У лютому 2020 зі станції Черкаси Одеської залізниці відповідач направив на адресу ПАТ “МК “Азовсталь” станції Сартана Донецької залізниці, вагон № 68745157 з вантажем – брухт чорних металів. Самостійно вказавши у накладній № 42893214 масу вантажу 67 850 кг (арк.с.10).

Під час перевезення вантажу, 06.03.2020 на станції Волноваха Донецької залізниці було здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що складено акт загальної форми № 83 (арк.с.11), в якому зазначено, що маса вантажу зазначена у накладній № 42893214 – 67 850 кг, фактична маса вантажу становить 67 550 кг, що менше на 300 кг.

09.03.2019 на станції призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі акта загальної форми № 83 від 06.03.2020, було здійснено комерційне переважування вагону № 68745157 на 150 т вагонних вагах вантажоодержувача (повірка 06.09.2019) з розчепленням та було виявлено різницю у масі вантажу, про що було складено комерційний акт № 484809/30 від 09.03.2020 (арк.с.9).

Розділом Д комерційного акту визначено, що по документу значиться брутто не вказано, тара 20 350 кг, нетто 67 850 кг, фактично виявилось брутто 87 600 кг, тара 20 350 кг, нетто 67 250 кг, що менше документу на 600 кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився. По документу брухт чорних металів вид 3/17, поверхня вантажу маркована. Фактично навантаження нижче рівня бортів на 50-100 мм та вище 50 мм, навалом, нерівномірна. Вантаж маркований вапном, не порушено. Поглиблень немає. Вагон прибув с ВОХР ст. Волноваха Шитерляк. Безлюковий, бездверний. Технічно справний.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок штрафу за невірно зазначену відповідачем масу вантажу (арк.с.3).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (надалі -Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення вантажу.

У пункті 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що за виключенням випадків, коли вагони завантажуються залізницею, графа 19 заповнюється відправником.

Із графи 28 “Ким завантажено вантаж у вагон” накладної № 42893214 вбачається, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, що автоматично свідчить про заповнення графи 19 представником саме відповідача.

З наведеного вбачається, що позивач мав право прийняти до перевезення вантаж шляхом візуального огляду вагону без перевірки маси та кількості вантажу. З цим правом кореспондується обов`язок саме вантажовідправника перевірити масу вантажу.

Водночас, позивач не позбавлений права здійснити перевірку правильності кількості та маси вантажу впродовж перевезення. У результаті такої перевірки позивачем було виявлено невідповідність маси вантажу.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Відтак, у разі виявлення невідповідності маси вантажу тій, яка вказана у залізничній накладній, перевізник, тобто позивач складає комерційний акт або акт загальної форми.

Щодо складення комерційного акту

Згідно пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, при вивантаженні на місцях незагального користування комерційні акти складаються у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи відразу ж після нього. Уразі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Комерційний акт №484809/30 було складено 09.03.2020, тобто не пізніше наступної доби.

Той факт, що позивач здійснив перевірку ваги залізничного вагону 09.03.2020 після передачі його вантажоодержувачу 08.03.2020, не суперечить законодавству, оскільки контрольне зважування та складання комерційного акта відбулося на підставі акта загальної форми №66/ПП від 13.02.2020.

Крім того, як зазначено в комерційному акті №484809/30 від 09.03.2020, з моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною служби к-та «Азовсталь» та комерційних агентів станції Сартана.

Відтак, суд не приймає доводи відповідача в цій частині.

Щодо підписання комерційного акту

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт №484809/30 від 09.03.2020 було підписано заступником начальника станції з вантажної та комерційної роботи ОСОБА_3 , інженером ОСОБА_5 та комерційними агентами ОСОБА_4 та Шевченко Л.А.

Пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 129 Статуту залізниць визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акту одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Відтак, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.

Такі висновки узгоджуються з тими, яких дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Згідно штатного розпису структурного підрозділу "Станція Сартана" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Сартана - штатні одиниці: начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) — відсутні, то комерційний акт на підставі наказу №153 від 28.12.2018 був підписаний заступником начальника станції з вантажної та комерційної роботи ОСОБА_3 , агентом комерційним ОСОБА_4 , уповноваженим на підписання комерційного акту у разі його складання згідно пункту 2.11 посадової інструкції №6, який приймав участь у переважуванні вагона, а замість начальника вантажного району до перевірки вантажу і підписання акту залучений робітник станції Шевченко Л.А. (агент комерційний), який також приймав участь у переважуванні вагона та уповноважений на підписання комерційного акту у разі його складання згідно пункту 1.8.2 посадової інструкції № 7.

Інженер Гончарова І.Л. є працівником ПаАТ «МК «Азовсталь», що уповноважена на підписання документів від імені вантажоодержувача відповідно до пункту 10 Правил складання актів.

Наведене свідчить, що комерційний акт №484809/30 від 09.03.2020 та протокол розбору комерційного акту складені відповідно до вимог, встановлених Правилами складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334) та спростовує позицію відповідача про те, що комерційний акт та протокол розбору комерційного акту були підписані неналежними особами.

Щодо різних результатів зважування вагону

З матеріалів справи вбачається, що комісійну перевірку маси вантажу у вагоні №68745157 було здійснено на справних 150-тонних вагах вантажоодержувача ПаАТ «МК «Азовсталь», які 06.09.2019 пройшли профілактичне обслуговування і державну повірку та мають похибку ±100 кг при зважуванні вантажів від 25т до 100т, що підтверджується наданим витягом з технічного паспорту.

Відповідно до комерційного акту перевірка проводилася двічі, результат не змінився.

В акті загальної форми №83 від 06.03.2020 станції Волноваха зазначено, що фактична маса вантажу на 300 кг менше маси, вказаної в перевізних документах і відповідач цього не оскаржує.

Відтак, факт зважування вагону на справних, повірених вагах підтверджений матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що і акт загальної форми №83 від 06.03.2020, і комерційний акт №484809/30 від 09.03.2020 підтверджують факт невідповідності маси вантажу у вагоні і маси вантажу, що зазначена в накладній, що є підставою для матеріальної відповідальності відповідача.

Правові підстави для нарахування штрафу та його розмір

Відповідно до пункту 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із пунктом 118 цього Статуту.

Пунктом 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом 2 Правил складання актів встановлено, що відомості у комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Згідно відомостей, зазначених у залізничній накладній №42893214, провізна плата вагону №68745157 становить 21 107,00 грн, відповідно, п`ятикратний розмір провізної плати дорівнює 105 535,00 грн.

Щодо зменшення штрафу

Відповідач просить на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір штрафу на 90%, оскільки позивач не поніс жодних збитків.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відтак, суд, ухвалюючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

При цьому, суд звертає увагу, що вищенаведеними приписами законодавства не встановлено заборону суду зменшувати розмір неустойки (штрафу), який підлягає стягненню на підставі закону, оскільки зменшуючи суму, яка підлягає стягненню, суд не змінює сам розмір штрафу, встановлений Статутом залізниць України.

Суд доходить висновку, що клопотання відповідача може бути задоволено частково з огляду на таке.

По-перше, штраф, який просить стягнути позивач є занадто великим порівняно з вчиненим відповідачем порушенням, враховуючи що мало місце недовантаження, а не перевантаження вагону.

По-друге, таке порушення не призвело до зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону.

По-третє, відповідач сплатив більший розмір провізної плати, ніж розмір, на який би міг розраховувати позивач, за умови відсутності порушення з боку відповідача.

Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу підлягає задоволенню частково та стягненню підлягає штраф (50%) у розмірі 52 767,50 грн, що забезпечує баланс інтересів сторін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача без урахування зменшення штрафу у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УБДІЗЕЛЬ" про зменшення суми штрафу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "УБДІЗЕЛЬ" (49050, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 10-Б, ідентифікаційний код 34561793) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 34561793) штраф у розмірі 52 767,50 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 27.11.2020

Суддя Я.С. Золотарьова