Рішення № 93147923, 26.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2474/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІКАНТ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЗБЕГ"

про стягнення 559539,62грн., з яких 438676,00грн. основної заборгованості; 24798,37грн. пені; 65801,40грн. штрафу; 30263,85грн. 25 (двадцять п`ять) процентів річних; (договір поставки товару №703КРТК від 04.05.2017)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІКАНТ" (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЗБЕГ" (далі - відповідач) про стягнення 559539,62грн., з яких 438676,00грн. основної заборгованості; 24798,37грн. пені; 65801,40грн. штрафу; 30263,85грн. 25 (двадцять п`ять) процентів річних (договір поставки товару №703КРТК від 04.05.2017).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2474/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020.

Ухвалою від 18.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 17.06.2020.

Щодо строків розгляду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."

Проте, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX, яким внесено зміни, зокрема, до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

При цьому, у пункті 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Господарський суд констатує, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX набрав чинності 17.07.2020, а двадцятиденний строк сплив 06.08.2020.

Беручи до уваги відсутність доказів належного повідомлення відповідача про існуюче судове провадження, господарський суд ухвалою від 25.08.2020 вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи розпочато спочатку; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання по справі на 21.09.2020.

21.09.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 07.09.2020 за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи доказів отримання відповідачем позовної заяви та доданих до неї документів. Клопотання від 07.09.2020 за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 21.09.2020 підготовче засідання відкладено на 22.10.2020.

Судове засідання призначене на 22.10.2020 не відбулося через раптову відпустку судді Петренка І.В. Ухвалою від 30.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, по 25.11.2020; призначено підготовче засідання на 12.11.2020.

Ухвалою від 12.11.2020 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 26.11.2020.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 25.08.2020 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відповідач отримав 29.09.2020, що, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 02.10.2020 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка висвітлена у постанові від 13.01.2020 по справі №910/22873/17 визначено, у разі якщо судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідачу в ухвалі від 25.08.2020 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 15.10.2020.

Станом на 26.11.2020 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання, яке відбулося 26.11.2020, учасники процесу не забезпечили явку представників.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.11.2020, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.11.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, складено повний текст рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

04.05.2017 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки товару на умовах товарного кредиту №703 КРТК (далі - договір).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 438676,00грн., що підтверджується видатковою накладною №199428 від 02.10.2020 на суму 438676,00грн.

Відповідач зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав у повному обсязі, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 438676,00грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№61 від 26.02.2020, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Відтак, досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаного результату.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 28.01.2020 по 07.05.2020 на загальну суму 24798,37грн.

- штраф у розмірі 15% від суми неоплаченого товару, що складає 65801,40грн.

- 25 (двадцять п`ять) процентів річних за загальний період прострочення з 28.01.2020 по 07.05.2020 на загальну суму 30263,85грн.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відзив не надійшов.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:

1. Обставини укладання договору.

2. Природа договору.

3. Факт поставки товару.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

5. Правомірність нарахування неустойки (пені та штрафу).

6. Правомірність нарахування процентів річних.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки товарів на умовах товарного кредиту №703КРТК від 04.05.2017 (далі - договір).

Предмет договору. В порядку та на умовах договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець оплатити і прийняти у власність металопрокат, що іменується далі - товар, згідно Специфікацій, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Ціна за одиницю товару, що поставляється по даному договору, є договірною і визначається сторонами у відповідності з умовами поставки, вказаних у рахунках, специфікаціях і включає в себе податки та збори, а також може включати вартість тари, упаковки і маркування, інші витрати постачальника пов`язані з поставкою товару (пункт 3.1 договору). Загальну суму цього договору складає сума всіх партій товару поставлених протягом строку дії цього договору (пункт 3.2 договору).

Строк. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язання за даним договором (пункт 10.1 договору). Проте, у разі якщо до дати закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не направила іншій стороні в письмовій формі повідомлення про розірвання цього договору, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, які діяли станом на дату закінчення терміну дії цього договору (пункт 10.2 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Поставка за цим договором та у відповідності до пункту 4.1 здійснюється автомобільним транспортом відповідно до "Правил ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 і приймається сторонами на таких умовах:

4.1.1. автомобільним транспортом - FCA склад постачальника.

4.1.2. автомобільним транспортом - CPT склад покупця.

Пунктом 4.5 договору врегульовано, що датою поставки вважається дата відвантаження товару, зазначена у видатковій або товарно-транспортній накладній.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною №199428 від 02.01.2020 на суму 438676,00грн.

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару в строк котрий передбачений у відповідній Специфікації або рахунку-фактурі.

Господарський суд встановив, що Специфікація №8872 від 28.12.2019 на суму 456011,59грн. містить такі умови оплати: покупець сплачує вартість товару до 27.01.2020.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Строк оплати є таким, що настав 27.01.2020.

Доказів оплати товару в сумі 438676,00грн. ані позивач, ані відповідач до господарського суду не надали.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 438676,00грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо розрахунку пені.

Пунктом 8.7 договору визначено, що у разі порушення термінів оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 28.01.2020 по 07.05.2020 на загальну суму 24798,37грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку штрафу.

Пунктом 8.9 договору визначено, що якщо заборгованість за поставлений товар становить більше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, покупець, крім сплати пені за той самий період, сплачує постачальникові штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від суми неоплаченого товару в зазначені в даному договорі та додатках до нього строки.

Позивач нарахував штраф на загальну суму 65801,40грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд констатує, що заборгованість відповідача підтверджена та складає більше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, відтак позивач правомірно нарахував штраф.

Перевіривши розрахунок здійснений позивачем господарський суд визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

6. Правомірність нарахування 25 (двадцяти п`яти) процентів річних.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку 25 (двадцяти п`яти) процентів річних.

Відповідно до пункту 8.8 договору при здійсненні оплати після зазначеного терміну у відповідній Специфікації або рахунку-фактури така оплата вважається простроченою.

При простроченій оплаті за цим договором з покупця стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 25 (двадцять п`ять) % річних.

Позивач нарахував двадцять п`ять процентів річних за загальний період прострочення з 28.01.2020 по 07.05.2020 на загальну суму 24798,37грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок 25 (двадцяти п`яти) % річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194-196, 200-201, 204-205, 218-220, 222, 232-233, 236-242, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІКАНТ" (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 24/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24942675) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЗБЕГ" (50011, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЮНАЦЬКА, будинок 1, приміщення 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31123135) про стягнення 559539,62грн., з яких 438676,00грн. основної заборгованості; 24798,37грн. пені; 65801,40грн. штрафу; 30263,85грн. 25 (двадцять п`ять) процентів річних (договір поставки товару №703КРТК від 04.05.2017) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЗБЕГ" (50011, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЮНАЦЬКА, будинок 1, приміщення 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31123135) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІКАНТ" (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 24/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24942675) 438676,00грн. (чотириста тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят шість грн. 00 коп.) основної заборгованості; 24798,37грн. (двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім грн. 37 коп.) пені; 65801,40грн. (шістдесят п`ять тисяч вісімсот одна грн. 40 коп.) штрафу; 30263,85грн. (тридцять тисяч двісті шістдесят три грн. 85 коп.) 25 (двадцять п`ять) процентів річних; 8393,09грн. (вісім тисяч триста дев`яносто три грн. 09 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 26.11.2020.

Суддя І.В. Петренко