Ухвала суду № 93146289, 27.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 листопада 2020 року м. Київ № 640/28951/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Київського обласного військового комісаріатупро визнання протиправними і незаконними дії, визнання права, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського обласного військового комісаріату (03113, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДР: 00034022), в якому просить суд:

1) визнати протиправними і незаконними дії відповідача - письмове повідомлення на її адресу (без відповідного рішення) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та бездіяльність відповідача - не складення і не направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновку, щодо її обчислення і нарахування (виділення частки), для призначення і виплати Міністерством оборони України, малолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі міста Авдіївка Ясинуватського району Донецької області від вогнепального поранення голови з ушкодженням головного мозку, а його смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби в особливий період по захисту Батьківщини при проведенні антитерористичної операції (АТО) в місці її проведення, одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, 1/3 долі від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, суми відшкодування такої допомоги, як члену сім`ї - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби;

2) визнати право малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі міста Авдіївка Ясинуватського району Донецької області від вогнепального поранення голови з ушкодженням головного мозку, а його смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби в особливий період по захисту Батьківщини при проведенні антитерористичної операції (АТО) в місці її проведення, на призначення та виплату Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, 1/3 долі від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, суми відшкодування такої допомоги, як члену сім`ї - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби;

3) зобов`язати відповідача, скласти і направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо обчислення та нарахування (виділення частки) одноразової грошової допомоги малолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі міста Авдіївка Ясинуватського району Донецької області від вогнепального поранення голови з ушкодженням головного мозку, а його смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби в особливий період по захисту Батьківщини при проведенні антитерористичної операції (АТО) в місці її проведення, для призначення і виплати на її платіжні реквізити в Ощадбанку, як законному представникові малолітньої особи, Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 Кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

1. Так, ч. 1 ст.160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати:

1) протиправними та

2) незаконними

дії відповідача - письмове повідомлення на її адресу (без відповідного рішення) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та бездіяльність відповідача - не складення і не направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновку, щодо її обчислення і нарахування (виділення частки), для призначення і виплати Міністерством оборони України, малолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі міста Авдіївка Ясинуватського району Донецької області від вогнепального поранення голови з ушкодженням головного мозку, а його смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби в особливий період по захисту Батьківщини при проведенні антитерористичної операції(АТО) в місці її проведення, одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, 1/3 долі від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, суми відшкодування такої допомоги, як члену сім`ї - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України (способи захисту) та ч. 2 ст. 245 КАС України, відносно дій відповідача може бути заявлений про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій або зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, позивач також просить суд також визнати:

1) протиправними та

2) незаконними

бездіяльність відповідача - не складення і не направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновку, щодо обчислення і нарахування (виділення частки) одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, 1/3 долі від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця.

Тобто, в уточненій позовній заяві позивачу слід зміст позовних вимог сформулювати максимально чітко та зрозуміло.

Більш того, пунктом 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати право малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на призначення та виплату Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, 1/3 долі від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, суми відшкодування такої допомоги, як члену сім`ї - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що така вимога також не узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 5 КАС України та ч. 2 ст. 245 КАС України про які позивач може просити суд як спосіб захисту.

Відтак, позивачу слід визначитись із змістом позовних вимог відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України (способи захисту) та ч. 2 ст. 245 КАС України із зазначенням, відповідно, форми захисту та що саме позивач просить суд у заявленій у пункті 1 прохальної частини позовної заяви вимозі визнати протиправними чи незаконними дії відповідача ? Іншими словами, прохальна частині позовної заяви має бути зазначена чітко та зрозуміло, а спосіб захисту повинен відповідати способу захисту, передбаченого для звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 1 ст. 5 КАС України та ч. 2 ст. 245 КАС України.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, зі змісту заяви від 04.09.2019, з якою позивач зверталася про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_3 вбачається, що до такої заяви було додано додатків на 34 аркушах, про що позивач і зазначає у позовній заяві, обґрунтовуючи зміст позовних вимог.

В той же час, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не надано таких додатків на 45 аркушах, які були додані позивачем до заяви.

3. Більш того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже було зазначено судом, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними і незаконними дії відповідача - письмове повідомлення на її адресу (без відповідного рішення) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та бездіяльність відповідача - не складення і не направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновку, щодо її обчислення і нарахування (виділення частки), для призначення і виплати Міністерством оборони України, малолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі міста Авдіївка Ясинуватського району Донецької області від вогнепального поранення голови з ушкодженням головного мозку, а його смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби в особливий період по захисту Батьківщини при проведенні антитерористичної операції(АТО) в місці її проведення, одноразової грошової допомоги в розмірі - 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, 1/3 долі від 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому настала смерть військовослужбовця, суми відшкодування такої допомоги, як члену сім`ї - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Обґрунтовуючи зміст заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 09.04.2019 нею була подана заява (вх. 83 від 09.04.2019) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги до Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату.

Однак, як зазначає сама позивач 29.05.2019 їй надійшла відповідь Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату про відмову у виплаті грошової допомоги, при цьому додає, що підставою для такої відмови слугувало звернення позивача за виплатою після її призначення та виплати.

Тобто, про порушення прав заявниця, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , дізналася саме 29.05.2019, тобто з моменту отримання відповіді Білоцерківського об`єднаного міського військового комісаріату.

Тоді як до суду з даним позовом позивач звернулася лише 17.11.2020, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

4. Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку, оскільки складаються тільки зі слів «Копія вірна» та містять лише підпис особи, натомість не містять ініціалів та прізвища особи, яка посвідчила копії таких документів, тобто поставила підпис, а також відсутня дата засвідчення копії таких документів.

5. Також, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - Міністерство оборони України.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, у позові не міститься клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах та на чиїй стороні третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, які мають відповідати способу захисту, передбаченого для звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 1 ст. 5 КАС України та ч. 2 ст. 245 КАС України;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, у тому числі, які були надано із заявою від 09.04.2019 про призначення одноразової грошової допомоги на 34 аркушах;

4) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах на та якій стороні третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін