Рішення № 93146020, 26.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/565

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/15057/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан»

до Державної служби України з безпеки на транспорті,

Міністерства інфраструктури України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

приватне підприємство «Урса-Транс»

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» (надалі - позивач), адреса: 26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, місто Мала Виска, вулиця Центральна, будинок 39 до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач), адреса: 03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, Міністерства інфраструктури України (надалі - відповідач 2), адреса: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 37472062, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Урса-Транс» (надалі - третя особа), адреса: 25009, місто Кропивницький, вулиця Садова, будинок 61, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить

- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо видачі 28 травня 2019 року приватному підприємству «Урса-Транс» дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска-Київ;

- зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті анулювати, виданий 28 травня 2019 року приватному підприємству «Урса-Транс» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска-Київ;

- зобов`язати Міністерство інфраструктури України анулювати, виданий 28 травня 2019 року приватному підприємству «Урса-Транс» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска-Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо видачі 28 травня 2019 року ПП «Урса-Транс» дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска - Київ, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач зобов`язаний був забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі підтвердження інформації про факт подання перевізником - претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.

Позивач зазначає, що відповідно до Порядку, який визначає підстави для видачі відповідного дозволу не передбачено будь-якого права для відповідача щодо видачі ПП «Урса-Транс» дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті загального користування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Урса-Транс».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» про залучення співвідповідача у адміністративній справі № 640/15057/19 повернуто без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача та залучено в якості співвідповідача у справі № 640/15057/19 Міністерство інфраструктури України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва зупинено провадження у справі № 640/15057/19 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 640/18436/19 та зобов`язано сторін негайно повідомити суд про сплив обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва поновлено провадження у справі № 640/15057/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства інфраструктури України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Урса-Транс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та вирішено продовжити розгляд адміністративної справи № 640/15057/19 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти аргументів викладених в позовній заяві, відповідач-1 подав відзив, у якому представник останнього просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та в обґрунтування зазначає, що рішенням Кіровоградський окружний адміністративний суд у справі № 811/1405/18 суд закріпив право ПП «Урса-Транс» виконувати перевезення пасажирів по маршруту Мала Виска - Київ № 121/122, у зв`язку з чим на думку відповідача-1 адміністративний позов ТОВ «Олвісан» суперечить верховенству права та основним принципам та засадам, які закріплено в Конституції України, оскільки відповідно до статті 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим для виконання.

Відповідачем-2 також було подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що визначений підпунктом 2 пункту 55 Порядку № 1081 перелік підстав прийняття Мінінфраструктури, як організатором, рішення про анулювання дозволу є вичерпним. Водночас, у рамках спірних правовідносин обставин, які б вказували на наявність таких підстав та необхідність застосування до них наведених положень Порядку, не вбачається.

Ураховуючи наведене, позовна вимога про зобов`язання Мінінрфаструктури анулювати виданий 28 травня 2019 року приватному підприємству «Урса-Транс» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування №121/122 Мала Виска-Київ задоволенню не підлягає, як безпідставна.

Також, представник відповідача-2 у своєму відзиві зазначив, що необхідною умовою для зобов`язання Мінінфраструктури анулювати виданий 28 травня 2019 року приватному підприємству «Урса-Транс» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 «Мала Виска-Київ» є визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії, виданого Міністерством, або визнання протиправною бездіяльності Міністерства. Натомість, як вбачається із позовної заяви, Мінінфраструктури жодних рішень, дій чи бездіяльності відносно позивача у рамках спірних правовідносин не вчиняло.

Відповідач звертає увагу, що Мінінфраструктури взагалі не є правонаступником Укртрансбезпеки, а тому не є належним відповідачем за позовною вимогою про зобов`язання анулювати виданий 28 травня 2019 року приватному підприємству «Урса-Транс» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска-Київ.

У своїх поясненнях представник третьої особи, погодився з аргументами та фактами викладеними відповідачами у своїх відзивах, та в свою чергу зазначив, що ТОВ «Олвісан» подаючи позов про скасування дозволу та витяг з дозволу ПП «Урса-Транс» на виконання перевезення пасажирів по маршруту № 121/122 Мала Виска-Київ, намагається ревізувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 811/1405/18 шляхом анулювання дозвільних документів позивача, виданих в абсолютно в законний спосіб та на законних підставах.

Позивачем в свою чергу було подано відповідь на відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні вимог відзиву, у зв`язку з тим, що вказані відповідачами та третьою особою аргументи у своїх відзивах та поясненнях на позовну заяву є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, 26 жовтня 2016 року, конкурсним комітетом, утвореним Державною службою України з безпеки на транспорті для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу, відповідно до Порядку № 1081, проведено конкурс з перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування.

Рішенням конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), оформленим протоколом № 8 від 26 жовтня 2016 року, не допущено до участі у конкурсі товариство з обмеженою відповідальністю «Олвісан» на самостійне виконання рейсів № 121/122 маршруту «Мала виска - Київ» та визначено переможцем конкурсу приватне підприємство «Урса - Транс».

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) від 05 грудня 2016 року № 896 введено в дію рішення, прийняті на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі області (міжобласний маршрут), оформлені Протоколом № 8 від 26 жовтня 2016 року.

ТОВ «Олвісан» не погоджуючись з вказаним вище рішенням було оскаржено його до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року у справі № 826/4183/17, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та Верховного суду від 02 березня 2018 року, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), яке оформлене протоколом від 26 жовтня 2016 року № 8, в частині недопущення товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» до участі у конкурсі по об`єкту № 8, маршрут «Мала Виска - Київ», рейси № 121/122;

- зобов`язано конкурсний комітет, утворений Державною службою України з безпеки на транспорті для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу, здійснити перерахування балів по об`єкту конкурсу №8, маршрут «Мала Виска - Київ», рейси № 121/122, з урахуванням допущення товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» до участі у конкурсі, на підставі документів, наданих перевізниками-претендентами на участь у конкурсі по об`єкту № 8, маршрут «Мала Виска - Київ», рейси № 121/122.

04 травня 2018 року ПП «Урса-Транс» отримано від відповідача лист від 27 квітня 2018 року № 1112/02/14-18, зі змісту якого встановлено, що відповідно до наказу № 382 від 26 квітня 2018 року «Про анулювання дозвільних документів та призначення перевізника», ПП «Урса-Транс» анульовано дозвільні документи на обслуговування рейсів № 121/122 на маршруті «Мала Виска - Київ» приймаючи наказ про анулювання дозвільних документів позивача та призначаючи іншого перевізника, відповідач виконував рішення суду.

Так постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року, прийнятої за результатами розгляду справи № 826/4183/17 за позовом ТОВ «Олвісан» до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи - головний сервісний центр МВС та ПП «Урса-Транс», визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене протоколом від 26 жовтня 2016 року № 8 в частині недопущення ТОВ «Олвісан» до участі в конкурсі по об`єкту № 8, маршрут «Мала Виска - Київ», рейси № 121/122 та зобов`язано конкурсний комітет, утворений Державною службою України з безпеки на транспорті для розгляду конкурсних пропозицій та прийняти рішення про визначення переможця конкурсу, здійснити перерахування балів по об`єкту конкурсу № 8, маршрут «Мала Виска - Київ», рейси № 121/122.

Задовольняючи позовні вимоги Кіровоградського окружного адміністративного суду виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва зобов`язано конкурсний комітет здійснити перерахунок балів по об`єкту конкурсу № 8, маршрут «Мала Виска - Київ», рейси № 121/122, з урахуванням допущення ТОВ «Олвісан» до участі в конкурсі, на підставі документів, наданих перевізниками претендентами на участь у конкурсі. Натомість, відповідач, прийняв рішення про не допуск до участі ПП «Урса-Транс», в супереч змісту судового рішення яким зобов`язано здійснити перерахунок балів та нормам п.п. 28-31, 40-43 Положення № 1081.

Зі змісту протоколу № 2 від 27 лютого 2018 року встановлено, що на засіданні конкурсної комісії було оголошено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року в справі № 826/4183/17, яким позов ТОВ «Олвісан» задоволено повністю. При цьому, секретарем конкурсного комітету поставлено на голосування пропозицію прийняти рішення про визначення переможця конкурсу та здійснити перерахування балів по об`єкту конкурсу №8, маршрут «Мала Виска -Київ», рейси № 121/122.

Члени комісії вирішили прийняти рішення про визначення переможця конкурсу, здійснивши перерахування балів, з урахуванням допущення ТОВ «Олвісан» до участі в конкурсі, по об`єкту конкурсу №8, маршрут «Мала Виска -Київ», рейси № 121/122.

Крім того, на засіданні конкурсного комітету вирішено не допускати до участі в конкурсі ПП «Урса-Транс», як такого, що подав на конкурс недостовірну інформацію, а саме при попередньому розгляді пропозиції претендента ПП «Урса-Транс» не було враховано надання недостовірної інформації, щодо наявності працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів. За даним критерієм нараховуються бали у разі наявності 3-х працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів, за умови якщо дані працівники працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менше одного року до дати оголошення конкурсу (період з 14 серпня 2015 року по 15 серпня 2016 року). За даними поданої на конкурс анкети вказана наявність 3-х працівників даної категорії. Однак, один з працівників ПП «Урса-Транс» за даними звітів 1 ДФ прийнятий на роботу 03 грудня 2015 року та не може бути врахований при нарахуванні балів за даним критерієм оцінки. Таким чином перевізник претендент ПП «Урса-транс» подав на конкурс недостовірні дані, які впливають на підрахунок балів.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 04 квітня 2018 року № 328 введено в дію рішення, прийняті на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі області (міжобласний маршрут), оформлені Протоколом №2 від 27 лютого 2018 року.

На підставі вказаного наказу ТОВ «Олвісан» видано дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска - Київ, самостійно.

Окрім цього, Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 26 квітня 2018 року № 382 анульовано видані ПП «Урса-Транс» дозвільні документи на обслуговування рейсів № 121/122 по маршруту Мала Виска - Київ.

Не погоджуючись з вищевикладеним ПП «Урса-Транс» було оскаржено вказаний наказ в судовому порядку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 811/1405/18 визнано протиправним та скасовано наказ № 382 «Про анулювання дозвільних документів та призначення перевізника» від 26 квітня 2018 року.

28 травня 2019 року Державна служба України з безпеки на транспорті відповідно до Наказу від 05 грудня 2016 року № 896 видала ПП «Урса -Транс» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування № 121/122 Мала Виска- Київ, самостійно. Термін дії дозволу з « 29» лютого 2019 року по « 05» грудня 2021 року

Позивач вважаючи дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо видачі 28 травня 2019 року ПП «Урса-Транс» дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування №121/122 Мала Виска - Київ протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

В свою чергу, засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (надалі - Закон України «Про автомобільний транспорт»).

Стаття 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» установлює, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт`організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать:

- визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками;

- державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

У разі відсутності в перевізників-претендентів автобусів, що відповідають умовам конкурсу, вони мають право подавати до конкурсного комітету заяву на участь у конкурсі та документи, що містять характеристику наявних автобусів, які перевізник-претендент пропонує використовувати на даному маршруті, а також інвестиційний проект-зобов`язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п`яти років.

У разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов`язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п`яти років.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п`яти років.

Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

До конкурсного комітету не можуть входити представники суб`єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 45 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначені вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі. Згідно з цією нормою, у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.

До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:

- визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб`єкта господарювання;

- подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;

- не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;

- передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

- забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

- забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

- організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху;

- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 грудня 2008 року затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування (надалі - Порядок № 1081), який відповідно до пункту 1 зазначено Порядку визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об`єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1081 організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування є: Мінінфраструктури; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації; районна держадміністрація; Київська міська держадміністрація; виконавчий орган місцевої ради об`єднаної територіальної громади сіл, селищ, міст; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

За змістом пункту 6 Порядку № 1081 об`єктом конкурсу може бути: маршрут (кілька маршрутів) та/або оборотний рейс (кілька оборотних рейсів) міжміського автобусного сполучення.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1081 рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов`язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 1081 організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс (крім друкованих оголошення може бути розміщено також в інших засобах масової інформації).

Пунктом 42 Порядку № 1081 встановлено, що у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт».

Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.

У разі коли учасники конкурсу набрали однакову кількість балів, під час визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який посів друге місце, перевагу має той перевізник-претендент, що подав конкурсному комітетові сертифікат відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам, а також (для міжміського автобусного маршруту) свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності, а у разі неподання таких документів або подання їх кількома перевізниками-претендентами, що набрали однакову кількість балів, переможець визначається шляхом голосування.

Перевізника-претендента, визнаного відповідно до пункту 42 цього Порядку переможцем, може бути визнано таким лише у разі набрання ним за окремим об`єктом конкурсу кількості балів, що є вищою нуля.

Пунктом 53 Порядку № 1081 встановлено, що організатор повинен провести конкурс не пізніше ніж за два місяці до моменту закінчення строку дії договору (дозволу).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що видаючи дозвіл ПП «Урса-Транс», відповідачем не було враховано ту обставину, що ПП «Урса-Трейд» було подано документи для прийняття участі в конкурсі, що містять недостовірну інформацію а саме: анкету до заяви на участь в конкурсі, де вказав про наявність 3-х працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів, працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менше одного року до дати оголошення конкурсу (період з 14 серпня 2015 року по 15 серпня 2016 року). Вказана інформація не відповідає відомостям, зазначеним у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку(форми 1 ДФ). згідно з якими один з працівників ПП «Урса- Транс» прийнятий на роботу лише 03 грудня 2015 року. Тобто не працював рік на підприємстві до дати оголошення конкурсу.

Так, в свою чергу судом було встановлено, що відповідно до пункту 55 Порядку № 1081 вбачається, що організатор, зокрема, має право забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі:

- наявності фактів порушення ним умов договору (дозволу). Розірвання договору (анулювання дозволу) відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на внутрішньообласному, внутрішньорайонному та міському автобусному маршрутах призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення строку дії договору (дозволу), який було розірвано (анульовано), а в разі його відмови чи відсутності - призначається до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці;

- підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивачем на підтвердження вищевказаної обставини не було подано до суду будь-яких належних та допустимих доказів, що дає підстави суду прийти до висновку про необґрунтованість вказаних аргументів позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Кіровоградський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 29 серпня 2018 року в якому ПП «Урса - Транс» просило визнати протиправним та скасувати наказ від 26 квітня 2018 року №382 «Про анулювання дозвільних документів та призначення перевізника» який був прийнятий на підставі наявності інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів прийшов до висновку, що «жодного обґрунтування надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання позивачем як перевізником-претендентом, який за результатами конкурсу визнаний переможцем конкурсу, недостовірної інформації, оскаржуваний наказ в цій частині не містить».

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що не під час розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом, ні під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва, позивачем не було надано жодного обґрунтування, належних та допустимих доказів на підтвердження факту подання позивачем як перевізником-претендентом, який за результатами конкурсу визнаний переможцем конкурсу, недостовірної інформації, та навіть наявності таких обставин.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Олвісан» відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова