Ухвала суду № 93145956, 24.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 листопада 2020 року м. Київ № 640/28864/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )доМіністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський , будинок 6)провизнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання неправомірними дій Міністерства оборони України, які полягають у не застосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, починаючи з 01.03.2018 по 09.09.2020 рік включно, пункту 1 Примітки Додатку 1 та 1 Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в частині застосування при обчисленні 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного календарного року Законами України від 07.12.2017 №2246-VIIІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік", від 23.11.2018 №2629-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2019 рік", від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- зобов`язання Міністерства оборони України здійснити перерахунок встановлених ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2018 по 09.09.2020 включно, розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме Законами України від 07.12.2017 №2246-VIIІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018, від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019, від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на тарифні коефіцієнти, що відповідали займаній мною посадою та присвоєному військовому (спеціальному) званню, та виплатити різницю між перерахованими та вже виплаченими посадовими окладами та окладами за військове (спеціальне) звання з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язання Міністерства оборони України здійснити перерахунок сум виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.09.2020 включно та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням проведеного відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб" перерахунку посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, і виплатити різницю між вже виплаченим грошовим забезпеченням за вказаний період та одноразовою грошової допомогою при звільненні з військової служби та перерахованими з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язання Міністерства оборони України відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.09.2020.

Відповідно до пункту 5 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини п`ятої статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача з 01.03.2018 по 09.09.2020, позов подано до суду засобами поштового зв`язку 17.11.2020, тобто з пропущенням місячного строку.

Доходячи такого висновку суд ураховує, що за змістом абзацу першого частини другої статті 121 КАС України строк звернення до адміністративного суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на характер спірних відносин щодо виплати заробітної плати, позивач міг та повинен був дізнатись про протиправну бездіяльність відповідача щодо виплати заробітної плати в меншому розмірі після виплати коштів. Тому суду відхиляє доводи позивача про дотримання строків звернення до суду в зазначеній частині.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

За змістом наведеного рішення, не обмежується строком звернення з позовом про стягнення заробітної плати, водночас позивачем заявлено вимогу про визнання протиправної бездіяльності відповідача.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позов не містить обґрунтувань поважності причин пропущення строку звернення до суду з вимогою про визнання бездіяльності протиправною.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позивачеві необхідно подати до суду заяву про поновлення строків звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України з наданням доказів на підтвердження відповідних обставин.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець