Ухвала суду № 93145942, 26.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 листопада 2020 року м. Київ № 640/26342/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомКомпанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH), м. Вінзен, Федеративна Республіка Німеччинадо Державної казначейської служби Українипро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Компанія «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH), м. Вінзен, Федеративна Республіка Німеччина звернулось до суду з позовом до Державної казначейської служби України, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання протягом тривалого часу рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 по справі №910/16959/14;

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання протягом тривалого часу рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 по справі №910/21151/14;

- зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 по справі №910/16959/14 шляхом перерахування на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) 3 997 229 євро 39 євроцентів основного боргу та 73 080,00 грн судового збору;

- зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.12.2014 по справі № 910/21151/14 шляхом перерахування на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) З 352 562 євро 91 євроцентів основного боргу та 73 080,00 грн судового збору.

Згідно пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на таке.

За змістом позовної заяви підставою для звернення Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» до суду з цим позовом слугувала бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання рішення господарського суду у справах №910/16959/14 та №910/21151/14, а саме: неперерахування на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) 3 997 229 євро 39 євроцентів основного боргу та 73 080,00 грн судового збору та неперерахування на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) 3 352 562 євро 91 євроцентів основного боргу та 73 080,00 грн судового збору.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо неперерахування коштів позивачу, адже, саме на орган Казначейства законодавством покладено обов`язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання.

Так, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень Господарським судом міста Києві 29.10.2014 у справі № 910/16959/14 постановлено рішення, яким позов Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) до Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові» задоволено; стягнуто з державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) 3 997 229 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч двісті двадцять дев`ять) Євро 39 центів основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн судового збору.

11.11.2014 на виконання рішення по справі №910/16959/14 Господарським судом міста Києва виданий наказ.

09.04.2015 Компанія «АКМТ Експорт ГмбХ» звернулась до господарського суду із скаргою Компанії на дії Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) яка була мотивована тим, що 26.11.2014 наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2014 був направлений до ДКСУ, проте 06.04.2015 позивачем отримано від ДКСУ лист від 06.03.2015 №5-08/736-4099, яким оригінал наказу господарського суду від 11.11.2014 повернуто без виконання з посиланням на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок), оскільки наказ не підлягає виконанню органом ДКСУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2015 відмовлено у прийнятті скарги компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (AKMT Export GmbH) на дії Державної казначейської служби у справі №910/16959/14 з посиланням на віднесення вказаного спору до юрисдикції адміністративного суду, виходячи з положень КАС України, що діяла на час постановлення вказаної ухвали.

Також на підставі наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації адміністративним судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києві від 02.12.2014 у справі № 910/21151/14 позов Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH) до Державного підприємства «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту «Донецьк» на користь Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (AKMT Export GmbH), зареєстрованої у торговому реєстрі Окружного суду м. Люнебург під номером HRB 202156 3 352 562 (три мільйони триста п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят два) євро 91 євроцентів основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн судового збору. У позові до Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів відмовлено.

На виконання рішення по справі № 910/21151/14 господарським судом 19.12.2014 видано наказ.

Вищенаведені накази були пред`явлені до примусового виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, однак, станом на час звернення позивача до адміністративного суду не були фактично виконані.

09.04.2015 Компанія «АКМТ Експорт ГмбХ2» звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Державної казначейської служби України в якій просила суд:

- визнати незаконними дії Державної казначейської служби України, які полягають у поверненні оригіналу наказу № 910/21151/14 від 19.12.2014 без виконання;

- зобов`язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва № 910/21151/14 від 19.12.2014;

- зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити дії передбачені пунктом 8 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», після надходження до неї документів по виконанню наказу Господарського суду міста Києва, виданого 19.12.2014 по справі №910/21151/14.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2015 у прийнятті скарги Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (AKMT Export GmbH) на дії Державної казначейської служби України - відмовлено з посиланням на положення статті 181 КАС України у редакції, що діяла на час постановлення вказаної ухвали.

Як стверджує позивач при зверненні до адміністративного суду, Держаною виконавчою службою після спливу шестимісячного строку з дня відкриття виконавчого провадження виконавчі документи щодо виконання наказів Господарського суду міста Києві по справі № 910/16959/14 та по справі № 910/21151/14 направлені на виконання Державній казначейській службі України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконавчі документі отримані Державною казначейською службою України 20.10.2015 та 22.12.2015 відповідно.

Однак, позивач зазначає, що станом на день звернення до адміністративного суду, відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 та від 02.12.2014 не виконані.

Додані до позовної заяви копії листів ДКСУ свідчать про те, що свою бездіяльність відповідач виправдовує відсутністю достатніх коштів у бюджеті для виконання усіх зобов`язань за судовими рішеннями, а також на черговість задоволення вимог за рахунок державного бюджету.

Як зазначає позивач, обов`язок по виконанню рішень суду у справах №910/16959/14 та №910/21151/14 щодо перерахування основного боргу та судового збору на користь позивача Державною казначейською службою України не виконано, що і спричинило звернення позивача до суду із цим позовом.

Проаналізувавши обставини, викладені у позовній заяві, зміст позовних вимог та склад сторін, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем рішень Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 по справі №910/16959/14 та від 02.12.2014 по справі №910/21151/14.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З аналізу предмета спору у цій справ суд дійшла висновку, що він фактично спрямований на виконання інших судових рішень, а саме рішень Господарського суду міста Києва по справам № 910/16959/14 та № 910/21151/14.

Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом віднесено пунктом 1 частини другої статті Закону України «Про виконавче провадження» віднесено до обов`язків виконавця.

Аналіз вищезазначених законодавчих норм вказує на те, що не можна зобов`язати боржника у виконавчому провадженні виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення господарського суду здійснюється саме в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

До того ж, у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень визначається як орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Наведені у позові обставини свідчать, що у спірних правовідносинах Державна казначейська служба України не є суб`єктом владних повноважень у розумінні наведеного положення процесуального законодавства, а виступає особою, на яку покладено обов`язок по виконанню судового рішення за рахунок бюджетних коштів.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах (зокрема: від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 21.05.2020 у справі №420/6649/19, від 04.02.2020 у справі №520/8584/18, тощо) судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності такої особи, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, у зв`язку з чим у відкритті провадження у справі за такими вимогами слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, а також зважаючи на те, що з поданням цього позову позивач бажає вирішити питання пов`язані із виконанням рішень суду в інших справах, тобто в межах завершальної стадії судового процесу, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.241-243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Компанії «АКМТ Експорт ГмбХ» (АКМТ Export GmbH), м. Вінзен, Федеративна Республіка Німеччина у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська