Рішення № 93145781, 17.11.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/4030/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомАкціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській областіпро за участю сторін: від позивача від відповідача визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі по тексту – позивач, АТ «Облтеплокомуненерго») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2020 № 0031825304 про застосування штрафу на загальну суму 4 785 588,62 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що штраф, який визначений Податковим повідомленням - рішенням від 06.07.2020 № 0031825304, застосований за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), тобто штраф нарахований за податковими накладними, виписаними неплатникам ПДВ. Покупці-неплатники ПДВ не вправі користуватися податковим кредитом, тому у даному разі покупці-неплатники ПДВ не зазнали порушення своїх прав. Контролюючим органом не встановлена неповнота декларування позивачем своїх податкових зобов`язань та порушення прав контрагента позивача. Також у даному випадку за допомогою штрафу неможливо досягти мети, з якою позивач позбавляється права власності. Такий штраф для позивача є індивідуальним і надмірним тягарем, та не узгоджується з інтересами громади по забезпеченню теплопостачання. Накладення штрафу при відсутності шкоди для бюджету і водночас за наявності заборгованості держави, погашення якої дозволило б направити кошти на рахунок в СЕА ПДВ та зареєструвати податкові накладні, є несправедливим, таким що не узгоджується з принципом верховенства права. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване позбавлення права власності позивача. Також зазначає, що відповідач не мав права нараховувати штрафні санкції без урахування норми п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Тому, вважає, що оскаржуване Податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки ГУ ДПС у Чернігівській області, як державний орган, зобов`язаний діяти в межах та у спосіб, передбачений законами України. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податковим кодексом України не передбачено виключень щодо застосування норм статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН для окремих випадків, пов`язаних з такими порушеннями, у тому числі у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної без факту здійснення оплати по господарським операціям, а також - складеної на покупця - неплатника ПДВ. Отже, норми ПК України не містять виключень щодо незастосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, як то тяжкий матеріальний стан платника податків, заборгованість місцевого бюджету перед платником, ненадання податкової накладної покупцю. Всі платники податків рівні перед законом, повинні дотримуватися норм податкового законодавства.

У відповіді на відзив позивач зазначив що, за порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної згідно з пунктом 120-1 статті 120-1 ПК України штраф до позивача не застосовувався, що вбачається зі спірного ППР, в якому наявний запис «згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних». Текст ПК України вказує на те, що затримку реєстрації податкових накладних цей Кодекс не визначає протиправною, не встановлює відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних; затримка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних не розглядається Податковим кодексом України як правопорушення. Такого складу податкового правопорушення Податковий кодекс України не містить. На думку позивача, наведені норми ПК України суперечать між собою і допускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу. Тому, згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України рішення повинно прийматися на користь платника податків. Також зазначає, що позивач склав, але у граничний строк не надсилав податкові накладні для реєстрації через відсутність достатніх коштів на казначейському рахунку. Надсилання податкових накладних для реєстрації при відсутності для цього достатніх коштів не призвело б до реєстрації податкових накладних, так як ці податкові накладні за таких обставин не були б прийняті до Реєстру та, відповідно, не були б зареєстровані.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.10.2020 заяву позивача про відкладення підготовчого судового засідання задоволено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

АТ «Облтеплокомуненерго» 25.07.1995 (31.03.2005) зареєстровано, як юридичну особу, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується копією Виписки із вказаного Реєстру від 10.10.2019. Основним видом економічної діяльності позивача є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с. 10-11).

23.05.2019 позивачем було сформовано Податкову накладну № 757 на загальну суму коштів – 19375,26 грн (з ПДВ), отримувач (покупець) – неплатник, товар/послуга продавця – теплова енергія (населення) (а.с. 84).

04.06.2019 позивачем було сформовано Податкову накладну № 31 на загальну суму коштів – 4000,00 грн (з ПДВ), отримувач (покупець) – неплатник, товар/послуга продавця – теплова енергія (інші) (а.с. 85).

03.01.2020 позивачем було сформовано Податкову накладну № 7 на загальну суму коштів – 1415572,27 грн (з ПДВ), отримувач (покупець) – неплатник, товар/послуга продавця – теплова енергія (населення) (а.с. 83).

11.06.2020 відповідачем складено Акт камеральної перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 456/25-01-53-04-27 (далі по тексту – Акт перевірки), із якого вбачається, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період березень 2019 року, травень-червень 2019 року, січень 2020 року перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Відповідальність передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ податкового кодексу (а.с. 56-60).

06.08.2020 ГУ ДПС у Чернігівській області сформовано Податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 № 0031825304 (далі по тексту – ППР № 0031825304), згідно якого повідомлено позивача про те, що на підставі Акта перевірки від 11.06.2020 № 456/25-01-53-04-27 за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за звітний період 03.2019, 05-06.2019, 01.2020 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкова накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менші календарних днів на суму ПДВ 2475 грн 24 коп. застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі двісті сорок сім гривень 53 копійки;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2383348 грн 24 коп. застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі чотириста сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 64 копійки;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 584457 грн 81 коп. застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі сто сімдесят п`ять тисяч триста тридцять сім гривень 34 копійки;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більш календарних днів на суму ПДВ 10333335 грн 20 коп. застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі чотири мільйона сто тридцять три тисячі триста тридцять чотири гривні 11 копійок (а.с. 12-13, 104-111).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

В частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту – в редакції, що діяла на момент видання оскаржуваного ППР № 0031825304) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З огляду на матеріали справи, що не оспорюється сторонами, АТ «Облтеплокомуненерго» не вчасно зареєструвало податкові накладні (далі по тексту – ПН), які не надавалися покупцю.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі по тексту - Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, 8. При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, « 02» - складена на постачання неплатнику податку; « 04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; «11» - складена за щоденними підсумками операцій; «12» - складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку).

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 та у постанові від 11.12.2018 у справі № 807/68/18.

З огляду на матеріали, наявні у справі, вбачається, що: позивач не звільнений від оподаткування; податкові накладні, з приводу яких було складено оскаржуване ППР № 0031825304, не підлягали наданню отримувачу (покупцю); товар, що постачався – теплова енергія, від оподаткування не звільнений та оподаткуванню за нульовою ставкою не підлягав (сума за ставкою 0 % відсутня), що, зокрема, не заперечується і відповідачем.

Отже, суд дійшов висновку, що визначені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним ППР № 0031825304 було застосовано штрафні санкції, оскільки, податкові накладні, з приводу яких було складено вказане ППР, виписані на постачання товарів/послуг, які від оподаткування не звільнені та оподаткуванню за нульовою ставкою не підлягали.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.09.2020 у справі № 340/1857/19.

До посилань позивача на те, що ПН були не зареєстровані через відсутність коштів на рахунках підприємства суд ставиться критично, оскільки, ГУ ДПС у Чернігівській області, як державний орган, зобов`язаний діяти в межах та у спосіб, передбачений законами України. Норми Податкового кодексу України не містять виключень щодо незастосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, як то тяжкий матеріальний стан платника податків, заборгованість місцевого бюджету перед платником, ненадання податкової накладної покупцю. Всі платники податків рівні перед законом, повинні дотримуватися норм податкового законодавства.

Подібний висновок зроблений і Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 в справі № 620/1221/19.

Надаючи оцінку доводам АТ «Облтеплокомуненерго» про те, що відповідач не мав права нараховувати штрафні санкції без урахування норми пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

16.01.2020 було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ (далі по тексту – Закон № 466-ІХ), який набрав чинності 23.05.2020.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 № 786-IX), штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, станом на час розряду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

Суд звертає увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

У Законі України № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, законодавцем не передбачена.

У даному випадку законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що наведеними положеннями Закону № 466-ІХ закріплено обов`язок податкового органу відкликати вказані у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, які перебували у процесі оскарження станом на 23.05.2020.

З приводу посилання позивача на науково-правовий висновок (а.с. 14-43) та аргументи, викладені у ньому, суд зазначає таке.

Пунктом першим частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

За приписами частини першої статті 113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Зі змісту наведених норм вбачається, що висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань - застосування аналогії закону чи аналогії права або змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Натомість, наданий висновок експерта в галузі права стосується питань застосування законодавства України, при цьому питання, визначені приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 112 КАС України, в межах даної справи не виникали.

Подібну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 826/6667/16.

З огляду на викладене вище наданий позивачем висновок експерта в галузі права не приймається судом до уваги.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог АТ «Облтеплокомуненерго» до ГУ ДПС у Чернігівській області необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго", вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671. .

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Дата складення повного рішення суду - 26.11.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб