Рішення № 93145758, 27.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року справа № 580/3973/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та невиплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме з урахуванням додаткової грошової винагороди - 375234,47 гривень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме з урахуванням додаткової грошової винагороди - 375234,47 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням він у складі грошового забезпечення фактично отримував щомісячну додаткову грошову винагороду в іноземній валюті. Звернув увагу, що щомісячна додаткова грошова винагорода в іноземній валюті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету» від 30.03.2006 року №401, яка мала постійний характер при призначенні позивачу пенсії, відповідачем в розрахунок пенсії не включена. Для обчислення розміру пенсії взято середній показник грошового забезпечення за останні 24 місяці та при цьому не враховані всі складові грошового забезпечення, які позивач одержував на час звільнення. При цьому послався на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.10.2020р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачу призначено пенсію згідно Закону України №2262-ХІІ. При цьому зазначено, що стаття 43 Закону України №2262-ХІІ та п.7 Постанови №393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди. Крім того, послався на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015р. №4-рп/2015. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом командира військової частини А1588 від 30.04.2020р. №91, позивача — начальника складу з 30.04.2020р. виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно виписки з Акта огляду МСЕК, позивачу 07.04.2020р. встановлено ІІ (другу) групу інвалідності у зв`язку із захорюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Згідно протоколу призначення пенсії (наявний в матеріалах справи), позивачу з 01.05.2020р. призначено пенсію по інвалідності довічно, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992р. Розмір пенсії встановлено із розрахунку 80% грошового забезпечення (грошове забезпечення у розмірі - 11222,94 грн., обраховано із таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (у тому числі — надбавка за особливо важливі завдання та премії)).

19.06.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 375234,47 гривень.

До заяви позивачем додано копію довідки Військової частини А1893 №205 від 21.05.2019р. Про грошову винагороду в іноземній валюті та копію картки особового рахунку військовослужбовця ВЧ А1893 №205.

Листом №3261-3217/М-03/8-2300/20 від 06.07.2020р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням грошової винагороди в іноземній валюті згідно довідки від 21.05.2019р. №508.

Зауважено, що стаття 43 Закону № 2262, пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової винагороди в іноземній валюті, що нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету» від 30.03.2006 року №401.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види його складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно частини 3 статті 43 Закону України №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

17.07.1992р. Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”. (далі – Постанова №393).

Пунктом 7 Постанови №393 визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, підлягає включенню до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що складові елементи грошового забезпечення належить включати до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії за наявності таких умов:

- постійність виплати додаткового виду грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення);

- утримання із виду грошового забезпечення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно довідки ВЧ А1893 від 21.05.2019р.№205 про грошову винагороду в іноземній валюті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету» від 30.03.2006р. Року №401, позивачу у період з 27.10.2018 року по 25.05.2019 року нараховано щомісячну грошову винагороду в сумі 15526,26 дол. США. (жовтень 2018р.-345,19 дол. США, листопад 2018р.-2047,53 дол. США, грудень 2018р.-2007,53 дол. США, січень 2019р.-2007,53 дол. США, лютий 2019р.-2007,53 дол. США, березень 2019р.-2007,53 дол. США, квітень 2019р.-1947,53 дол. США, травень 2019р.-1512,96 дол. США).

Згідно вказаної довідки, із зазначеної щомісячної грошової винагороди утримано військовий збір (1,5%) на суму 232,93 дол. США.

Вказані відомості відповідають картці особового рахунку військовослужбовця ВЧ А1893 №205.

Судом встановлено, що вказана довідка та картка особового рахунку не містить відомостей про утримання із грошової винагороди в іноземній валюті позивача єдиного внеску.

При цьому, відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7, наявна в матеріалах справи), страхувальником сплачено за позивача єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

- у жовтні 2018 року із суми фактичного заробітку (9481,00 грн.);

- у листопаді 2018 року із суми фактичного заробітку (9263,00 грн.);

- у грудні 2018 року із суми фактичного заробітку (10631,00 грн.);

- у січні 2019 року із суми фактичного заробітку (9334,08 грн.);

- у лютому 2019 року із суми фактичного заробітку (12495,58 грн.);

- у березні 2019 року із суми фактичного заробітку (12424,50 грн.);

- у квітні 2019 року із суми фактичного заробітку (12424,50 грн.);

- у травні 2019 року із суми фактичного заробітку (12424,50 грн.).

З аналізу викладених обставин, вбачається, що із грошової винагороди в іноземній валюті виплаченій позивачу у період з 27.10.2018 року по 25.05.2019 року єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не утримувався.

Суд зазначає, що єдиний внесок за позивача сплачено із сум основного та додаткового грошового забезпечення (про розміри яких вказано у довідці ВЧ А1588 від 30.04.2020р. №166), розміри яких включено до розміру грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. №2464-VI, платниками єдиного внеску є, роботодавці, зокрема: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно положень ст. 106 Закону №1058-ІV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті єдиного внеску із щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті виплаченій позивачу у період з 27.10.2018 року по 25.05.2019 року, позивач позбавлений соціальної захищеності, у вигляді права на включення розмірів отриманої грошової винагороди в іноземній валюті до складу заробітку за останні 24 місяці перед звільненням, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення розмірів отриманої грошової винагороди в іноземній валюті до складу заробітку за останні 24 місяці перед звільненням за порушення, вчинене страхувальником (роботодавцем), оскільки згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку що щомісячна грошова винагорода в іноземній валюті, виплачена позивачу у період з 27.10.2018 року по 25.05.2019 року згідно довідки Військової частини А1893 №205 від 21.05.2019р. має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що наведені відповідачем у листі №3261-3217/М-03/8-2300/20 від 06.07.2020р. підстави для відмови позивачу у перерахунку його пенсії з урахуванням сум щомісячної грошової винагороди в іноземній валюті згідно довідки Військової частини А1893 №205 від 21.05.2019р., є протиправними.

Разом з тим, суд зазначає, що заявлена позивачем вимога щодо здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням вказаної грошової винагороди у розмірі 375234,47 грн., не підтверджена належними доказами, оскільки картка особового рахунку № НОМЕР_1 містить лише примітку щодо обмінного курсу НБУ грн./дол.США та не містить сум виплаченої позивачу грошової винагороди в гривневому еквіваленті. При цьому, картка особового рахунку № НОМЕР_1 не містить інформації щодо офіційного курсу долара США до гривні за травень 2019 року, в зв`язку із чим позовні вимоги в частині зазначення суми, що належить включенню для обрахунку пенсії задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо строку, з якого позивачу необхідно здійснити відповідний перерахунок його пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Отже, з аналізу зазначених положень слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та довідкою Військової частини А1893 №205 від 21.05.2019р. - 19.06.2020р., в зв`язку із чим наявні підстави, встановлені Законом №2262, для проведення перерахунку пенсії позивача, з 01.07.2020р.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно вимог статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову на підставі ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та невиплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячного грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме: щомісячної грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням згідно довідки Військової частини А1893 №205 від 21.05.2019р. про грошову винагороду в іноземній валюті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності національних контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету» від 30 березня 2006 № 401.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП — НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.07.2020р., з урахуванням щомісячного грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме: щомісячної грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням згідно довідки військової частини А1893 №205 від 21.05.2019р. про грошову винагороду в іноземній валюті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності національних контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету» від 30 березня 2006 № 401.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко