Рішення № 93145072, 27.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7908/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Лисого С.О. (згідно з витягом),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1596 о/с від 25.11.2019 року, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1596 о/с від 25.11.2019 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах сектору оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи відділу протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області за п. 4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку він обіймав до незаконного звільнення, та яка відповідає його кваліфікації, досвіду, діловим та особистим якостям, спеціальному званню майор поліції, з 25.11.2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 26.11.2019 року по день поновлення на посаді.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що згідно з наказом № 1596 о/с від 25.11.2019 року Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах сектору оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи відділу протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області звільнено зі служби в поліції за п. 4 ст. 77 Закону України про Національну поліцію (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Наказ про звільнення позивач вважає незаконним та винесеним з порушенням норм чинного законодавства.

Так, у зв`язку з реорганізацією відділу протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області в Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області 25.09.2019 року позивач письмово попереджений про звільнення зі служби в поліції не раніше ніж за два місяці на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Позивач зазначає, що на час попередження про можливе звільнення зі служби в поліції він займав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах та мав спеціальне звання — майор поліції, яке відповідало займаній посаді. 25.09.2019 року керівництво ВПН ГУНП в Одеській області, перед попередженням про реорганізацію ВПН в УПН ГУНП в Одеській області, запропонувало позивачу посаду начальника відділу зазначеного управління, з чим він погодився. Однак, 12.11.2019 року начальник УПН ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що окрім посади оперуповноваженого нічого не запропонують, та вказав подати відповідний рапорт, що було зроблено позивачем. При цьому, позивач зазначає, що запропонована посада оперуповноваженого УПН ГУНП в Одеській області передбачає зміну функціональних обов`язків та значне зменшення заробітної плати так, як є посадою, нижчою ніж та, яку обіймав позивач. Не погодившись із запропонованою посадою нижчою, від тієї, яку позивач займав, ОСОБА_1 подав рапорт з проханням не розглядати його призначення на посаду оперуповноваженого УПН ГУНП в Одеській області. Оскільки, інших посад позивачу запропоновано не було, управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області вказало позивачу подати рапорт на звільнення у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі якого, 25.11.2019 ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Ухвалою суду від 13.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.02.2020 року.

10.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов з огляду на який, ГУ НП вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що до задоволення не належать. Представник відповідача зазначає, що 25.09.2019 року у зв`язку із реорганізацією відділу протидії наркозлочинності ГУ НП в Одеській області ОСОБА_1 був письмово попереджений про звільнення зі служби в поліції не раніше, ніж за два місяці на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію». 20.11.2019 року до управління кадрового забезпечення позивачем було подано рапорт на звільнення у зв`язку із скороченням штатів, на підставі якого, наказом ГУ НП в Одеській області № 1596 о/с від 25.11.2019 року позивача звільнено зі служби в поліції. Представник відповідача зазначає, що ГУНП в Одеській області не порушувало прав позивача, оскільки його звільнено зі служби в поліції на підставі самостійно поданого рапорту.

17.02.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.10.2020 року.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд вислухав позивача та представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

З огляду на записи трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 15.08.2000 року, позивач у період з 15.08.2000 року по 06.11.2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ.

Відповідно до наказу ГУ НП в Одеській області від 07.11.2015 року № 37 о/с, з 07.11.2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліції.

25.09.2019 року позивача попереджено про наступне звільнення, не раніше, ніж за два місяці на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію», у зв`язку із скороченням штатної чисельності органів і підрозділів Національної поліції України та Головного управління національної поліції в Одеській області, відповідно до наказу Національної поліції України від 03.09.2019 року № 885 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції України».

Суд встановив, що позивач проходив службу в ГУНП в Одеській області на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах сектору оперативних розробок та організації агент руно-оперативної роботи відділу протидії наркозлочинності.

Відповідно до листа начальника Управління протидії наркозлочинності від 30.01.2020 року № 6/142, майору поліції ОСОБА_1 керівництвом ГУНП в Одеській області та керівництвом УПН ГУНП в Одеській області були запропоновані дві посади старшого оперуповноваженого та оперуповноваженого відділу оперативних розробок та негласної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області. ОСОБА_1 написав рапорт на посаду оперуповноваженого відділу оперативних розробок та негласної роботи управління протидії наркозлочинності цього Головного управління, але з часом звернувся до керівництва УПН ГУНП в Одеській області з усним проханням раніше поданий рапорт не розглядати та не візувати, пояснивши це тим, що він буде писати рапорт на звільнення по скороченню штату.

Суд зазначає, що згідно з витягом зі штату Управління протидії наркозлочинності, в управлінні наявні посади: старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах з посадовим окладом 2700 грн., старшого оперуповноваженого з посадовим окладом 2600 грн. та оперуповноваженого з посадовим окладом 2500 грн.

Згідно з витягом штату відділу протидії наркозлочинності, посадовий оклад старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах (посада, яку обіймав позивач) складав 2700,00 грн.

20.11.2019 року в ГУНП в Одеській області зареєстровано рапорт ОСОБА_1 , згідно з яким, позивач просив звільнити його зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 25.11.2019 року.

Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області № 1596 о/с від 25.11.2019 року, майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ЗУ «Про Національну поліцію» з 25.11.2019 року на підставі рапорту ОСОБА_1 від 20.11.2019 року та попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 від 25.09.2019 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Приписами ч. 3 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Згідно з ч.2 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст.68 Закону України «Про Національну поліцію» переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Суд встановив, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про Національну поліцію» в частині попередження позивача про наступне звільнення зі служби в поліції. З огляду на лист Управління протидії наркозлочинності № 6/142 від 30.01.2020 року, позивачу пропонувалися посади у новоствореному управління. Вказаний факт додатково підтверджується змістом адміністративного позову, де позивач, також, зазначає, що відповідач пропонував йому посаду в новоствореному управлінні.

В подальшому ОСОБА_1 особисто подано рапорт про звільнення зі служби в поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 25.11.2019 року, тобто зі спливом двохмісячного строку з дня попередження про наступне звільнення.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивача звільнено зі служби в поліції на підставі поданого ним особисто рапорту із зазначенням підстави звільнення відповідно до поданого рапорту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1596 о/с від 25.11.2019 року, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ: 40108740).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 27 листопада 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.