Рішення № 93144950, 26.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9385/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради в якому позивач просить:

визнати протиправною відмову Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області від 12.03.2020 р. № 894 в наданні ОСОБА_1 , як учаснику війни, 50% пільги на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ;

зобов`язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області надати ОСОБА_1 , як учаснику війни, 50% пільги на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.

Позов вмотивовано наступним.

05 березня 2020 року позивач звернулась до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради щодо надання їй, як учаснику війни, пільг на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

23 березня 2020 року отримала відповідь Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради за №894 від 12.03.2020 року.

Департаментом соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради повідомлено: «Ви перебуваєте на обліку в Єдиному Державному автоматизованому реєстрі пільговиків з 26.08.2003 року, як учасник війни, та до 30.06.2015 року користувалися 50% пільгою на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови КМУ від 04.06.2015 року №389 «Про затвердження порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» пільга на житлово-комунальні послуги учасникам війни з 01.07.2015 року надається з урахуванням середньомісячного сукупного доходу.

У разі коли середньомісячний дохід особи не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права. У 2020 році величина доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу (у тому числі на право користування пільгами) складає 2940,00 грн.

Станом на 11.03.2020 року розмір Вашого доходу (пенсії за віком) у місяць складає 5587,26 грн., тобто перевищує податкову соціальну пільгу, тому Ви не масте права на користування пільгами, як учасник війни.»

27.02.2020 року Конституційний Суд України своїм рішенням визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетних фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На даний час Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є чинним, змін немає, тому пільга учасникам війни продовжує надаватися по доходам. У разі зміни в чинному законодавстві набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту будуть збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Іншого чинним законодавством не передбачено.»

Таким чином, Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради протиправно відмовив, у наданні пільги на житлово - комунальні послуги, на яку я маю право відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання (в порядку ст.262 КАС України).

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

16.10.2020 року від Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради (за підписом Н.В. Кушнір) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтований наступним:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» від 04.06.2015 року № 389 (зі змінами) з 01.07.2015 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, в т. ч. і учасникам війни. Тобто, за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. У 2020 році величина доходу , яка дає право на податкову соціальну пільгу, в тому числі і на користування пільгою, складає 2940,00 грн., а розмір пенсії Позивача станом на 11.03.2020 р. становить 5587,26 грн., тобто права на користування пільгою у неї немає.

Крім того, виплата будь-яких видів державних допомог, пільг, компенсацій тощо, здійснюється будь-яким територіальним органом соціального захисту населення за допомогою засобів програмного забезпечення, що розроблені Мінсоцполітики України та запроваджені ДП Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики. Так, абз. 2 п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117 визначає, що органи соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг.

При проведенні розрахунку розміру пільг органи соціального захисту населення України враховують норми, викладені у Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373, п. 4 якого визначає право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

27.02.2020 року Конституційний Суд України своїм рішенням визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13,14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Проте, станом на 30.09.2020 року норми вище перелічених Постанов Кабінету Міністрів, які саме визначають механізм роботи органів соціального захисту населення з питань нарахування та виплати пільг, не приведені у відповідність з рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року (не змінені, є чинними), що, відповідно, унеможливлює нарахування Позивачу 50% пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 є учасник війни, про що свідчить посвідчення учасника війни серії НОМЕР_1 , видане 06 вересня 1996 року Котовським УСЗН Одеської області.

5 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради щодо надання, як учаснику війни, пільг на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

23 березня 2020 року отримано письмову відповідь Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради за №894 від 12.03.2020 року, якою повідомлено:

«…Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради розглянувши Ваше звернення, що надійшло на ім`я директора Департаменту 05.03.2020 року, щодо надання Вам пільг на житлово - комунальні послуги відповідно до сі. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в межах покладених повноважень повідомляє наступне.

Ви перебуваєте на обліку в Єдиному Державному автоматизованому реєстрі пільговиків з 26.08.2003 року як учасник війни та до 30.06.2015 року користувалися 50% пільгою на житлово - комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року Мі 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї» (зі змінами та доповненнями) пільга на житлово - комунальні послуги учасникам війни з 01.07.2015 року надасться з урахуванням середньомісячного сукупного доходу.

У разі коли середньомісячний дохід особи не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик маг право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права. У 2020 році величина доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу (у тому числі і на право користування пільгами) складає 2940,00 грн. .

Станом на 11.03.2020 року розмір Вашого доходу (пенсії за віком) у місяць складає 5587,26 грн., тобто перевищує податкову соціальну пільгу, тому Ви не маєте право на користування пільгами, як учасник війни.

27.02.2020 року Конституційний Суд України своїм рішенням визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На даний час Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є чинним, змін немає, тому пільга учасникам війни продовжує надаватися по доходам. У разі зміни в чинному законодавстві набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту будуть збережені із забезпеченням можливості їх реалізації…»

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку із відмовою Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області від 12.03.2020 р. №894 в наданні позивачу, як учаснику війни, 50% пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) передбачено, що цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до ст.14 Закону №3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги:

50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

З 01.07.2015р. набрала чинності Постанова КМУ №389 від 04.06.2015р., якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі - Порядок №389), який визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до п.2 Порядку №389, його дія, зокрема, поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасники війни; особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Згідно з пунктом 3 Порядку №389, пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до п. 5 Порядку №389 до сукупного доходу сім`ї пільговика включаються нараховані: пенсія; заробітна плата; грошове забезпечення; стипендія; соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності); доходи від підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг учасникам війни було передбачено частиною 6 статті 14 Закону №3551, зокрема встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду №12-р/2018 від 18.12.2018р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, зі змінами.

Суд зазначає, що в разі якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Суд враховує позицію Конституційного Суду України викладену у рішенні №12-р/2018 від 18.12.2018р., відповідно до якого, забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Розглянувши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.

Обмеження або скасування положеннями Закону № 76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом № 3551, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.

Отже, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону №76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв`язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону № 3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п`ятій статті 17 Основного Закону України.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду №12-р/2018 від 18.12.2018р. встановлено, що частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 18.03.2019р.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, слід звернути увагу на те, що починаючи з 18.03.2019 р. при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена частиною 6 статті 14 Закону №3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що Рішення Конституційного Суду №12-р/2018 набрало чинності 18.03.2019р., з 19.03.2019р. застосуванню підлягають положення частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. №3551-ХІІ, чинної до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

Пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. №3551-ХІІ встановлено, що учасникам війни надаються пільги з 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Отже, з 19.03.2019 р. позивач має право на вказані пільги, відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

27.02.2020 року Конституційний Суд України своїм рішенням №3-р/2020 вирішив:

« 1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

2. Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».

В мотивувальній частині вказано рішення зазначено:

«Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України».

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.

Відповідно до ст. 2 КАСУ, серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області від 12.03.2020 р. №894 в наданні ОСОБА_1 , як учаснику війни, 50% пільги на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.

Зобов`язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області надати ОСОБА_1 , як учаснику війни, 50% пільги на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , телефон: НОМЕР_3

Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради - адреса: 66305, Одеська область, м. Подільськ, вул. Бочкарьова, 4, код ЄДРПОУ 42239971, телефон: (04862) 3 00 34, 3 05 55, електронна пошта: upsznkotovsk@ukr.net

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.