Рішення № 93144915, 26.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7764/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000088/2 від 30.07.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00371.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» є акредитованим суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності та платником податку на додану вартість. Позивач вказав, що 30.04.2020 р. між позивачем та продавцем «GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.» укладено зовнішньоекономічний контракт №3/2020 на поставку товару в кількості та за ціною, що зазначена у рахунку-фактурі (п.п. 1.1, 2.1, 3.1 Контракту). Поставка товару здійснюється на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG, відповідно з Правилами Інкотермс 2020 (п.п. 4.1 Контракту). Ціна на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку, виставленому Покупцеві (п.п. 3.1 Контракту). Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару (п.п. 7.2 Контракту). Розрахунки здійснюються у доларах США (п.п. 5.1 Контракту).

Згідно інвойсу №4328032891/2020 від 26.06.2020 р., який є невід`ємною частиною даного контракту №3/2020 від 30.04.2020 р., позивачу було поставлено товар за переліком, на загальну суму 110257,88 доларів США.

Умови оплати за товар визначені згідно п.п. 5.3 контракту №3/2020 від 30.04.2020 р., уточнюються в рахунку/проформі рахунку Продавця, згідно змісту інвойсу №4328032891/2020 від 26.06.2020 р., визначено, що оплата товару здійснюється на протязі 90 днів з моменту митного оформлення в Україні.

З метою митного оформлення зазначених придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг та у відповідності до ч.2 статті 53 МК України позивачем 30.07.2020 р. через декларанта подано електронну митну декларацію № UA500020/2020/221466 разом із відповідними супровідними документами.

За результатами розгляду поданих документів, відповідач своїм електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.

У відповідь на вищезазначене повідомлення відповідача, позивачем 30.07.2020 р. надано додаткові документи.

Однак, за результатами розгляду поданих документів, митний орган відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні №UA500020/2020/00371 з причин винесення згідно ст.55 МК України Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000088/2 від 30.07.2020 р.

Зі змісту ж Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500020/2020/000088/2 від 30.07.2020 р., прийнятого відповідачем відповідно до ст.55 МК України, із застосуванням стосовно товару №1 методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, стосовно товарів № 1, 2, 3 - резервного методу визначення митної вартості, вбачається як підстава його прийняття те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Позивач вважає, що у відповідності до ч.2 ст.53 МК України TOB «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» до митного органу було подано усі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України товарів.

При цьому, частиною п`ятою статті 53 МК України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Позивач зазначив, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження тою чи іншого показника.

У свою чергу, ненаведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Таким чином, на момент митного оформлення товару, позивачем були надані всі належні та достатні основні документи, які містили усю необхідну інформацію, у тому числі, числові дані щодо заявленої митної вартості товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України), та які давали право та можливість відповідачу визначити митну вартість товару саме за заявленою ціною договору (контракту).

У той же час, митним органом не наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності поданої інформації та витребування митницею інших документів відбувалось без належного зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а тому застосування оскаржуваним рішенням іншого методу, ніж основний метод визначення митної вартості товарів, на думку позивача, є протиправним.

Позивач вказав, що митним органом в прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів не встановлено, що в документах, які були подані декларантом для підтвердження митної вартості товару, наявні недостовірні відомості, суттєві розбіжності чи ознаки підробок та не спростована обґрунтованість визначення митної вартості згідно з контрактною ціною оцінюваного товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст.58 МК України.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Ухвалою від 19.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 17 вересня 2020 року об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 17.09.2020 року учасникам справи встановлено строк на подання решти заяв по суті справи та оголошено перерву до 07.10.2020 року до 12:00 год.

Ухвалою від 07.10.2020 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 07.10.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2020 року о 14 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 28 жовтня 2020 року на 14 год. 30 хв., сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

27.10.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

24.09.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UА500020/2020/221466 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UА500020/2020/221466, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, у поданих документах не зазначено вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих на підтвердження транспортних витрат документах (разунку на оплату від ТОВ "ЛП груп" та договорі (контракті) про надання транспортно-експедиційних послуг не співпадають банківські реквізити. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

30.07.2020 року декларантом було надано додаткові документи: платіжне доручення від 15.07.2020 року №260 (банківські реквізити також суперечать реквізитам договору на перевезення). Декларантом надіслано листа №Б/н, яким було повідомлено, що додаткові документи протягом 10 днів надаватися не будуть.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст.55 Митного кодексу України Одеською митницею Держмитслужби прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2020 року МД №UA500020/2020/000088/2.

Відповідач вважав, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів 30.07.2020 року МД №UА500020/2020/000088/2 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань TOB «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» зареєстроване 15.05.2018 року за №1 556 102 0000 066316 (а.с. 79-84).

Основним видом економічної діяльності TOB «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» є: “Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення” (код КВЕД 46.43).

Судом встановлено, що 30.04.2020 р. між TOB «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» (Покупець) та «GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.» ul (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №3/2020 на поставку товару в кількості та за ціною, що зазначена у рахунку-фактурі. Товар – елементи живлення (41 артикул торгівельних марок GP та Peak Power) (п.п. 1.1, 2.1, 3.1 Контракту) (а.с. 39-43).

Поставка товару здійснюється на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG, відповідно з Правилами Інкотермс 2020 (п.п. 4.1 Контракту).

Ціна на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку, виставленому Покупцеві (п.п 3.1 Контракту).

Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару (п.п. 7.2 Контракту). Розрахунки здійснюються у доларах США (п.п. 5.1 Контракту).

Згідно інвойсу №4328032891/2020 від 26.06.2020 р., який є невід`ємною частиною даного контракту №3/2020 від 30.04.2020 р., позивачу було поставлено товар за переліком, на загальну суму 110257,88 доларів США.

Умови оплати за товар визначені згідно п.п. 5.3 контракту №3/2020 від 30.04.2020 р. (передоплата або по факту отримання товару). Умови платежу уточнюються у рахунку /проформі рахунку (інвойсі/ проформа інвойсі) Продавця.

Згідно змісту інвойсу №4328032891/2020 від 26.06.2020 р., визначено, що оплата товару здійснюється на протязі 90 днів з моменту митного оформлення в Україні (а.с.64-92).

30 липня 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500020/2020/221466 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 112-116).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: первинні елементи живлення, кнопкові діоксин-марганцеві, лужні, побутового призначення ТМ «GP Batteries» в блістерах та без них: Батарейка Super Alkaline (RL6) арт. GPPC A15AS164 – 31680 шт. (972 блістерів). Торгівельна марка: ТМ «GP Batteries». Країна виробництва: CN. У графі 33 “Код товару” декларантом визначений код товару 85061011. У графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” Товару у розмірі 3536,2800 доларів США.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 2: первинні елементи живлення, кнопкові діоксин-марганцеві, лужні, побутового призначення ТМ «GP Batteries» в блістерах та без них: Батарейка Alkaline button cell. 1/5V арт. GPPBA164F004 – 40000 шт. (4000 блістерів); Батарейка Alkaline button cell. 1/5V арт. GPPBA177F004 – 100000 шт. (10000 блістерів). У графі 33 “Код товару” декларантом визначений код товару 85061018. У графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” Товару у розмірі 13985 доларів США.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 3: первинні елементи живлення, кнопкові діоксин-марганцеві, лужні, побутового призначення ТМ «GP Batteries» в блістерах та без них: Батарейка GREENCELL 1.5V (R6) арт. GPPC 15KC030 – 150000 шт. (75000 блістерів); Батарейка GREENCELL 1.5V (R03) арт. GPPC C24UC026 – 150000 шт. (75000 блістерів); Батарейка GREENCELL 1.5V (R20) арт. GPPC C13KC010 – 25000 шт. (12500 блістерів). У графі 33 “Код товару” декларантом визначений код товару 85061091. У графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” Товару у розмірі 45776,8000 доларів США.

Разом з митною декларацією ТОВ “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” було подано наступні документи:

- пакувальний лист (Packing list) до інвойсу №4328032891/2020 від 26.06.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №4328032891/2020 від 26.06.2020 р.;

- домашній коносамент (House bill of lading) №SZNLEG2006083 від 23.06.2020 p.;

- навантажувальний документ (Bordereau) №152 від 22.07.2020 р.;?

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №68 від 15.07.2020 р;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №б/н від 15.07.2020 р.;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/44 від 28.07.2020 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються Рег. №3/2020 від 30.04.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) між нерезидентами, між виробником (Китай) та представником виробника (Польща) про поставку товарів, митна вартість яких визначається №6128031633 YTT0 та №6128031634 YTT0 від 23.06.2020 р.;

- договір про надання послуг митного брокера №15/05/2019 від 15.05.2019 р.;

- договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування №0508/19-36/1 від 05.08.2019 р.;

- прайс-лист до інвойсу №4328032891/2020;

- специфікація до контейнеру MEDU5373967 від 26.06.2020 р.;

- декларація країни відправлення №0A15IVESA00DAM від 26.06.2020 р.

За результатами розгляду поданих документів відповідач своїм електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

- відповідно до пп. "в" п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.04.2020 №3/2020 вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП груп та договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, але у зазначених документах банківські реквізити не співпадають.

З огляду на вищезазначені розбіжності, відповідачем було висунуто вимогу про надання додаткових документів, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги виробника товару.

Зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вар гості товару.

У відповідь на вищезазначене повідомлення відповідача, позивачем 30.07.2020 р. надано платіжне доручення №260 від 15.07.2020 року, а також заяву від 30.07.2020 р., якою декларант просив продовжити оформлення митної декларації №UA500020/2020/221466 у зв`язку з неможливістю надати інші додаткові документи упродовж 10 діб (а.с. 27).

30 липня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000088/2 за митною декларацією UA500020/2020/221466 (а.с. 29-31).

У Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятого Відповідачем, зазначено, що відповідно до ст.55 МК України, стосовно товару №1 обрано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, стосовно товарів № 1, 2, 3 було обрано резервний метод визначення митної вартості, вбачається як підстава його прийняття те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- відповідно до пп. "в" п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 1.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/2020 від 30.04.2020 р. витрати на тару, пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ «ЛП ГРУП» та договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, aлe у зазначених документах банківські реквізити не співпадають;

- також 30.07.2020 року декларантом було надано додаткові документи: платіжне доручення від 15.07.2020 р.№260 (банківські реквізити також суперечать реквізитам договору на перевезення).

30.07.2020 року Одеською митницею Держмитслужби прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00371 (а.с. 32-33).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження тою чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21 -127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Як зазначалося вище, у зв`язку із встановленими розбіжностями відповідачем було висунуто вимогу про надання додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару;

Декларантом додатково було подано: платіжне доручення від 15.07.2020 р. №260 на підтвердження оплати витрат на морське перевезення.

Суд бере до уваги доводи позивача, що договір про надання послуг митного брокера та договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування надавався позивачем разом з первинною декларацією, що підтверджується карткою відмови, та відповідачем при отриманні від декларанта зазначених документів не було встановлено жодних розбіжностей, у тому числі, числових, які необхідно було додатково підтвердити, пояснити чи відкоригувати/виправити шляхом надання повторно цих же документів. Інші договори із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається позивачем не укладались.

Умовами Договору (контракту) купівлі-продажу товарів, що декларуються, Рег.№ 3/2020 від 30.04.2020 р. не передбачено здійснення декларантом платежів третім особам на користь продавця, у зв`язку з чим рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця не повинні були надаватися митному органу.

Суд погоджується з доводами позивача, що виписку з бухгалтерської документації надати на момент запиту не було можливим, оскільки проведення розрахунку із продавцем «GP Battery (Poland) Sp.z.o.o.» згідно п.п. 5.3 контракту Per.№ 3/2020 від 30.04.2020 р. та згідно змісту інвойсу №4328032891/2020 від 26.06.2020 р. здійснюється протягом 90 днів з моменту митного оформлення товару в Україні, який TOB «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» на момент його митного оформлення/пропуску товарів фактично ще не отримав.

Суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що на момент митного оформлення товару позивачем були надані всі належні та достатні основні документи, які містили всю необхідну інформацію, у тому числі, числові дані щодо заявленої митної вартості товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК Кодексу), та які давали право та можливість відповідачу визначити митну вартість товару саме за заявленою ціною договору (контракту).

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, складовою підстави відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів і лише за умови:

1) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або

2) відсутності у них документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування не враховано, що декларантом надано усі належні документи, які вимагають вищезазначені норми митного законодавства, для підтвердження відомостей щодо ціни, що мала бути у подальшому сплачена за товари по контракту Рег. №3/2020 від 30.04.2020 р. та перелік таких наданих документів зафіксовано у картці відмови.

Суд погоджується з позивачем, що митним органом не наведено обґрунтованих доводів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності поданої інформації та витребування митницею інших документів відбувалось без належного зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а тому застосування оскаржуваним рішенням іншого методу, ніж основний метод визначення митної вартості товарів є протиправним.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявлені митної

вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

З огляду на викладені положення, однією із імперативних умов щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації та застосування іншого методу для визначення митної вартості товарів, ніж метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Однак, як вбачається з повідомлень, картки відмови та рішення про коригування митної вартості, що оскаржується, під час здійснення митного контролю, заявленого позивачем до митного оформлення товару, незважаючи на подання позивачем усього переліку основних документів, митний орган все ж таки поставив під сумнів правильність визначення митної вартості даного товару за основним методом - ціною договору (контракту) та дійшов до висновку про те, що основний метод визначення митної вартості товарів не може бути застосований та обрав стосовно товару №1 - метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та щодо товарів № 1, 2, 3 - резервний метод визначення митної вар гості товарів та ще й без проведення фактичних консультацій з декларантом.

Разом із тим, митним органом в прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів не встановлено, що в документах, які були подані декларантом для підтвердження митної вартості товару, наявні недостовірні відомості, суттєві розбіжності чи ознаки підробок та не спростована обґрунтованість визначення митної вартості згідно з контрактною ціною оцінюваного товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст.58 Митним кодексом України.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Посилання відповідача на те, що у поданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних із пакуванням є абсолютно безпідставними та необгрунтованими, оскільки як зазначає сам відповідач в оскаржуваному рішенні згідно до п.7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) №3/2020 від 30.04.2020 р. витрати на тару, пакування та маркування включені у вартість товару. Чинне митне законодавство, а саме ч.2 статті 53 МК України не передбачає обов`язку надання митниці документів щодо вартості пакування чи маркування товару, а відповідно до п.п. "в" п.1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, оскільки згідно п.7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) №3/2020 від 30.04.2020р. вартість пакування товару була включена продавцем до ціни/вартості товару, окремого підтвердження вартості пакування митне законодавство не вимагає.

Отже, висновки відповідача про відсутність документів щодо підтвердження такої складової митної вартості товару як вартість пакування чи маркування товару є безпідставними та необгрунтованими.

Стосовно зауваження відповідача, про те що до митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ «ЛП ГРУП» та договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, але у зазначених документах банківські реквізити не співпадають, та 30.07.2020 року декларантом було надано додаткові документи, а саме: платіжне доручення № 260 від 15.07.2020 року (банківські реквізити також суперечать реквізитам договору на перевезення), слід зазначити, що норми статті 53, статті 58 МК України передбачають обов`язок декларанта надати дані щодо витрат та сум, у тому числі за морське перевезення, що були фактично ним сплачені або підлягають сплаті.

Надання Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №0508/19-36/1 від 05.08.2019, рахунку-фактури № 68 від 15.07.2020 відображено в картці відмови, а платіжного доручення № 260 від 15.07.2020 року - в рішенні про коригування митної вартості.

Тобто позивачем виконані приписи ст. ст. 53, 58 МК України, а саме: надано митному органу документи, які містять дані щодо витрат та сум за морське перевезення, що були фактично ним сплачені або підлягають сплаті.

Більш того, пунктом 4.1.5 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №0508/19-36/1 від 05.08.2019 передбачено, що Розрахунки робляться клієнтом (Позивачем) на підставі виставлених експедитором рахунків.

У рахунку-фактурі №68 від 15.07.2020 від ТОВ «ЛП ГРУП» вказано поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ "МТБ БАНК", який співпадає з номером рахунку, що зазначений в платіжному дорученні №260 від 15.07.2020 року, яке підтверджує факт оплати позивачем морського перевезення вантажу за маршрутом Hong Kong (Китай) до митного кордону Україна (т/п Одеський морський торгівельний порт) на адресу TOB «ЕН ДІСТРІБ`ЮШН» за коносаментом SZNLEG2006083 в контейнері MEDU5373967 в розмірі 50 450,40 грн.

Зазначення у договорі (контракті) про надання транспортно-експедиційних послуг у розділі 9 "Адреси і реквізити сторін" іншого рахунку Експедитора ТОВ "ЛП ГРУП" в іншому банку (АТ "Райффайзен Банк АВАЛЬ") не є порушенням митного законодавства та не є розбіжністю, що може стати підставою для вимоги подати додаткові документи.

Підприємство може мати кілька рахунків у одному чи декількох банках, і чинне законодавство не вимагає зазначення реквізитів усіх рахунків в договорі. Правом підприємства є зазначення у виставленому рахунку на оплату вказати будь-який свій банківський рахунок.

Отже, зазначене відповідачем зауваження не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товарів.

Окрім вищезазначеного, суд бере до уваги доводи позивача, що зі змісту рішення, що оскаржується, неможливо встановити навіть який метод визначення митної вартості товару застосований митним органом та до якої групи товарів, з огляду на той факт, що митним органом зазначається про те, що стосовно товару №1 - обрано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), а стосовно товарів №1, 2, 3 - обрано резервний метод. При цьому, посилаючись на інформацію, які міститься в інформаційних базах митного органу, з посиланням на номера митних декларацій, відповідач зазначає про те, що рівень митної вартості товару №1 МД є більшим, митної вартості товару №3 МД є більшим, митної вартості товару №4 МД є більшим.

Таким чином, посилання відповідача на те, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ спростовується насамперед змістом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00371, яка містить посилання на подання позивачем з митною декларацією основних документів, які підтверджують митну вартість товарів згідно вимог статті 53 Митного кодексу України, та які є достатніми для митного оформлення товару за основним методом визначення митної вартості; а також спростовується самим рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500020/2020/000088/2 від 30.07.2020 р., зі змісту якого вбачається надання позивачем на вимогу митного органу ще і додаткових документів, а саме: платіжного доручення №260 від 15.07.2020 року.

При цьому, відповідачем незаконно відмовлено в митному оформленні товару , чим порушено приписи чинного законодавства щодо здійснення контролю правильності визначення митної вартості та застосування методів визначення митної вартості товару.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” (адреса: Адміральський проспект, 33 а, офіс 425 а, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 42135032) до Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000088/2 від 30.07.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00371.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕН ДІСТРІБ`ЮШН” (адреса: Адміральський проспект, 33 а, офіс 425 а, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 42135032) судові витрати у розмірі 6405,33 грн. (шість тисяч чотириста п`ять гривень тридцять три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів