Ухвала суду № 93144733, 23.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2254/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду та визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними

23 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : представника позивача Микуш Д.М., представника відповідача Гуц Н.Б., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду про скасування висновку оцінювання, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, який затверджений наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду №05.16/52/2019 від 20.12.2019 в частині, що стосується головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Львівського апеляційного суду №05.16/52/2019 від 20.12.2019 року про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Львівського апеляційного суду №05.13/225/2019 від 26.12.2019 року про звільнення головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Львівського апеляційного суду №05.276/2019 від 20.01.2020 про визначення дати звільнення головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики Пержило О.Є.;

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді головного спеціаліста (із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації) відділу кодифікації, статзвітності та узагальнення судової практики Львівського апеляційного суду;

- зобов`язати Львівський апеляційний суд виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.01.2020 року до винесення судом рішення по справі;

- стягнути з Львівського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в розмірі 1 100 000 грн.

Підставою позову зазначено те, що позивача звільнено із займаної посади незаконно. У позивача не було вільного волевиявлення на припинення трудових відносин, припинення трудових відносин відбулося без законних на то підстав. З врахуванням викладеного для відновлення порушеного права на працю, позивач звернулася із цим позовом до суду.

Разом з позовною заявою позивач подала заяву про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що у період з 17.12.2019 по 16.01.2020 перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в КНП "4-та міська клінічна лікарня м. Львова", що підтверджується листками непрацездатності серія АДУ №214835, АДУ №185466. Також 20.01.2020 їй надавались стоматологічні послуги в ПП "Медодент", що підтверджується відповідною довідкою. Наказ керівника апарату від 26.12.2019 №05.13/225/2019 про звільнення отримала засобами поштового зв`язку 24.02.2020, як відповідь на заяву від 13.02.2020. Висновок про оцінювання результатів службової діяльності державних службовців та наказу про його затвердження позивач не отримувала.

В подальшому наказом керівника апарату Львівського апеляційного суду №05.27/6/2020 від 20.01.2020 визначено звільнення позивача із займаної посади 20.01.2020 – перший день після тимчасової непрацездатності. Копію даного наказу позивач отримала 11.02.2020 поштовим зв`язком.

Також позивач наголошує, що 16.01.2020 подала до Львівського апеляційного суду заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати, яка залишена без розгляду останнім, що підтверджується листом №05.56/1/2020 від 21.01.2020, якого ОСОБА_1 отримала 11.02.2020. З огляду на вищезазначене позивач до 11.02.2020 фактично не знала про розгляд своєї заяви від 16.01.2020.

Відтак, вищезазначені докази підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду з даним позовом, відповідно просить суд поновити строк звернення до суду.

13.04.2020 року за вх. № 19555 від представника відповідача надійшов відзив разом з клопотанням про залишення вказаної позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку для звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. В обґрунтування клопотання зазначено, що інформація позивача наведена у заяві про поновлення строку звернення до суду про те, що остання дізналась про отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності лише 24.02.2020 не відповідає дійсності, оскільки 24.12.2019 начальник відділу управління персоналом Михайляк Н.С. у телефонному дзвінку повідомила ОСОБА_1 , що стосовно неї затверджено Висновок щодо оцінювання результатів її службової діяльності. Підтвердження цього є телефонограма від 24.12.2019 №05.21/5/2019. Факт телефонної розмови підтверджується листом Львівського комунального підприємства "Міський центр інформаційних технологій" від 07.04.2020 №0406-вих-27962.

Також представник відповідача наголосила, що у зв`язку з перебуванням позивача на листу непрацездатності висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців стосовно результатів ОСОБА_1 24.12.2019 був надісланий на її поштову адресу із супровідним листом №05.21/4/2019 (трек номер відправлення 7900823826520). Згідно даними відстеження відправлення 27.12.2019 воно не було вручено під час доставки, а після повторного невручення конверту повернуто 28.01.2020 на адресу суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Зазначає, що згідно з переданих Позивачем листків тимчасової непрацездатності 20.01.2020 був перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності. Відповідно до абз. 2 п. 40 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640 державний службовець зобов`язаний ознайомитись з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Однак 20.01.2020 ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці, що відображено у табелі робочого часу та не виявила бажання ознайомитися з результатами оцінювання. Документи про причини відсутності подані не були. Отже, згідно з ч.3 ст. 122 КАС України 20.01.2020 є першим днем коли остання повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково зазначає, що у заявах від 16.01.2020 про надання відпустки без збереження заробітної плати та від 20.01.2020 про результати розгляду заяви про надання відпустки, які були подані через адвоката, Позивач не цікавилася отриманою оцінкою за результатами оцінювання службової діяльності. Лише 04.03.2020 ОСОБА_1 подала заяву про отримання Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності.

Оскільки позивач не представила доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість ознайомитися з результатами оцінювання і Висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності, дії останньої свідчать про умисне ухилення від ознайомлення з вищезазначеними документами та про те, що результати оцінювання були їй відомі ще 24.12.2019, а з 20.01.2020 у неї виник обов`язок з ними ознайомитися.

На підставі наведеного та відповідно до ч.4 ст. 123 КАС України, просить залишити позовну заяву без розгляду.

24.04.2020 за вх №21276 позивачем подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заперечення зазначила, що не отримувала жодного повідомлення від відповідача з Висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців стосовно результатів своєї службової діяльності. Даний висновок отримала 20.03.2020, як відповідь на звернення від 04.03.2020.

Зазначає, що у період з 17.12.2019 по 16.01.2020 перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в КНП "4-та міська клінічна лікарня м. Львова", що підтверджується листками непрацездатності серія АДУ №214835, АДУ №185466. Також 20.01.2020 їй надавались стоматологічні послуги в ПП "Медодент", що підтверджується відповідною довідкою.

Окрім того звертає увагу на те, що згідно супровідного листа від 24.12.2019 №05.21/4/2019 вбачається, що на адресу ОСОБА_1 направлявся лише Висновок щодо оцінювання. Проте станом на 24.12.2019 відповідач не намагався надіслати Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" та "В" від 18.12.2019 на підставі яких було затверджено Висновок, наказ про затвердження Висновку оцінювання від 20.12.2019 на підставі яких згодом були винесені накази про звільнення.

Крім цього відповідач посилається на те, що такий висновок було направлено на адресу ОСОБА_1 24.12.2019, при цьому на підтвердження даного факту долучає службовий чек "Укрпошта" та роздруковане відстеження поштового відправлення з офіційного сайту "Укрпошта" (штрихкодований ідентифікатор 7900823826520), з яких вбачається, що відправлення прийнято та відправлено 26.12.2019, а не 24.12.2019, як про це зазначає відповідач.

Також не відповідає інформація, що в телефонному режимі 24.12.2019 начальник відділу управління персоналом ОСОБА_2 повідомляла про затвердження висновку оцінювання який надісланий останній поштою.

Відповідач у клопотанні посилається на той факт, що саме з 20.01.2020 в ОСОБА_1 виник обов`язок ознайомитися з результатами оцінювання, хоча сам і зазначає, що в цей день остання була відсутня на роботі.

У відповідності до п. 40 Типового порядку у разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитись з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Таким чином законодавець визначив для державного службовця п`ятиденний строк після виходу на роботу для ознайомлення з результатами виконання завдань.

Першим робочим днем позивача був 20.01.2020, однак у останньої виникли проблеми із здоров`ям, а саме надавались стоматологічні послуги в ПП "Медодент", що підтверджується відповідною довідкою. В цей же день позивача звільнено із займаної посади, чим порушено п. 40 Типового порядку щодо обов`язку ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Відтак просить в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити та поновити строк звернення до суду з вищезазначеними позовними вимогами.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив в такому відмовити повністю та поновити позивачу строк звернення до суду.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні повністю підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просила таке задовольнити.

Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що супровідним листом від 24.12.2019 №05.21/4/2019 відповідачем надіслано на адресу позивача висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності стосовно результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затверджений наказом керівника апарату суду від 20.12.2019 №05.16/52/2019. Вищевказаний висновок відправлений відповідачем засобами поштового зв`язку 26.12.2019, що підтверджується квитанцією з "Укрпошти" та роздрукованим відстеженням поштового відправлення з офіційного сайту "Укрпошта" (штрихкодований ідентифікатор 7900823826520).

Вказаний висновок повернувся на адресу Львівського апеляційного суду 28.01.2020 за закінченням терміну зберігання.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 від 26.12.2019 №05.13/225/2019 надіслано відповідачем супровідним листом №05.21/6/2019 від 26.12.2019 на адресу останньої засобами поштового зв`язку 02.01.2020, що підтверджується квитанцією з "Укрпошти" та роздрукованим відстеженням поштового відправлення з офіційного сайту "Укрпошта" (штрихкодований ідентифікатор 7900823861547).

Вказаний наказ про звільнення повернувся на адресу Львівського апеляційного суду 04.02.2020 за закінченням терміну зберігання.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач не отримувала висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності та наказ про звільнення, а тому не знала і не могла знати про їх наявність в січні 2020 року.

Наказ керівника апарату від 26.12.2019 №05.13/225/2019 про звільнення отримала засобами поштового зв`язку 24.02.2020, як відповідь на заяву від 13.02.2020. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності стосовно результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затверджений наказом керівника апарату суду від 20.12.2019 №05.16/52/2019 остання отримала 20.03.2020, як відповідь на звернення від 04.03.2020.

Таким чином, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, та вважає за необхідне поновити зазначений строк.

Суд при вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, згідно якої право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також, інша практика Європейського суду з прав людини, (справа "Мельник проти України" рішення від 28.03.2006) свідчить про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Окрім цього, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998. Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, оскільки причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, та вважає за необхідне поновити зазначений строк.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Львівського апеляційного суду про скасування висновку оцінювання, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду про скасування висновку оцінювання, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала щодо залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2020 року.

Суддя Гулкевич І.З.