Рішення № 93144673, 26.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8463/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка про визнання протиправними дій розпорядника інформації та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин (нездійснення реєстрації документів; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації на запит ВСП001/26/09/20-1 від 26.09.2020);

- зобов`язати відповідача надати запитувану інформацію повну, точну та достовірну згідно реєстраційних номерів вихідних документів за 2020 рік:

- копію документа за вих. № 23 від 14.01.2020 про вчинення проректором ОСОБА_2 адміністративного правопорушення;

- копію документа за вих. № 130 від 13.04.2020 щодо оцінки дій проректора Академії ОСОБА_2 ;

- копію документа за вих. № 165 від 16.06.2020 про службове розслідування дій ОСОБА_2 .

Ухвалою від 13.10.2020 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збоору.

Ухвалою від 13.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подано заяву від 22.10.2020 (вх. 54416).

Ухвалою від 27.10.2020 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.09.2020 ОСОБА_1 скерував Львівській національній музичній академії ім. М.В. Лисенка журналістський запит про надання інформації, на який розпорядник інформації надав відповідь. Проте, внаслідок ознайомлення із копіями наданих документів встановлено, що вони надані за іншими реєстраційними номерами, аніж вказано у журналах реєстрації вихідних документів і без додатків, вказаних у таких документах. Вказує, що пунктом 1 запиту позивач просив надати копію документа за вих. № 23 від 14.01.2020 про вчинення проректором Академії ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Натомість, розпорядник інформації надав копію листа за вих. № 14 від 14.01.2020. Пунктом № 2 запиту ОСОБА_1 просив надати копію документа за вих. № 130 від 13.04.2020 щодо оцінки дій проректора Академії ОСОБА_2 . Проте, розпорядник інформації надав копію листа за вих. № 164 від 10.04.2020 без додатків. Пунктом 3 запиту позивач просив надати копію документа за вих. № 165 від 16.06.2020 про службове розслідування дій ОСОБА_2 . Замість вказаного документа позивачу надано лист за вих. № 214 від 11.06.2020 без додатків. Таким чином, на журналістський запит розпорядник інформації надав копії не за реєстраційними номерами вихідних документів за 2020 рік, а за надуманими, невідомо звідки взятими номерами відправлених документів. Відтак, розпорядник інформації порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно якої він зобов`язани надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію. Розпорядником інформації не надано повної, точної та достовірної запитуваної інформації, а сам факт неналежної реєстрації запитуваних документів ставить під сумнів її правдивість.

Представник відповідача відзив на позовну не подав, хоча про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

26.09.2020 ОСОБА_1 скерував Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка журналістський запит № ВСП001/26/09/20-1, відповідно до якого за наслідком ознайомлення із журналом вихідних документів Академії за 2020 рік, враховуючи вимоги Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» просить відповідача, як розпорядника інформації надати наступну інформацію:

1) копію документа за вих. № 23 від 14.01.2020 про вчинення проректором Академії ОСОБА_2 адміністративного порушення;

2) копію документа за вих. № 130 від 13.04.2020 щодо оцінки дій проректора Академії ОСОБА_2 ;

3) копію документа за вих. № 165 від 16.06.2020 про службове розслідування дій ОСОБА_2 .

Листом від 01.10.2020 № 453 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка на журналістський запит ОСОБА_1 від 26.09.2020 № ВСП001/26/09/20-1 (який отримано 28.09.2020) надіслала копії вихідних документів (порядкові номери згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції № № 23, 130, 165; вихідні номери кореспонденції: 14 від 14.01.2020, 164 від 10.04.2020, 214 від 11.06.2020 (на 3 аркушах).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин (нездійснення реєстрації документів; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації на запит ВСП001/26/09/20-1 від 26.09.2020), звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII “Про інформацію” (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (далі – Закон України “Про інформацію”).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про інформацію”, інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 вказаного Закону України “Про інформацію”, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.ч.1-2 ст.7 Закону України “Про інформацію” право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI “Про доступ до публічної інформації” (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу ст. 4 Закону України “Про доступ до публічної інформації” доступ до публічної інформації, відповідно до цього Закону, здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено забезпечення доступу до інформації, шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

В силу ч. 1 ст.14 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що відповідно до визначення викладеного в Законі України “Про доступ до публічної інформації” ознаками публічної інформації є: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 813/3931/17.

Судом встановлено, що 26.09.2020 ОСОБА_1 скерував Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка журналістський запит № ВСП001/26/09/20-1, відповідно до якого за наслідком ознайомлення із журналом вихідних документів Академії за 2020 рік, враховуючи вимоги Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» просить відповідача, як розпорядника інформації надати наступну інформацію:

1) копію документа за вих. № 23 від 14.01.2020 про вчинення проректором Академії ОСОБА_2 адміністративного порушення;

2) копію документа за вих. № 130 від 13.04.2020 щодо оцінки дій проректора Академії ОСОБА_2 ;

3) копію документа за вих. № 165 від 16.06.2020 про службове розслідування дій ОСОБА_2 .

Виходячи із поняття публічної інформації, запитувана позивачем інформація, є такою, що задокументована (створена) в процесі виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, отже, є публічною.

Листом від 01.10.2020 № 453 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка на журналістський запит ОСОБА_1 від 26.09.2020 № ВСП001/26/09/20-1 (який отримано 28.09.2020) надіслала копії вихідних (порядкові номери згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції № № 23, 130, 165; вихідні номери кореспонденції: 14 від 14.01.2020, 164 від 10.04.2020, 214 від 11.06.2020 (на 3 аркушах).

Позивач до матеріалів справи долучив копії журналу вихідних документів Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка за 2020 рік, та виділив ті документи, за наданням яких він звертався із запитом до розпорядника інформації.

Згідно пункту 1 скерованого запиту від від 26.09.2020 № ВСП001/26/09/20-1 ОСОБА_1 просить надати копію документа за вих. № 23 від 14.01.2020 про вчинення проректором Академії ОСОБА_2 адміністративного порушення.

Відповідно до журналу вихідних документів Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка судом встановлено, що такий журнал має наступні колонки: колонка № 1 «Дата і вихідний реєстраційний номер документа», колонка № 2 «Дата і номер відправленого документа», колонка № 3 «Кому надсилається документ», колонка № 4 «Стислий зміст документа», колонка № 4 «Відмітка про виконання».

В запиті на публічну інформацію позивач просить надати документ під вихідним номером 23, проте дату документу вказав із колонки № 2 , а саме: 14.01.2020.

Із наданого позивачем журналу вихідних документів Академії судом встановлено, згідно із колонкою № 1, документ під вихідним номером 23, сформований датою вихідного документу 20.01.2020, натомість в колонці № 2 «Дата і номер відправленого документа» вказано 14.01.2020 № 14, в колонці № 3 «Кому надсилається документ» вказано «Львів, Департамент розслідувань, Рибіцькому», в колонці № 4 «Стислий зміст документа» зазначено: «Вчинення адмін.правопорушення ОСОБА_3 ».

Згідно з листом від 01.10.2020 № 453 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка на запит ОСОБА_1 надіслала копію вихідного документа (порядковий номер згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 23) вихідний номер відправленого документа від 14.01.2020 № 14.

Із копії документа від 14.01.2020 № 14, який надіслано відповідачем ОСОБА_1 судом встановлено, що такий документ відповідає зазначеним відомостям в журналі вихідних документів Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, виділеним позивачем, а саме в колонці № 3, та № 4, оскільки такий документ скерований Начальнику Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань п. ОСОБА_4 та стосується вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 .

Відтак, розпорядник інформації надав запитувану позивачем інформацію, оскільки фактично позивач просив надати документ від 14.01.2020 № 14, що підтверджується самим позивачем, оскільки позивач виділив в поданих копіях журналу вихідних документів Академії документи, які мав на меті отримати, подаючи запит на надання публічної інформації.

Згідно пункту 2 скерованого запиту від від 26.09.2020 № ВСП001/26/09/20-1 ОСОБА_1 просить надати копію документа за вих. № 130 від 13.04.2020 щодо оцінки дій проректора Академії ОСОБА_2 .

Відповідно до копії журналу вихідної кореспонденції Академії, судом встановлено, що документ в колонці № 1 від 13.04.2020 № 130 - це відправдений документ від 10.04.2020 № 164, в колонці № 3 «Кому надсилається документ» вказано: «Львів, Прокуратура», в колонці № 4 «Стислий зміст документа» зазначено «Оцінка дій проректора ОСОБА_3 ».

Згідно з листом від 01.10.2020 № 453 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка на запит ОСОБА_1 надіслала копію вихідного документа (порядковий номер згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 130) вихідний номер відправленого документа від 10.04.2020 № 164.

Із копії документа 10.04.2020 № 164, який надіслано відповідачем ОСОБА_1 судом встановлено, що такий документ відповідає зазначеним відомостям в журналі вихідних документів Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, виділеним позивачем, а саме в колонці № 3 та № 4, оскільки такий документ скерований Прокуратурі Львівської області щодо оцінки правомірності дій проректора з АГР ОСОБА_2 .

Таким чином, розпорядником інформації надано позивачу запитувану ним інформацію, а саме документ з датою і вихідним реєстраційним номером від 13.04.2020 №130.

Згідно пункту 3 скерованого запиту від від 26.09.2020 № ВСП001/26/09/20-1 ОСОБА_1 просить надати копію документа за вих. № 165 від 16.06.2020 про службове розслідування дій ОСОБА_2 .

Відповідно до копії журналу вихідної кореспонденції Академії, судом встановлено, що документ в колонці № 1 від 16.06.2020 № 165 це відправдений документ від 11.06.2020 № 214, в колонці № 3 «Кому надсилається документ» вказано: «Львів-18, Федьковича, 50 а, Управління розслідувань, Рибіцькому», в колонці № 4 «Стислий зміст документа» зазначено: «Службове розслідування, ОСОБА_2 ».

Згідно з листом від 01.10.2020 № 453 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка на запит ОСОБА_1 надіслала копію вихідного документа (порядковий номер згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 165) вихідний номер відправленого документа від 11.06.2020 № 214.

Із копії документа від 11.06.2020 № 214, який надіслано відповідачем ОСОБА_1 судом встановлено, що такий документ відповідає зазначеним відомостям в журналі вихідних документів Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, виділеним позивачем, а саме в колонці № 3 та № 4, оскільки такий документ скерований Начальнику Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України п. Р. Рибіцькому щодо службовго розслідування дій ОСОБА_2 .

Таким чином, розпорядником інформації надано позивачу запитувану ним інформацію, а саме документ під датою і вихідним реєстраційним номером 16.06.2020 № 165.

Позивач звертає увагу суду, що розпорядник інформації надав копію листа за вих. № 164 від 10.04.2020 та копію листа за вих. № 214 від 11.06.2020 без додатків. Однак судом встановлено, що згідно з поданим позивачем запитом він просить надати лише копії документів без зазначення додатків до них.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що розпорядником інформації надано в повному обсязі запитувану позивачем інформацію.

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» та встановлені у справі обставини, суд у контексті цього спору зауважує, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє. Тобто, розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях.

Суд вказує, що розпорядник інфромації надав ОСОБА_1 запитувану ним інформацію, ту інформацію, яка створена та яка задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

На підставі викладеного, суд вказує, що відповідачем не допущено порушень вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин, відтак позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем були дотримані. З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (вул. Нижанківського, 5, м. Львів, код ЄДРПОУ 02214225) про визнання протиправними дій розпорядника інформації та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2020.

Суддя Костецький Н.В.