Ухвала суду № 93144472, 25.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2020 року справа № 320/11902/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9573-17/2945 від 03.07.2020 на суму 56787,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно із абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ).

Відповідно до абзацу 10 частини 4 статті 25 Закону №2464-V у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, чинним законодавством України встановлено 10-денний термін, який обраховується з дати надходження вимоги про сплату єдиного внеску платнику, для оскарження її в судовому порядку.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9573-17/2945 від 03.07.2020 на суму 56787,00 грн.

При цьому, до позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку від 13.11.2020, в якій позивач просить суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на судове оскарження ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-9573-17/2945 від 03.07.2020 та поновити відповідний процесуальний строк.

В обґрунтування вказаної заяви про поновлення пропущеного строку від 13.11.2020 позивач посилається на те, що строки на судове оскарження вимоги з ЄСВ були пропущені позивачем не з власної вини, а в результаті збігу ряду факторів, кожен з яких об`єктивно відтермінував подібне оскарження у часі, а саме неотримання ОСОБА_1 від посадових осіб контролюючого органу протягом серпня-листопада 2020 року доступного та повного роз`яснення щодо правових підстав нарахування недоїмки з ЄСВ, а також ненадання інформації про списання такої недоїмки, перебування позивача у офіційних трудових відносинах та неможливість під час власного робочого часу займатись власними справами, в т.ч. вирішенням питання узгодження недоїмки з ЄСВ, запроваджені в Україні карантинні обмеження, тривалі пошуки адвоката для отримання консультації та правової допомоги тощо. Разом з тим, після підписання договору про надання правової допомоги та отримання правової консультації ОСОБА_1 в найкоротший можливий термін звернувся до суду із відповідним позовом.

Так, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 13.11.2020 позивач зазначає, що оскаржувану вимогу №Ф-9573-17/2945 від 03.07.2020 позивач отримав на початку серпня 2020 року. В подальшому, позивач вчиняв дії щодо списання сум недоїмки з ЄСВ за період з 01.01.2017 по дату набрання чинності Законом №592, однак відповіді протягом серпня - листопада 2020 року так і не отримав. Вказує, що на початку листопада 2020 року позивач звернувся за правовою допомогою. При цьому позивач посилається на п. 3 розділу VІ КАС України щодо поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, якщо суд визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Втім, суд зазначає, що до позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного процесуального строку позивачем не додано відповідних доказів, на які позивач посилається у заяві про поновлення пропущеного строку, зокрема, доказів звернення до контролюючого органу із заявою про списання недоїмки з ЄСВ.

Відсутність вказаних доказів унеможливлює розгляд клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на приписи п.3 Прикінцевих положень КАС України, суд зазначає, що позивачем належним чином не обгрунтовано, яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зумовили пропуск строку звернення до суду із цією позовною заявою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у заяві про поновлення строку позивач посилається на 6-місячний строк, у той час як строк на оскарження вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9573-17/2945 від 03.07.2020 становить 10 днів.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази звернення до контролюючого органу із заявою про списання недоїмки з ЄСВ та обгрунтувати яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду із цією позовною заявою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази звернення до контролюючого органу із заявою про списання недоїмки з ЄСВ та обгрунтувати яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду із цією позовною заявою.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.