Рішення № 93144418, 16.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року справа №320/7669/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07 серпня 2017 року № 46;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок, призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з суми заробітної плати її чоловіка ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року, відповідно до довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07 серпня 2017 року № 46, з врахуванням вимог підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23 листопада 2011 року № 1210, починаючи з 01 травня 2020 року з врахуванням вже виплачених сум.

В обгрунтування таких вимог зазначила, що з урахуванням того факту, що довідка про розмір заробітної плати, видана АТП 13243 від 07 серпня 2017 року № 46 є чинною та не скасованою, до того ж відомості, занесені до неї підкріплені первинними документами бухгалтерського обліку про нараховану та виплачену заробітну плату, то у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у перерахунку пенсії. Таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно і протиправно відмовив у проведенні перерахунку останній пенсії згідно довідки, виданої ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07 серпня 2017 року № 46, чим порушив права позивачки і таким чином змусив її звернутись за захистом свого права до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 04.09.2020 в зазначеній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Заперечуючи проти позову, відповідач просить суд відмовити в його задоволенні та висловив думку про те, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами про тривалість робочого дня та місця виконання робіт. Іншого, на думку відповідача, чинним законодавством не передбачено. Також, у своєму відзиві на позову заяву по даній справі відповідач акцентує увагу суду на неправомірному застосуванні у довідці ПрАТ «Мироніське АТП 13243» № 46 від 07 серпня 2017 року кратності при підвищенні тарифної ставки на 100%.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свого часу ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Мироніським АТП 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту, правонаступником якого на даний час є Приватне акціонерне товариство «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» (далі по тексту - АТП 13243) на посаді водія з годинною тарифною ставкою 0,856 крб. при 6 годинному робочому дні.

Після загальновідомих подій на Чорнобильській АЕС, позивача був відряджений з основного місця роботи до зони відчуження. У період часу з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року позивач виконував роботи з перевезення вахт будівельників по об`єктах будівництва Чорнобильської АЕС. Дані роботи виконувались позивачем у зоні небезпеки Чорнобильської АЕС № 3. відпрацював 6 змін, що підтверджено довідкою про роботу в зоні ЧАЕС № 13/66 від 24 травня 1986 року.

До моменту своєї смерті ОСОБА_2 мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Під час відрядження у зону ЧАЕС той виконував складні, небезпечні для життя і здоров`я та термінові роботи, внаслідок чого передчасно пішов із життя через захворювання, зв`язане із виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними документами.

При виході на пенсію, АТП 13243 було надано ОСОБА_2 довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року останньому була нарахована заробітна плата в сумі 315,32 крб. За вищевказаною довідкою ОСОБА_2 отримував пенсію до дня своєї смерті.

Однак, нещодавно ОСОБА_2 стало відомо, що розрахунок, який відображено АТП 13243 в довідці про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проведено не вірно, без врахування вимог нормативно-правових актів з яких знято гриф «Секретно» та «Для службового користування», які регулювали порядок та розміри оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні, а саме, під час нарахування заробітної плати не було збільшено на 100 % (тобто вдвічі) тарифну ставку згідно п. 1 постанови ЦК КПР, BP СРСР, KM СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07 травня 1986 року та постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07 травня 1986 року. Також, не була нарахована премія за роботу в зоні ЧАЕС в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до п. 4 постанови Міністрів У PCP і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» № 207-7 від 10 червня 1986 року.

14 червня 2017 року ОСОБА_2 письмово звернулась до АТП 13243 із заявою за № 586 про проведення перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з врахуванням приписів вищевказаних нормативно-правових актів, оскільки вищевказаний перерахунок може прямо вплинути на розмір його пенсії. Однак у задоволенні даної заяви йому було відмовлено, внаслідок чого останній змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 27 липня 2017 року по справі № 371/890/17, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, зобов`язано ПрАТ «Мироніське АТП 13243» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 , а саме збільшити на 100 % тарифну ставку за період з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за період з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року, а також видати йому нову довідку про заробітну плату в зоні відчуження встановленого зразка.

07 серпня 2019 року АТП 13243 було видано ОСОБА_2 довідку про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках під № 46. Згідно відомостей, які містяться в даній довідці, ОСОБА_2 з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року заробив загалом 1 029 крб. 32 коп., що підтверджено наданими АТП 13243 первинними бухгалтерськими документами (відомостями перерахунку заробітної плати та ін.).

Однак, ОСОБА_2 помер, не дочекавшись призначення йому пенсії за вищевказаною довідкою.

18 березня 2020 року позивачка, через свого представника, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії за новою довідкою № 46 від 07 серпня 2017 року.

Однак, листом від 24 червня 2020 року за № 3689-3502/М-02/8-100/200, відповідач відмовив позивачці у проведенні перерахунку пенсії за новою довідкою, мотивуючи своє рішення наявністю в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 раніше виданої довідки про заробіток в зоні ЧАЕС. Також, відповідач зазначає, що судом у рішенні неправомірно збільшено тарифну ставку на 100% та встановлено премію 60% тарифної ставки, а тому підстав для обчислення пенсії позивачки за довідкою № 46 від 07 серпня 2017 року немає.

На сьогоднішній день позивачка має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується відповідним посвідченням, і отримує пенсію за втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачка не погоджується із такою позицією відповідача, вважає її надуманою та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки вона має беззаперечне право на перерахунок та призначення їй пенсії, розрахованої за вищевказаною довідкою ПрАТ «Миронівське АТП 13243» № 46 від 07 серпня 2017 року, тому звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, що зазначено у статті 46 Конституції України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі по тексту - Закон № 796).

Згідно частини 1 статті 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до статті 70 Закону № 796 громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Згідно підпункту 4 пункту 3 Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років.

Відповідно до рішення Миронівського районного суду Київської області від 27 липня

2017 року по справі № 371/890/17, яке набрало законної сили, ПрАТ «Мироніське АТП 13243» провело перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період його участі у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та 07 серпня 2017 року видало Позивачці довідку встановленого зразка за № 46. Вищевказана довідка та додані до неї матеріали разом із заявою про проведення перерахунку пенсії Позивача були надіслані Відповідачу у визначений законом спосіб разом із заявою про здійснення перерахунку, призначення та виплати пенсії.

Тобто, перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 зі збільшенням на 100 % тарифної ставки за період з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року та нарахування премії в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за той самий період, а також видача Позивачці нової довідки встановленого зразку про розмір заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року вже були предметом судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 листопада 2015 року, «управління Пенсійного фонду зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки № 8 від 20 листопада 2014 року, яка складена з врахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі, за період його роботи у зоні відчуження, гарантоване державою шляхом видання вказаних документів».

Згідно сталої практики у даній категорії справ, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11 аі 5, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 376/2559/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 07 червня 2018 року у справі № 577/1982/17, від 24 квітня 2017 року у справі № 686/6278/17, від 12 червня 2018 року у справі № 458/417/15-а.

З урахуванням того факту, що довідка про розмір заробітної плати, видана АТП 13243 від 07 серпня 2017 року № 46 є чинною та не скасованою, до того ж відомості, занесені до неї підкріплені первинними документами бухгалтерського обліку про нараховану та виплачену заробітну плату, то у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у перерахунку пенсії.

Позивачкою виконано вимогу статті 15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і надано відповідачу довідку про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період, видану підприємством за місцем його роботи на той час.

Свою позицію відповідач аргументує тим, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами про тривалість робочого дня та місця виконання робіт. Іншого, на думку відповідача, чинним законодавством не передбачено.

Водночас, відповідач не вказує, яких саме первинних документів відповідачу не вистачає для здійснення перерахунку пенсії позивачки за довідкою № 46 від 07 серпня 2017 року. Адже, первинним документом про місце виконання робіт та кількості відпрацьованого часу є спеціальна довідка із зони відчуження ЧАЕС. Первинні документи щодо нарахування (перерахунку) та виплати заробітної плати зберігаються на підприємстві ПрАТ «Миронівське АТП 13243», яке видавало довідку № 46 від 07 серпня 2017 року. До таких первинних документів відносяться зокрема:

- лист ПрАТ «Миронівське АТП 13243»від 13 листопада 2018 року № 62;

- наказ ПрАТ «Миронівське АТП 13243» № 17 від 07 серпня 2017 року;

- копія відомості перерахунку заробітної плати;

- копія відомості виплати заробітної плати;

- копія довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» № 46 від 07 серпня 2017 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

При цьому, слід відмітити, що права особи, яка жертвуючи своїм здоров`ям виконувала обов`язок перед Батьківщиною, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу. Збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність. А тому обсяг прав особи, яка ризикуючи своїм здоров`ям приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може залежати від того, що на даний час на підприємстві не збереглися всі документи, які підтверджують участь цієї особи у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Такий висновок було зроблено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28 листопада 2012 року у справі № К/9991/92381/11 та застосовано Харківським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 08 листопада 2017 року по справі № 529/693/17.

Також, у своєму відзиві на позову заяву по даній справі відповідач акцентує увагу суду на неправомірному застосуванні у довідці ПрАТ «Мироніське АТП 13243» № 46 від 07 серпня 2017 року кратності при підвищенні тарифної ставки на 100%.

З даного приводу слід зазначити, що постановою Ради Міністрів Української PCP та Української республіканської ради професійних спілок від 10.06.1986 року № 207-7 встановлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, проводиться відповідно в чотири-, три- або двократному розмірах, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Також, вищевказаною постановою поширено на працівників підприємств, організацій та установ, незалежно від відомчої підпорядкованості (включаючи осіб, тимчасово переведених і відряджених), а також на військовослужбовців і військових будівельників, зайнятих на зазначених роботах, дію пунктів 1 (на період проведення цих робіт) і 10 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524- 156.

Згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 надано право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним до 100 відсотків тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами. Конкретні розміри підвищення зазначенихставок (розцінок) і окладів встановлюються з урахуванням складності і терміновості виконуваних робіт.

Отже, застосування кратності при нарахуванні заробітної плати померлого чоловіка позивачки за роботу в зоні відчуження у сукупності з підвищенням тарифної ставки на 100% є абсолютно законним і жодним чином не суперечить положенням нормативно-правових актів, що регулюють оплату праці за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

До того ж, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, що прямо передбачено ч. 4 ст. 78 КАС України.

Законність вимог нарахування у довідці № 46 від 07 серпня 2017 року премії в розмірі 60% тарифної ставки та підвищення тарифної ставки на 100 % за період проведення ним робіт в зоні відчуження вже були досліджені Миронівським районним судом у іншій справі, рішення по якій набрало законної сили після розгляду у апеляційній інстанції. Тому, застосування у довідці ПрАТ «Мироніське АТП 13243» про заробітну плату ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження від 07 серпня 2017 року № 46 кратності у савокупності з підвищеною на 100 % тарифною ставкою та 60 % премії не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Науменко проти України» (заява № 41984/98) від 09 листопада 2004 року, де вирішувались подібні правовідносини, п. 91 встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Пунктом 55 даного рішення передбачено, що ст. 6 § 1 кожному гарантується право подавати позови до суду щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, це реалізує «право на суд», складовим аспектом якого є право доступу до суду - право почати судовий процес щодо цивільних питань. Тому таке право було б примарним, якби Високі Договірні Сторони у своєму внутрішньому законодавстві дозволили остаточному, обов`язковому рішенню залишитися невиконаним на шкоду одній із сторін. Це було б незрозумілим, якби ст. 6 § 1 детально описувала процесуальні гарантії, надані сторонам, - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, і в той же час без гарантії виконання судового рішення; тлумачення ст. 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та ведення судового розгляду, було б схоже на ситуацію, не сумісну з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язались поважати, підписавши Конвенцію.

За результатами розгляду вказаної вище справи, Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що заявницю позбавили її права на отримання пенсії та державних пільг, які надаються ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, і значно перевищують розмір звичайних пенсій, що виплачуються у зв`язку з втратою працездатності. Її право на отримання такої пенсії було встановлене рішенням, яке набуло статусу остаточного.

Міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року є частиною національного законодавства.

Основним міжнародним договором, що стосується адміністративного судочинства, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Важливе значення для тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має практика Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тобто, міжнародна судова практика у розгляді подібних спорів між пенсіонерами і державою Україна в особі органів Пенсійного фонду України, яку повинні враховувати суди як джерело права, свідчить про законність вимог пенсіонерів щодо проведення нарахування та виплати пенсій, у тому випадку і на підставі судових рішень.

Таким чином, суд висновує, що відповідач безпідставно і протиправно відмовив позивачці у проведенні перерахунку останній пенсії згідно довідки, виданої ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07 серпня 2017 року № 46, чим порушив її права.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн. тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу суму понесених витрат із оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07 серпня 2017 року № 46.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок, призначення та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) виходячи з суми заробітної плати її чоловіка ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження з 19 травня 1986 року по 24 травня 1986 року, відповідно до довідки ПрАТ «Миронівське АТП 13243» від 07 серпня 2017 року № 46, з врахуванням вимог підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23 листопада 2011 року № 1210, починаючи з 01 травня 2020 року з врахуванням вже виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.