Рішення № 93144355, 26.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. справа № 300/3339/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,

представника позивача Кузь А.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” про визнання протиправною та скасування постанови від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” про визнання протиправною та скасування постанови від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малкової Марією Вікторівною протиправно прийнято постанову від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165, а тому вказане рішення підлягає до скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що на адресу її роботодавця надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.10.2020 у ВП № 63270165, згідно якої на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни перебуває виконавчий напис за №24636 від 04.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” заборгованості в розмірі 10 372, 33 грн. Однак, в будь - яких правовідносинах вона з даним Товариством не перебувала. Вказана у постанові адреса - АДРЕСА_1 , їй не відома, за вказаною адресою ніколи не була зареєстрована та не проживала. Згідно частин 1 та 2 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Згідно пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Отже, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника. Позивач вказала, що вона з 18.09.1983 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою Грабовецької сільської ради. Таким чином, відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону України “Про виконавче провадження”, а тому оскаржуване рішення підлягає до скасування.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що 05.10.2020 стягувач - Товариство з обмеженою “Фінансова компанія “Аланд” звернулося із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 24636 від 04.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 10372,33 грн. У вказаному виконавчому написі вказано місце проживання боржника - АДРЕСА_1 . Тобто виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Аналогічна адреса вказана також в заяві Товариства з обмеженою “Фінансова компанія “Аланд”. Частиною 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Законом України “Про виконавче провадження”, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зі змінами), чи будь-яким іншим нормативно - правовим актом, не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження та обов`язку вимагати від стягувача додаткових документів про підтвердження місця проживання боржника. До відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець має право лише перевірити виконавчий документ на відповідність вимогам, передбаченим статею 4 Закону України “Про виконавче провадження”. Оскільки приватний виконавець не уповноважений до відкриття виконавчого провадження здійснювати заходи щодо перевірки інформації щодо боржника, то відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” було відкрито виконавче провадження № 63270165, за адресою проживання, яка зазначена в заяві стягувача та у виконавчому документі. Підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання не було. Як наслідок у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ухвали від 20.11.2020 в порядку забезпечення позову судом зупинено стягнення на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.10.2020 ВП №63270165 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 88, 89 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”).

В статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” наведений перелік виконавчих документів, які відповідно цього Закону підлягають примусовому виконанню, серед яких виконавчі написи нотаріусів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Судом з`ясовано, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем 04.09.2020 вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за №24636 про стягнення заборгованості в загальній сумі 10 372, 33 грн. з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 003-08006-090214 від 09.02.2014, укладеним з ПАТ “Дельта Банк”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 340/К від 23.03.2018 є ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" (а.с. 64).

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни із заявою від 30.09.2020 № 20090139 про примусове виконання рішення. В даній заяві просив відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №24636 від 04.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем про стягнення з боржника - ОСОБА_1 коштів у розмірі 10 372, 33 грн. (а.с. 61).

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною постановою від 12.10.2020 відкрито виконавче провадження № 63270165 з примусового виконання виконавчого напису за №24636 від 04.09.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” заборгованості в розмірі 10 372, 33 грн. (а.с. 70).

Крім цього, приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 63270165 прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 12.10.2020, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.10.2020, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.10.2020 (а.с. 9, 73 - 74, 76 – 77, 81 - 82).

Вказані рішення направлені ОСОБА_1 листами б/н від 12.10.2020, 15.10.2020 за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 (а.с. 10, 69, 72, 75, 80).

Позивач не погоджується із правомірністю прийняття приватним виконавцем постанови від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження (ВП №63270165), оскільки у будь - яких правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” вона не перебувала. При цьому, право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого він здійснює свою діяльність.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (абзац 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

При цьому, частиною 5 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Фізичні або юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Наведені норми законодавства дають підстави для висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" та Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання.

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що відповідач здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, за приписами частини 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано її виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.

З цього випливає, що у спірних правовідносинах відповідач, у відповідності до частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” мала підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови лише у разі, якщо місцем проживання, перебування позивача або місцезнаходження майна боржника є місто Київ.

У заяві представника ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" від 30.09.2020 № 20090139 про примусове виконання рішення та у виконавчому написі №24636 від 04.09.2020 крім адреси місця реєстрації - АДРЕСА_2 , зазначено адресу проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 .

На підставі вказаної інформації приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною прийнято оскаржувану постанову від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165.

Відповідно до ч.1 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулює Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, який також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Згідно цієї норми Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Статтею 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Тобто, саме зареєстроване місце проживання фізичної особи повинно вважатися місцем проживання для цілей визначення місця виконання рішення.

В позові позивач зазначила, що ніякого відношення до вищевказаної адреси - АДРЕСА_1 , яка зазначена в оскаржуваному рішенні, не має, ніколи за цією адресою не проживала.

При цьому, надані відповідачем матеріали виконавчого провадження № 63270165 не містять жодних доказів на підтвердження того, що зазначена у спірній постанові адреса проживання боржника: АДРЕСА_1 є дійсною, так і не містять інформації, що у позивача наявне нерухоме майно у виконавчому окрузі міста Києва.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 була стороною за кредитним договором №003-08006-090214 від 09.02.2014 укладеним з ПАТ “Дельта Банк”. Дані обставини вказані у виконавчому написі, вчиненому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем №24636 від 04.09.2020 (а.с. 64).

В заяві ОСОБА_1 № 003-08006-090214 від 09.02.2014 про укладення з ПАТ “Дельта Банк” договору про надання кредиту на купівлю товару вказано адресу її місця реєстрації - АДРЕСА_2 , адресу місця фактичного проживання – АДРЕСА_4 (а.с. 62).

Згідно довідки Грабовецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 16.11.2020 № 736 ОСОБА_1 (до 2012 року ОСОБА_2 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 18.09.1983 і по даний час (а.с. 11).

Суд звертає увагу, що Закон України “Про виконавче провадження” містить чітку вказівку на те, що виконавчі документи приймаються до виконання за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, а не довільно, без будь-яких підтверджень, зазначених у виконавчому документі.

Матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцем проживання, перебування позивача або місцезнаходженням майна боржника є місто Київ.

При цьому, винесені у виконавчому провадженні №63270165 постанови відповідачем надсилалися позивачу, зокрема і на зазначену вище адресу місця реєстрації - АДРЕСА_2 .

Тобто, приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Малковій Марії Вікторівни було відомо, що місцем реєстрації позивача є адреса за межами її виконавчого округу, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Доводи відповідача про те, що виконавець не має обов`язку перевіряти місцезнаходження боржника, яке зазначено у виконавчому документі, не спростовує факту порушення правил територіальної діяльності приватних виконавців, передбачених статтею 24 Закону України “Про виконавче провадження”.

Як вже зазначено судом, згідно пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

За встановлених судом обставин приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання.

Оскільки виконавчий документ приймався відповідачем до виконання не за місцем проживання, перебування боржника чи знаходження його майна, суд дійшов висновку про відсутність у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни правових підстав для прийняття постанови від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до частин 1 та 2 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” про визнання протиправною та скасування постанови від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165 підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна у спірних правовідносинах є спеціальним суб`єктом владних повноважень, проте не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є бюджетною установою та не утримується за рахунок бюджету.

Відтак, здійснені позивачем витрати на сплату судового збору у сумі 840, 80 грн. слід стягнути на його користь з відповідача як із самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , вул.Поправки Юрія, 6, офіс 14, м.Київ) від 12.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63270165.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.