Рішення № 93144303, 25.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2020 року Справа № 280/160/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника відповідача – Анісімов Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (вул.Заводська, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716)

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39369133)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (надалі – позивач, АТ «Запоріжгаз») звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі – відповідач, НКРЕКП), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2019 року № 2578 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” у сумі 850000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2019 відповідачем була прийнята постанова № 2578 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень. Позивач не погоджується із прийнятою відповідачем постановою, вважає її протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси АТ “Запоріжгаз”. Вказує на те, що товариство правомірно відмовило НКРЕКП у проведенні перевірки, оскільки відповідно до ст.10 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб- сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Станом на 07.11.2019 НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. При цьому, переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 № 342. Таким чином, з початком застосування нових Методик всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам. У зв`язку з вищенаведеним, АТ “Запоріжгаз” законно відмовило представникам НКРЕКП у проведенні позапланової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з розподілу природного газу. Також вказує, що перевірка взагалі не проводилась через відмову позивача у її проведенні. На думку позивача, про таку відмову відповідач повинен був скласти окремий акт, а не акт за наслідками проведеної перевірки, якої проведено так і не було. Крім того вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови НКРЕКП було порушено також порядок проведення засідання, визначений Законом та власним Регламентом.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 10.02.2020.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 06.02.2020. Вважає, що НКРЕКП не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, тому вимоги щодо необхідності приведення форм актів у відповідність із Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на НКРЕКП не поширюються. До того ж, Порядок № 428 разом з додатком 18 (Акт перевірки) опубліковані на офіційному вебсайті НКРЕКП. Зазначає, необгрунтованими є твердження позивача про умисне порушення Порядку № 428, оскільки пояснення, надані позивачем, були опрацьовані під час прийняття оскаржуваної постанови. Оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята в межах повноважень на підставі порядку та процедури її прийняття, в розмірі встановленому Законом України “Про ринок природного газу”.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 30.01.2020 по 13.02.2020 включно на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2020 №02-35/20/12, розгляд справи було перенесено на іншу дату, а саме – 16.03.2020.

Ухвалою суду від 16.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 підготовче засідання по справі було відкладено на 13.05.2020.

Ухвалою суду від 13.05.2020 підготовче засідання по справі було відкладено на 20.07.2020.

Ухвалою суду від 20.07.2020 було витребувано докази та підготовче засідання по справі було відкладено на 25.08.2020.

Ухвалою суду від 25.08.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 06.10.2020.

Ухвалою суду від 06.10.2020 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 06.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2020.

Ухвалою від 28.10.2020 судом постановлено проводити судове засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.11.2020 розгляд справи було відкладено на 25.11.2020.

Ухвалою суду від 04.11.2020 відмовлено у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.11.2020 забезпечено участь представника відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, призначеному на 25 листопада 2020 року о 14:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

В судове засідання 25.11.2020 представник позивача не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.11.2020 проти задоволення позовних вимог заперечив із підстав, викладених у відзиві та запереченнях на пояснення. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вивчивши додатково подані відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Судом встановлено, що відділ НКРЕКП у Запорізькій області, відповідно до Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон України № 1540-VIII), “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02 березня 2015 року № 222-VIII (далі - Закон України № 222-VIII), “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877-V) інших законів і нормативно-правових актів, відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю субєктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НЕРЕКП від 30.11.2018 № 1584, відповідно до постанови НКРЕКП від 30.08.2019 № 1779 «Про проведення планових перевірок субєктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІV кварталі 2019 року» та посвідчення про проведення планової виїзної перевірки від 08.10.2019 № 397 у строк з 11.11.2019 по 22.11.2019 мав здійснити планову перевірку АТ “Запоріжгаз” щодо дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018.

07.11.2019 позивач листом № 69005.2-СЛ-14060-1119 повідомив відповідача, що відсутні підстави для проведення планової виїзної перевірки, оскільки станом на 07.11.2019 НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Комісія НКРЕКП 11.11.2019 прибула за місцем знаходження АТ «Запоріжгаз».

11.11.2019 відповідачем було складено акт про відмову АТ «Запоріжгаз» у проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Надалі зазначені акти про відмову АТ «Запоріжгаз» у проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) були складені НКРЕКП 12.11.2019, 13.11.2019, 14.11.2019, 15.11.2019, 18.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 21.11.2019.

22.11.2019 року Відповідачем був складений акт № 396 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Вказаним актом встановлено порушення пункту 2.1 глави Ліцензійних умов з розділу в частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України “Про ринок природного газу”, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст.11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обовязку субєкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

28.11.2019 позивачем надано письмові пояснення до акту № 396 від 05.12.2019 складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю).

АТ “Запоріжгаз” ознайомилось на офіційному веб-сайті НКРЕКП з питаннями порядку денного засідання НКРЕКП, яке призначене на 29.11.2019 року.

Також, на веб-сайті НКРЕКП в матеріалах до засідання були опубліковані обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” (надалі - Обґрунтування).

Як зазначено в вищевказаних Обґрунтуваннях, відповідач вважає, що АТ “Запоріжгаз” порушено пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: ст.11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, якою покладено обов`язок на суб`єкт господарювання щодо надання допуску посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходів державного нагляду, в даному випадку позапланової виїзної перевірки.

29.11.2019 відповідачем винесено постанову № 2578 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу”, якою на позивача накладено штраф у розмірі 850 000 грн.

Вважаючи прийняту постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1-3 ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016 (далі - Закон №1540-VIII, в редакції яка діяла на час виникнення спірних відносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідач є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роботу відповідача забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Відповідач здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу (ч.1 ст.2 Закону № 1540-VIII).

Згідно з ст. 3 Закону № 1540-VIII відповідач здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідач здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1, 2 статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою (п.3 ч.5 ст. 14 Закону №1540-VIII).

Відповідно до ч.1-5 ст. 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 №222-VІІІ (далі - Закон №222-VІІІ в редакції яка діяла на час виникнення спірних відносин) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (ст. 2).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №222-VІІІ державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №222-VІІІ спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках в останній день перевірки. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. У разі виявлення порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п`яти робочих днів з дня складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Частинами 14, 15 статті 19 Закону №222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

З аналізу наведених норм судом встановлено, за результатами перевірки складається акт, у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора та рішення Регулятора оформлюються постановами, а рішення щодо усунення порушень, які були встановленні під час перевірки, оформлюються розпорядженнями.

Як свідчать матеріали справи, АТ “Запоріжгаз” не допустило представників НКРЕКП до проведення перевірки, з підстав, що останнім не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

При цьому, відповідачем було складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222-VІІІ акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав.

Суд зазначає, що Закон 222-VІІІ не відносить відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування до порушень ліцензіатом ліцензійних умов. Це окрема дія суб`єкта господарювання, яка має окрему від порушень саме ліцензійних умов, кваліфікацію.

Про те, що це окрема дія, не пов`язана з порушенням ліцензійних умов, також свідчить порядок складання акту за наслідками проведеної перевірки, встановлений частиною 14 статті 19 цього Закону. Так, Акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.

У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

В даному випадку перевірка відповідачем взагалі не проводилась через відмову позивача у її проведенні. Отже про відмову від проведенні перевірки відповідач повинен був скласти окремий акт, а не акт за наслідками проведеної перевірки, якої проведено не було.

При цьому, відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222-VІІІ акт про недопуск є підставою для анулювання ліцензії лише у випадку, якщо для такого недопуску у суб`єкта господарювання не було законних підстав.

В Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженому постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі – Порядок контролю), НКРЕКП інакше прописала складання акту при наявності факту відмови у проведенні перевірки, а саме: “При відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки складають акт перевірки, в якому фіксується факт відмови (далі - акт про відмову).

При цьому в акті про відмову вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

У зв`язку з цим, акт перевірки, складений НКРЕКП відповідно до Порядку №428, який порушує встановлений Законом 222-VІІІ порядок, не може вважатись актом про відмову у проведенні перевірки, який названий підставою для анулювання ліцензії відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222-VІІІ.

Таким чином, НКРЕКП складено “акт перевірки”, що відповідно до Закону 222-VІІІ складається за наслідками перевірки, за відсутності факту проведення такої перевірки, що не відповідає встановленому Законом 222-VІІІ порядоку оформлення недопуску до проведення перевірки.

Щодо правомірності недопуску позивачем представників НКРЕКП до проведення перевірки АТ “Запоріжгаз”.

Як вже зазначалось вище, підставою для недопуску представників НКРЕКП до проведення перевірки слугувало, що відповідачем не була затверджена та оприлюднена на власному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що форма акта №396 від 22.11.2019 відповідає уніфікованій формі Методики №342, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2017 року.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 2 статті 5 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 (далі - Методика № 342), встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Зі змісту пункту 2 Методики № 342 вбачається, що уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

Нормами такої Методики № 342 на законодавчому рівні встановлюються: єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі - критерії); єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Згідно з пунктом 4 Методики № 342 перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю) (пункт 3 Методики).

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 року № 1106 (далі - Постанова №1106) затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері електроенергетики, господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, господарської діяльності на ринку природного газу, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, з централізованого водопостачання та водовідведення, з перероблення та захоронення побутових відходів, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю.

Таким чином, 28.11.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято новий нормативно-правовий акт у даній сфері, відтак відповідач, відповідно до вищевказаних вимог, зобов`язаний був переглянути уніфіковану форму акта перевірки, зокрема, щодо переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як встановлено судом станом на 22.11.2019 НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 р. затверджено “Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов”. Вказана постанова НКРЕКП опублікована в газеті “Урядовий кур`єр” № 150 від 11.08.2018 та набрала чинності з дня, наступного за днем опублікування, тобто з 12.08.2018.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.

Частиною 15 статті 4 Закону України № 877-V визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до ст.10 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб- сайті уніфікована Форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Тобто, якщо органом державного нагляду (контролю), не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Аналогічна позиція висловлена Державною регуляторною службою України на своєму офіційному веб-сайті http://www.drs.gov.ua.

Відтак, аналіз вищевикладених норм дає підстави суду вважати, що для належного здійснення заходу державного нагляду (контролю) та оформлення її результатів, контролюючому органу необхідно було розробити уніфіковану форму акта перевірки та оприлюднити на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки.

Натомість, такий акт було подано до розгляду на засідання Регулятора, яке проводилося у формі відкритого слухання та у відповідності до статей 17, 19, 22 Закону України № 1540-VIII винесено оскаржувану постанову, якою накладено на позивача штраф.

Отже, правовою підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугував саме акт перевірки № 396 від 22.11.2019, який, як встановлено судом, не відповідав уніфікованій формі, що у свою чергу свідчить про відсутність у нього ознак носія доказової інформації та вказує на відсутність правових підстав для його розгляду та прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу №2578.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що АТ “Запоріжгаз” на законних підставах відмовило представникам НКРЕКП у проведенні планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з розподілу природного газу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також наводить в тому числі і мотиви, щодо порушення відповідачем порядку проведення комісією засідання, визначений Законом та власним Регламентом НКРЕКП.

Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначені статтею 14 Закону №1540-VIII.

Відповідно до вищевказаної статті Закону засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.

Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті. Зберігання записів таких трансляцій та вільний доступ до них на офіційному веб-сайті забезпечується Регулятором протягом не менше одного року з дня проведення засідання.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що основною формою роботи Регулятора є його засідання, на якому останній, зокрема розглядає справи щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків. Оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, протягом відповідного строку, переліку питань, що вносяться на розгляд Регулятора, а також проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, зауваження та пропозиції, а також позиція Регулятора щодо зауважень. Рішення Регулятора оформлюються постановами. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом, який також оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Здійснення онлайн-трансляції засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на офіційному веб-сайті Регулятора.

Відповідно до пункту 7.5 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 (далі - Регламент), перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог статті 14 Закону України № 329-VIII та вищевказаного Регламенту 25.11.2019 на офіційному веб-сайті відповідача було оприлюднено Порядок денний засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що має відбутись у формі відкритого слухання 29.11.2019, та перелік питань до зазначеного засідання, зокрема питання 13 “Про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ “Запоріжгаз”.

При цьому, як зазначено позивачем та не оспорюється відповідачем, пояснення АТ “Запоріжгаз” до акту № 396 були отримані НКРЕКП 28.11.2019, тому не могли бути опрацьовані НКРЕКП та враховані під час прийняття постанови № 2578.

Згідно із п. 7.7 Регламенту відповідні структурні підрозділи, питання яких винесені на розгляд засідання НКРЕКП, не пізніше як за чотири робочі дні до дня проведення засідання готують проекти рішень НКРЕКП, зокрема проекти постанов або розпоряджень, що пропонуються до прийняття, та обґрунтування до них, які підписуються керівником структурного підрозділу та візуються членом НКРЕКП, відповідно до розподілу обов`язків, одержані зауваження та пропозиції, а також аргументована позиція НКРЕКП щодо одержаних зауважень, у разі необхідності додають інші документи: аналітичні довідки, таблиці, діаграми тощо, та направляють в електронному вигляді до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Отже, не пізніше, як за чотири робочі дні до дня проведення засідання НКРЕКП повинна отримати відповідні зауваження та пропозиції з метою їх оприлюднення на офіційному веб-сайті, що не було зроблено до прийняття оскаржуваної постанови.

Наведене вище свідчить про недотримання відповідачем порядку та процедури прийняття оскаржуваної постанови № 2578 від 29.11.2019.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову № 2578 від 29.11.2019 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (вул.Заводська, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2578 від 29 листопада 2019 року “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” судові витрати у розмірі 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. 00 коп.)

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 27.11.2020.

Суддя А.В. Сіпака