Рішення № 93143656, 27.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2020 р. Справа № 120/6635/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відділ, відповідач), в якій просив визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не надсиланні постанови від 23.10.2020 ВП №63344228 у строк передбачений законом.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 23.10.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.10.2020 ВП №63344228. Посилаючись на норми частини 1 статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження", ОСОБА_1 зазначив, що вказане рішення відповідача надіслано на його адресу з порушенням строку визначеного законом, а саме 28.10.2020. Вважаючи, що своїми діями та бездіяльністю суб`єкт владних повноважень наніс йому моральну шкоду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку визначеному статтею 287 КАС України.

25.11.2020 на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у його задоволенні та зазначив про наступне.

Постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.10.2020 надіслано ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження" простим поштовим відправленням наступного дня після її винесення, а саме 26.10.2020 (24-25.10.2020 вихідні дні), що підтверджується реєстром поштових відправлень.

У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою (частина 4 статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження").

Так як у виконавчому документі було зазначено електронну адресу ОСОБА_1 , йому було надіслано 26.10.2020 копію постанови про закінчення виконавчого провадження на його електронну адресу.

Ухвалою від 27.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та у задоволені клопотання про розгляд справи №120/6635/20-а в порядку загального позовного провадження.

В силу частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.10.2020 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Макушинським Ю.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63344228.

Стягувачем у виконавчому провадженні №63344228 виступає ОСОБА_1 .

Згідно реєстру на відправлення поштової кореспонденції Центрального ВДВС у м. Вінниці ЦЗМУМЮ (м. Хмельницький) на адресу ОСОБА_1 26.10.2020 направлено лист за адресою АДРЕСА_1 (номер в реєстрі 293).

Згідно копії скріншоту постанова ВП №63344228 26.10.2020 о 13:56 направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є адресою електронної пошти позивача у даній справі.

Позивач, посилаючись на витяг з сайту Укрпошти, вказав що поштове відправлення №2105018788938 прийнято об`єктом поштового зв`язку (відправлено) 28.10.2020. Тобто, відповідачем направлено постанову від 23.10.2020 простим відправленням з порушенням строку визначеного ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження".

Вказані підстави і зумовили звернення до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 28 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено порядок та строки надсилання документів виконавчого провадження.

В силу частини 1 статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Частиною четвертою статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Зважаючи на наведені норми в контексті даної спірної ситуації, суд зауважує, що постанова від 23.10.2020 ВП №63344228, згідно наданого відповідачем реєстру на відправлення поштової кореспонденції Центрального ВДВС у м.Вінниці ЦЗМУМЮ (м. Хмельницький) на адресу ОСОБА_1 26.10.2020 направлено лист за адресою АДРЕСА_1 (номер в реєстрі 293).

Тобто, відповідачем надіслано постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.10.2020 не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення, а саме 26.10.2020.

Так, норми частини 1 статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження" визначають, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Варто зауважити, що згідно копії скріншоту постанова ВП №63344228 26.10.2020 о 13:56 направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є адресою електронної пошти позивача у даній справі.

Таким чином, відповідачем вжито заходів щодо доведення до відома стягувача ОСОБА_1 та направлення на електронну адресу останнього документів виконавчого провадження постанови від 23.10.2020 відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження".

Відтак, суд не вбачає ознак противної бездіяльності відповідача, виходячи з обставин даної адміністративної справи.

Крім того, зважаючи на спосіб захисту своїх прав обраний позивачем при поданні даного позову, слід наголосити на завданні адміністративного судочинства та нормах КАС України.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В силу частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обрати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Варто наголосити, що саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Саме зміст адміністративної юстиції - ефективний судовий захист від порушень у публічно-правових відносинах.

З наведеного випливає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Тобто, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням -визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Також суд враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Крім того, суд зазначає, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень і важливим аспектом права на справедливий суд. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані судді матеріали, у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.

Звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог у даній справі та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заявленого позову слід відмовити.

З урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (2 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, 15А, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 40143408)

Повний текст рішення складено 27.11.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович