Рішення № 93143355, 26.11.2020, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2696/20

№ 2/688/826/20

Рішення

іменем України

26 листопада 2020 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді Босюка В.А.,

при секретарі – Кулеші Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.12.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит на платіжну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому збільшився до 4500 грн.,. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та Банком Договір. В порушення умов вказаного договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконувала, в зв`язку з чим станом на 31.08.2020 року допустила заборгованість у сумі 204315,01 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4457,90 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом 198705,14 грн., заборгованості за пенею 1151,97 грн. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь лише частину заборгованості в сумі 133680,14 грн., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 4457,90 грн. та 129222,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, яка виникла за період з 21.12.2007 року по 31.08.2019 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, де зазначив про підтримання позову в повному обсязі, не заперечує заочному розгляду справи та ухваленню заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з?явилась, у своєму відзиві на позов просила відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що у грудні 2007 року отримала в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку з лімітом 2500 грн., який в кінці 2013 року було збільшено до 4500 грн. За її підрахунками, вона сплатила банку не менше 50 000 грн., але у зв`язку з хворобою припинила в подальшому вносити платежі. Вказує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані до позовної заяви умови та правила надання банківських послуг вона розуміла, ознайомилась і погодилась, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. За таких обставин, вважає, що надані позивачем Умови не є складовою укладеного нею кредитного договору та не визначають його суттєві умови, в тому числі щодо розміру процентів за користування кредитом та сплати неустойки. Крім того, просить при ухваленні рішення застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, справу слухати у її відсутності.

Із-за неявки в судове засідання всіх осіб, що беруть участь справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи спір в межах позовних вимог, суд знаходить позов підлягаючим до часткового задоволення з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Судом встановлено, що 21.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви, відповідно до даних якої відповідачу надана кредитна картка «Універсальна 30 днів пільгового періоду» за № НОМЕР_1 , сума кредитного ліміту склала 0 грн., базова процентна ставка за кредитом 3% на місяць на залишок заборгованості.

Згідно даних довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , 30.12.2007 року кредитний ліміт було змінено на 500 грн., останнє збільшення кредитного ліміту відбулось 26.10.2013 року, який становив 4500 грн., а 16.01.2020 року кредитний ліміт зменшено до 0.

Відповідно до даних довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримала шість кредитних карток, останню кредитну картку № НОМЕР_2 строком дії до лютого 2017 року.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 02.09.2020 року вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалась ними.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи вищевказане, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, на підтвердження позовних вимог, крім самого розрахунку заборгованості за договором б/н від 21.12.2007 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ним, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо зміни розміру процентів за користування кредитними коштами.

За наведених обставин, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг не підписані позичальником, а самі Умови та правила, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (21.12.2007 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (18.09.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту в сумі 4457,90 грн., стягнути частину заборгованості за відсотками за користування кредитом з 21.12.2007 року по 31.08.2019 року в сумі 129222,24 грн., загальний розмір яких складає 198705,14 грн.

Разом з тим, згідно наданого розрахунку заборгованості вбачається, що всупереч фактично погодженим між сторонами умовами сплати процентів в розмірі 3 % на місяць на залишок заборгованості, банком з 1 січня 2013 року змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами на 30 % в рік, згодом з 1 вересня 2014 року на 34,80 % в рік, а в подальшому з 1 квітня 2015 року до 43,2 % в рік, що не було погоджено сторонами, відтак відповідний розрахунок Банку заборгованості зі сплати відсотків, починаючи з 1 січня 2013 року суд не може взяти до уваги на підтвердження вірного розміру заборгованості.

У анкеті-заяві від 21.12.2007 року, підписаної сторонами, відсутні умови договору про зміну процентної ставки.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про зміну розміру відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. За таких обставин суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 4457,90 грн. є порушеним.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що передбачено ст. 257 ЦК України.

Враховуючи те, що умови та правила надання банківських послуг відповідач не підписувала, таким чином сторони не погодили інший строк позовної давності, ніж визначений у ст. 257 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з того, що останній платіж для погашення заборгованості по кредиту відповідач здійснила 29.11.2016 року, а позивач звернувся до суду з позовом лише 16.09.2020 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності для захисту цивільних прав та інтересів, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та застосувати строк позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Хмельницький апеляційний суд через Шепетівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В.А. Босюк