Ухвала суду № 93142779, 25.11.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №522/5375/20

Провадження №1-кп/523/1178/20

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 листопада 2020 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Шурупова В.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Смокіної Н.І.

прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 – Кібець А.О.

захисника – Ростомова А.Р.

підсудного – ОСОБА_1 ,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12020162500000324, внесеного до ЄРДР 17.02.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого й неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.11.2020 року в провадження Суворовського районного суду м.Одеси під головуванням судді Шурупова В.В., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшли означені матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, судовий розгляд яких здійснюється суддею Деркачовим О.В.

Прокурор Кібець А.О. звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, неодружений, непрацевлаштований та міцних соціальних зв`язків не має, що обумовлює на думку сторони обвинувачення, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення).

Заслухавши прокурора Кібець А.О. на підтримку внесеного клопотання, з`ясувавши позицію захисника Ростомова А.Р. та підсудного ОСОБА_1 , які заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та просили змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт або зменшити раніше визначений судом розмір застави до 50000 гривень, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно ст.177 наведеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За обвинувальним актом, ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також незаконного збуту наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, деякі з яких вчинені повторно та у великих розмірах, за сукупністю яких визначена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Як слідує з обвинувального акту та встановлено під час судового провадження, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання в м.Одесі, але останній офіційно неодружений і непрацевлаштований, суспільно-корисною працею на час затримання не займався, обвинувачується у вчиненні цілого ряду епізодів тяжких кримінальних правопорушень.

Наведені обставини у своєї сукупності обумовлюють недостатню міцність соціальних зв`язків підсудного ОСОБА_1 в місці його реєстрації та проживання, що у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини останнього у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна, частково підтверджують актуальність встановлених в суді й передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також об`єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення підсудного від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов`язків та запобігти означеним ризикам.

Оцінюючи ж доводи захисника Ростомова А.Р. щодо зміни підсудному ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення раніше визначеного судом розміру застави до 50000 гривень, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, більш м`який запобіжний захід є неспівмірним з характеризуючими даними особи підсудного, а також з інкримінованим вказаному підсудному тяжкістю висунутого йому обвинувачення, їх наслідками та кількістю, а стороною захисту в судовому засіданні взагалі не наведено переконливих підстав застосування іншого запобіжного заходу до підсудного або зменшення розміру застави, що обумовить гарантії його явки до суду та належну процесуальну поведінку.

Крім того, слід зауважити на тому, що судом за ухвалою від 12.06.2020 року підсудному ОСОБА_1 вже визначено альтернативний триманню під вартою більш м`який запобіжний захід – заставу, у зв`язку з чим та зважаючи на особисті дані останнього, суд вважає, що у даному випадку суспільний інтерес, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом права до поваги зазначеної особи на його свободу.

Отже, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами підсудного ОСОБА_1 на особисту свободу, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до означеного підсудного не зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, внаслідок чого клопотання прокурора Кібець А.О. підлягає задоволенню.

Втім, виходячи з того, що за ухвалою суду від 12.06.2020 року, при продовженні строку застосування до підсудного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якості альтернативного запобіжного заходу, визначено розмір застави у відповідному розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, а тому, в разі внесення підсудним або заставодавцем визначеного у вказаній ухвалі розміру застави, внаслідок чого підсудний має бути звільненим з-під варти, на останнього мають бути покладені відповідні обов`язки за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.26, 31, 171, 177-178, 182-183, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Кібець А.О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, – задовольнити.

Продовжити застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 23 січня 2021 року.

В разі внесення у визначеному за ухвалою суду від 12.06.2020 року розміру застави (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень), покласти на підсудного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками в даному провадженні.

Додатково роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти.

В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, також роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов`язків у разі внесення застави, закінчується 23.01.2021 року.

Копії ухвали направити для виконання начальникові ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати іншим заінтересованим особам.

Матеріали судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 для подальшого розгляду повернути до кримінальної канцелярії суду з метою передачі раніше визначеному складу під головуванням судді ОСОБА_2 .

На підставі Рішення Конституційного суду України №4-рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Суддя: В.В.Шурупов