Ухвала суду № 93140213, 27.11.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4142/2020 Справа № 490/8356/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді Гуденко О.А. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого під час спільного проживання , спільною сумісною власністю та визнання права власнсоті на частку майна у спільній сумісній власності,-

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду вказаним позовом, в якому просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 1993 року до моменту її смерті, визнати певне майно спільною сумісною власністю як майно набуте за час спільного проживання із ОСОБА_3 та здійснити поділ вказаного майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Відповідно до п.п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо ... а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом… (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів») .

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України). Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

За такого : з метою недопущення сумніву в неупередженості судді; у зв`язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб`єктивних підстав для сумніву сторін в неупередженості суду, є підстави для задоволення відводу.

Суддя також не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2017 року "Про незалежність судової влади").

Згідно практики ЄСПЛ - рішення від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України", - рішення від 28.10.98. у справі "Ветштайн проти Швейцарії": судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду ; будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до Кодексу суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Підставою для відводу (самовідводу) судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.

При розгляді заяви про відвід(самовідвід) слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Так, чоловік судді Гуденко О.А. - ОСОБА_4 в період часу з 1999 року до 2004 року працював на посаді слідчого Прокуратруи Миколаївського району Миколаївської області та постійно співпрацював з ОСОБА_3 , яка працювала на той час адвокатом у юридичній консультації Миколаївського району Миколаївської області , в подальшому тривалий час перебував з нею у приятельських відносинах.

Так, у головуючого по справі судді ОСОБА_5 , особисто відсутня будь-яка упередженість чи необ`єктивність щодо сторін по справі , проте у стороннього спостерігача ( до того ж відповідачем по справі виступає донька ОСОБА_3 , яка також особисто знайома з чоловіком судді Гуденко О.А.) з точку зору об`єктивного критерію можуть виникнути легитимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Для усунення сумнівів в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, вважаю за необхідне завити самовідвід з розгляду цивільної справи № 490/8356/20 .

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у п.5 ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст.36, 39, 258, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого під час спільного проживання , спільною сумісною власністю та визнання права власнсоті на частку майна у спільній сумісній власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Гуденко