Рішення № 93139692, 27.11.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6717/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 листопада 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Масної К.О.

№466/6717/20; 2/466/1864/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу

встановив:

04.09.2020 року представник ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Бондарук І.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 53880,00 грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.08.2016р. між ОСОБА_2 та ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АК/6062053, забезпечений транспортний засіб Suzuki New Grand Vitara д.н. НОМЕР_1 (далі - забезпечений ТЗ), строк дії з 11.08.2016 р. до 10.08.2017 р.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

27.02.2017р. в м. Львів, по вул. Промислова, відбулося зіткнення забезпеченого ТЗ під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Peugeot Boxer, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Peugeot Boxer, д.н. НОМЕР_2 був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та перебування в стані алкогольного сп`яніння, після чого він самовільно залишив місце пригоди. Це встановлено та підтверджується Постановами Шевченківського районного суду м. Львова від 17.05.17 р. у справі № 466/1491/17, від 17.05.17 р. у справі № 466/1485/17 та від 23.05.17 р. у справі № 466/1508/17, які набрали законної сили.

Транспортний засіб Peugeot Boxer, д.н. НОМЕР_2 був застрахований за Договором добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-015086 від 30.04.2016р. в ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування».

У зв`язку з цим, ПрАТ «СК «ДІМ Страхування» на виконання умов даного Договору страхування було виплачено страхове відшкодування в розмірі 53880,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 255 від 03.04.2017 р.

26.06.2017 року позивачем була отримана Претензія від представника ПрАТ «СК «ДІМ Страхування» про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, в розмірі 53880,00 грн. відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

У зв`язку з цим, та згідно ст. ст. 29, 12, 9, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі Претензії ПрАТ «СК «ДІМ Страхування», згідно Рахунку №17 від 13.03.17 р. ФОП ОСОБА_4 , позивач здійснив виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ДІМ Страхування» за пошкодження автомобіля Peugeot Boxer AT А 210.58 д.н. НОМЕР_2 в розмірі 53880,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР052068 від 05.09.2017 року.

Ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (п.п. а) п.З8.1.1 ст.З8 Закону); якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за йо участю самовільно залишив місце пригоди (п.п. в) п.З8.1.1 ст.38 Закону).

Водій забезпеченого ТЗ ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, що підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.05.17 р. у справі № 466/1485/17 та Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.17 р. у справі № 466/1508/17, які набрали законної сили.

Крім того, відповідно до п.1 cт. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

20.09.2017 року відповідачу направлялася претензія щодо добровільної сплати коштів в порядку регресу. Однак станом на сьогодні кошти на рахунок позивача не надходили. З врахуванням вищевикладеного, змушені звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АК/6062053, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Suzuki New Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії з 11.08.2016 р. до 10.08.2017 р.

27.02.2017 року о 00:15 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_3 на вул.Промислова,29 у м.Львові під час випередження був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не реагував на її зміну, не вибрав безпечного бокового інтервалу здійснив зіткнення з транспортним засобом «Пежо боксер» А 210.58 д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху.

Так, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" автомобіль.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 17.05.2017 року, особою винною у вчиненні ДТП, що сталась 27.02.2017 року, є водій ОСОБА_1 – відповідач по справі.

Крім того, згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 17.05.2017 року по справі №466/1485/17, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки 27.02.2017 року о 00:15 год. він керував автомобілем марки «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_3 на вул. Промислова, 29 у м. Львові в стані алкогольного сп`яніння.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні згаданого ДТП доведена та доказуванню не підлягає.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Транспортний засіб Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований за Договором добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-015086 від 30.04.2016р. в ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування».

У зв`язку з цим, ПрАТ «СК «ДІМ Страхування» на виконання умов даного Договору страхування виплачено страхове відшкодування в розмірі 53880,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 255 від 03.04.2017р.

26.06.2017 року позивачем була отримана Претензія від представника ПрАТ «СК «ДІМ Страхування» про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, в розмірі 53880,00 грн. відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

У зв`язку з викладеним та на підставі Претензії ПрАТ «СК «ДІМ Страхування», позивач здійснив виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ДІМ Страхування» згідно Рахунку №17 від 13.03.17 р. ФОП ОСОБА_4 , за пошкодження автомобіля Peugeot Boxer AT А 210.58 д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 53880,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР052068 від 05.09.2017 року.

Ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (п.п. а) п.З8.1.1 ст.З8 Закону); якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за йо участю самовільно залишив місце пригоди (п.п. в) п.З8.1.1 ст.38 Закону).

Так, судом встановлено, що водій забезпеченого ТЗ ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.05.2017 р. у справі №466/1485/17 та постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.17 р. у справі №466/1508/17, які набрали законної сили.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" виникло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 53880 грн. 00 коп.

20.09.2017 р. ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" звернулось до відповідача з претензією про компенсацію в добровільної порядку витрат, понесених у зв`язку з проведенням виплати. Проте, на даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати позивачу.

У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269, банк: Столична філія ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_5 , місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, 44) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 53880,00 грн. (п`ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.

Текст рішення складено та підписано 27.11.2020 року.

Суддя О. І. Ковальчук