Рішення № 93138328, 27.11.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2875/20

Пр. 2/621/1084/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Єрмоленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що позивач є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є сторонньою особою та зареєстрований у належній позивачу квартирі. ОСОБА_2 фактично не проживає в квартирі більше двох років без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере і взагалі квартирою не цікавляться. В квартирі відсутні будь-які його особисті речі та меблі. Будь-якого наміру повернутись в квартиру не висловлював. Перешкоди в користуванні жилим приміщенням відповідачу не чинились. Через реєстрацію відповідача ОСОБА_2 позивач позбавлена можливості на власний розсуд розпоряджатися належним їй на праві приватної власності майном та змушена сплачувати за нього комунальні послуги. Разом із тим позивач позбавлена можливості оформити житлову субсидію.

11.11.2020 відповідно до ухвали суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 просила розгляд справи проводити за її відсутності, задовольнити позов та визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_2 .

Відповідач, який належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду повторно в судове засідання не з`явився, надавши заяву про визнання позову.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1, 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З копії договору купівлі-продажу (ННК878576) від 16.10.2018, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 придбала у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 квартиру АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала продавцям по 1/3 частки кожному (а. с. 5 - 6).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Індексний номер витягу 142003392) від 19.10.2018 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власницею вцілому квартири АДРЕСА_2 . (а. с. 7).

Актом комісії ОСББ "Оксамит" від 07.10.2020 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 , 1993 р.н. є зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_2 . На протязі останніх двох років за адресою реєстрації не проживає (а. с. 9).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

У зв`язку з тим, що в квартирі позивача зареєстрований відповідач, який фактично там не проживає, ОСОБА_1 , як власниця квартири, не може повною мірою реалізувати своє право, встановлене Конституцією України та законом на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засаді суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Виходячи з вказаних положень Конституції України та Цивільного кодексу України, позивач, як власник майна має право безперешкодно користуватись своєю власністю та таке право гарантується державою. Тобто, у разі порушення права власника держава, зокрема, в особі судів, забезпечує захист права власності від порушень з боку іншої особи.

Згідно з частиною 2 статті 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу відповідно до положень Цивільного кодексу України.

У разі створення перешкод у користуванні власністю, позивач може звернутися до суду з вимогою про вчинення дій, необхідних для відновлення порушеного права власності, а саме усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності та визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Житлового кодексу Української PCP, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки судовим розглядом встановлено, що позивач є власницею квартири, відповідач більше двох років не проживає без поважної причини за місцем своєї реєстрації, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування цим приміщенням.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп, а відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Копією довідки (10 ААВ) МСЕ № 653575 підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , 1957 р.н. є інвалідом 2-ї групи. Інвалідність встановлена безстроково (а. с. 11).

Таким чином з ОСОБА_2 належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 81, 141, 142, 206, 247, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., які перерахувати: р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Державне казначейство України (ЕАП), Класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 27 листопада 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий: В.В. Шахова