Ухвала суду № 93137831, 27.11.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/709/20

Провадження № 2-о/616/24/20

У Х В А Л А

іменем України

"27" листопада 2020 р. смт. Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Подмаркова Ю.М.,

заявник - ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344,

у справі про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

у с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме: встановити факт належності йому свідоцтва про навчання у Шипуватській автошколі Великобурлуцького району Харківської області Міністерства автомобільного транспорту УСРСР; свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 , виданого 22.03.1978 Шипуватською автошколою Великобурлуцького району Харківської області про навчання за період з 27.09.1977 по 22.03.1978; свідоцтва про навчання, виданого Шипуватською автошколою Ш-3 № 105143, виданого 03.06.1978 про період навчання в Шипуватській автошколі з 27.09.1977 по 22.03.1978; свідоцтва про навчання № НОМЕР_3 , виданого Шипуватською автошколою 22.01.1982, про період навчання з 22.06.1983 по 23.01.1982; свідоцтва про навчання № НОМЕР_4 , виданого Шипуватською автошколою 20.03.1982 про період навчання з 23.01.1982 по 20.03.1982.

На обґрунтування заяви заявник посилається на те, що звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком, однак, у зарахуванні до трудового стажу періодів навчання в Шипуватській автошколі Великобурлуцького району Харківської області з 27.09.1977 по 22.03.1978, з 22.09.1981 по 23.01.1982 та з 22.01.1982 по 20.03.1982, було відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до частини 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження – це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Заявник вказує, що встановлення факту належності свідоцтв про навчання в Шипуватській автошколі Великобурлуцького району Харківської області з 27.09.1977 по 22.03.1978, з 22.09.1981 по 23.01.1982 та з 22.01.1982 по 20.03.1982 необхідне для зарахування вказаних періодів навчання до трудового стажу, що в подальшому вплине на розмір пенсії.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Таким чином, для встановлення факту на підтвердження періодів навчання, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого заявнику для розгляду питання про підтвердження цього факту необхідно звернутися до спеціально створеної пенсійним фондом комісії.

Враховуючи діючий порядок, у разі незгоди з прийнятим рішенням органу, який призначає пенсії, особа має право на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частини другої статті 124 Конституції України особа має право звернутися за захистом свого права до суду, але не із заявою про встановлення факту трудових відносин, що дає право призначення пенсії за віком, а з оскарженням рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі №706/1637/16-ц.

Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 10.06.2020 (справа № 347/576/18) у подібних правовідносинах. Так, ВС вказав, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що в заяві ОСОБА_1 вбачається спір про право, який має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства, оскільки у даному випадку встановлення факту необхідно заявнику для реалізації свого права на призначення пенсії за віком суб`єктом владних повноважень.

За правилами частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, – залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 315 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 27.11.2020.

Суддя -