Ухвала суду № 93136843, 26.11.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/212/17

провадження №: 1-кп/398/37/20

УХВАЛА

"26" листопада 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді – Крімченко С.А.,

судді Авраменка О.В.,

присяжних: Сидор М.В., Шевченко Г.С. , Переверзєва В.Г.

з участю секретаря – Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в залі суду м.Олександрії кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120070001700, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 4, п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15 п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187, п. 2 п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шевченка Д.О.,

захисника - адвоката Шило А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

На даний час розгляд справи не закінчено. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, переховуватись від суду продовжують існувати і на даний час.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, крім того не має постійного місця проживання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання прокурора .

Захисник Шило А.О. підтримує думку ОСОБА_1 та вважає, що обвинуваченому можливо змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою. Не доведено прокурором наявність ризиків, на які він посилається у клопотанні.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд присяжних приходить до наступного.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема пов`язаних із спричиненням смерті, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі, раніше судимий, в тому числі за особливо тяжкі злочини, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Обвинувачений не має постійного та зареєстрованого в установленому порядку місця проживання, офіційно не працює та не має жодних заробітків, неодружений, на утриманні нікого не має, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.Дана справа викликала значний суспільний інтерес.

При цьому, суд враховує й те, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, беручи до уваги необхідність врахувати не лише інтереси конкретної особи, а й загальносуспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України.»

По даній справі не допитані всі потерпілі та свідки.До закінчення строку тримання під вартою судове провадження не може бути завершене.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд присяжних вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, переховуватись від суду для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Посилання захисника Шило А.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що прокурором не доведена наявність ризиків, на які він посилається у клопотанні, є безпідставними, оскільки у прокурором зазначені доводи на підтвердження заявлених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про що він зазначив і у судовому засіданні.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не буде переховуватись від суду суд присяжних не приймає до уваги, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, враховуючи що він не має постійного місця проживання.

За таких обставин, суд присяжних вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Стороною захисту не надані докази неможливості тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд присяжних,-

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто з 26 листопада 2020 року до 24 січня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченим обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя Крімченко С.А.,

суддя Авраменко О.В

присяжні Сидор М.В.

Шевченко Г.С.

Переверзєв В.Г.