Ухвала суду № 93135563, 26.11.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6089/19

1-кп/214/279/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі – Шевченко Ю.С.

за участю прокурора – Дикого Д.П.

за участю захисника – Кірлаша В.В.

за участю обвинуваченої – ОСОБА_1

за участю перекладача – Іваннікової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019040230000853 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченої під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, зазначивши, що ризики, які визначалися раніше, не зменшилися. Вважає, що обвинувачена може вчинити інший злочин, ухилитися від суду.

Обвинувачена у судовому засіданні пояснила, що покладається на думку суду.

У судовому засіданні захисник пояснив, що вважає за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт. При цьому пояснив, що ризики, які були визначені судом при обрання запобіжного заходу зменшилися, обвинувачена має місце проживання, в неї є родичі, з якими мешкає.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 належить продовжити. При цьому суд враховує наступне.

Згідно ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до тяжких злочинів, вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років. У судовому засіданні обвинувачена підтвердила факт вилучення в неї наркотичних засобів, що є вагомим доказом на підтвердження пред`явленого їй обвинувачення.

Суд вважає, що остання з метою уникнення вказаного покарання, може безперешкодно змінити місце свого мешкання з метою ухилення від кримінальної відповідальності і покарання. Строк обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 9 грудня 2020 року. Судове провадження на даний час не завершене, по справі досліджені не всі докази і, у державі існує складна епідемічна ситуація, яка може перешкоджати явці недопитаних судом свідків. Суд приходить до переконання, що існують ризики передбачені ст. 177 ч.1 КК України, а саме, що обвинувачена може вчинити новий злочин. До такого висновку суд приходить з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу розглядаються інші справи відносно неї за вчинення різних злочинів.

Суд приходить до переконання, що обвинувачена, побоюючись засудження її до покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду в разі обрання відносно неї більш м`якого запобіжного заходу.

Суд також приймає до уваги відомості про особу обвинуваченої, яка залишила місце свого колишнього проживання, офіційно не працює, проживає з чоловіком, який офіційно не працює. Вказані обставини свідчать про відсутність в неї міцних соціальних зв`язків.

Крім того, суд бере до уваги, що на даний час досліджений протокол затримання ОСОБА_1 та відеозапис цього затримання, на якому у особи вилучені документи на ім`я ОСОБА_1 , гроші, а також речовина рослинного походження зеленого кольору. Також у судовому засіданні досліджений додаток до протоколу слідчо-оперативної дії, з якого вбачається, що ОСОБА_1 передає особі пакетик, отримує він нього гроші. Також у судовому засіданні досліджені протоколи впізнань, на яких обвинувачену впізнають як особу, яка збуває наркотичні засоби та протокол контролю за вчиненням злочину, допитаний свідок ОСОБА_2 , який вказав на обвинувачену як на особу, яка збувала наркотик. На переконання суду ці докази є вагомими на підтвердження причетності обвинуваченої до вчинення правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Думку захисника та обвинуваченої про можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який, суд вважає необґрунтованою.

Тому суд вважає, що доцільним є продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 строк тримання під вартою. Суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченій належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком на 60 днів. Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали, починається з дня закінчення строку тримання під вартою, та вказані 60 днів необхідно відраховувати з 9 грудня 2020 року і продовжити строк тримання під вартою до 7 лютого 2020 року.

Вирішуючи питання про те, з якого часу належить відраховувати вказані 60 днів суд бере до уваги також наступне. Як зазначено у «Словнику української мови» в 11 томах (том 8, 1977р., стор.171.), тлумачення значення слова «продовжувати», визначено таким чином: «Робити довшим за часом, збільшувати строк чого-небудь».

Отже продовження строку починається з часу, коли такий строк закінчується, і такий строк необхідно збільшити, а не з часу, коли такий строк, ще продовжує тривати.

Відлік часу, з якого починає діяти продовжений строк тримання під вартою, з моменту винесення такої ухвали, а не з часу закінчення раніше продовженого строку є нелогічним і суперечить, наведеному вище, науковому тлумаченню слова «продовжити». При такому розумінні відліку продовженого строку, строк тримання продовжується не на 60 днів, а на фактично менший строк.

Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 7 лютого 2021 року.

На ухвалу на протязі семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов