Вирок № 93135503, 27.11.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1128/20

1-кп/189/155/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники судового провадження:

прокурор Сосницький П.С.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020045540000086 від 16.09.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну середню освіту, працює, групи інвалідності не має, державних нагород не має, депутатом не являється, раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 14.09.2020 року, близько 20:00 години, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів шляхом вільного доступу, на належному йому тракторі марки «ЮМЗ №6Л», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибув на неогороджену ділянку місцевості, яка розташована по вул. Північна в смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, де на узбіччі вказаної вулиці знаходилися демонтовані залізобетонні стійки типу СВ-9,5 належні АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Покровський РЕМ, після чого за допомогою металевого троса, який був під`єднаний до вище вказаного трактора, закріпив дві залізобетонні стійки типу СВ-9,5 та перевіз їх на належну йому земельну ділянку, яка розташована на північній околиці смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, тобто розпорядився викраденим на власний розсуд.

Після цього, ОСОБА_1 , 14.09.2020 року, близько 20:20 години, продовжуючи свій злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повернувся на вказаному транспортному засобі до ділянки місцевості, де знаходилися зазначені залізобетонні стійки та знову за допомогою металевого троса, який був під`єднаний до вказаного трактора, закріпив дві залізобетонні стійки типу СВ-9,5 та перевіз їх на належну йому земельну ділянку, яка розташована на північній околиці смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, тобто розпорядився викраденим на власний розсуд.

Після цього, ОСОБА_1 , 14.09.2020 року, близько 21.20 години, продовжуючи свій злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повернувся на вказаному транспортному засобі до ділянки місцевості, де знаходилися зазначені залізобетонні стійки та знову за допомогою металевого троса, який був під`єднаний до вказаного трактора, закріпив дві залізобетонні стійки типу СВ-9,5 та перевіз їх на належну йому земельну ділянку, яка розташована на північній околиці смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, тобто розпорядився викраденим на власний розсуд.

Після цього, ОСОБА_1 , 14.09.2020 року, близько 22:00 години, продовжуючи свій злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повернувся на вказаному транспортному засобі до ділянки місцевості, де знаходилися зазначені залізобетонні стійки та знову за допомогою металевого троса, який був під`єднаний до вказаного трактора, закріпив одну залізобетонну стійку типу СВ-9,5 та перевіз її на належну йому земельну ділянку, яка розташована на північній околиці смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, тобто розпорядився викраденим на власний розсуд.

Всього ОСОБА_1 за нетривалий проміжок часу, з 20:00 години до 22:00 години 14.09.2020 року, з одного й того ж самого місця, а саме: з неогородженої ділянки місцевості, яка розташована по вул. Північна в смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрав сім бувших у використанні залізобетонних стійок типу СВ-9,5, вартість яких згідно висновку експерта № 3365/20 від 24.09.2020 року, становить 1573,6 грн. за одну, а всього на загальну суму 11015,20 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Покровський РЕМ, матеріальні збитки на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор Сосницький П.С. також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Представник потерпілого Ященок Є.В. в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі, матеріальних та моральних претензій не має, цивільний позов заявляти не буде, покарання просив призначити на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно його особистості.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав суду, що протягом літа 2020 року постійно бачив по вулиці Північна смт. Просяна лежачі насипом стовпи (залізобетонні стійки) та вирішив, що вони безхозні, після чого вирішив забрати собі 7 стовпів, щоб використати їх для виготовлення фундаменту свого сараю. Після чого в середині вересня 2020 року своїм трактором підчепив їх за трос та відтяг до свого огороду. Стовпи тягнув протягом одного вечора, 4 рази, три рази тягнув по 2 стовпи, 1 раз – 1 стовп, після чого до нього прийшли працівники поліції. Стовпи забрав представник потерпілого. У скоєному щиро розкаявся.

Заслухавши обвинуваченого, прокурора, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є кримінальним проступком.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, з місця проживання характеризується позитивно, офіційно працює, раніше не судимий.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією частини 1 статті 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи особистість обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, щире каяття, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 3365/20 від 24.09.2020 року, в розмірі 300,00 грн. (триста гривень).

Речові докази по справі: залізобетонні стійки типу СВ-9,5 б/в в кількості 7 штук, які передані під зберігальну розписку представнику потерпілого ОСОБА_2 - передати за належністю представнику потерпілого Ященку Євгену Вікторовичу, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чорна