Рішення № 93135011, 23.11.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5602/20

2/212/2927/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді: Власенко М.Д.,

за участі секретаря судового засідання: Яцик А.Д,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Жилко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,-

встановив:

31 липня 2020 року ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») посилаючись на те, що він протягом тривалого часу працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 05.07.1999 року йому первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням та другу групу інвалідності. Після неодноразових переоглядів, 17.06.2015 року йому повторно встановлено 65% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що в наслідок професійного захворювання позивач постійно відчуває болі та обмеження рухів у поперековому відділі хребта з іррадіацією по задньо-боковій поверхні ніг, через що у нього виникає утруднення ходи, відчуття терпкості по «лампасу» з двох сторін, від гомілок до стоп, слабкість в ногах. Позивача постійно турбують судоми м`язів гомілок, неможливість тильного згинання стоп, біль в лівій руці, колінному суглобі зліва, загальна слабкість, підвищення артеріального тиску, головний біль, періодичний кашель зі слизовим мокротинням, який турбує і в нічний час, порушує сон та позбавляє позивача нормального відпочинку. Тривалий процес лікування, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, наразі йому важко пересуватися у просторі через больові відчуття у поперековому відділі хребта та суттєву скутість рухів, що суттєво ускладнює ходу позивача, наразі він користується жорстким корсетом та палицею. Дані негативні явища призводять до необхідності в систематичних обстеженнях у лікаря та медикаментозному лікуванні, що потребує від позивача нераціонального витрачання часу, який би він міг витратити на увагу своїм близьким та рідним людям, на свій духовний, інтелектуальний розвиток. Вказане постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір оцінює в 306 995 грн., яку просив стягнути з відповідача.

04 серпня 2020 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами.

22 вересня 2020 року судом отримано заяву представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, яке за результатами розгляду ухвалою суду від 25.09.2020 року задоволено, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити вимоги.

Представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивач приховує той факт, що працював у шкідливих умовах праці на інших підприємствах, зокрема: з 18.07.1986 р. до 31.10.1988 р. - підземним прохідником в ШМУ “Кривбасшахтопроходка”, з 01.11.1988 р. до 18.04.1994 р. - підземним прохідником на ш. ім. “Сєвєрная” РУ ім. Кірова, правонаступником якої є ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, тобто 7 років 9 місяців, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача, а також актом розслідування професійного захворювання від 22.05.1999 р. Сам факт того, що позивач протягом 1 рік та 5 місяців працював на підприємстві відповідача не доводить наявність вини останнього у виникненні професійного захворювання. Позивачу встановлено 65% втрати працездатності з урахуванням роботи у шкідливих та небезпечних умовах праці за весь період трудової діяльності (9 років 7 місяці), зокрема за період роботи вищевказаному підприємстві, але, позивачем під час здійснення розрахунку розміру відшкодування моральної шкоди даний факт проігноровано. Таким чином, стаж роботи позивача у важких та шкідливих умовах праці на інших підприємствах від загального стажу роботи в таких умовах становить 84,44 %, які розраховані наступним чином: 7,9 х100/9,7 =84,44% (де: 7 років 9 місяців - стаж роботи у шкідливих умовах на інших підприємствах, 9 років 7 місяців - стаж роботи на всіх підприємствах у шкідливих умовах праці). ПАТ “Кривбасзалізрудком” не може відповідати за шкоду, яка бути заподіяна іншими підприємствами. Позивачем не дотримано порядку розгляду спору про відшкодування моральної шкоди, передбаченого чинним на час встановлення стійкої втрати професійної працездатності, законодавством, а суд може розглядати спір про відшкодування моральної шкоди за заявою потерпілого працівника чи власника або уповноваженого ним органу виключно в тому випадку, коли є не згода з рішенням комісії по трудових спорах. Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) народного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди. Розмір моральної шкоди, про стягнення якого просить позивач не відповідає обставинам справи, та нормам матеріального права. Також вказали, що позивач необгрунтовано просить стягнути моральну шкоду без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових стягнень платежів. Чинним податковим законодавством передбачено, що у разі, якщо сума моральної шкоди, визначена рішенням суду, перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, сума такого перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку, та відповідно, у разі задоволення позову, ПАТ “Кривбасзалізрудком” зобов`язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу та за рахунок позивача, про що судом повинно бути зазначено в рішенні. Крім того, просив суд врахувати рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2020 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_3 з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я 130000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 05.01.1998 року по 03.07.1999 року працював підземним прохідником на шахті «Родіна» ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком», звільнився 03.07.1999 року згідно п.2 ст. 40 КЗпП України ( копія трудової книжкиа.с.69-76).

Висновком МСЕК від 05.07.1999 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням та другу групу інвалідності. При наступних переоглядах 10.07.2000 року, 13.06.2001 року, 19.06.2002 року, 27.06.2003 року, 27.05.2005 року, 12.06.2007 року, 23.06.2009 року, 02.07.2012 року повторно підтверджено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням. 17.06.2015 року повторно встановлено 65% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності, безстроково. ( а.с. 9-23).

Актом розслідування професійного захворювання від 22.06.1999 року проведеного на ш. «Родіна» ВО «Кривбасруда», правонаступником якої є ПАТ «Кривбасзалізрудком» до складу якого на час розгляду справи входить ш. «Родіна», встановлено причини виникнення професійного захворювання ОСОБА_2 , а саме: робота в умовах підвищеної вологості повітря, переоходоження, обводненість, фізичні перенавантаження при підйомі та переміщенні вантажів, зведеної та вимушеної робочої пози, наявність протягів, відсутність засобів малої механізації в процесі прибирання, підняття вантажів (а.с.24-25). Осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи не встановлено (а.с.25 - зворот).

Відповідно до Наказу «Про відшкодування шкоди у і зв`язку з профзахворюванням» від 12 липня 1999р. № 346 виданого адміністрацією ШУ «Родіна», ступінь вини ШУ «Родіна», складає - 16% в спричиненні позивачу шкоди.(а.с.26).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спір, що склався між сторонами, суд виходить із законодавства, що діяло на момент первинного встановлення позивачу втрати працездатності в 1999 році, а саме ст.12 Закону України « Про охорону праці» в первинній редакції від 14.10.1992 року, згідно якої відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання,

заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Крім того, суд враховує національне законодавство, що діяло на момент остаточного встановлення позивачу 65 % втрати працездатності та ІІ групи інвалідності безстроково в 2015 році, а саме норм ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, якими врегульовано право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Посилання представника відповідача на тривалу роботу позивача в шкідливих умовах на інших підприємствах, а саме на ШМУ «Кривбасшахтопроходка», шахті ім.. «Сєвєрная» РУ ім.. Кірова, правонаступником якої є ПАТ « АрселорМіттал Кривий Ріг» та отримання ним професійного захворювання саме за наслідками роботи на вказаних підприємствах, суд не приймає до уваги, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.06.1999 року встановлено та підтверджено наявність шкідливих умов праці також і під час роботи позивача на підприємстві відповідача у період з 05.01.1998 року по 03.07.1999 року підземним прохідником шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда» правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійних захворювань та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65% та ІІ групи інвалідності безстроково, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманих професійних захворювань у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я. Крім того, відчуває постійний біль та обмеження рухів у поперековому відділі хребта з іррадіацією по задньобоковій поверхні ніг, через що у нього виникає утруднення ходи, відчуття терпкості по «лампасу» з двох сторін, від гомілок до стоп, слабкість в ногах, судоми м`язів гомілок, неможливість тильного згинання стоп, біль в лівій руці, колінному суглобі зліва, загальна слабкість, підвищення артеріального тиску, головний біль, періодичний кашель зі слизовим мокротинням, який турбує і в нічний час, порушує сон та позбавляє позивача нормального відпочинку.

Доводи представника відповідача щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику в справах пр.о відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, суд враховує характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності в розмірі 65%, та ІІІ групу інвалідності безстроково, що був встановлений позивачу, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін її життєвих і виробничих стосунках, стаж роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 80 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди саме в розмір 306 995 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 840,80 гривень.

Керуючись ст.ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст.ст.4,5,13,19,76-81,89, 133,141, 258, 259,263,265,274,354 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовій збір в розмірі 840 грн.80 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат ", адреса: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, ЄДРПОУ 00191307.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 27.11.2020 року.

Суддя М.Д.Власенко