Вирок № 93133860, 26.11.2020, Оржицький районний суд Полтавської області

543/810/19

1-кп/543/8/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.20 року смт Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Грузман Т.В.,

за участі секретаря судового засідання: Степаненко Л.М.,

прокурора: Шури О.Л.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника: Шестакова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Оржиця кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 01.04.2019 року за № 12019170280000064, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиман Другий Решетилівського району Полтавської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, освіта середня, громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23 квітня 2019 року знаходячись на території непрацюючої будівлі спортивного комплексу за адресою: вул. Спортивна, 12 с. Вишневе Оржицького району Полтавської області , незаконно зберігаючи раніше придбаний (у не встановленому місці та у не встановлений час) ним особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маючи злочинний умисел спрямований на незаконний збут вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в цей же день, тобто 23 квітня 2019, о 11 годині 59 хвилини, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув (продав) за 300 гривень громадянину ОСОБА_2 , який проводив оперативну закупку, полімерний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору масою 45, 545 г., яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 817 від 03 травня 2019 року є сумішшю канабісу, дозрілого насіння коноплі та побутового сміття. Канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено відповідно до таблиці 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 45, 545 г.

Окрім цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 15 травня 2019 року, знаходячись на території непрацюючої будівлі спортивного комплексу за адресою: вул. Спортивна, 12 с. Вишневе Оржицького району Полтавської області , незаконно зберігаючи раніше придбаний ( у не встановленому місці та не встановлений час) ним особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маючи злочинний умисел спрямований на незаконний збут вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в цей же день, тобто 15 травня 2019, о 14 годині 52 хвилини, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно повторно збув (продав) за 600 гривень громадянину ОСОБА_2 , який проводив оперативну закупку, полімерний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору масою 119,256 г., яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №869 від 17 травня 2019 року містить тетрагідроканабінол і є канабісом. Канабіс є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, відповідно до таблиці 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 119,256 г.

Загальна вага збутого ОСОБА_1 особливо-небезпечного наркотичного засобу -канабісу становить 164,801 гр.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині не визнав, пояснивши, що він має друга ОСОБА_3 , який його познайомив з « ОСОБА_2 », у справі свідком ОСОБА_2 . Навесні, а саме у квітні 2019 року, друг ОСОБА_3 попросив передати суміш для куріння вказаному « ОСОБА_2 ». Оскільки другу довіряв, то відніс пакет та на прохання ОСОБА_3 говорив цьому чоловіку, що суміш йому також сподобалась. Через місяць ОСОБА_3 знову попросив передати пакет свідку « ОСОБА_2 » за, що мав отримати кошти. Дочекавшись вказану особу, зробив все за вказівкою ОСОБА_3 , оскільки йому довіряв та думав, що у пакеті курильна суміш. Коли працівники поліції затримали, то вони не представились, не роз`яснювали положення ст. 63 Конституції України. Під час затримання правоохоронцям вказував, хто саме дав суміш, чому це не відображено у документах не зрозуміло. ОСОБА_3 говорив, що сам передати суміш не може через зайнятість. Сам раніше вже засуджувався за зберігання наркотичної речовини. По справі існує багато не вияснених моментів щодо показів свідків, як ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , так і ОСОБА_2 . Все це свідчить про його невинність. Вважає справу сфабрикованою працівниками поліції. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є особами, що співпрацюють з поліцією, тому вони ретельно спланували вказану справу проти нього.

Незважаючи на те, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину не визнав, його вина у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами в їх сукупності, з урахуванням такого.

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За вимогами ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, вина обвинуваченого підтверджується показаннями свідків, які будучи безпосередньо допитаними у судовому засіданні у відповідності до положень параграфу 3 Глави 28 КПК України, зокрема, з урахуванням положень ст. 352 КПК України, кожен окремо, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України, в тому числі й в частині дати, час, місця та способу вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_2 (залегендована особа) в судовому засіданні пояснив, що неодноразово відвідував с.Куйбишево ( с.Вишневе), де познайомився у одній компанії з ОСОБА_1 , який неодноразово звертався з приводу купівлі у нього наркотичної речовини -коноплі та прохав продати амфетамін. Зв`язок тримали по телефону. Оскільки залегендована особа не любить «бариг», то звернувся до працівників поліції з питанням щодо ОСОБА_1 , який має намір реалізовувати наркотичні засоби. Дав свою згоду на співпрацю з поліцією. 2 рази здійснював закупівлю наркотичної речовини. Вперше працівники поліції дали йому 300 грн., а іншим разом 1000 грн. Купівля-продаж відбувалась у приміщенні закинутої будівлі спортивного комплексу у с.Куйбишево (Вишневе). Під час закупівель був одягнутий у спортивні штани, спортивну куртку та сірі кросівки. Кошти на закупівлю працівники вручали біля трансформатора у даному селі. Після цього разом із працівниками поліції перемістились до приміщення спортивного комплексу на автомобілі ВАЗ- 2109 білого кольору. Кошти помічались під час другої закупівлі. При проведені оперативних дій були присутні 2 понятих віку приблизно 35 років, статура повніша середнього, чоловік та жінка. Працівники поліції при проведенні закупівлі споряджали спеціальними пристроями для відео та аудіо фіксації.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що працівники поліції запропонували бути понятою. При першій закупці, поїхали у с.Вишневе до електропідстанції, сказали, що приїде людина, які будуть вручені кошти. Приїхав молодий чоловік, худорлявої статури, вручили кошти по 50 грн. приблизно 300 грн. Потім він сів до автомобіля та поїхав. Через пів-години з`явився, привіз речовину у пакеті, схожу на наркотики. Запакували вміст цього пакету до іншого пакету. Вдруге знову приїхали до електростанції, була більша сума коштів, мітили порошком, вклали якийсь папір до цих грошей. Вручили цьому ж хлопцеві, який поїхав на автомобілі, та повернувшись привіз коноплю, але більшу кількість. Обшукали його та забрали пакет, склали протоколи. Речовину упакували до іншого пакету. Вміст кишень у нього оглядали. Коли приїхав з наркотичною речовиною, розповів, що купив її.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що приїхали працівники поліції, які попросили стати свідками при закупівлі наркотиків. Запросили також ОСОБА_11 . Перший раз біля електростанції віддали якомусь хлопцеві відкопійовані купюри, звірили номера, купюри були по 50 грн. Цей хлопець сів до автомобіля та поїхав у село. Через 30 хв. повернувся та видав пакет із канабісом. Вказану речовину запакували до пакету та опломбували. Вдруге, десь у травні поїхали разом з працівниками поліції на те ж місце, приїхав знову той самий чоловік. Його обшукали, у нього був телефон. Дали йому 1000 грн. купюрами по 100 грн. Купюри посипали порошком. Сів до автомобіля, кудись поїхав, приїхав і привіз 400 грн. і пакунок з речовиною зеленого кольору. Сказав, що купив це у Вишневому, при цьому називав прізвище у кого. Гроші та коноплю запакували у відповідні пакети.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що був на шиномонтажі. Приїхала поліція та попросила бути понятим. Приїхавши на місце, побачили, як працівники поліції намагались затримати ОСОБА_1 , але він почав тікати на городи, але його звалили на землю. Підвели до автомобіля, писали протоколи. У затриманого виявили гроші по 100 грн., на яких при спеціальному освітленні було видно, жовті п`ятна. ОСОБА_1 перед затриманням вийшов зі споруди спорткомплексу.

Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що у травні 2019 року приїхала поліція на шиномонтаж та запросили бути свідком. Приїхали до спорткомплексу у с.Вишневе. Побачили, що ОСОБА_1 почав тікати в городи, але його наздогнали та наділи кайданки. Достали з кишені гроші, які світились певним чином при їх освітленні, на руках також світилась, якась речовина. Поліція говорила, що він щось продав. Гроші були купюрами по 100 грн. Пам`ятає, як поліція телефонувала і йшла мова про адвоката. Говорили, що адвоката нададуть.

Свідок ОСОБА_16 у суді вказала, що була присутня у якості понятої по АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 . У літній бані знайшли обрізану пластикову пляшку та банку, що слідчий запакував.

Свідок ОСОБА_17 була понятою при обшуку по АДРЕСА_1 , бачила як у дворі біля літнього душу була виявлена обрізана пляшка, яку поліція помістила до спеціального пакету на якому поставили свої підписи.

Свідок ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які являються оперативними співробітниками Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП у Полтавській області пояснили, що з особою, яка здійснювала закупівлю наркотичних засобів познайомились у березні 2019 року. У подальшому він виявив бажання співпрацювати, оскільки знає, що багато осіб вживають наркотики. При здійсненні закупівлі канабісу у ОСОБА_1 здійснювали оперативне супроводження, безпосередньо вручали кошти, здійснювали їх помітку та приймали участь у затриманні особи, яка збула наркотичну речовину.

Свідок ОСОБА_3 у суді зазначив, що був другом ОСОБА_1 , часто зустрічались, телефонували один одному, разом вживали спиртні напої. Із « ОСОБА_2 » ( ОСОБА_2 ) познайомились у будинку ОСОБА_9 , як він туди потрапив не відомо. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 познайомив, бачились близько 3 разів. Не було таких випадків, щоб просив у ОСОБА_1 телефон, щоб зателефонувати ОСОБА_2 . Не було таких випадків, щоб ОСОБА_1 просив передати ОСОБА_2 , якісь пакунки із сумішами. Того дня, коли ОСОБА_1 затримали, пішли до закинутої хати поблизу ОСОБА_1 , назбирали там коноплі, які ОСОБА_1 поніс ОСОБА_2 , говорив, щоб йшов з ним, але сам пішов додому. Потім через певний час зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що у нього є гроші. Того дня навіть не знав, що ОСОБА_2 має приїхати у село. Чому ОСОБА_1 говорить, що йому було передано коноплю ОСОБА_3 не знає, такого взагалі не було.

Свідок ОСОБА_9 у суді повідомив, що з ОСОБА_1 вони друзі, він йому приносить харчі. У його будинку збирались хлопці серед яких був ОСОБА_3 , чоловік на прізвисько «Соба». Вони із собою приносили куриво, табак. Одночасно у будинку перебували « ОСОБА_2 » та ОСОБА_3 . Вживали спиртне, курили, курили з «бульбулятора», можливо наркотики. ОСОБА_1 з ними не курив.

Під час одночасного допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було уточнено, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 до будинку не приходили, спочатку вони були в один день у ОСОБА_9 , потім « ОСОБА_2 » приходив сам. Хто приносив пристрій для скурювання та коноплю ОСОБА_9 не знає.

Також винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, підтверджується письмовими доказами, що були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 09.04.2019 року за №33-287н/т/19, винесеною начальником Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Шурою О.Л., згідно якої для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території смт. Оржиця та Оржицького району, прокурор постановив провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс у гр. ОСОБА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , в період з 09.04.2019р. по 08.06.2019 р. (т. 1 а.с. 84-85);

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії та контролю за вчиненням злочину від 06.06.2019 р. з відповідними додатками, з яких вбачається, що працівники поліції здійснили ідентифікацію відповідних грошових коштів, вручили залегендованій особі, яку перед цим оглянули та пересвідчились у відсутності заборонених речей, у протоколі відображено результат закупівлі наркотичного засобу -канабісу, який видав ОСОБА_2 (т.1 а.с. 88-90);

- протоколами огляду покупця, вручення грошових коштів від 23.04.2019 року та протокол огляду грошових коштів від 23.04.2019 року згідно якого ОСОБА_2 було передано грошові кошти для закупівлі наркотичних засобів ( а.с. 91-94 т.1);

- протоколом добровільної видачі від 23.04.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_2 в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 добровільно видав працівникам поліції наркотичні засоби, а саме, прозорий поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані зовні схожий на особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», які придбав у обвинуваченого ОСОБА_1 (т.1 а.с. 96);

- висновком експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України №817 від 03.05.2019 року, відповідно до якого виданий свідком ОСОБА_2 полімерний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, є сумішшю канабісу, дозрілого насіння коноплі та побутового сміття. Дозріле насіння коноплі до наркотичних засобів не відноситься. Канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 45,545 г. (т.1 а.с. 145-148);

- постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 07.05.2019 року за №33-392н/т/19, винесеною прокурором Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Тютюнник К.М., згідно якої для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території смт Оржиця та Оржицького району, прокурор постановив провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу у ОСОБА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , в період з 07.05.2019р. по 05.07.2019 р. (т. 1 а.с. 86-87);

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії та контролю за вчиненням злочину від 06.06.2019 р. з відповідними додатками, з яких вбачається, що працівники поліції здійснили ідентифікацію відповідних грошових коштів, вручили залегендованій особі, яку перед цим оглянули та пересвідчились у відсутності заборонених речей та у якому відображено факт видачі працівникам поліції наркотичної речовини та повернення грошових коштів у сумі 400 грн. (т.1 а.с. 97-100);

- протоколом добровільної видачі від 15.05.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_2 в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 добровільно видав працівникам поліції наркотичні засоби, а саме, поліетиленовий пакет в середині якого знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», які придбав у обвинуваченого ОСОБА_1 (т.1 а.с. 107);

- протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів від 15.05.2019 року, протокол огляду грошових коштів від 15.05.2019 року, згідно якого ОСОБА_2 було передано грошові кошти для закупівля наркотичних засобів ( а.с. 101-106 т.1);

- висновком експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України №869 від 17.05.2019 року, відповідно до якого виданий свідком ОСОБА_2 полімерний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, містить тетрагідроканабінол і є канабісом. Канабіс є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 119,256 г. (т.2 а.с. 71-73);

- протоколами за результатами проведення НСРД що тимчасово обмежує права людини, аудіо-відео контроль особи від 23.04.2019 року та від 15.05.2019 року щодо добровільної видачі працівникам поліції наркотичної речовини, яку було придбано у ОСОБА_1 ( а.с 130-133 т.1);

- протоколом огляду від 25.07.2019 року на якому знаходиться інформація про зв`язок, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання, кінцеві обладнання споживачів телекомунікаційних послуг по абонентським номерам ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 згідно якого встановлено зв`язок між абонентами з 05.04.2019 року по 15.05.2019 року;

- протоколом про тимчасовимй доступ до речей і документів від 24.07.2019 про отримання інформації з ПрАт «Київстар» в електронному вигляді ( а.с. 240- 242 т.1);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.05.2019 згідно якого було затримано ОСОБА_1 у якого було вилучено мобільний телефон Samsung G 350 E (SEK) imei НОМЕР_3 imei НОМЕР_4 ; 2 сім-картки оператора «Київстар», грошові кошти у сумі 600 грн. по 100 грн. з наступними номерами МВ 8277608, ЗД 8023071; КА 5620173: СА 0091352; СД 94905016; СД 2230726 ( а.с 23-34 т.2);

- висновок експерта № 106 від 31.05.2019 ( в частині) згідно якого встановлено, що на наданих на дослідження купюрах номіналом 100 грн. встановлена наявність нашарувань спеціальної хімічної речовини; на внутрішніх поверхнях кишень спортивної куртки ОСОБА_1 , встановлена наявність нашарувань спеціальної хімічної речовини: вказана хімічна речовина співпадає з виявленими на внутрішніх поверхнях кишень спортивної кофти, всіх грошових купюрах ( а.с 55-63 т.2);

- протоколом огляду від 16.05.2019, оглянуто вміст сейф-пакету у якому міститься мобільний телефон із сім-картками оператора «Київстар» НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , які було вилучено у ОСОБА_1 ( а.с 81 - 101 т.2);

- протоколом огляду речей від 15.05.2019 згідно якого було оглянуто речі, у які був вдягнутий 15.05.2019 ОСОБА_1 (спортивна кофта) ( а.с 118-121 т.2);

- результатом токсикологічного дослідження № 1230 від 21.05.2019 згідно якого 17.05.2019 у ОСОБА_1 було виявлено наркотичні речовини у сечі та висновком медичного огляду від 16.05.2019 року згідно якого у ОСОБА_1 виявлено канабіноїдне та амфітамінне сп`яніння.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_1 - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто дії кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України. Така кваліфікація є вірною.

При оцінці допустимості доказів за ч.2 ст.307 КК України суд, здійснюючи системний аналіз чинного кримінального-процесуального законодавства, приходить до наступного.

Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що вина особи має доводитись в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відноситься принцип законності, який поміж іншого визначає, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати кримінальному-процесуальному кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому кодексу (ст.7,9 КПК України).

Визнання обвинуваченого винним у вчиненні злочину за умови доведеності у встановленому кримінальним-процесуальним законом порядку його вини надійно захищає його від необґрунтованого, свавільного притягнення до кримінальної відповідальності.

Виходячи з вимог ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими, серед іншого, є докази, отримані внаслідок істотних порушень прав людини і основоположних свобод, а такими суд зобов`язаний визнавати, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов ( ч.1 та п.1 ч.2 ст.87 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Так, допит свідків проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності обвинуваченого та його захисника, які не були позбавлені права задавати свідкам питання. Допит залегендованої особи здійснено з дотриманням норм передбачених ч.9. ст. 352 КПК України.

Висновки судових експертів № 817 від 03.05.2019 ; № 869 від 17.05.2019 та частково висновок експерта № 106 від 31.05.2019 року відповідають вимогам ст.ст. 101 та 102 КПК України, дослідження проведені з дотриманням процесуального порядку призначення й проведення експертизи, грунтуються на допустимих доказах. Досліджені у судовому засіданні речові докази по справі отримані без порушення норм КПК України та відповідають його вимогам, порушень при визнанні їх речовими доказами не допущено.

Оперативні закупки проведені з дотриманням вимог КПК України, на підставі постанов прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину та відповідних доручень, які були розсекречені та відкриті стороні захисту згідно з приписами ст. 290 КПК України.

Порушень вимог ст. 275 КПК України щодо використання конфіденційного співробітництва судом не встановлено.

Суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, що виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, а також у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, за епізодом від 15.05.2019 року кваліфікуючою ознакою, якого є «вчинення повторно», повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час розгляду справи в суді зі сторони захисту було подано ряд клопотань про визнання доказів недопустимими, які суд ухвалив розглянути під час прийняття рішення по справі. Позиція суду по їх змісту викладена нижче. При цьому судом враховано, що прокурором у ході розгляду кримінального провадження було змінено обвинувачення в порядку ст. 338 КПК України та виключено з обвинувачення кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України. Враховуючи вказане, суд не викладає своєї позиції стосовно клопотань сторони захисту, які стосувались обвинувачення саме у цій частині.

1. Клопотання захисту щодо визнання доказів недопустимими від 23.10.2019 р. ( а.с 10-15 т.2), які отримані внаслідок затримання ОСОБА_1 з порушенням норм КПК України та визнати недопустимими доказами, речові докази такі, як мобільний телефон затриманого, пристрій для куріння, грошові кошти у сумі 600 грн., ДВД -диск із записом затримання, змиви з рук ОСОБА_1 та відповідний висновок експерта № 106 від 31.05.2019 року щодо змивів з правої та лівої рук, внутрішньої поверхні спортивної кофти, зразків хімічної речовини для помітки купюр та самих грошових коштів. Підставою для такого клопотання є те, що після затримання начальником слідчого відділу негайно не повідомлено про підставу затримання, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки була оголошена ОСОБА_1 , але не вручена. Особа, яка здійснювала затримання повинна була роз`яснити право затриманому на негайне повідомлення про своє затримання близьким родичам. Така можливість була надана затриманому лише більш як через 1 годину після затримання. Уповноважена службова особа була зобов`язана роз`яснити право затриманому, мати захисника. Всупереч вказаному, лише через 1 годину слідчий повідомив затриманого, про те, що йому буде викликано адвоката. За змістом доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги видано адвокату Бондаренку С.Г. о 16-53 год., що не є негайним у розумінні ст. 213 КПК України. Таким чином, були створені умови, коли ОСОБА_1 не зміг реально скористатись правовою допомогою ще під час затримання. Відеозапис затримання було незрозумілим чином перенесено без огляду на ДВД-диск.

Аналізуючи зміст даного клопотання, суд вважає за необхідне його відхилити з нижченаведених підстав. Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Норми статей 208 та 213 КПК України містять вимогу про негайні дії з боку уповноваженої особи, яка провела затримання щодо повідомлення причин затримання, про повідомлення близьких родичів затриманого про таке затримання та про сповіщення затриманого на право мати адвоката. Такі дії з боку слідчого були виконані при затриманні ОСОБА_1 , що слугує підставою для відмови у задоволенні клопотання захисту у цій частині та у визнанні недопустимими доказів, які були отримані у результаті вказаного затримання особи. Вказане доводиться відеозаписом затримання обвинуваченого від 15.05.2019 року, а також доводиться відомостями, що містяться у Дорученні про надання безоплатної правової допомоги від 15.05.2019 року № 016-0001240 із вказівкою на час його видачі 16.53 год. (а.с. 16, 23-31 т.2). Стосовно перенесення інформації з відеозапису на іншій носій, позиція суду буде викладена нижче при розгляді третього клопотання захисту.

2. За змістом клопотання захисту про визнання доказів недопустимими від 23.10.2019 року ( а.с. 36 т.2) вказано, що слідчим при проведенні затримання було отримано зразки біологічних речовин, змивів під час особистого обшуку ОСОБА_1 всупереч ст. 241 КПК України. У подальшому, отримавши вказані біологічні зразки, було здійснено експерте дослідження, результатом якого є висновок експерта № 106 від 31.05.2019 року, яким досліджено змиви з правої та лівої рук обвинуваченого, внутрішніх поверхонь спортивної кофти, зразків спеціальної хімічної речовини для помітки грошових купюр. Враховуючи вказані порушення, захист просить визнати недопустимими доказами протокол затримання ОСОБА_1 від 15.05.2019 року. Речові докази - оптичний диск з матеріалом його затримання, всі змиви з рук затриманого, контрольні зразки бинтів та висновок експерта № 106 від 31.05.2019 року щодо вилучених змивів з рук, внутрішній поверхонь спортивної кофти та зразків спеціальної хімічної речовини, якими були помічені грошові купюри номіналом 100 грн.

При розгляді вказаного клопотання суд керується наступними процесуальними нормами. Відповідно до ч.3 ст. 245 КПК України передбачено, що відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. Нормами ч.1 та 2 ст. 241 КПК України визначено, що слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

З урахуванням вказаної норми закону, суд визнає, що біологічні зразки (змиви) з рук ОСОБА_1 було отримано всупереч положенням ч.2 ст. 241 КПК України, тобто при відсутності відповідної постанови прокурора. Тільки у цій частині вказані докази є недопустимими, включаючи речові докази у вигляді змивів з рук затриманого ОСОБА_1 , контрольні зразки бинтів. Інші докази, які отримано у результаті проведення затримання ОСОБА_1 , а саме протокол його затримання від 15.05.2019 року з відповідним відеозаписом його затримання, висновок експерта № 106 від 31.05.2019 року з відображенням даних про нашарування на всіх грошових купюрах спеціальної хімічної речовини, нашарування на внутрішніх поверхнях кишень спортивної кофти ОСОБА_1 з встановленою наявністю нашарування спеціальної хімічної речовини є допустимими.

3. Відповідно до клопотання захисту про визнання доказів недопустимими та їх неврахування від 14.11.2019 р. ( а.с. 151-160 т.2) вказано, що інформація яка знаходилась на тих носіях інформації, які було отримано внаслідок вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, таких як обшуки, у невідомий спосіб була перенесена на інші носії інформації, які є речовими доказами по справі. Разом з цим, слідчий про арешт таких речових доказів із клопотання до суду не звертались. Також, при ознайомленні з матеріалами справи, обвинуваченому та захисту було надано для ознайомлення ті відеозаписи, які містились на флеш-носієві невідомого походження. З огляду на ч.12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, відповідно до цієї статті, то суд не має права допустити відомості, що викладені у них, як докази. Враховуючи вищевказане, захист просить визнати недопустимими доказами протоколи обшуків від 15.05.2019 та від 30.05.2019, речові докази, які були вилучені у результаті їх проведення та відповідні висновки експертів № 870 від 17.05.2019; № 994/866 від 14.06.2019 та № 969 від 11.06.2019.

Проаналізувавши зміст даного клопотання, суд вважає, що клопотання про визнання вказаних доказів недопустимими до задоволення не підлягає. Протоколи обшуків від 15.05.2019 року та від 30.05.2019 року не впливають на зміст зміненого обвинувачення за ч.2 ст. 307 КК України. Стосовно інформації, яка відображена у відеоматеріалах затримання обвинуваченого, то суд не вбачає підстав для визнання вказаних відеодоказів недопустимими через те, що інформація, яка на них занесена була відкрита захисту, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 09.08.2019 року ( а.с. 129-136 т.2) та сторона захисту мала можливість у повному об`ємі з нею ознайомитись. Окрім того, відповідно до Постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 677/2040/16-к провадження № 51-5738км19 вказано, що згідно ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

Враховуючи вказане, суд наголошує, шо перенесення інформації з одного носія на інший не може свідчити про його спотворення, чи про відображення недостовірної інформації на ДВД -дисках та інших флеш-накопичувачах, які містяться у матеріалах справи. Сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти під час проведення досудового розслідування, а також перед судом клопотання про призначення відповідних експертиз на предмет перевірки автентичності відеозаписів, однак таким правом не скористалася. Відповідно до закріпленого в ст. 26 КПК України принципу диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

4. 07.05.2020 року захисником обвинуваченого Шестаковим О.В. заявлено 2 клопотання про визнання доказів недопустимими ( а.с. 20-29. т.3 ) ( всіх матеріалів, які відображені на відеозаписах, всіх речових доказів та протоколів окремих слідчих дій) , саме з приводу того, що слідчий при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження не розпечатувала конверти з оптичними дисками, флеш-носії не демонструвала та не знайомила з інформацією, яка на них відображена. Демонстрація відеозаписів здійснювалась із флеш-носія невідомого походження, а інформація, отримана від оператора мобільного зв`язку «Київстар» взагалі не відкривалась стороні захисту. Слідча не забезпечила можливість візуально оглянути речові докази.

При розгляді вказаного клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування ( а.с 127-134 т.2) на протязі 2 днів з 08.08.2019 по 09.08.2019 року стороні захисту були надані для ознайомлення матеріали справи, відеоінформація, яка містилась на електронних носіях та речові докази. Про вказане зазначено самим обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником Шестаковим О.В. внесено у протокол відповідні відомості. Таким чином, слідчим не було допущено порушень при відкритті матеріалів кримінального провадження стороні, що слугує підставою для відмови у задоволення даних клопотань. Посилання сторони захисту на Постанови ВСУ від 16.03.2017 року по справі № 671/463/15-к, від 12.10.2017 року по справі № 5-237кс (15)17 та Постанови Верховного Суду від 25.07.2018 року по справі № 554/12215/15-к не регулюють питання, які викладені у клопотанні захисту, оскільки стосуються відкриття матеріалів при проведенні негласних слідчих дій та винесення у зв`язку з ними відповідних ухвал апеляційним судом, які у подальшому мають бути розсекреченими. Питання походження флеш-носія та ДВД- дисків з якого здійснювалась демонстрація відеозаписів детально викладено при розгляді третього клопотання сторони захисту. Стосовно неможливості візуально оглянути речові докази на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 12 березня 2020 року справа № 688/2831/17, провадження № 51-6064 км 18 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами (в тому числі речовими) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. Слід звернути увагу, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок надати сторонам майбутнього судового розгляду безперешкодно реалізувати їх можливість ознайомитися із речовими доказами (у разі виявлення ними бажання), однак він не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони.

Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що на протязі 2 днів з 08.08.2019 року 09.08.2019 стороні захисту були відкриті усі матеріали досудового розслідування. Обвинувачений та його захисник не були позбавлені права, у разі необхідності, ознайомитися із даними речовими доказами. Також у судовому засіданні на виконання вимог ст. 357 КПК України було здійснено повне ознайомлення учасників кримінального провадження зі вмістом сейф-пакетів з речовими доказами. За відсутності відповідної ініціативи з боку сторони захисту, слідчим не було допущено порушень норм КПК України, отже підстав для визнання речових доказів недопустимими не вбачається.

5. Клопотання сторони захисту від 06.10.2020 року ( а.с 114-118 т.3) стосовно визнання доказів недопустимими містить дані про те, що після оперативної закупівлі 23.04.2020 року ОСОБА_1 затримано не було та у нього не вилучались грошові кошти. Після повторної оперативної закупівлі наркотичної речовини 15.05.2019 року не всі кошти були використані для придбання, але з матеріалів справи не зрозуміло куди поділись 4 купюри номіналом по 100 грн. Їх подальша доля невідома. За матеріалами справи, стороні захисту не відкривались докази джерела отримання працівниками поліції грошових коштів для закупівлі, відсутні корінці платіжних доручень від фінансового органу ГУНП у Полтавській області.

При розгляді вказаного клопотання судом враховано, що грошові кошти для оперативної закупівлі наркотичної речовини отримані начальником СКП Оржицького ВП ОСОБА_18 , що доводиться довідкою ГУНП у Полтавській області № 2705/115/14сг-2020 від 07.10.2020 року. З чого слідує, що працівники поліції саме зі служби МВС отримали кошти, а їх розмір відповідає розміру, який було передано залегендованій особі ОСОБА_2 для придбання канабісу. Відсутність інформації про подальшу долю грошових коштів у сумі 400 грн. ніяким чином не впливає на обсяг обвинувачення та не є предметом дослідження по справі. Не вилучення коштів у ОСОБА_1 під час першої закупівлі наркотичної речовини є логічним, оскільки затримання причетної особи до збуту наркотичної речовини 23.04.2019 року взагалі не проводилось. З урахуванням вказаного, дане клопотання підлягає відхиленню, а докази, які прохає захисник визнати недопустимими саме з цієї підстави (речові докази, грошові кошти, висновки судових експертиз, якими досліджувались грошові кошти та наркотична речовина) є належними та допустимими.

Показання обвинуваченого, щодо своєї непричетності до вчинення злочину, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин. Ретельно дослідивши матеріали аудіо та відео контролю за вчиненням злочину щодо оперативних закупок наркотичної речовини від 23.04.2019 року та від 15.05.2019 року, суд звернув увагу на наступні обставини. Вручення коштів залегендованій особі відбулось об 11.40 год. та 14.19 год. відповідно. Добровільна видача ОСОБА_2 наркотичної речовини після придбання відбулась о 12-15 год. та 15-01 год. відповідно. Відеозапис оперативної закупівлі відбувався 23.04.2019 року о 11.55 год. та о 14.50 год. 15.05.2019 року. Вказаним спростовується твердження захисту про існування тривалого проміжку часу між врученням коштів залегендованій особі та видачі канабісу після його придбання. Навпаки здійснення придбання наркотичної речовини та повернення залегендованої особи до понятих, у присутності яких відбувалась видача нарковмісної речовини здійснювалось у короткий проміжок часу, що не ставить під сумнів доказів, які отримані у ході оперативної закупівлі. Зміст розмови ОСОБА_1 із залегендованою особою ОСОБА_2 свідчить про те, що обвинувачений знав, що саме він продає, характеризує наркотичну речовину саме, як таку, яка не має ніякого відношення до курильних сумішей для кальяна. Вказує на те, що він викурив 4 сигарети вказаної речовини і саме така кількість сигарет є такою, від якої можна мати відповідний стан. Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що у майбутньому він матиме іншу, більш якісну речовину, рекомендує де взяти воду, щоб змайструвати «пристрій для скурювання». Просить залегендовану особу пригостити його іншими речовинами, що придатні для вживання через носову порожнину. Сукупність вищевказаних дій з боку обвинуваченого свідчить про те, що йому було достовірно відомо, що саме він збув ОСОБА_2 . Посилання обвинуваченого, що свідок ОСОБА_3 у дійсності збував за його допомогою курильну суміш ОСОБА_2 є спростованою вищевказаними відеозаписами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінюючи письмові докази в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вони взаємопов`язані, взаємокореспондуються та є такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах мінімальної санкції, визначеної ч.2 ст. 307 КК України. Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення останнього і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69, 75 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, або щодо призначення покарання із застосуванням іспитового строку.

Таке покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 року та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 року, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до тяжкого відповідно до ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно приходить до висновку про те, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства. Разом з цим у вигляді додаткового покарання слід застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді конфіскації майна.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до ст. 66 та 67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне, обрати до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У рахунок відбуття покарання у вигляді позбавлення волі врахувати період, який ОСОБА_1 тримався під вартою з 15.05.2019 року (момент затримання) по 12.08.2019 року.

Судові витрати пов`язані із залученням експертів слід стягнути з обвинуваченого у частині доведеного обвинувачення, інші витрати віднести за рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.96-1, ст.96-2 КК України необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та речовий доказ у кримінальному провадженні мобільний телефон марки SAMSUNG G350E ( SEK) IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 , який був використаний як засіб вчинення кримінальних правопорушень конфіскувати на користь держави України.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.

Взяти ОСОБА_1 під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26.11.2020 року.У строк відбування покарання зарахувати період, який ОСОБА_1 утримувався під вартою з 15 травня 2019 року по 12 серпня 2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз № 870 від 17.05.2019 у сумі 942,06 грн.; № 817 від 3.05.2019 року у розмірі 942,06 грн.; № 106 від 17.05.2019 у сумі 942,06 грн.; № 869 від 17.05.2019 у розмірі 942,06 грн. Всього стягнути з ОСОБА_1 3768,24 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- канабіс вагою 45,545 г.; канабіс вагою 119,256 г., канабіс вагою 11,1, 16,9, 34,2, 20,0 г., пристрій для куріння у вигляді пробки з металевою вставкою з отворами; запальничка, сірники та пластикова картка; змиви з правої та лівої долоні рук та контроль змиви; два фрагменти полімерних пляшок; фрагмент полімерної пляшки та скляної банки ємністю 1 літр, 2 сім-картки мобільного оператора «Київстар» з номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП у Полтавській - знищити;

- грошові кошти в сумі 600 грн., купюрами по 100 грн. з наступними серіями та номерами МВ 8277608; ЗД 8023071; КА 5620173; СА 0091352; СД 94905016; СД 2230726- які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП у Полтавській - обернути в дохід держави;

- спортивну кофту сірого кольору належну ОСОБА_1 , яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП у Полтавській області - передати власникові ОСОБА_1 ;

- оптичний DVD-R диск на якому знаходиться відеозапис затримання ОСОБА_1 , 2 оптичні DVD-R диски з відеозаписом обшуків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , оптичний CD-R диск на якому знаходяться матеріали тимчасового доступу до речей та документів; флеш-накопичувач № 23 та № 24 із записами проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 23.04.2019 та 15.05.2019 - залишити у матеріалах справи.

До речового доказу - мобільного телефону SAMSUNG G350E ( SEK) IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 , який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП у Полтавській області - застосувати спеціальну конфіскацію, в порядку ст.96-1 КК України, та звернути його в дохід держави України.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги, а обвинуваченим в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому і прокурору.

Суддя Т.В.Грузман