Рішення № 93133818, 18.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.11.2020 Справа № 554/7817/20

Провадження № 2/554/2237/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Шевченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ СК «Мега-Гарант», в якому прохав стягнути на його користь 50 799 грн. 54 коп., з яких 43 423 грн. страхового відшкодування, 5 861 грн. 50 коп. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування, 911 грн. 88 коп. у рахунок відшкодування інфляційних збитків, 603 грн. 16 коп. у рахунок 3 % річних.

В обґрунтування позову вказав, що 06 жовтня 2019 року в м. Полтава на перехресті вул. Європейська та вул. Небесної Сотні сталася ДТП за участю автомобілів «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , який належить йому, ОСОБА_1 , на праві власності, під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок цієї ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно Звіту про оцінку майна № А 11/01 від 21 листопада 2019 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 ринкова вартість досліджуваного КТЗ на дату ДТП складала 77 674,00 грн. (без ПДВ); вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ складає 97 491,00 грн. (без ПДВ). Приймаючи до уваги висновки вищезазначеного автотоварознавчого дослідження та роз`яснення п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4, розмір завданої шкоди складає 77 674,00 грн. Дана подія сталася внаслідок неправомірних дій водія транспортного засобу «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2019 року у справі № 554/9168/19. Отже, відповідальною особою за заподіяння йому майнової шкоди є водій транспортного засобу «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 . На момент настання пригоди вказаний транспортний засіб був забезпечений в АТ СК «Мега-Гарант» за полісом № АО/4185823 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 03 грудня 2019 року він письмово звернувся до АТ СК «Мега-Гарант» із Заявою про страхове відшкодування, яка зареєстрована 05 грудня 2019 року. До вказаної Заяви ним додані документи, необхідні для належного розгляду вищезазначеного питання, та наданий представникові цього Страховика пошкоджений транспортний засіб «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , для проведення технічного огляду з метою визначення розміру заподіяного матеріального збитку. За Висновком про вартість майна № А 11/01 від 21 листопада 2019 року утилізаційна вартість транспортного засобу «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , визначена у розмірі 34 251,00 грн. без ПДВ. Отже, відповідно до положень п. 30.2 ст. 30 Закону України № 1961-ІV розмір страхового відшкодування має бути визначений у розмірі 43 423,00 грн. з розрахунку: 77 674,00 грн. - 34 251,00 грн. = 43 423,00 грн. На пропозицію Страховика відшкодувати матеріальний збиток у розмірі 40 000,00 грн. він відмовився. Після цього АТ СК «Мега-Гарант» надіслало йому листа, яким повідомлялося про прийняття рішення про відмову мені у здійсненні страхової виплати з тих підстав, що користування транспортним засобом «AUDI A4», д.р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , ОСОБА_2 в момент ДТП 06.10.2019 було неправомірним. Відповідно, в розумінні п. 1.4 Закону така особа не може вважатися такою, відповідальність якої застрахована . Не погоджуючись з таким рішенням, він звернувся до МТСБУ, яке роз`яснило йому право вирішення спору у судовому порядку.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27 серпня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Від відповідача АТ «СК «Мега-Гарант» до суду надійшов відзив на позов, в якому останній прохав у задоволенні позову відмовити. Вказав, що 12.07.2019 року між АТ «СК «Мега-гарант» та ОСОБА_5 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/4185823, згідно з яким застрахована його відповідальність як власника автомобіля «AUDI A4», д.р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 . 06.10.2019 року сталася ДТП за участю вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля ВАЗ -2114, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 28.10.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП. 16.10.2019 року ОСОБА_1 подав повідомлення про ДТП та 05.12.2019 року заяву про страхове відшкодування. 23 грудня 2019 року було підписано угоду між АТ «СК «Мега-Гарант» та ОСОБА_1 про врегулювання розміру страхового відшкодування, відповідно до якої погодили суму страхового відшкодування 40 000 грн. 23 січня 2020 року АТ «СК «Мега-Гарант» прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, яке скасоване 07 жовтня 2020 року та прийнято нове рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 38 000 грн. 08 жовтня 2020 року страхове відшкодування було перераховане постраждалій особі.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що дійсно 08.10.2020 року йому було зараховано страхове відшкодування від АТ «СК «Мега-Гарант» у сумі 38 000 грн. Погоджується, що відповідач не повинен сплачувати 2 000 грн. франшизи, тому від вимоги про стягнення франшизи відмовляється. Також погоджується із тим, що розмір страхового відшкодування становить 43 423 грн. Проти того, що між ним та відповідачем була досягнута угода про сплату 38 000 грн. заперечує, тому йому належить право вимоги суми 3 423 грн. Прийнявши рішення про виплату 38 000 грн. відповідач фактично визнав частково позовні вимоги. Від позовних вимог про стягнення 40 000 грн. відмовляється з урахуванням 2 000 грн. франшизи. Таким чином, заборгованість відповідача складається із: 3 423,00 грн. страхового відшкодування; 5 861,50 грн. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування; 911,88 грн. у рахунок відшкодування інфляційних збитків; 603,16 грн. у рахунок 3% річних. Також прохав стягнути судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 18 листопада 2020 року провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 40 000 грн. закрито, у зв`язку із відмовою від позову.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 не з`явилися, останній до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.106).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив (а.с.75).

Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2019 року в м. Полтава на перехресті вул. Європейська та вул. Небесної Сотні сталася ДТП за участю автомобіля «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вказані обставини підтверджуються постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 28 жовтня 2019 року (а.с.57), а тому в силу ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.

Факт належності автомобіля «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , позивачу ОСОБА_1 підтверджується Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 6448/19/003187 від 29.08.2019 року, Актом приймання передачі від 29.08.2019 року № 3187, свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 05.09.2012 (а.с.17-19).

Внаслідок цієї ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно Звіту про оцінку майна № А 11/01 від 21 листопада 2019 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість досліджуваного КТЗ на дату ДТП складала 77 674,00 грн. (без ПДВ); вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ складає 97 491,00 грн. (без ПДВ) (а.с.23-56).

Отже, у даному випадку витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу (97 491,00 грн.) перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (77 674,00 грн.).

Відповідно до роз`яснень п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження».

Таким чином, розмір завданої шкоди складає 77 674,00 грн.

Дана подія (ДТП) сталася внаслідок неправомірних дій водія транспортного засобу «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2019 року у справі № 554/9168/19 (а.с.57).

Отже, відповідальною особою за заподіяння майнової шкоди власнику транспортного засобу «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, є водій транспортного засобу «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що на момент настання пригоди транспортний засіб «Audi A4», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , був забезпечений в АТ СК «Мега-Гарант» за полісом № АО/4185823 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.20), що також підтверджується результатами пошуку з Централізованої бази даних МТСБУ ( а.с.22).

Відповідно до положень пунктів 72, 73, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

З огляду на викладене, позивач має право на одержання від Страховика страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням належного мені транспортного засобу «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 .

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ СК «Мега-Гарант» із Заявою про страхове відшкодування, яка зареєстрована за вх. № 05-12/17 від 05 грудня 2019 року, що слідує зі змісту відповіді (а.с.58,60).

АТ «СК «Мега-Гарант» запропоновано ОСОБА_1 , що не заперечує останній, узгодити суму заподіяного матеріального збитку у розмірі 40 000,00 грн. без ПДВ (а.с.59).

Разом з тим, як зазначає сам відповідач у відзиві та не оспорюється позивачем, 23 січня 2020 року ним було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування № 23.01/1, яке було 07 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення про здійснення виплати страхового відшкодування у сумі 38 000 грн., що підтверджується Страховим актом № 1112/2020-ГО від 07.10.2020 року (а.с.77).

Згідно Звіту про оцінку майна № А 11/01 від 21 листопада 2019 року, виконаного 03 грудня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , утилізаційна вартість (вартість після ДТП) транспортного засобу «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , визначена у розмірі 34 251,00 грн. без ПДВ (а.с.23-56).

Відповідно до положень п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-ІV розмір страхового відшкодування має бути визначений у розмірі 43 423,00 грн. з розрахунку: 77 674,00 грн. (вартість транспортного засобу «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , до ДТП) - 34 251,00 грн. (вартість транспортного засобу «BАЗ-2114», д.р.н. НОМЕР_2 , після ДТП) = 43 423,00 грн.

Як зазначає сам відповідач, у виплаті погодженої суми страхового відшкодування 400000 грн. 23 січня 2020 року було відмовлено, а тому підстав вважати цю суму погодженою, суд не вбачає.

Судом також встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування позивачу у розмірі 38 000 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 7683 від 08.10.2020 року, у зв`язку із цим та через із відмовою від стягнення франшизи позивачем, провадження по справі в цій частині закрито.

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Таким чином, позовна вимога про стягнення страхового відшкодування, яке залишилася не сплаченим АТ «СК «Мега-Гарант», у розмірі 3 423,00 грн. підлягає задоволенню, оскільки обов`язок сплатити страхове відшкодування у сумі 43 423, 00 повністю доведений вказаними вище доказами.

Згідно вимог ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Грошова відповідальність страховика за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) передбачена також пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», згідно якого Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до умов страхування, зокрема, вимог п. 36.5 ст. 36 Закону України № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Крім цього згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Заяву про страхове відшкодування АТ СК «Мега-Гарант» подано 04.12.2019 року, отримано та зареєстровано за вх. № 05-12/17 від 05.12.2019 року.

Отже, відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, АТ СК «Мега-Гарант» зобов`язаний був прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його не пізніш 04 березня 2020 року з розрахунку: 06 грудня 2019 року + 90 днів = 04 березня 2020 року.

У такому разі прострочення вказаним Страховиком з виплати ОСОБА_1 43 423,00 грн. страхового відшкодування на дату пред`явлення цього позову 20 серпня 2020 складає 169 днів.

Отже, розмір пені, який має бути сплачений АТ СК «Мега-Гарант» за 169 днів прострочення виплати 43 423,00 грн. страхового відшкодування, складає: 5 861,50 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, а саме:

-43 423,00 грн. : 365 днів х 57 днів х 0,27 (за ставкою, діючою з 13.12.2019 року до 30.01.2020 року) = 1 830,90 грн.;

-43 423,00 грн. : 365 днів х 42 днів х 0,22 (за ставкою діючою з 31.01.2020 року до 12.03.2020 року) = 1 099,26 грн.;

-43 423,00 грн. : 365 днів х 42 днів х 0,20 (за ставкою діючою з 13.03.2020 року до 23.04.2020 року) = 999,32 грн.;

-43 423,00 грн. : 365 днів х 49 днів х 0,16 (за ставкою діючою з 24.04.2020 року до 11.06.2020 року) = 932,70 грн.;

-43 423,00 грн. : 365 днів х 70 днів х 0,12 (за ставкою діючою з 12.06.2020 року) = 999,32 грн.

Разом: 5 861,50 грн. з розрахунку: 1 830,90 грн. + 1 099,26 грн. + 999,32 грн. + 932,70 грн. + 999,32 грн. = 5 861,50 грн.

Крім цього, з урахуванням вищевикладених обставин та відповідно до роз`яснень, яких дав Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 21 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», правової позиції Верховного Суду України, викладених у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-474цс16 та постанові від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1003цс16, АТ «СК «Мега Гарант» має сплатити ОСОБА_1 інфляційні збитки за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розмір інфляційних збитків, виходячи із загальної суми простроченого страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у даному випадку складає: 911,88 грн. з розрахунку:

-за січень 2020 року = (43 423,00 грн. х (100,2:100) – 43 423,00 х 31 : 31 = 86,85грн.;

-за березень 2020 року = (43 423,00 грн. х (100,8:100) – 43 423,00 х 31 : 31 = 347,38 грн.;

-за квітень 2020 року = (43 423,00 грн. х (100,8:100) – 43 423,00 х 30 : 30 = 347,38 грн.;

-за травень 2020 року = (43 423,00 грн. х (100,3:100) – 43 423,00 х 31 : 31 = 130,27 грн.

Сума 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування (43 423,00 грн.) за весь час прострочення (169 днів) складає 603,16 грн. з розрахунку: 43 423,00 грн. х 3 х 169 днів : 365 днів : 100 = 603,16 грн.

Таким чином, відповідач відповідно до норм ч. 2 ст. 625 ЦК України має сплатити позивачу інфляційні втрати за весь час прострочення у сумі 911,88 грн. та 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування у сумі 603,16 грн.

Наведені позивачем розрахунки суд приймає до уваги як вірні та підтверджені належними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 861 грн. 50 коп. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування, 911 грн. 88 коп. у рахунок відшкодування інфляційних збитків, 603 грн. 16 коп. у рахунок 3 % річних.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч.1-3,8 ст 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, на його користь із відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.(а.с.1).

Також суд вважає, що із АТ «СК «Мега-Гарант» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу частково у сумі 5 000 грн. Їх сплата підтверджується квитанцією б/н від 02.11.2020 року, Договором про надання правової допомоги від 25.05.2018 року, Попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат викладеним у позовній заяві та Розрахунком витраченого часу на праву допомогу викладеному у відповіді на відзив (а.с.11, 98-104).

Суд вважає розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, кількості судових засідань,

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263,265, 268, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 3 423 грн., пеню за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування у сумі 5 861 грн. 50 коп., інфляційні втрати у сумі 911 грн. 88 коп., 3 % річних у сумі 603 грн. 16 коп., а всього 10 799 грн. 54 коп.

Стягнути із Акціонерного товариства Страхової компанії «Мега-Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 840 грн. 80 коп., витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач – Акціонерне товариство Страхова компанія «Мега-Гарант», місце знаходження: 61057 м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289.

Суддя Л.І. Савченко