Рішення № 93129033, 11.11.2020, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/700/20

Провадження № 2/601/356/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м.Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мочальської В.М.,

з участю секретаря Коляди О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання кредитного договору нікчемним, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання нікчемним кредитного договору №210509898, укладеного 20.01.2020 між нею та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Вважає, що фінансовою установою не було надано всієї необхідної інформації стосовно кредиту, в тому числі не роз`яснено положення пункту 4.4. договору, на веб-сайті товариства неможливо відшукати «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі – Правила), в договорі відсутні такі Правила з її підписом, у договорі відсутні відомості про надання нею дозволу на обробку персональних даних, що є обов`язковим, договір та додаток до договору №1 не підписаний сторонами, не дотримана письмова форма договору.

12 травня 2020 року представник ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Прокопенко В.І. подав до суду відзив на позов, в якому просить в позові відмовити.

Відзив мотивований тим, що 20 січня 2020 року між позивачкою та відповідачем було укладено кредитний договір на суму 16 490 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позивачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Факт отримання та користування грошовими коштами позивачка визнає. Належним чином була повідомлена про існування Правил та підтвердила, що ознайомилася з умовами останніх. Договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі дотримання вимог законодавства, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Строк платежу за договором сплинув, а позичальниця не повернула грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.

28.04.2020 від представника позивачки адвоката Зембри Є.Є. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Олевським районним судом Житомирської області.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 29.04.2020 клопотання представника позивачки адвоката Зембри Є.Є. задоволено.

29.05.2020, 26.06.2020 від представника відповідача Кондратьєва М.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином.

Сторони у судове засідання не з`явились, їх представники подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши представлені сторонами докази, доводи, зазначені в позовній заяві, відзиві на позов, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Судом встановлено наступні обставини.

20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір № 210509898.

Як вбачається з умов цього договору, позивачці було надано кредитні кошти у розмірі 16 490 грн. на строк 30 днів зі сплатою 0.74 % від суми кредиту за кожний день користування позикою.

Відповідно до п.1.1 договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 16 490 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 або п.1.5 цього договору.

Згідно з п. 1.3 на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,74 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Згідно з п.1.7. цього договору розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1 до договору).

Відповідно до п.4.7 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно графіку розрахунків до кредитного договору №210509898 від 20.01.2020 (додаток №1 до договору), сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 122,20% від суми кредиту (у процентному виразі) або 20150.90 грн. (у грошовому вираженні) та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 22.20% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 3660 грн. 90 коп. (у грошовому виразі); суму кредиту у розмірі 16940 грн. (у грошовому вираженні).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Монівео швидка фінансова допомога» вбачається, що позивачкою була заповнена заявка в електронному вигляді на отримання кредиту в сумі 16 490 грн. Зі змісту цієї заявки видно, що нею вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання.

Суд не бере до уваги посилання позивачки на неналежну форму оскаржуваного правочину, а саме його не підписання, як підставу для визнання його нікчемним, оскільки згідно з п. 4.7 Договору та Правил спірний договір укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з умовами кредитного договору, невід`ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника.

Правилами надання грошових коштів у кредит ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога" встановлений порядок надання грошових коштів у кредит.

За умовами вказаних Правил, заявник здійснює заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення. У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту.

Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер та через електронний лист на адресу електронної пошти, зазначені у заявці. У випадку прийняття рішення про надання кредиту, на електронну пошту, зазначену в заявці, надсилається лист з гіперпосиланням, здійснивши перехід по якому, заявник отримує копію електронного Договору.

Інформаційна система Фінансової установи здійснює реєстрацію заявника на сайті Товариства та формує Особистий кабінет, де споживач має змогу ознайомитися з договором.

Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо можливості видачі кредиту шляхом надіслання смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений в заявці, або надісланням на електронну пошту електронного листа.

Правила надання грошових коштів у кредит ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Зі змісту оспорюваного кредитного договору №210509898 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

А тому суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Доводи позивачки про те, що відповідачем не роз`яснено положення пункту 4.4 договору не заслуговують на увагу оскільки відповідно до п.4.13. договору сторони засвідчили, що укладення цього договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна зі сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов`язки сторін, інші умови договору) та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, факт передання грошей позивачці підтверджується платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів в розмірі 16490.00 грн. від 20 січня 2020 року на карта/рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , код операції 988GXNQZ1579527685234969509e5456-5c46-435f-8954-9745dad2c81c. Перерахування грошових коштів згідно кредитного договору №210509898 від 20.01.2020.

Крім того, факт отримання коштів у визначений умовами договору спосіб позивачкою не заперечується.

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, а саме: зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, відображені умови кредитування.

Позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме в такій редакції, про що свідчить її заявка до фінансової установи та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено в ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заявляючи вимоги про визнання нікчемним кредитного договору, позивачка посилалася на положенняст. 205, 207, 208, 1055 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Ст. 207 ЦК України передбачає вимоги до письмової форми правочину.

Стаття 208 ЦК України вказує на правочини, які належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемни.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які-б свідчили про нікчемність оспорюваного правочину.

Крім того, згідно ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Статтею 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Стаття 19 Закону встановлює, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Позивачкою та її представником не доведено, а матеріали справи не містять доказів, які-б свідчили про невідповідність умов кредитного договору вимогам.

Посилання позичальника на відсутність повної та доступної інформації з боку товариства стосовно кредиту, невідповідність кредитного договору нормам чинного законодавства ґрунтуються лише на власних поясненнях позивача та спростовуються наявними доказами - умовами кредитного договору, додатком №1, в якому відображено графік розрахунків, сукупну вартість кредиту, строки та підстави його повернення.

Крім того, у відкритому доступі, на сайті відповідача розміщена інформація у вигляді Правил надання грошових коштів у кредит ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога, які є невід`ємною частиною кредитного договору і згідно до п. 4.1 є публічною пропозицією (офертою), яку прийняв позивач та погодився з її умовами.

Так, є неспроможними твердження позивачки про те, що вона була позбавлена можливості ознайомитися з пунктом 4.4. договору та Правилами надання грошових коштів у кредит. Вказане спростовуються самим механізмом укладання електронного договору, який є покроковим порядком дій, та визначає, що після того, як будь-який позичальник здійснить свою реєстрації та внесе персональні дані, він погоджує суми кредитних коштів та йому пропонується ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у кредит. В разі незгоди та натискання кнопки «ні» кредитний договір не оформлюється, а позичальник може повторно подати заявку на кредит.

Саме такі почергові кроки укладання електронного договору здійснювала позивачка, після чого отримала кредитні кошти, а відтак він не була позбавлена можливості ознайомитись з існуючими Правилами надання грошових коштів та відповідно в разі не згоди з останніми натиснути кнопку «ні».

Таким чином, оспорюваний договір позики укладений у формі електронного документу з відповідним електронним підписом позичальника, не суперечить вимогам ЦК України та іншого законодавства.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не підписувала договору №210509898 від 20.01.2020 не підтверджуються належними та допустимими доказами. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем спірний договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Суд критично оцінює посилання позивачки на те, що відшукати Правила на веб-сайті відповідача не змогла та формальний запис у договорі про її згоду з Правилами без її підпису на цих Правилах є підставою для визнання договору нікчемним оскільки таке посилання спростовується п.4.1. договору де позичальник підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www/moneyveo/ua.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 12, 76-80, 141, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про визнання кредитного договору нікчемним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», місцезнаходження, вул. Лейпцизька, 15-Б м. Київ.

Повний текст рішення виготовлено 20 листопада 2020 року.

Головуюча