Рішення № 93128920, 26.11.2020, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1444/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Більче-Золотецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом про визнання за нею права власності, як за спадкоємцем за законом, на 1/4 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що належало її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилається на те, що при зверненні в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини на вказане майно їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, виданих на ім`я спадкодавця. Вказала, що спірне домоволодіння станом на 15 квітня 1991 року відносилося до суспільної групи колгоспних дворів, в ньому проживали вона, її чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , а також мати – ОСОБА_4 і були власниками по 1/4 частині спірного домоволодіння, однак не оформили правовстановлюючих документів.

Позивачка у підготовче засідання не з`явилася, у позовній заяві просила слухати справу у її відсутності.

Представник Більче-Золотецької сільської ради в підготовче засідання не з`явився, в поданій суду письмовій заяві просить розглянути справу у відсутності представника сільської ради, позов визнає.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явилися. Від них поступили письмові заяви в яких позов визнають та просять справу слухати у їхній відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

Державний нотаріус Борщівської державної нотаріальної контори 19 червня 2020 року листом №439/02-14 відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Рішенням шостої сесії двадцять другого скликання Більче-Золотецької сільської ради від 08 травня 1996 року ОСОБА_4 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,76 га, з яких - 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка згідно довідки Більче-Золотецької сільської ради від 28 вересня 2020 року №843 знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно даних технічного паспорта на будинок з господарськими будівлями та спорудами та інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна, виготовлених техніком з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 24 лютого 2020 року, вартість домоволодіння АДРЕСА_1 становить 278275,00 грн. Житловий будинок побудовано в 1985 році, господарські будівлі та прибудови побудовано в 1974 році.

Згідно довідки Більче-Золотецької сільської ради від 28 вересня 2020 року №3845 двір, що знаходиться у АДРЕСА_1 , і, у якому проживали та були зареєстровані: позивачка ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та матір ОСОБА_4 – голова двору, відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року ці ж члени колгоспного двору є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, членам колгоспного двору, зокрема спадкодавцю ОСОБА_4 належало право власності на спірне будинковолодіння по 1/4 частині кожному.

Спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 14 лютого 2000 року).

Враховуючи, що у справі, яка розглядається, спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 до даних правовідносин слід застосовувати норми діючого на той час Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК 1963р.).

Згідно ст. 548 ЦК 1963 р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст.549 ЦК 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно довідки Більче-Золотецької сільської ради від 28 вересня 2020 року №844 після смерті ОСОБА_4 протягом шести місяців в управління спадковим майном вступила дочка ОСОБА_1

Борщівською державною нотаріальною конторою14 вересня 2004 року позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , яке складається із права на земельну частку (пай).

Отже позивачка ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 .

Інших спадкоємців, які б заявили свої права на спадкове майно, немає.

Родинні відносини позивачки ОСОБА_1 із покійною матір`ю ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_4 є матір`ю позивачки ОСОБА_6 та свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , згідно якого позивачка 10 травня 1969 року уклала шлюб з ОСОБА_2 та змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_7 на прізвище чоловіка ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на наведене, а також враховуючи визнання позову відповідачами, суд вважає, що позов слід задовольнити і визнати за позивачкою ОСОБА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом, право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На підставі п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 524, 525, 529, 535, 548, 549 ЦК 1963 р., керуючись ст. ст. 13, 12, 81, 141, 200, 206, 263, 265, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом, право власності на 1/4 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька с.Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Більче-Золотецька сільська рада, с.Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04395277.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , житель с.Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , житель с.Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області.

Повне рішення складено 26 листопада 2020 року.

Головуючий