Ухвала суду № 93128075, 13.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36289/20

Провадження № 1-кс/761/22034/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32020000000000100 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32020000000000100 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме: на тимчасово вилучене майно 03.11.2020 у ході проведення обшуку за адресою нежитлових приміщень з АДРЕСА_1 .

В обґрунтування підстав накладення арешту на майно зазначено, що Головним слідчим управлінням ДФС України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокуратура, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020000000000100 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий навів ті обставини, що згідно дослідження №201/21-09-01/37508931 від 31.07.2020 фінансово-господарських операцій за участі ТОВ «Камелія-Н» та ТОВ «Аваланж Груп» встановлено заниження сплати податкових зобов`язань за період січень 2018 по червень 2020 на загальну суму 48 434 521 в тому числі податку на додану вартість на суму 25 491 854 та податку на прибуток підприємств на суму 22 942 667 грн.

03.11.2020, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 по справі №761/31232/20 від 07.10.2020, проведено обшук нежитлових приміщень з АДРЕСА_1 , що згідно інформаційної довідки з реєстру прав на нерухоме майно №223214542 на праві власності належить ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ) та які використовують у своїй діяльності група компаній «Камелія», в тому числі ТОВ «Камелія-Н», ТОВ «Камелія-К» та ТОВ «Оформитель».

Під час проведення обшуку, відповідно до вимог ст.ст. 104, 105, 236 КПК України складено протокол обшуку від 03 листопада 2020 року з відповідними додатками.

Так, в ході проведення обшуку вказаного офісного приміщення у кабінеті №8 (згідно план-схеми, додаток до протоколу) на другому поверсі виявлено сейф чорного кольору у якому виявлено грошові кошти у національній валюті на загальну суму 7 000 (сім тисяч гривень) та у іноземній валюті 4 060 (чотири тисячі шістдесят) доларів США, грошові кошти у національній валюті, які скріплені з видатковими касовими ордерами на загальну суму 23 789 (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) гривень. Зі слів директора ТОВ «Оформитель» ОСОБА_4 грошові кошти у іноземній валюті 4 060 (чотири тисячі шістдесят) доларів США належать їй. Жодного документального підтвердження законності походження виявлених коштів ОСОБА_4 не надала.

Крім того, у кабінеті № 11 (згідно план-схеми, додаток до протоколу) на другому поверсі виявлено сейф чорного кольору у якому виявлено грошові кошти у національній валюті на загальну суму 409 700 (чотириста дев`ять тисяч сімсот) гривень, грошові кошти у іноземній валюті «Долар США» на загальну суму 15 102 (п`ятнадцять тисяч сто два), грошові кошти у іноземній валюті «ЄВРО» на загальну суму 330 (триста тридцять) та грошові кошти у національній валюті, які скріплені з видатковими касовими ордерами щодо видачі заробітної плати працівникам на загальну суму 6 414 (шість тисяч чотириста чотирнадцять) гривень. Директор ТОВ «Камелія-К» ОСОБА_6 заявила, що вказані кошти є особистими заощадженнями та заощадженнями її сім`ї. Жодного документального підтвердження законності походження вказаних коштів ОСОБА_6 не надала.

Також варто зазначити, що в ході проведення обшуку вказаного приміщення виявлено кабінет, який облаштований як каса підприємство згідно вимог чинного законодавства, де виявлено грошові кошти у суму 21 336 грн., які не вилучались.

Виявлені грошові кошти та видаткові касові ордери, які зберігались на підприємстві в особистих сейфах керівників ТОВ «Оформитель» та ТОВ «Камелія-К» в порушення вимого чинного законодавства можуть свідчити про незаконну діяльність з переведення безготівкових грошових коштів підприємства у готівку та в подальшому використання такої готівки для виплати додаткової заробітної плати працівникам підприємства, а отже є достатні підстави вважати що такі грошові кошти набуті протиправним шляхом, а видаткові касові ордери зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ.

Таким чином, в ході проведення обшуку виявлено та вилучено документи та грошові кошти, на які ухвалою про обшук не надано прямого дозволу на вилучення, але вони мають значення для розслідування вказаного кримінального провадження, у зв`язку з цим підпадають під визначення тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти у національній валюті на загальну суму 446 903 (чотириста сорок шість тисяч дев`ятсот три) гривні, грошові кошти у іноземній валюті «Долар США» на загальну суму 19 162 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят два), грошові кошти у іноземній валюті «ЄВРО» на загальну суму 330 (триста тридцять), видаткові касові ордери відповідно до протоколу обшуку.

Постановою слідчого від 04.11.2020 вищезазначені грошові кошти та документи, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, керуючись ст. 39, 40, ст. 84, ч. 1 ст. 98, ч. 1 ст. 100 та ч. 3 ст. 110 КПК України визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №32020000000000100 від 19.08.2020.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити, накласти арешт з метою збереження речових доказів.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував з приводу задоволення клопотання, вказав, що особи, які проводили обшук не були уповноважені. Власники майна ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в ході обшуку повідомили, що грошові кошти є особистими.

Власник майна ОСОБА_6 заперечувала з приводу задоволення клопотання, вказала, що вилучені грошові кошти з її сейфу є її особистими заощадженнями, вона являється директором ТОВ «Камелія-К».

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так,в клопотанніпрокурор наводитьпідставу застосуванняарешту відповідність вилученогомайна критеріям,визначеним ст.98КПК України,щодо речовихдоказів. Необхідність накладення арешту пов`язується з метою збереження вилученого майна як речових доказів.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з даних внесених до ЄРДР, відомості внесені до реєстру з приводу факту подій, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

При цьому прокурором в суді не доведено, що вилучені документи, за своїм змістом мають значення та відповідають критеріям ст. 98 КПК України для кримінального провадження, зміст цих документів відсутній. При тому, що документи вилучені від 31.10.2020 року щодо обставин ухилення від сплати податків за період з червня 2018 року по червень 2020 року. Такі відомості не наведені прокурором в суді.

Крім того, з матеріалів клопотання не убачається, що вилучені грошові кошти можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні в тому числі за фактом ухилення від сплати податків за ч.3 ст. 212 КПК України, яке здійснюється тому числі стосовно інших осіб, - не доведено прокурором в суді. Також не доведено, що грошові кошти мають значення та відповідають критеріям ст. 98 КПК України для кримінального провадження.

Однак такі доводи клопотання є необґрунтованими при тому, що предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК України, є конкретні, визначені податки, збори та інші обов`язкові платежі, що входять в систему оподаткування, безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини у сфері податкового регулювання. Таким чином, вважати, що грошові кошти, відповідають критеріям речовихдоказів,визначених ст.98КПК України,в даномукримінальному провадженні-відсутні підстави.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Постанова старшого слідчого з ОВС 3-го відділу УРКП ГСУ ДФС України ОСОБА_9 від 04.11.2020 року про визнання грошових коштів та переліку документів речовими доказами не мотивована, є формальною, слідчий не вказав в своєму рішенні, за якими саме ознаками грошові кошти та документи відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Таким чином,доводи вклопотанні,що грошовікошти,перелік документів,відповідають критеріям,визначеним ст.98КК України,у кримінальномупровадженні,в якомуведеться досудоверозслідування,-ґрунтуються наприпущеннях.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту, такий вид забезпечення не відповідає завданням кримінального провадження, є неспівмірним.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32020000000000100 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1