Ухвала суду № 93127673, 19.11.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3331/20

ун. № 759/4176/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

19 листопада 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кушнірчук А.Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Денисенко О.М. про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною, суд,-,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною та просили суд постановити рішення, яким визнати додаткову угоду №1 до договору резервування квартири № К19/89 від 27.03.2008 р. укладену 26 березня 2009 р. між ТОВ «Форум-Інвест» і ОСОБА_1 недійсною.

Відповідно до ухвали від 16.04.2020 р. відкрито провадження по вказаній цивільній справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 16.07.2020 р. ОСОБА_2 залучено до участі в справі в якості третьої особи.

Після залучення ОСОБА_2 до участі в справі в якості третьої особи 16.07.2020 р. судом оголошено перерву до 04.09.2020 р.

Однак, в судові засідання 04.09.2020 р. та 28.10.2020 р. представник позивача повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним ( а.с. 93 та с.а. 109), причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань від представника позивача до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника відповідача Авер`янової Н.О. який наполягав на залишенні позову без розгляду та вказував на зловживання позивачем наданими законом правами, судом постановлено ухвалу від 28.10.2020 р. якою, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною - залишено без розгляду.

02.11.2020 р. від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Денисенко О.М. до суду надійло клопотання про стягнення судових витрат у цивільній справі за вказаним позовом, в якому останній вказує на те, що позивач ТОВ «ФК`Локо» в грудні 2018 р. звернулось до Святошинського районного суду м.Києва з аналогічним позовом який заявлено з тих самих підстав між тими ж сторонами, та в подальшому по даній справі було проведено чотири судових засідання та відповідно до ухвали від 04.03.2020 р. вказаний позов було алишено без розгляду на пдіставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, а 04.03.2020 р. ТОВ «ФК «Локо» знов звернулось до суду з вказаним позовом, всупереч заявленому в попередньому провадженні клопотанні про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2 дану особу в позові в якості третьої особи знов не зазначено, а в подальшому представником позивача і в вказаному провадженні знову заявлено клопотання про залучення даної особи до участі в справі в якості третьої особи, та в подальшому представник позивача в судові засідання неодноразово не з`явився. Як вказує заявник, поведінка ТОВ «ФК « Локо» однозначно вказуєвідверте зловживання наданими позивачу правами щодо звернення ддо суду з позовом, внаслідок вказаних дій відвідач ОСОБА_1 вимушена нести витати щодо оплати послуг адвоката як в чотирьох засіданнях по справі № 759/20564/19 та в п`яти засіданнях у справі № 759/4176/20, враховуючи наведене просив здійснити розподіл судових витрат поклавши на позивача ТОВ «ФК « Локо» судові витрати в розмірі 52664 грн. 75 коп. які ОСОБА_1 сплатила в зв`язку з розглядом справи № 759/4176/20.

В судовому засіданні представниа відповідача ОСОБА_1 - адвокат Денисенко О.М. заявлені вимоги щодо стягнення понесених витрат на правову допомогу підтримав та просив заявлені вимоги задовольнити.

Представник позивача адвокат Ткаченко К.В. проти задоволення заявлених вимог заперечував, вказуючи на їх необгрунтованість, завищений розмір та не надання належних доказів щодо їх понесення, просив в задоволенні вимог клопотання відмовити.

Представник ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про час та мсіце розгляду клопотання повідомлялись належним чинм, тому є можливим розгляд справи в їх відсутності.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва з 04.03.2020 р. перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною та просили суд постановити рішення, яким визнати додаткову угоду №1 до договору резервування квартири № К19/89 від 27.03.2008 р. укладену 26 березня 2009 р. між ТОВ «Форум-Інвест» і ОСОБА_1 недійсною.

Відповідно до ухвали від 16.04.2020 р. відкрито провадження по вказаній цивільній справі.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 16.07.2020 р. ОСОБА_2 залучено до участі в справі в якості третьої особи.

Після залучення ОСОБА_2 до участі в справі в якості третьої особи 16.07.2020 р. судом оголошено перерву до 04.09.2020 р.

Однак, в судові засідання 04.09.2020 р. та 28.10.2020 р. представник позивача повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним ( а.с. 93 та с.а. 109), причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань від представника позивача до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника відповідача Авер`янової Н.О. який наполягав на залишенні позову без розгляду та вказував на зловживання позивачем наданими законом правами, судом постановлено ухвалу від 28.10.2020 р. якою, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною - залишено без розгляду.

02.11.2020 р. від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Денисенко О.М. до суду надійло клопотання про стягнення судових витрат у цивільній справі за вказаним позовом, в якому останній просив здійснити розподіл судових витрат поклавши на позивача ТОВ «ФК « Локо» судові витрати в розмірі 52664 грн. 75 коп. які ОСОБА_1 сплатила в зв`язку з розглядом справи № 759/4176/20.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між АО «Юридична фірма « Ілляшев та Патнери» та ОСОБА_1 укладено договір № 0916-494 про надання правової допомоги.

Відповідно до акту №186 здачі-прийняття виконаних робіт від 30.10.2020 р. юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» відповідно до якого вартість наданих послуг згідно до рахунку № 30835 від 30.10.2020 р. складає 43887,29 грн., з них ПДВ 877,46 грн., до сплати 52664,75 грн.

Вказані обставини підтверджуються рахунком № 30835 від 30.10.2020 р. на оплату юридичних послуг в розмірі 52664,75 грн. та квитанцією про оплату 18.11.2020 р. вказаних послуг в розмірі 52664 грн. 75 коп.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копії укладеного між АО «Юридична фірма « Ілляшев та Патнери» та ОСОБА_1 договору № 0916-494 про надання правової допомоги, акту №186 здачі-прийняття виконаних робіт від 30.10.2020 р. юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» відповідно до якого вартість наданих послуг згідно до рахунку № 30835 від 30.10.2020 р. складає 43887,29 грн., з них ПДВ 877,46 грн., до сплати 52664,75 грн., також рахунку № НОМЕР_1 від 30.10.2020 р. на оплату юридичних послуг в розмірі 52664,75 грн. та квитанцією про оплату 18.11.2020 р. вказаних послуг в розмірі 52664 грн. 75 коп.

Разом з тим, суд вважає, що вказаний розрахунок витрат на правничу допомогу не узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема із матеріалів справи вбачається, що адвокат Денисенко О.М. брав участь у п`яти судових засіданнях, однак, судові засідання не тривали більше десяти хвилин, також в обгрунтування заявлених вимог заявник вказує, що витрачено час на підготовання відзиву на заявлені позовні вимоги.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції ВС/КГС викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 р. у справі №922/15944/17.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 52664,75 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з позивача становить надмірний тягар для неї, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення з на користь відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки при ухваленні рішення та дослідженні матеріалів справи Святошинським районним судом м. Києва не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову ухвалу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. на користь відповідача ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткову ухвалу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди недійсною.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Денисенко О.М. про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЛОКО» на користь ОСОБА_1 судові витрати ( витрати на правничу допомогу) у розмірі 10000 ( десяти тисяч ) грн.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Додаткова ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ І.В.П`ятничук