Ухвала суду № 93126861, 25.11.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-а/754/234/20

Справа № 754/5983/20

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови серії ЕАК №2320049 від 30.03.2020 року лейтенанта поліції батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Бурлаченка Дмитра Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду м. Києва звернувся позивач з вищевказаним позовом.

Оскільки зазначений позов не відповідав вимогам ст. 161 КАС України, а також до нього не було додано доказів сплати судового збору, ухвалою суду від 01.06.2020 року вказаний позов був залишений без руху, а позивачу було десятиденний строк для усунення недоліків позову, вказаних в ухвалі.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявників пільг щодо його сплати, та підстав для відстрочення сплати судового збору, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявників стосовно можливості звернення до суду, за умови виконання вимог закону щодо оплати заяви судовим збором, у даній справі дотримано.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.

Відповідно до супровідних листів, що містяться в матеріалах позовної заяви, вказана ухвала суду двічі направлялась на адресу позивача, а саме: 02.06.2020 року та 24.09.2020 року.

Як наслідок, до Деснянського районного суду м. Києва повернулось поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою поштової установи «Повертається за закінченням терміну зберігання».

При цьому станом на 25.11.2020 року зазначені недоліки в ухвалі суду від 01.06.2020 року позивачем усунуті не були.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Ковенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням того, що позивач жодного разу не поцікавився провадженням у справі за своєю позовною заявою, вимог ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2020 року не виконав, то відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України матеріали позову вважаються неподаними і повертаються позивачу.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 України,

У Х В А Л И В:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови серії ЕАК №2320049 від 30.03.2020 року лейтенанта поліції батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Бурлаченка Дмитра Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі - вважати неподаною і повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Н.Г. Таран