Ухвала суду № 93126824, 16.11.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/7446/20

Справа № 754/14768/20

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2020 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

В Україні діють вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003.

Позовна заява містить текст, розміщення якого відбулось без відступу з правої та лівої сторони, достатньому для належного оформлення справи. Таким чином, після оформлення матеріалів цивільної справи (її підшивання) приблизно сантиметр тексту взагалі не буде доступний для читання.

Отже, позивачці необхідно надати суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням її копії для направлення сторонам у справі, виготовивши ці позовні заяви з урахуванням вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003.

Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не сплачено судовий збір в повному обсязі, відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру справляється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102 гривень.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на долучені до позовної заяви документів, позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі 840,80 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., за такими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Десн.р-ні/Деснян.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37984978

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Рахунок отримувача - UA238999980313171206000026004

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Деснянський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно зі ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, однак в позовній заяві не зазначено про участь органу опіки та піклування в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Також не зазначено доказів - чи звертався позивач до відповідних уповноважених установ з приводу спору між ним та відповідачем щодо визначення місця проживання дитини. А тому суд вважає, що позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Суд також звертає увагу позивача і на те, що згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема, щодо визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно надати підтвердження про те що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, доплатити судовий збір, зазначити, щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, подати новий текст позовної заяви з урахуванням зазначення третьої особи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 315 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини- залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: