Ухвала суду № 93126809, 26.11.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11525/19

провадження № 2/753/6331/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Москаленко А.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі - 1. ОСОБА_3 , 2. ОСОБА_3 , 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравіс Сервіс Груп»,

представник відповідача 1 - Ільяшов Б.М.,

треті особи - 1. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, 2. Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

вимоги позивача - про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсним та скасування правочину, скасування рішень та записів про право власності, витребування квартири з чужого незаконного володіння, поділ майна подружжя,

розглянув в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву та клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді, про залишення позову без руху та повернення позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (колишнього чоловіка, далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (батька колишнього чоловіка, далі - відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс Сервіс Груп» (далі - ТОВ «Гравіс Сервіс Груп», відповідач 3) про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» в частині формування статутного капіталу за рахунок майнового внеску - вищевказаної квартири та акту приймання-передачі майна, скасування рішень та записів про право власності ТОВ «Гравіс Сервіс Груп» та відповідача 2 на вищевказану квартиру, витребування квартири у спільну власність позивача та відповідача 1, поділ квартири в рівних частках.

Ухвалою від 29.08.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 21.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 26.11.2020.

23.11.2020 представник відповідача 1 ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді Трусової Т.О. пославшись на конфлікт інтересів. На обґрунтування заяви вказав, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Трусової Т.О. про зобов`язання вчинити дії, що на його думку викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості, справедливості та об`єктивності судді.

26.11.2020 представником відповідача ОСОБА_4 також подано клопотання про залишення позову без руху та про повернення позовної заяви в частині вимог про витребування квартири у спільну власність колишнього подружжя та визнання за кожним з них права власності на Ѕ її частину.

Клопотання про залишення позову без руху мотивовано тим, що при зверненні до суду з даним позовом позивач не сплатила судовий збір у встановлених порядку та розмірі. За міркуванням представника відповідача позов мав бути оплачений судовим збором в загальному розмірі 24 588,80 грн., проте до позовної заяви додано квитанції про сплату судового збору в розмірі 12 294,40 грн.

На обґрунтування клопотання про повернення позовної заяви представник відповідача вказав, що за змістом позовних вимог позивач в особі представника ОСОБА_2 просить витребувати квартиру у її та відповідача ОСОБА_3 спільну власність та визнати за нею і за відповідачем ОСОБА_3 право власності на Ѕ її частину, проте відповідач ОСОБА_3 не уповноважував позивача та її представника діяти в його інтересах. На думку представника відповідача наведене свідчить про те, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з таких підстав.

Статтею 36 ЦПК України встановлений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді у цивільній справі.

Такими підставами є, зокрема, пряма чи побічна заінтересованість судді в результаті розгляду справи та існування інших обставин, що викликають сумнів в його неупередженості або об`єктивності.

Відповідно до частини 4 цієї норми незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 09.11.2020 представником відповідача відповідача 1 ОСОБА_4 вже заявлявся відвід головуючому судді Трусовій Т.О., який був обґрунтований посиланням на допущені суддею процесуальні порушення.

Ухвалою судді Заставенко М.О. від 17.11.2020 заява представника відповідача ОСОБА_4 залишена без задоволення. Як на мотив відмови у задоволенні заяви суд посилався на відсутність підстав для відводу з огляду на те, що заявником фактично висловлено незгоду з процесуальними рішеннями судді.

Не отримавши задоволення вимог про відвід судді Трусової Т.О., представник відповідача Ільяшов Б.М. склав в інтересах ОСОБА_3 та подав до суду позовну заяву до Трусової Т.О. (судді чи фізичної особи, незрозуміло), за змістом якої просить зобов`язати Трусову Т.О. при розгляді справи № 753/11525/19 керуватися завданнями цивільного судочинства.

Слід зазначити, що ОСОБА_4 , будучи фахівцем у галузі права та маючи тривалий адвокатський досвід (з 2011 р.), не може не розуміти, що поданий ним позов є явно неприйнятним з огляду на законодавство та судову практику.

За приписами статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень частини 1 статті 44 цього Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється особлива форма цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях перешкоджанню діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед яких заявлення завідомо безпідставного відводу, подання завідомо безпідставного позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 44 ЦПК України).

Зважаючи на конкретні обставини даної справи, зокрема, послідовність процесуальних дій представника відповідача ОСОБА_4 , спрямованих на перешкоджання розгляду справи, суд визнає подання ним чергової заяви про відвід судді зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим залишає заяву про відвід без розгляду.

За такі дії процесуальний закон (стаття 148 ЦПК України) передбачає накладення на особу штрафу, однак у даній конкретній ситуації суд визнає за можливе обмежитись попередженням про неприпустимість подальшого зловживання процесуальними правами.

Вимоги клопотань про залишення позову без руху та про повернення позовної заяви суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та спосіб захисту порушених прав.

Від вибору належного способу захисту порушених прав залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик невірного вибору способу захисту прав та інтересів, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, змісту спірних правовідносин, які регулюються нормами сімейного законодавства щодо права спільної сумісної власності подружжя, та з огляду на судову практику, відсутні підстави вважати, що позов заявлено позивачем в інтересах відповідача.

Не ґрунтуються на законі і доводи представника відповідача про несплату позивачем судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

За приписами статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що незалежно від кількості вимог майнового характеру, загальна сума судового збору за такі вимоги не може перевищувати 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (для фізичних осіб).

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, в тому і числі і у постанові, на яку посилається представник відповідача.

В даному випадку позивачем сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру в максимальному розмірі в сумі 9 605 грн. та за три вимоги немайнового характеру (визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя; визнання недійсним та скасування правочину; скасування рішень та записів про право власності), тобто у повному обсязі.

Керуючись статтями 40, 44, 185, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати дії представника відповідача ОСОБА_4 по поданню заяви про відвід судді зловживанням процесуальними правами.

Заяву представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді залишити без розгляду.

Попередити представника відповідача ОСОБА_4 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та про те, що у разі повторення таких дій на нього може бути накладений штраф.

Відмовити у задоволенні клопотань представника відповідача Ільяшова Б.М. про залишення позову без руху та про повернення позовної заяви.

Суддя: