Рішення № 93123601, 16.11.2020, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 624/710/17

Провадження № 2/634/21/20

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого - судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі - Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, -

встановив:

ПАТ «Харківгаз», правонаступником якого є Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (скорочена назва АТ «Харківгаз»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 199445грн. 31 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач є споживачем природного газу, відносини між ним і газорозподільним підприємством, яким є позивач, регулюються типовим договором розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498. Заява про приєднання до умов договору розподілу природного газу була підписана між позивачем та ОСОБА_1 щодо отримання послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

01.08.2016 року при проведенні огляду стану газопроводу на території домоволодіння відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено несанкціонований газопровід, проведений шляхом прихованих заходів, а саме в підземний газопровід діаметром 40 мм врізано штуцер, діаметром 20 мм., на штуцер встановлений кран, при повороті ручки крану газ надходить. Також виявлено порушення на надземному газопроводі, а саме: на газопровід встановлено трійник з двому штуцерами, один з яких резиновим шлангом підключений до конвектора, який встановлено на другому поверсі будинку та зі слів абонента використовувався для побутових цілей. Щодо вказаного порушення було складено акт про порушення №61 від 01.08.2016 року, домоволодіння відключено від системи газопостачання.

18.08.2016 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення у присутності споживача - ОСОБА_1 комісією прийнято рішення про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» за період з 01.08.2014 року по 11.07.2016 року, та з 22.08.2016 року по 31.08.2016 року в обсязі 25595, 15 м3 вартістю 199445 грн. 31 коп., на підставі чого складено акт-розрахунок.

Відповідно до довідки про фінансовий стан вказана сума донарахування в розмірі 199445 грн. 31 коп. була відображена на особовому рахунку відповідача № НОМЕР_1 у серпні 2016 року.

На даний час рахунок на суму 199445 грн. 31 коп. відповідачем не оплачено, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Представник позивача у судове засідання з`явився, у подальшому надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові. У зв`язку із неодноразовою неявкою сторони відповідача у судові засідання просив постановити рішення за відсутності відповідача та його представника.

Відповідач у призначені судові засідання жодного разу не з`явився, надав відзив, з якого вбачається, що із позовними вимогами не згоден, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема довідки про фінансовий стан, де зазначені об`єми спожитого газу за 2015 рік, та суми сплати, що підтверджує виконання відповідачем належним чином договірних зобов`язань. Крім того, заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу відповідач підписав лише 01.08.2016 року, а зворотної дії на період з 01.08.2014 року по 11.07.2016 рік цей договір не має. ОСОБА_1 27.08.2020 року надав до суду заяву про неможливість його участі у призначеному судовому засіданні, просив слухання справи перенести на іншу дату, так як бажав особисто приймати участь у судових засіданнях. У подальшому у судові засідання не з`являвся. Заяв та клопотань до суду не надав.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві. Також зазначив, що відповідач не заперечує факт врізки у газопроводі, яка робилася для того, щоб у майбутньому підключити газ до літньої кухні, але заперечує факт користування і наявність вільного доступу до цього крану, а отже, і відбір газу. У подальшому неодноразово у судові засідання не з`являвся, подаючи до суду клопотання про перенесення дати розгляду справи на інший час без надання відомостей про причини поважності неявки у судові засідання. У судове засідання 16.11.2020 року о 13.30 год. ОСОБА_2 , будучи повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи, у черговий раз не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань з приводу розгляду справи у визначений час суду подано не було.

Дослідивши матеріали справи, відзив відповідача з урахуванням строків розгляду справи, судом встановлено, що справа надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області 16.11.2017 року, цього ж дня розподілена у провадження судді Куст Н.М. На підставі п.2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України 15.05.2018 року справа була передана до Сахновщинського районного суду Харківської області, та 22.05.2018 року справа була розподілена до провадження судді Зимовського О.С. 09.10.2018 року цивільна справа № 624/218/18 була перерозподілена до провадження судді Сахновщинського районного суду Харківської області Нестеренко О.С., у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Зимовського О.С. 04.03.2020 року цивільна справа № 624/218/18 була повторно перерозподілена до провадження судді Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміної О.В., у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів поважності неявки у судове засідання представника відповідача, який неодноразово, будучи повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи, у судові засідання не з`являвся, неявку відповідача, який з листопада 2017 року і до 27.08.2020 року не виявляв бажання приймати участь у розгляді справи, приходжу до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено у судовому засіданні Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» ( скорочена назва АТ «Харківгаз») є правонаступником ПАТ «Харківгаз».

01.08.2016 року ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 6).

01.08.2016 року при проведенні огляду стану газопроводу на території домоволодіння відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено несанкціонований газопровід, проведений шляхом прихованих заходів, а саме в підземний газопровід діаметром 40 мм врізано штуцер, діаметром 20 мм., на штуцер встановлений кран, при повороті ручки крану газ надходить. Також виявлено порушення на надземному газопроводі, а саме: на газопровід встановлено трійник з двому штуцерами, один з яких резиновим шлангом підключений до конвектора, який встановлено на другому поверсі будинку та зі слів абонента використовувався для побутових цілей.

Зазначене порушення було зафіксоване в Акті про порушення № 61 від 01.08.2016 року (а.с. 10,11).

18.08.2016 року на засіданні комісії АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, на якому був присутній ОСОБА_1 , прийнято рішення про повне задоволення Акту № 61 від 01.08.2016 року та проведення донарахування об`ємів природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» за період з 01.08.2014 року по 11.07.2016 року, та з 22.08.2016 року по 31.08.2016 року в обсязі 25595, 15 м3 вартістю 199445 грн. 31 коп, від підпису якого абонент - ОСОБА_1 відмовився. (а.с.8-9).

Відповідно до довідки про фінансовий стан від 10.08.2017 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість абонента становить 199445 грн. 31 коп. (а.с. 7)

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає наступне.

Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.

Відповідно до ч.1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язання. За змістом Типового договору поставки газу, постачальник зобов`язаний надавати газ, а споживач здійснювати його оплату та дотримуватися встановленого режиму його використання.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до предмету Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послуг з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно п.п. 5 п. 7.4 розділу VII Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 24948 (т.1 а.с.101-106), останній зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу 11 Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу.

Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС (в редакції, що діяла станом на день виникнення спірних правовідносин) поняття «несанкціонований газопровід» визначене як самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу) (п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРС).

Зі змісту Акту №61 від 01.08.2016 року вбачається, що на території домоволодіння відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено несанкціонований газопровід, проведений шляхом прихованих заходів, а саме в підземний газопровід діаметром 40 мм врізано штуцер, діаметром 20 мм., на штуцер встановлений кран, при повороті ручки крану газ надходить. Також виявлено порушення на надземному газопроводі, а саме: на газопровід встановлено трійник з двому штуцерами, один з яких резиновим шлангом підключений до конвектора, який встановлено на другому поверсі будинку та зі слів абонента використовувався для побутових цілей. (а.с. 10,11).

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт врізки у газопровід, а отже це свідчить про наявність несанкціонованого газопроводу і без наявного підключеного газового обладнання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України) .

До правових наслідків порушення зобов`язання відноситься відшкодування збитків та моральної шкоди ( п. 4 ст.611 ЦК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 є власником Домоволодіння та споживачем послуг з газопостачання на підставі типового договору саме від нього закон вимагає забезпечувати належне утримання будинковолодіння та розташованих у ньому комунікацій.

Посилання відповідача на факт підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутових споживачів) від 01.08.2016 року не спростовує факт його фактичного користувався послугами з розподілу газопостачання, будучи споживачем природнього газу, та оплачуючи вартість спожитого природного газу, що свідчить про визнання ОСОБА_1 наявності правовідносин з АТ «Харківгаз», а відтак приєднання до умов типового договору розподілу природного газу розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498 у період часу, зокрема з 01.08.2014 року по 11.07.2016 року, та з 22.08.2016 року по 31.08.2016 року

Згідно з частиною 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встаовлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст. 79 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В супереч вимог ст.12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів відсутності своєї вини в порушенні вимог підпункту 5 пункту 7.4 Розділу VII Типового договору розподілу природного газу.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення (п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Згідно п. 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Відповідно до п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт - розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Позивачем було дотримано встановлений Кодексом ГРС порядок виявлення, фіксації порушення, розгляду Акту про порушення на засіданні комісії та донарахування збитків.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.ч. 1-3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За змістом пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільних систем, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Таким чином, зазначеними положеннями законодавства прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити таку вимогу в судовому порядку і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Вимога про оскарження рішення комісії про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу, оформленого протоколом з розгляду актів про порушення, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акту про порушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з зустрічним позовом про оскарження рішення комісії від 18.08.2016 року, скасування Акту чи Акту-розрахунку не звертавсь.

З урахуванням викладеного, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2991 грн. 68 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 12,76-81, 141, 259,263-265, 352, 354- 356 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у сумі 199445 грн 31 коп (сто дев`яносто дев`ять тисяч чотириста сорок п`ять гривень 31 копійка), які перерахувати на р/р НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, код ЄДРПОУ 03359500, а також судовий збір у сумі 2991 грн. 68 коп (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одна гривня 68 копійок), який перерахувати на р/р НОМЕР_4 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, код ЄДРПОУ 03359500.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2020 року.

Суддя: