Рішення № 93121215, 17.11.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/366/20

Провадження № 2/618/101/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Качанова Є.О.,

представника відповідача ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» - адвоката Біловуса Р.В.,

представника третьої особи ТОВ «АРІВАПАК» - Жирова С.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «АРІВАПАК», про припинення неправомірного використання інтелектуальної власності, стягнення збитків та упущеної вигоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» про припинення неправомірного використання інтелектуальної власності, стягнення збитків та упущеної вигоди, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «АРІВАПАК», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до патенту на корисну модель № НОМЕР_1 , опублікованого 11.09.2017 року у бюлетені № 17 Державного підприємства «Український інститут інтелектуальні власності» (далі - Укрпатент) він є винахідником та власником корисної моделі: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » чинного з дати публікації.

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 , як власник корисної моделі уклав ліцензійний договір № 1/11-09/17 з товариством з обмеженою відповідальністю «АРІВАПАК», за яким надав останньому виключну ліцензію на використання вказаної корисної моделі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у господарській діяльності, а саме право виробництва та реалізації за вказаним патентом вагонних вкладишів м`яких разових.

Умовами ліцензійного договору зокрема було визначено наступне: згідно з п.1.3. договору вид ліцензії на використання корисної моделі за цим Договором - «виключна».

Під виключною ліцензією у цьому договорі розуміється дозвіл Ліцензіатові (ТОВ "АРІВАПАК") на використання корисної моделі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1. ліцензійного договору, сторони дійшли згоди, що за використання корисної моделі, Ліцензіат сплачує Ліцензіару ліцензійну винагороду (роялті), з моменту досягнення виробничих показників у кількості 60 000 одиниць виробленої продукції.

Згідно з п. 3.2. ліцензійного договору, розмір ліцензійної винагороди (роялті), починаючи з наступної за 60 000 одиницею продукції виробленої Ліцензіатом складає близько 10 % від ринкової вартості одиниці продукції та становить на день укладання цього договору 436,80 гривень за кожну одиницю продукції, що у свою чергу еквівалентно 14 євро на день підписання цього договору.

Крім того, за п.4.2. ліцензійного договору, у разі якщо випадки протиправного використання третіми особами корисної моделі, яка охороняється патентом на території, стануть відомі Ліцензіату, Ліцензіат зобов`язаний негайно повідомляти Ліцензіару, а той у свою чергу має право на будь-який законний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

З моменту укладення відповідного ліцензійного договору ОСОБА_1 очікував якнайскорішого економічного ефекту у вигляді роялті, як винахідник та власник патенту на корисну модель № НОМЕР_1 за яким виготовляються вагонні вкладиші, очікуючи досягнення ТОВ «АРІВАПАК» виробничих показників у 60000 одиниць продукції.

У свою чергу 23 липня 2019 року ТОВ «АРІВАПАК» дізналося з офіційного листування з контрагентом ТОВ «ЦЕНТРАНСКОМ», що вагонні вкладиші м`які, для виробництва яких необхідно застосування ознак формули, що охороняється патентом на корисну модель № НОМЕР_1 були придбані останнім у товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», яке виробляє їх та навіть надало оригінал сертифікату якості на продукцію, яке однак ніколи не отримувало від позивача жодного дозволу (ліцензії) на використання патенту на корисну модель № НОМЕР_1 чи інших об`єктів його інтелектуальної власності.

Третя особа, звернулася до ТОВ «ЦЕНТРАНСКОМ» з листом у якому просив дозволу останнього на купівлю вагонних вкладишів м`яких придбаних у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», з метою проведення у подальшому необхідних експертиз позивачем, який є власником патенту. Отримавши згоду на це, третя особа придбала виготовлені відповідачем вагонні вкладиші за договором купівлі-продажу № 02/08-19 від 02.08.2019.

У свою чергу третя особа сповістила позивача, що відповідачем протиправно з порушенням його прав на інтелектуальну власність виготовляється вагонний вкладиш м`який, який містить усі ознаки формули патенту на корисну модель № НОМЕР_1 . З метою встановлення об`єктивності цих висновків та їх обґрунтованості та доведеності, третя особа запропонувала позивачу придбати вагонні вкладиші м`які виготовлені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» для подальших експертиз та прийняття рішення захисту прав інтелектуальної власності.

08 серпня 2019 року у листі № б/н позивач ухвалив підписання Договору купівлі-продажу на купівлю трьох вагонних вкладишів м`яких разових, які були вироблені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та супроводжувалися первинною документацією виробника, зокрема оригіналом сертифікату якості виробника, з метою проведення технічного огляду та фахових експертиз на предмет їх контрафактності та використання без дозволу інтелектуальної власності позивача, а саме патенту на корисну модель № НОМЕР_1 .

11 вересня 2019 року позивач звернувся до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з метою проведення експертного дослідження зразку вагонного вкладишу м`якого придбаного у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та відповіді на питання чи використана останніми при виробництві кожна ознака формули патенту на корисну модель № НОМЕР_1 власником якої є позивач.

12 листопада 2019 року позивач отримав висновок експертів Науково-дослідного Центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 213/19 у якому було вказано, що експерти прийшли до наступного висновку: «у вагонному вкладиші м`якому разовому, виробництва ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» свавільно, ігноруючи чинне законодавство, без належного дозволу, протиправно здійснює виробництво власної продукції, а саме вагонних вкладишів м`яких, використовуючи інтелектуальну власність позивача.

Своїми діями відповідач наносив суттєвий економічний збиток позивачу, оскільки окрім протиправного виробництва на території України він здійснював реалізацію контрафактної продукції, як на території України так і здійснюючи її експорт за кордон. Таким чином, він вчинив безпосередній вплив на економічні результати використання позивачем власної корисної моделі, оскільки позбавив позивача на тривалий час реальних ринкових обставин для отримання роялті з боку третьої особи, з якою мав ліцензійний договір та очікував якнайскорішого досягнення реалізації 60000 одиниць.

Позивач зазначив, що до сьогодні має місце бездозвільне виготовлення відповідачем вагонного вкладишу м`якого разового за патентом позивача без отримання права від останнього на таке виготовлення, що є прямим порушенням ст. 41, 54 Конституції України та ч.ч. 2, 5-7 ст. 28 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Такі порушення відповідно до ст. 34 вказаного Закону вважаються порушеннями прав власника патенту.

У зв`язку з цим просив суд зобов`язати відповідача припинити дії, що порушують право інтелектуальної власності, а саме бездозвільне виготовлення вагонних вкладишів м`яких разових та «ВВ-Зк вагонний вкладиш завантаження клапан» та стягнути з відповідача на користь позивача: 1) упущену вигоду у розмірі 10 % від ринкової вартості трьох одиниць контрафактної Продукції куплених позивачем для проведення експертизи та отримання висновку про контрафактність продукції за аналогією із роялті в сумі 625,40 гривень; 2) суму витрат у розмірі 16295,40 гривень, які позивач витратив на придбання продукції відповідача з метою проведення експертизи та отримання висновку про контрафактність продукції відповідача; 3) суму витрат у розмірі 42013,20 гривень, які були сплачені позивачем Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з метою проведення останніми експертного дослідження та надання експертного висновку про копіювання відповідачем усіх ознак формули захищених патентом на корисну модель № НОМЕР_1 , яка належить позивачу; 4) компенсації за моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень; 5) вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000,00 гривень; 6) судовий збір у розмірі 1104,27 гривні, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Качанов Є.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» - адвокат Біловус Р. В. у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи ТОВ «АРІВАПАК» Жиров С.В. просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

22 травня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ТОВ «АРІВАПАК», згідно яких ТОВ «АРІВАПАК» та ОСОБА_1 уклали ліцензійний договір № 1/11-09/17 від 11.09.2017, за яким ТОВ «АРІВАПАК» отримало виключну ліцензію на використання вказаної корисної моделі та виробництво вагонних вкладишів м`яких разових.

Однією із істотних умов ліцензійного договору було відтермінування виплат роялті власнику корисної моделі, оскільки з точки зору рентабельності виробництва та загального обсягу інвестицій необхідних для налагодження та початку серійного виробництва ТОВ «АРІВАПАК» не мало економічної можливості здійснювати відповідний розрахунок за період недосягнення відповідного рівня прибутковості виробництва. Таким чином сторони ліцензійного договору № 1/11-09/17 від 11.09.2017 досягли згоди щодо виплати ліцензійної винагороди (роялті) у розмірі 10 % від ринкової вартості одиниці продукції та становило на день укладання ліцензійного договору 436,80 гривень за кожну одиницю продукції (еквівалент) 14 євро, з моменту досягнення виробничих показників у кількості 60000 (шістдесят тисяч) одиниць виробленої продукції.

23 липня 2019 року ТОВ «АРІВАПАК» дізнався з листа ТОВ «ЦЕНТРАНСКОМ», яке зверталося з пропозицією придбання вагонних вкладишів м`яких, що вони виробляються товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС». Враховуючи, що ліцензійний договір передбачав виключну ліцензію на відповідну технологію на території України для ТОВ «АРІВАПАК», а власник патенту ОСОБА_1 іншої ліцензії чи дозволу нікому не надавав, ТОВ «АРІВАПАК» повідомила ОСОБА_1 про необхідність захисту його прав інтелектуальної власності, які порушені виробником контрафактної продукції - ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС».

ТОВ «АРІВАПАК» внаслідок протиправних дій відповідача отримує негативні економічні наслідки, оскільки, по-перше реалізація відповідачем контрафактної продукції, аналогічної продукції, яку виробляє ТОВ «АРІВАПАК» знижує їх долю на ринку цієї продукції, особливо внаслідок того, що ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» може занижувати вартість власної продукції, оскільки жодних встановлених законодавством чи договором витрат на інтелектуальну складову у собівартості продукції не враховує, а по-друге фактично на невизначений строк відтермінував отримання дивідендів та частини прибутку від господарської діяльності на яку розраховував, як ТОВ «АРІВАПАК» так і власник патенту ОСОБА_1 після досягнення показників у реалізації 60 000 одиниць, оскільки за приблизними підрахунками, які потребують підтвердження даними з Державної митної служби України та Державної податкової інспекції України, відповідач реалізував близько 11 000 одиниць контрафактної продукції.

Відповідач до сьогодні здійснює протиправне виробництво вагонного вкладишу м`якого разового за патентом ОСОБА_1 без отримання від останнього дозволу на таке виготовлення. Таким чином, ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» грубо порушує право інтелектуальної власності позивача, завдає значних економічних збитків та виготовляє продукцію, яка визнана кваліфікованою експертизою - контрафактною.

У зв`язку із вищевикладеним, ТОВ «АРІВАПАК» у повному обсязі підтримує аргументи та позовні вимоги позивача за поданим ним позовом та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

27 травня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами не погоджувався, просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Експертиза була проведена на замовлення ОСОБА_1 , здійснювалася на підставі матеріалів, які були надані експертам позивачем. Враховуючи той факт, що законодавством України експерту заборонено з власної ініціативи збирати матеріали, експерти були обмежені лише тими матеріалами, що надав їм позивач. У зв`язку із цим викликає сумніви те, що зразки продукції, які були надані позивачем до експертної установи, дійсно було придбано саме у відповідача. Позивач у своїй позовній заяві наголошує на тому, що було укладено низку договорів поставки та купівлі-продажу, а саме: 1) 11.07.2019 - договір поставки укладений між ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та ТОВ «Центртранском»; 2) 02.08.2019 - договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «АРІВАПАК» та ТОВ «Центртранском»; 3) 09.08.2019 - договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «АРІВАПАК» та ОСОБА_1 . Посилання позивача на те, що до експертної установи були надані документи, що підтверджують факт купівлі та походження об`єкту, що становить контрафактну продукцію не є підтвердженням того, що експертам на дослідження було надано продукцію, яка виробляється саме ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС». Не зазначено які докази або безпосередні характеристики матеріалу, що надавався експертам підтверджують зв`язок матеріалів та відповідача, чи були наявні на продукції певні засоби індивідуалізації. У зв`язку із цим походження продукції, які були досліджені експертами на думку відповідача є сумнівними та невстановленими.

З огляду на вказані обставини висновок експерта № 213/19 Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності відповідач вважає неналежним та недопустимим доказом.

Крім цього, як зазначається у висновку, дослідженню підлягав і сертифікат якості на вагонний вкладиш м`який разовий - ВВМР. В сертифікаті є посилання на технічні умови, на підставі яких здійснювалося виробництво цієї продукції.

У вищезазначених договорах поставки та купівлі-продажу також є посилання на сертифікат якості та/або технічні умови.

Так, у п. 3.1 Договорі-1 зазначено, що якість продукції має відповідати сертифікату якості або вимогам ТУ 22.2-37352840-002:2013.

Відповідно до п. 5.1 Договору-2 документом, що посвідчує якість товару є сертифікат якості виробника товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору-3 документом, що посвідчує якість товару є сертифікат якості виробника товару.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Центртранском», який придбав у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» продукцію та в подальшому передав її ТОВ «АРІВАПАК» був обізнаний щодо зазначених в сертифікаті технічних умов.

Технічні умови вкладишів з полімерних матеріалів 22.2-37352840-002:2013 були розроблені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та затверджені і взяті на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014.

З наведеного вбачається, що розроблені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» технічні умови є нормативним документом, зважаючи на його затвердження уповноваженим суб`єктом.

Відповідач звертає увагу на те, що ці технічні умови були взяті на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014, в той час як патент було зареєстровано 11.09.2017.

Щодо доводів позивача про порушення його прав інтелектуальної власності у зв`язку із виробництвом ідентичної продукції, відповідач посилається на норми ч. 1 ст. 470 ЦК України, яка вказує, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Аналогічні положення містяться й в приписах ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

З наведеного вбачається, що зазначені норми, що закріплені у ЦК України та ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначають пріоритетне право на використання корисної моделі за особою, яка почала її раніше використовувати. У зв`язку із цим, враховуючи той факт, що ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» почало здійснювати виробництво продукції із використанням корисної моделі, на яку набагато пізніше було отримано ОСОБА_1 патент не свідчить про те, що права інтелектуальної власності позивача порушуються. Навпаки законодавство України прямо встановлює право попереднього користувача, тобто ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» на безоплатне продовження використання корисної моделі, яка використовувалася відповідачем ще до подання заявки позивачем про отримання патенту.

23 червня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТСІСТЕМС», в яких зазначено, що 23.03.2016 між ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та ДП «АРТЕМСІЛЬ» було укладено договір № 12/01-01-72; 31.01.2017 між ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та ДП «АРТЕМСІЛЬ» було укладено договір № 12/01-01-15.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Договору № 12/01-01-72 продавець (ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС») зобов`язується у 2016 році поставити покупцеві (ДП «АРТЕМСІЛЬ») товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити товар. Найменування та кількість товару зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору № 12/01-01-72 цей договір набирає чинності з 23.03.2016 і діє до 31.12.2016. але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Договору № 12/01-01-15 продавець (ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС») зобов`язується у 2017 році поставити покупцеві (ДП «АРТЕМСІЛЬ») товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити товар. Найменування та кількість товару зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору № 12/01-01-15 цей договір набирає чинності з 31.01.2017 і діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Наявність вказаних договорів та специфікацій до них свідчить про те, що ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» почало виготовлення та реалізацію продукції із використання корисної моделі раніше дати подання заявки на отримання патенту ОСОБА_1 . Договори були укладені 23.03.2016 та 31.01.2017, а заявку на отримання патенту ОСОБА_1 було подано 28.03.2017.

На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» має право на безоплатне продовження використання корисної моделі, оскільки здійснювало її використання ще до дати подання заявки про отримання патенту ОСОБА_1 . Провадження господарської діяльності ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» щодо використання цієї корисної моделі підтверджується договорами та специфікаціями. Також відповідач звертає увагу суду, що у специфікаціях міститься посилання на ТУУ 22.2-37352840-002:2013, які були розроблені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та взяті на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014.

Відповідач вважає, що наявність документів, що підтверджують той факт, що ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» раніше почало використовувати корисну модель ніж ОСОБА_1 подав заявку на отримання патенту, свідчить про відсутність порушення прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 , оскільки на підставі законодавства України ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» має право попереднього користування.

14 липня 2020 року представник позивача - адвокат Качанов Є.О. надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що для експертизи було передано максимально необхідну кількість документації, у тому числі оригінали документів, що супроводжували купівлю зразків товару у відповідача, зокрема оригінал сертифікату якості на ці зразки, виданий безпосередньо відповідачем, який прямо визнає їх виробництво та вказує, що дійсно на ці зразки відповідачем були оформлені вказані документи, однак ці зразки вироблені за його словами не за корисною моделлю позивача, а мають посилання на ТУУ 22.2-37352840-002:2013.

Щодо наявності на продукції, яка проходила експертизу певних засобів індивідуалізації (логотипу), позивач вважає, що відповідач не мав, і, у зв`язку із розумінням контрафактності власної продукції, не міг мати згаданого ним логотипу на свою продукцію, оскільки це створило б додатковий беззастережний доказ фальсифікації та контрафактного виробництва. Позивач у свою чергу, виробляючи свою продукцію відкрито з моменту отримання права інтелектуальної власності, не мав необхідності реєстрації торговельної марки (логотипу), оскільки добре розумів, що станом на вересень 2017 року на ринку не представлені інші крупні виробники, крім ТОВ «АРІВАПАК», яке отримало ліцензію (дозвіл) на таке виробництво.

Позивач вважає, що за наявності ТУУ у 2014 році, за умови того, що у них були передбачені технологічні, технічні чи конструктивні особливості, визначені у патенті позивача, було б саме звернення відповідача для реєстрації та захисту його інтелектуальної власності ще у 2014 році. Оскільки, якби він володів технологією та технічними даними патенту у 2014 році, цей спір був би неможливим, а власником корисної моделі був би відповідач. Вказані у ТУУ матеріали та опис не мають нічого спільного із технологічною та конструктивною формулою, описаною та захищеною у патенті на корисну модель позивача, опубліковану 11.09.2017 року.

Саме тому, відповідач почав виробництво та реалізацію контрафактної продукції тільки з червня 2018 року, тобто йому знадобився майже рік з моменту відкритої публікації формули патенту позивача на те, щоб зуміти скопіювати її та налагодити серійне виробництво контрафактної продукції.

Позивач зазначив, що ТУУ відповідача не містить технологічної, технічної та конструктивної формули виробництва товару описаної у формулі патенту на корисну модель № НОМЕР_1 , яка належить позивачу.

З огляду на вказане доводиться неможливість виробництва відповідачем вагонних вкладишів м`яких разових (ВВМР) без застосування даних викладених у формулі патенту позивача, та неможливість виробництва та реалізації вагонних вкладишів м`яких разових (ВВМР) до 13.06.2018, оскільки навіть з опублікованої у відкритому доступі формули корисної моделі, відповідач витратив майже рік на те, щоб розібратися у ньому та налагодити їх виробництво.

Крім того, позивач звернувся до патентного повіреного № 260 ОСОБА_2 та замовив висновок щодо дослідження об`єктів інтелектуальної власності, а саме деталізованого співставлення ТУУ відповідача та патенту на корисну модель позивача з метою відповіді на питання чи визначені у ТУУ ті технологічні вирішення, технічні та конструктивні особливості, які б у сукупності складали кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі) захищеної патентом позивача.

Позивач звернувся до центру експертних досліджень Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України з клопотанням про проведення експертного дослідження науково-практичного висновку № 126-01-794 від 03.06.2020 р. та наданні експертного висновку з питань, що носять суперечливий характер.

На підставі вищевикладеного та за результатами відповідного дослідження та експертного висновку позивач просив задовольнити позовні вимоги.

31 липня 2020 року від представника ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому останнім зазначено, що за документами, що були додані позивачем до позову (згадані вище договори та Висновок експертів №213/9), вбачається, що для проведення дослідження було надано продукцію, яка була придбана у відповідача через ТОВ «ЦЕНТРТРАНСКОМ». У зв`язку із цим, вироблена відповідачем продукція з використанням ТУУ є ідентичною тієї продукції, яка виробляється із використанням корисної моделі, на яку позивачем було отримано патент. Такого висновку дійшли експерти Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. У зв`язку із цим можна дійти висновку, що позивач наводить різні твердження: з одного боку, говорить про те, що відповідач порушив його права, оскільки виробляє продукцію, яка є ідентичною продукції, для виготовлення якої застосовується корисна модель, на яку він отримав патент. На підтвердження такої позиції, позивач надав висновок експертів. З іншого боку, позивач вказує, що науково- практичний висновок, підготовлений фахівцями Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого не підлягає застосуванню з огляду на те, що надані фахівцям ТУУ не містять технологічної, технічної та конструктивної формули виробництва товару, описаної у формулі патенту на корисну модель № НОМЕР_1 . Проте, наголошує на тому, що фахівцям Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для проведення дослідження було надано копію висновку експертів №213/19 від 11.11.2019 року, у зв`язку із цим, доводи позивача щодо відсутності формули у ТУУ не мають значення, через встановлення факту ідентичності товару експертами.

Посилання позивача на те, що «логічним та простим кроком при наявності ТУУ у 2014 році, за умови того, що у них передбачені технологічні, технічні чи конструктивні особливості, визначені у патенті позивача, було б саме звернення відповідача для реєстрації та захисту його інтелектуальної власності ще у 2014 році» взагалі не мають жодного значення, оскільки отримання патенту для реєстрації результатів інтелектуальної діяльності є правом, а не обов`язком винахідника.

Крім того, позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач порушив його права, оскільки ним були раніше розроблені ТУ, а саме у 2011 році, тоді як відповідач зареєстрував їх лише у 2014 році. На погляд відповідача, це взагалі не є предметом розгляду у цій справі, оскільки позовні вимоги пов`язані із нібито порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель, на яку було отримано патент. Вважає, що подані позивачем до суду ТУ 2011 є неналежним доказом у справі, у зв`язку з чим представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

24 вересня 2020 року до суду від представника позивача - адвоката Качанова Є. О. надійшло заперечення на заперечення відповідача в яких зазначено, що у відповідному ТУ 2014 року взагалі відсутня технічна та конструктивна інформація, відсутня технічна формула виробу, яка б дозволяла виробити вагонний вкладиш м`який разовий, тому відповідач тим самим прямо підтвердив власну протиправну поведінку із виробництва контрафакту, використовуючи інтелектуальну власність позивача. Більш того, відповідач не приймає до уваги той факт, що посилання на ТУ у сертифікаті якості демонструє основне призначення цього документу, оскільки Технічні умови - документ, що встановлює тільки загальні вимоги по якості готової продукції та процесу її виробництва, однак жодним чином не є документом, що встановлює конструкторську, технологічну та технічну частину виробничого процесу.

Вказані дані містились тільки у формулі та описовій частині патенту на корисну модель № НОМЕР_1 зареєстровану позивачем у 2017 році. Саме цим і пояснюється початок виробництва цієї продукції відповідачем тільки після їх публікації, а перша реалізація тільки 13.06.2018, а не у 2014 році, як намагається в цьому переконати відповідач.

Щодо посилання відповідача на те, що реєстрація об`єкту інтелектуальної власності у ДП «Укрпатент» є правом, а не обов`язком відповідача, то саме це на увазі і мав позивач у своїй відповіді на відзив, оскільки, якби відповідач знав технологічну та конструктивну формулу виробництва вагонних вкладишів м`яких разових у 2014 році, напевно це призвело б його до бажання захистити свою інтелектуальну власність, а ось повна відсутність будь-яких дій з цього приводу з боку відповідача, при тому, що він здійснює виробництво такої продукції у промислових масштабах, у сукупності з іншими беззаперечними фактами та зібраними у справі доказами, яскраво демонструють повну відсутність у нього таких знань саме до публікації об`єкту інтелектуальної власності позивача, а саме корисної моделі № НОМЕР_1 у відкритому доступі. Представник позивача просив врахувати вказані заперечення на заперечення відповідача та задовольнити позовну заяву.

28 травня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Качановим Є. О. до суду було подане клопотання про збільшення позовних вимог, згідно яких він просив суд зобов`язати відповідача припинити дії, що порушують право інтелектуальної власності, а саме бездозвільне виготовлення вагонних вкладишів м`яких разових (згідно з бухгалтерською документацією відповідача) та «ВВ-Зк вагонний вкладиш завантаження клапан» (згідно із даними сайту відповідача) та стягнути з відповідача на користь позивача: 1) упущену вигоду у розмірі 10 % від ринкової вартості 13534 одиниць контрафактних вагонних вкладишів разових протиправно виготовлених відповідачем на загальну суму 65734510,09 гривень, а саме 6573451,01 гривень; 2) суму витрат у розмірі 16295,40 гривень, які позивач витратив на придбання продукції відповідача з метою проведення експертизи та отримання висновку про контрафактність продукції відповідача; 3) суму витрат у розмірі 42013,20 гривень, які були сплачені позивачем Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з метою проведення останніми експертного дослідження та надання експертного висновку про копіювання відповідачем усіх ознак формули захищених патентом на корисну модель № НОМЕР_1 , яка належить позивачу; 4) компенсації за моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень; 5) вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000,00 гривень; 6) судовий збір у розмірі 10510,00 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду.

14 липня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Качановим Є. О. до суду було подане клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого останній просив збільшити стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача на 19000,00 гривень, які були сплачені позивачем за фаховий висновок спеціаліста (рахунок № 2206 від 22 червня 2020 року) та за експертизу об`єкту інтелектуальної власності (рахунок № 15 від 17 червня 2020 року).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

28 березня 2017 року ОСОБА_1 подав заявку та 11 вересня 2017 року одержав патент в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі НОМЕР_1 «Вагонний вкладиш з амортизуючою системою установки» (т.1 а.с.15-16).

Згідно ліцензійного договору № 1/11-09/17 від 11 вересня 2017 року, ОСОБА_1 надалі іменується «Ліцензіар» та товариство з обмеженою відповідальністю «АРІВАПАК» надалі іменується «Ліцензіат» уклали ліцензійний договір про передачу прав на використання корисної моделі № НОМЕР_1 про наступне:

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим договором регулюються правовідносини у сфері інтелектуальної власності, за яким Ліцензіар надає Ліцензіату за винагороду дозвіл (виключну ліцензію) на використання корисної моделі № НОМЕР_1 , що охороняється патентом;

1.4. Ліцензія за цим договором надається Ліцензіатові для використання та (або) розповсюдженні ним продукції відповідно до умов цього договору та для виговлення вагонних вкладишів з амортизуючою системою установки, який визначений у патенті;

1.5 Під використанням Ліцензіатом корисної моделі у цьому Договорі розуміється виготовлення продукції способом, що охороняється патентом, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, застосування або інше введення в господарський оборот/цивільний обіг, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення) чи зберігання у зазначених цілях продукції виготовленої безпосередньо способом, що охороняється патентом;

4.2 Про випадки протиправного використання третіми особами корисної моделі, яка охороняється патентом на території, що стали відомі Ліцензіату, Ліцензіат зобов`язаний негайно повідомляти Ліцензіару, а той у свою чергу має право на будь-який законний спосіб захисту своїх прав та інтересів (т.1 а.с.22-26).

ТОВ «АРІВАПАК» дізналося з офіційного листування з контрагентом ТОВ «ЦЕНТРАНСКОМ» від 23 липня 2019 року № 23-07/2, що вагонні вкладиші м`які були придбані останнім у товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», тому про системну закупівлю мова може йти, виключно після здійснення необхідних випробувань вже придбаних зразків. При цьому надало оригінал сертифікату якості на продукцію (т. 1 а. с. 28, 29-33, 34, 35, 36).

З листа від 29 липня 2019 року № 375-29/07/19, вбачається що ТОВ «АРІВАПАК» звернулася до ТОВ «ЦЕНТРАНСКОМ», у якому ТОВ «АРІВАПАК» просить дозволу останнього на купівлю вагонних вкладишів м`яких придбаних у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», з метою проведення у подальшому необхідних експертиз позивачем, який є власником патенту (т. 1 а. с. 38). Отримавши згоду на це (т. 1 а. с. 39), третя особа придбала виготовлені відповідачем вагонні вкладиші за Договором купівлі-продажу № 02/08-19 від 02.08.2019 року (т. 1 а. с. 40-41).

У свою чергу третя особа сповістила позивача, що відповідачем протиправно з порушенням його прав на інтелектуальну власність виготовляється вагонний вкладиш м`який, який містить усі ознаки формули патенту на корисну модель № НОМЕР_1 . З метою встановлення об`єктивності цих висновків, їх обґрунтованості та доведеності, третя особа запропонувала позивачу придбати вагонні вкладиші м`які виготовлені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» для подальших експертиз та прийняття рішення про захист прав інтелектуальної власності (т. 1 а. с. 44).

08 серпня 2019 року у листі № б/н позивач ухвалив підписання Договору купівлі-продажу на купівлю трьох вагонних вкладишів м`яких разових, які були вироблені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та супроводжувалися первинною документацією виробника, зокрема оригіналом сертифікату якості виробника, з метою проведення технічного огляду та фахових експертиз на предмет їх контрафактності та використання без дозволу інтелектуальної власності позивача, а саме патенту на корисну модель № НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 45, 46-47,48).

З висновку експертів за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 11 листопада 2019 року № 213/19 вбачається, що у вагонному вкладиші м`якому разовому, виробництва ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом України № НОМЕР_1 (т.1 а.с.52-73).

З детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що вид діяльності ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» - виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (основний); виробництво інших текстильних виробів н.в.і.у; виробництво тари з пластмас; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Згідно інформації Державної митної служби України від 05 травня 2020 року № 23-01/23-04/8.19/442, щодо обсягу експорту товару з кодом згідно з УКТЗЕД 6305321900, здійсненого ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» за період з 01.01.2018 по 13.04.2020 становить: кількість оформлених МД - 36; опис товару: мішки пакувальні для сипучих вантажів із синтетичних текстильних матеріалів: гнучкі проміжні контейнери великої місткості з поліпропіленової тканини: Вагонний вкладиш м`який разовий - ВВМР (розмір 250х310х1320), Виробник: ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», торгівельна марка - немає даних, країна виробництва: UA; кількість кг - 479595 (т. 1 а.с. 136-137).

Згідно інформації Головного управління ДПС у Харківські області станом на 12.05.2020 з Єдиного реєстру податкових накладних щодо експорту та реалізації підприємством ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» товару «Вагонний вкладиш м`який разовий» за період з 01.01.2018 по 13.04.2020, була реалізована вказана продукція в кількості та на суму зазначену в даних накладних (т. 1 а. с. 139-142).

Технічні умови вкладишів з полімерних матеріалів 22.2-37352840-002:2013 були розроблені ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та затверджені і взяті на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014 (т. 1 а. с. 188-210).

Згідно науково-практичного висновку щодо використання корисної моделі, яка охороняється патентом на корисну модель: 1) реєстрація Технічних умов на вкладиші з полімерних матеріалів ТУ У 22.2-37352840-002:2013, затверджених і взятих на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014, є однією з умов наявності у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» права попереднього користувача на корисну модель (патент № НОМЕР_1 ); 2) ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» на підставі положень законодавства України має право продовжувати використання технічного вирішення (відповідно до Технічних умов на вкладиші з полімерних матеріалів ТУУ 22.2-37352840-002:2013, затверджених і взятих на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014), яке пізніше було запатентоване ОСОБА_1 як корисна модель (патент № НОМЕР_1 ) при наявності усіх інших умов, необхідних для права попереднього користування; 3) використання іншою особою корисної моделі за умови, якщо є докази її використання до дати подачі заявки на патент та наявності інших умов, необхідних для права попереднього користування, не є порушенням прав власника патенту; 4) якщо ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» має право на використання корисної моделі (патент № НОМЕР_1 ) як попередній користувач, то воно не повинно отримувати від патентовласника дозвіл на вчинення таких дій і сплачувати винагороду за використання корисної моделі (т. 2 а.с. 4-15).

23 березня 2016 року та 31 січня 2017 року між ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» та ДП «АРТЕМСІЛЬ» були укладені договори № 12/01-01-72 та № 12/ НОМЕР_2 відповідно, згідно яких продавець (ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС») зобов`язується у 2016 році та у 2017 році, відповідно, поставити покупцеві (ДП «АРТЕМСІЛЬ») товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити товар. Найменування та кількість товару зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (т. 2 а. с. 48-50, 52-54).

У специфікації № 1 до договору № 12/01-01-72 від 23.03.2016 та специфікації № 1 до договору № 12/01-01-15 від 31.01.2017, містяться посилання на ТУУ 22.2-37352840-002:2013 (т. 2 а. с. 51, 55).

Згідно висновку патентного повіреного № 260 ОСОБА_2 щодо дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 22 червня 2020 року № 1920-2, у вказаних Технічних умовах ТУУ 22.2-37352840-002:2013 від 08.02.2014 в описовій частині містяться тільки вихідні дані про принципову схему вкладишу та не міститься описання кожної ознаки корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » опублікованого 11.09.2017 у бюлетені № 17 ДП «Укрпатент», що не дає можливості ідентифікувати вироблену відповідно до цих ТУУ 22.2-37352840-002:2013 продукцію, як таку, що навіть на теоретичному рівні може містити усі ознаки корисної моделі за патентом № НОМЕР_1 опублікованої 11.09.2017 (т. 2 а. с. 88-91).

Згідно висновку науково-правої експертизи № 08/01-2020 Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 10 липня 2020 року, встановлено наступне: 1) у науково-практичному висновку № 126-01-794 від 03.06.2020, підготовленому ОСОБА_3 , не здійснено аналіз змісту Технічних умов на вкладиші з полімерних матеріалів ТУ 22.2-37352840-002:2013, взятих на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014; 2) для підготовки науково-практичного висновку № 126-01-794 від 03.06.2020 не надані документи, які підтверджують відомість ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» технічного рішення, що охороняється патентом України на корисну модель № НОМЕР_1 , до дати подання заявки на зазначену корисну модель; 3) реєстрація Технічних умов на вкладиші з полімерних матеріалів ТУ 22.2-37352840-002:2013, взятих на облік ДП «Харківстандартметрологія» 08.02.2014, не підтверджує здійснення значної і серйозної підготовки ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» до використання корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 для виникнення у такого товариства права попереднього користувача на зазначену корисну модель; 4) реєстрація ТУ не є однією із умов наявності у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» права попереднього користувача на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 ; 5) для підготовки науково-практичного висновку № НОМЕР_3 від 03.06.2020 не надані документи, які підтверджують наявність у ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» права попереднього користувача на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 ; 6) згідно висновку експертів № 213/19 від 11.11.2019 у вагонному вкладиші м`якому разовому, виробництва ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» використана кожна ознака корисної моделі. Оскільки такий вкладиш вироблено у 2019 р., зазначене підприємство не має право попереднього користувача на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 ; 7) виготовлення вкладишів м`яких разових, вироблених ТОВ «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС» відповідно до ТУ, без дозволу власника патенту на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 є порушенням прав такого власника, якщо жодних документів, що свідчать про використання такої корисної моделі чи здійснення значної та серйозної підготовки для такого використання до дати подачі заявки на зазначену корисну модель не має, а також відсутні інші підстави використання такої корисної моделі без надання дозволу власником патенту, передбачені ст. 30 та 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (т. 2 а. с. 92-109).

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 422 ЦК України, право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до ст. 424 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб`єктів цих прав.

Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов`язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Статтею 462 ЦК України передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Згідно положень ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на корисну модель є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Згідно абз. 4 ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

На підставі ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об`єктом корисної моделі, правова охорона якому надається згідно з Законом, може бути: продукт, процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Згідно ч. 1 ст. 462 ЦК України, набуття права власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Частиною 2 ст. 28 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається, зокрема, виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

За змістом ч. 1 ст. 465 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступною за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

Відповідно до ч. 1 ст. 470 ЦК України, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд вважає, що позивачем не надано достатньо належних і допустимих доказів для задоволення його позовних вимог.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив наявні у справі докази, з`ясував обставини, на які посилається позивач та його представник, як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, вивчив матеріали справи, і приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ІНВЕСТ СІСТЕМС», юридична адреса: індекс 62702, Харківська область, Дворічанський район, смт Дворічна, вул. І Кінна, буд. 38, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «АРІВАПАК», юридична адреса: індекс 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, про припинення неправомірного використання інтелектуальної власності, стягнення збитків та упущеної вигоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя Є. О. Бунін