Рішення № 93118721, 17.11.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2765/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" про стягнення 2.271.071,92грн за участю представників:

позивача - Мовчан М.В.

відповідача - Поліщук О.Л.

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ".

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 9,1414 га з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові з 01.01.2020 по 31.07.2020 у сумі 2.271.071,92грн. та витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" всупереч вимогам статей 125-126 ЗК України використовувало земельну ділянку площею 9,1414 га, кадастровий номер 6310138500:12:004:0023 по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові, в період з 01.01.2020 по 31.07.2020 без виникнення у відповідача права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки, без державної реєстрації, у зв`язку з чим відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки. Тому, на думку Харківської міської ради, ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" на підставі статей 1212-1214 ЦК України зобов`язане відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, оскільки відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у сумі орендної плати за земельну ділянку.

Присутній у судовому засіданні по суті 17.11.2020 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" після припинення договору оренди землі від 11.04.2008 повернув спірну земельну ділянку позивачеві за актом приймання-передачі від 21.11.2017 №173/17. На цей час відповідач використовує ніж менше 1/3 частину спірної земельної ділянки для обслуговування власних нежитлових будівель і споруд. Також позивачем не враховано суму земельного податку, яку відповідач нарахував і сплатив за фактичне користування земельною ділянкою по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові.

Представник відповідача в судовому засіданні по суті 17.11.2020 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. I, а.с. 22-28) ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" на праві приватної власності належить наступні нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1:

- літ. «3/1-1», загальною площею 49,5 кв. м; літ. «Е/1-1», загальною площею 52,0 кв. м; літ «Я-2», загальною площею 41,5 кв. м; літ. «Ю-1», загальною площею 236,5 кв. м; літ. «Д-2», загальною площею 35,3 кв. м; літ. «Ж-1», загальною площею 47,7 кв. м; літ. «Еп», загальною площею 126,0 кв. м; літ. «С-1», загальною площею 13,6 кв. м; літ. «Щ-2», загальною площею 162,6 кв. м; літ. «Э-1», загальною площею 28,6 кв. м на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-404, виданий 21.01.1993, видавник: Шоста харківська державна нотаріальна контора;

- літ. «М-1», загальною площею 118,4 кв. м; літ. «Г-1», загальною площею 171,3 кв. м; літ. «П-1», загальною площею 54,8 кв. м; літ. «Ц-1», загальною площею 44,8 кв. м; літ. «В-1», загальною площею 300,9 кв. м; літ. «Х-1», загальною площею 115,5 кв. м; літ. «Р-1», загальною площею 66,8 кв. м; літ. «Н-1», загальною площею 12,0 кв. м на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-404, виданий 21.01.1993, видавник: Шоста харківська державна нотаріальна контора;

- літ. «Т-1», загальною площею 379,8 кв. м на підставі рішення суду, серія та номер: 29/212-08, виданий 19.05.2008, видавник: Господарський суд Харківської області;

- літ. «Ш-1», загальною площею 388,5 кв. м; літ. «Л-1», загальною площею 881,5 кв. м; літ. «О-1», загальною площею 338,7 кв. м; літ. «А/1-2» загальною площею 1.675,9 кв. м; літ. «И-6», загальною площею 639 кв. м; літ. «К-1», загальною площею 45,1 кв. м; літ. «З-2», загальною площею 1.160,5 кв. м; літ. «А-3», загальною площею 1.283,3 кв. м на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-404, виданий 21.01.1993, видавник: Шоста харківська державна нотаріальна контора;

- літ. «Ф-1», загальною площею 449,5 кв. м; літ. «Д/1-1», загальною площею 49,3 кв. м; літ. «Б/1-1», загальною площею 689,9 кв. м; літ. «Б-2», загальною площею 3.813,1 кв. м на підставі рішення суду, серія та номер: 29/212-08, виданий 19.05.2008, видавник: Господарський суд Харківської області;

- літ. «У-2», загальною площею 1.606,9 кв. м на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 95, виданий 01.06.1994, видавник: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області; договір купівлі-продажу, серія та номер: 1-404, виданий 21.01.1993, видавник: Шоста харківська державна нотаріальна контора.

Між Харківською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" (Орендар) було укладено Договір оренди землі від 30.01.2008 (т. I, а.с. 69-71) відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 №21/07 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі промисловості, яка знаходиться: м. Харків, вул. Велозаводська, 1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,1414 га у тому числі: під забудовою 1,8756 га, інших угідь 7,336 га. Договір укладено строком до 01.02.2012 (пункти 1, 2, 8 Договору).

Цей Договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 11.04.2008 за №840867100037.

На підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:12:004:0023) від 21.11.2017 №173/17 (т. I, а.с. 31) ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" передало до земель запасу міста земельну ділянку, яка була в користування згідно з Договором оренди землі від 11.04.2008 за №840867100037.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у період з 01.01.2020 по 31.07.2020 право користування (оренди) чи інші речові права відповідача ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" на земельну ділянку за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 площею 9,1414 га по вул. Велазаводській, 1 у м. Харкові, на якій розташовані нежитлові будівлі ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" загальною площею 15.087,8 кв. м не були зареєстровані за відповідачем.

Тобто, у відповідності до положень п. "а" ч. 2 ст. 83 ЗК України земельна ділянка за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебувала ця земельна ділянка в період з 01.01.2020 по 31.07.2020, як свідчать матеріали справи, у фактичному володінні і користуванні відповідача ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ".

Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові між позивачем Харківської міською радою та відповідачем ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" у період з 01.01.2020 по 31.07.2020 не було укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку (т. I, а.с. 43) розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.01.2020 по 31.07.2020 у пропорційному співвідношенні складає 2.271.071,92грн.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗКУкраїни).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність у період з 01.01.2020 по 31.07.2020 укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій відповідача ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" або інших осіб означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований.

Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затв. рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" у спірний період договору не може бути інкриміновано відповідачеві, як його противоправна бездіяльність.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138500:12:004:0023) по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові.

Земельна ділянка, на якій розташований об`єкти нерухомості, що належать на праві приватної власності відповідачеві ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ", є сформованою з 11.04.2008, має кадастровий номер 6310138500:12:004:0023 та чітко визначені межі і площу 9,1414 га. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі (т. I, а.с. 32-34). Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав.

Відсутність укладеного в період з 01.01.2020 по 31.07.2020 договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період у пропорційному співвідношенні склав 2.271.071,92грн.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування, що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Суд зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. «Ч-1», загальною площею 627,7 кв. м, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, серія та номер: 3849, виданий: 23.08.2017, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лучнікова Ю.В.

Для встановлення долі земельної ділянки з кадастровий номером 6310138500:12:004:0023, яка перебуває в користуванні ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ", позивачем застосовано пропорцію, виходячи з загальної площі нежитлових будівель (15.087,8 кв. м), які належать відповідачу, та встановлено, що останній використовує 96% площі спірної земельної ділянки.

Розмір доходу відповідача, розрахований Харківською міською радою, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 01.01.2020 по 31.07.2020 включно в пропорційному співвідношенні складає 2.271.071,92грн.

Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку позивач вірно керувався Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 4.1. зазначеного положення ставка річної орендної плати за використання земельної ділянки в промисловості становить 4%.

Таким чином, Харківською міською радою правомірно застосовано коефіцієнт розміру ставки орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Всупереч вимог ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наведені позивачем обставини. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, зводяться до власного довільного тлумачення останнім положень законодавства, що не відповідає їх дійсному змісту.

Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.

Стосовно недоведеності факту використання відповідачем земельної ділянки слід зазначити, що нежитлові будівлі, які належать на праві власності ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ", та які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1 є органічно і нерозривно пов`язанами з земельною ділянкою за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023. Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель узгоджується з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18). А тому повернення відповідачем спірної земельної ділянки за Актом приймання-передачі земельної ділянки від 21.11.2017 №173/17 до земель запасу міста не може свідчити про те, що ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" не продовжує користуватися цією земельної ділянкою.

Також, Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів, та без державної реєстрації прав на неї, встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якої міська рада просить стягнути безпідставно збереженні кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, яким є, зокрема, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№922/3780/17, №922/536/18 від 29.01.2019, №922/391/18 від 11.02.2019, №922/981/18 від 12.04.2019, №922/902/18 від 12.06.2019).

Крім того, в даних постановах Верховний суд наголосив на тому, що розрахунок розміру безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів повинен здійснюватися на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статі 20 і частини 3 статті 32 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В даному випадку, спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягом з Держземкадастру. А отже, відповідач використовує земельну ділянку по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і факту невикористання ним доведено не було.

Щодо неврахування Харківської міською радою сплаченого відповідачем земельного податку, суд зазначає наступне.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі №520/4338/2020 стягнуто з ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" з рахунків у банках, які його обслуговують, на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість, орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 372.869,30 грн.

Проте, суд зазначає, що заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 у розмірі 2.271.071,92грн. не була предметом розгляду у справі №520/4338/2020, а тому надані відповідачем виписки з рахунків не приймаються судом в якості належних доказів сплати земельного податку у спірний період (01.01.2020-31.07.2020).

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати зі сплати судового збору в розмірі 34.066,08грн. у даній справі покладаються на відповідача.

Судом 17.11.2020 при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення помилково було зазначено про стягнення з ТОВ "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" на користь Харківської міської ради витрат зі сплати судового збору в розмірі 33.941,97грн., замість 34.066,08грн. А також помилково вказано про стягнення з Харківської міської ради на користь Державного бюджету України судового збору за подання позовної заяви у справі №922/2765/20 в розмірі 124,11грн. Тобто, судом були допущені арифметичні помилки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 у справі №922/2765/20 виправлено описки, допущені в резолютивній частині рішення від 17.11.2020 у справі № 922/2765, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 14103790) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 9,1414 га з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові з 01.01.2020 по 31.07.2020 у сумі 2.271.071,92 грн. та витрати зі сплати судового збору 34.066,08 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.".

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "БУДІНВЕСТ" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 14103790) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 9,1414 га з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 по вул. Велозаводській, 1 у м. Харкові з 01.01.2020 по 31.07.2020 у сумі 2.271.071,92 грн. та витрати зі сплати судового збору 34.066,08 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "26" листопада 2020 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/2765/20/