Рішення № 93118605, 24.11.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.2020 Справа № 904/4330/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 904/4330/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат” (52635, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Новоандріївка, вул. Гагаріна, 2а, кім. 4, ЄДРПОУ 30454644)

до відповідача: приватного акціонерного товариства “Шосткинський завод хімічних реактивів” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Індустріальна, 1, ЄДРПОУ 05761264)

про зобов`язання виконати умови правочину та стягнення пені в розмірі 14281,69 грн.,

представники сторін:

позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовом, у якому просить суд зобов`язати ПрАТ “Шосткинський завод хімічних реактивів” належним чином виконати умови договору № 25/04-16 від 25.04.2016 і здійснити поставку Трибромметану (2903) згідно рахунку на оплату № 83 від 14.11.2019 та стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафних санкцій у вигляді неустойки (пені) у розмірі 14281,69 грн. та стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 13.10.2020 з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.10.2020 відкладено судове засідання на 05.11.2020.

Однак, 05.11.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. перебував на навчанні у Київському регіональному відділенні Національній школі суддів України в режимі онлайн трансляції.

Ухвалою суду від 09.11.2020 розгляд справи по суті призначено на 24.11.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову враховуючи наступне.

25.04.2016 між публічним акціонерним товариством «Шосткинський завод хімічних реактивів» (відповідач – продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (позивач – покупець) укладено договір поставки № 25/04-16, за умовами якого продавець зобов`язується протягом строку дії цього договору передати покупцю хімічні продукти, далі товар, окремими партіями по цінам, в асортименті (по номенклатурі), кількості та іншим умовам, які вказуються в рахунках-фактурах до цього договору, які є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Сторони обумовили, що партією товару є товар, переданий покупцю по окремій видатковій накладній (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються наступним шляхом: 50% перерахування передплати від загальної вартиості товару, вказаної в рахунках-фактурах, протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця; остаточні 50% після здійснення постачання товару, згідно умов цього договору, протягом 5 робочих днів з моменту підписання видаткових накладних.

Умови поставки продукції - EXW, згідно до вимог Міжнародних правил визначення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 – товар забирається покупцем зі складу продавця м. Шостка, вул. Щербакова, 1 за рахунок засобів та силами покупця (п.4.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору продавець зобов`язаний передати покупцю товар партіями в кількості, асортименті (номенклатурі) та відповідно до інших умов, передбачених в рахунках-фактурах до договору.

Постачання товару здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання продавцем передплати, згідно умов п. 2.2. договору.

Відповідно до умов п. 2.2. договору позивач 14.11.2019 сплатив 50% передплати у розмірі 52500,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 12272 від 14.11.2019.

У відповідності до умов договору та рахунку на оплату № 83 від 14.11.2019 відповідач зобов`язаний був здійснити поставку партії товару, а саме: трибромметан (2903) – 50 кг в строк – не більше 14 календарних днів з моменту отримання передплати, тобто до 28.11.2019.

За твердженням позивача, в порушення умов договору купівлі-продажу відповідач поставку товару не здійснив, чим порушив п. 4.3. договору.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 03.06.2020 на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу № 0.3-126 з вимогою здійснити поставку товару та сплатити неустойку (пеню) за порушення умов договору в розмірі 11986,61 грн. протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії. Претензія отримана відповідачем 10.06.202, проте залишилась без відповіді.

Вказане стало підставою для звернення із відповідним позовом про зобов`язання відповідача здійснити на адресу позивача поставку товару за договором № 25/04-16 від 25.04.2016 та стягнення з відповідача 14281,69 грн. пені за прострочення поставки товару.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Статтею 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем. Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів.

Судом установлено, що відповідно до договору поставки № 25/04-16 від 25.04.2016 сторони узгодили умови поставки товару в рахунках-фактурах.

Зокрема, відповідно до рахунку-фактури № 83 від 14.11.2019 поставці підлягає: трибромметан (2903) у кількості 50 кг; сума поставки разом з ПДВ складає 105000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем попередньої оплати на суму 52500,00 грн, а саме: платіжним дорученням № 12272 від 14.11.2019.

З огляду на визначений умовами договору та рахунку-фактури порядок оплати та поставки товару, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару в строк до 28.11.2019 включно.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Докази того, що відповідач здійснив поставку товару як у визначений строк, так і на момент ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Отже, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити на адресу позивача поставку товару трибромметану (2903) згідно рахунку на оплату № 83 від 14.11.2019 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14281,69 грн. пені, нарахованої за загальний період з 29.11.2019 по 06.08.2020 відповідно до умов п. 5.1. договору, яким передбачено, що за порушення термінів виконання зобов`язань за цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент порушення, від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зі змісту ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» вбачається, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перевірку нарахування пені, судом враховано, що при нарахуванні пені позивачем не було враховано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 5.1. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких підстав, судом здійснено розрахунок пені за період з 29.11.2019 по 28.05.2020 (закінчення шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України) за допомогою інструменту «Калькулятори» системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 917/1622/16, і відповідно загальна сума пені за зазначений період складає 11721 грн. 60 коп.

Судом вище було встановлено факт порушення з боку відповідача зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з чим задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11721 грн. 60 грн. пені.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236–238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати приватне акціонерне товариство «Шосткинський завод хімічних реактивів» належним чином виконати умови договору № 25/04-16 від 25.04.2016, а саме: здійснити поставку Трибромметану (2903) згідно рахунку на оплату № 83 від 14.11.2019.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Шосткинський завод хімічних реактивів” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Індустріальна, 1, ЄДРПОУ 05761264) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат” (52635, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Новоандріївка, вул. Гагаріна, 2а, кім. 4, ЄДРПОУ 30454644) 11721,60 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня 60 копійок) пені та 3825,64 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень 64 копійки) судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26.11.2020.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко