Рішення № 93118396, 17.11.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Справа № 915/816/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт”

(54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14, код ЄДРПОУ 01125608),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” (54002, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/26, код ЄДРПОУ 40618543),

про: стягнення заборгованості у розмірі 204554,28 грн, -

в с т а н о в и в:

15.06.2020 Державне підприємство “Миколаївський морський торгівельний порт” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №06/664 від 15.06.2020 (вх.№7139/20), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” заборгованість у розмірі 204554,28 грн, з яких: 164019,35 грн по орендній платі за Договором №РОФ-1146-ІІ оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт”, укладеного 22.07.2016, 4920,58 грн штрафу, 26843,09 грн пені, 4425,53 грн збитків від інфляції, 4345,73 грн – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №РОФ-1146-ІІ оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Миколаївський морський торгівельний порт” від 22.07.2016 відповідачем не було сплачено повністю орендну плату за період з травня по серпень 2019 року у розмірі 164019,35 грн. У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору оренди, позивачем також нараховані штраф, пеня, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 - справу №915/816/20 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 22.06.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

01.07.2020 від позивача надійшло клопотання №06/735 від 01.07.2020 (вх.№7978/20) про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 22.06.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2020.

29.07.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №06/855 від 28.07.2020 (вх.№9306/20), в якому він просить провести розгляд справи №915/816/20 за відсутності його представника. Позовні вимоги, викладені в заяві №06/664 від 15.06.2020 підтримує в повному обсязі.

30.07.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 08.09.2020.

19.08.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №06/992 від 17.08.2020 (вх.№10190/20), в якому він просить провести розгляд справи №915/816/20 за відсутності його представника. Позовні вимоги, викладені в заяві №06/664 від 15.06.2020 підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2020.

13.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.10.2020 призначено розгляд справи №915/816/20 на 17.11.2020.

17.11.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №06/1405 від 16.11.2020 (вх.№14572/20), в якому він просить провести розгляд справи №915/816/20 за відсутності його представника. Позовні вимоги, викладені в заяві №06/664 від 15.06.2020 підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвал суду від 06.07.2020, 30.07.2020, 08.09.2020 та 30.10.2020. В матеріалах справи містяться докази отримання ухвал суду від 06.07.2020, 08.09.2020 та 30.10.2020. Ухвала суду від 30.07.2020 була надіслана судом на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” повернута підприємством зв`язку з приміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Крім того, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення сторін про розгляд даної справи.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 17.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

22.07.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” (орендар, відповідач у справі) було укладено Договір №РОФ-1146-ІІ оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” (балансоутримувач, позивач у справі) (надалі - Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно:

- літ.А-2 нежитлові приміщення першого поверху №8, 12, 13 площею 62,3 кв.м., нежитлові приміщення другого поверху №32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 площею 130,0 кв.м., всього загальною площею 192,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Миколаїв, вул.Заводська, 23/25 (двадцять три дріб двадцять п`ять), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2008 і становить за незалежною оцінкою 189851 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одна грн.);

- літ.26Б-3 нежитлові приміщення з №1 по №12, №20, І, з №76 по №104, ІІ, ІV, V загальною площею 851,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Миколаїв, вул.Заводська, 23/26 (двадцять три дріб двадцять шість), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2008 і становить за незалежною оцінкою 1831252,69 грн.

Майно знаходиться на балансі ДП “Миколаївський морський торгівельний порт”.

Відповідно до п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою використання за функціональним призначенням.

У відповідності до п.2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати державної реєстрації Договору та підписання акта у приймання-передавання майна.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначена на підставі “Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, в редакції змінам і доповнень до неї затверджених постановою КМУ від 14.09.2011 №961, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (червень 2016 року) 74241,61 грн.

У відповідності до п.3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.3.3. Договору орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.5.3. Договору орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами передбаченими Розділом 3 цього Договору.

У відповідності до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.3.10. Договору зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за один місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

Згідно п.7.5. Договору орендодавець зобов`язується по закінченню строку дії договору оренди здійснити зарахування внесеного орендарем завдатку, передбаченого п.3.10 цього договору, в рахунок орендної плати за останній місяць оренди з урахуванням індексу інфляції.

Цей договір діє з моменту підписання сторонами та реєстрації прав оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до 31.12.2018 включно (п.10.1. Договору).

На виконання умов Договору оренди позивачем надані послуги, а відповідачем отримано згідно актів наданих послуг (виконаних робіт) за період з травня по серпень 2019 року на загальну суму 191557,98 грн, а саме: №10428331 від 31.05.2019 на суму 48250,25 грн; №12578331 від 30.06.2019 на суму 48009,0 грн; №14488331 від 31.07.2019 на суму 47720,95 грн; №17018331 від 31.08.2019 на суму 47577,78 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаних актів наданих послуг (виконаних робіт) позивачем були виставлені наступні рахунки: №10428331 від 31.05.2019 на суму 48250,25 грн; №12578331 від 30.06.2019 на суму 48009,0 грн; №14488331 від 31.07.2019 на суму 47720,95 грн; №17018331 від 31.08.2019 на суму 47577,78 грн по якому відповідачем згідно листа №01-3/1068 від 31.10.2019 в якості завдатку було зараховано 27538,63 грн та бухгалтерської довідки №00000378 від 31.10.2019 (т.1 а.с.49-50) та залишаються несплаченими 20039,15 грн боргу.

Зазначені акти наданих послуг (виконаних робіт) та рахунки були виставлені та направлені відповідачеві, але жоден з вказаних актів наданих послуг (виконаних робіт) не був підписаний відповідачем та не був повернутий позивачу, а також не заявлено мотивованої відповіді з боку відповідача. В матеріалах справи містяться докази направлення позивачем та одержання вказаних документів вище відповідачем (т.1 а.с.35-48).

Таким чином, станом на день зверненням позивача до суду з позовом несплачена по зазначеним вище рахункам заборгованість відповідача становить 164019,35 грн (191557,98 грн - 27538,63 грн).

Оскільки заборгованість з орендної плати не була погашена відповідачем, що і стало підставою для позивача звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст.ст.759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг з оренди, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, існував борг в розмірі 164019,35 грн.

За вказаних обставин, суд вважає стягнення в частині основного боргу оплати наданих послуг з оренди в сумі 164019,35 грн обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

У відповідності до п.9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чиним законодавством України.

Відповідно до п.3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

На підставі п.3.8. Договору позивач нарахував штраф у розмірі 4920,58 грн.

Відповідно до ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.3.7. Договору орендна плата, перерахована до Державного бюджету та балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивачем згідно наданих розрахунків (т.1 а.с.9-12) нараховано пеню за період з 19.06.2019 по 17.03.2020 по кожному рахунку окремо у розмірі 26843,09 грн.

Перевіривши розрахунки штрафу та пені суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені обґрунтованими та арифметично вірними.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у загальному розмірі 4425,53 грн за період з липня 2019 року по квітень 2020 року та 3% річних у загальному розмірі 4345,73 грн за період з 19.06.2019 по 03.06.2020 по кожному рахунку окремо, згідно розрахунків позивача (т.1 а.с.9-12).

Розрахунок нарахування збитків від інфляції та 3% річних перевірено судом за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що збитки від інфляції складають 4090,78 грн (за рахунком №10428331 від 31.05.2019 за період з липня 2019 року по квітень 2020 року включно у сумі 918,44 грн; за рахунком №12578331 від 30.06.2019 за період з серпня 2019 року по квітень 2020 року включно у сумі 1209,15 грн; за рахунком №14488331 від 31.07.2019 за період з вересня 2019 року по квітень 2020 року включно у сумі 1349,11 грн; за рахунком №17018331 від 31.08.2019 за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року включно у сумі 614,08 грн).

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають збитки від інфляції у загальній сумі 4090,78 грн.

В частині стягнення збитків від інфляції у сумі 334,75 грн слід відмовити у зв`язку з відсутністю правових підстав для їх нарахування.

Перевіривши розрахунки 3% річних суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтованими та арифметично вірними.

Відповідачем контррозрахунків суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача сум основного боргу, штрафу, пені, збитків від інфляції та 3% річних, тобто обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” (54002, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/26, код ЄДРПОУ 40618543) на користь Державного підприємства “Миколаївський морський торгівельний порт” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14, код ЄДРПОУ 01125608) 164019,35 грн борг по орендній платі, 4920,58 грн штрафу, 26843,09 грн пені, 4090,78 грн збитків від інфляції, 4345,73 грн - 3% річних та 3063,29 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя М.В. Мавродієва