Рішення № 93118385, 24.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 справа № 914/700/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Марінченко Р.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор Газу», м. Чернівці

до відповідача: Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Стрий, Львівська область

про стягнення заборгованості в розмірі 83 619, 53 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сектор Газу» подало на розгляд Господарського суду Львівської області позов до Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Стрий, Львівська область про стягнення заборгованості в розмірі 83 619,53 грн.

Ухвалою від 26.03.2020 року відкрито провадження по справі № 914/700/20 за правилом загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.04.2020 року. В підготовчому судовому засіданні 28.04.2020 року розгляд справи відкладено. Ухвалою від 28.09.2020 року розгляд справи призначено на 27.10.2020 року.

У підготовче судове засідання 27.10.2020 року позивач явку повноважного представника забезпечив. Відповідач не з`явився, однак за №30205/20 від 20.10.2020 року подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 27.10.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.11.2020 року.

Представником позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлений позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачем подано клопотання про можливість розгляду справи без його участі з врахуванням пояснень викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

22.08.2018 року між ТОВ «Сектор Газу», як постачальником, та Філією «Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця», як покупцем, виникли правовідносини з поставки діоксиду вуглецю, за якими у власність покупця без укладання письмової угоди на підставі видаткових накладних та товаротранспортних накладних був переданий товар - діоксид вуглецю, який Філією «Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця» отриманий та оплачений лише частково.

Станом на 30.01.2020 року, після останньої поставки 18.06.2019 року та на момент подання позову до суду, сума невиконаних грошових зобов`язань Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця» за поставленим позивачем діоксид вуглецю pf правовідносинами поставки, які виникли та існували з 22.08.2018 року по 18.06.2019 року складає 81 780, 00 гривень.

Видатковими та товаротранспортними накладними підтверджуються обставини щодо поставки позивачем товару та відповідно його прийняття Філією «Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця».

Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 року по 30.08.2019 року, який був підписаний Філією Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця» і направлений на адресу позивача в простому поштовому відправленні 30.01.2020 року підтверджуються обставини поставки за видатковими та товаротранспортними накладними і проведення часткової оплати за поставлений товар - діоксид вуглецю.

Згідно погодженого сторонами акту звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних від 11.06.2019 року та товаротранспортної накладної від 11.06.2019 року ТОВ «Сектор Газу» було поставлено Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця» діоксиду вуглецю 11000,00 кг на загальну суму 58 080,00 гривень, які були оплачені частково попереднім авансовим платежем філії від 04.06.2018 року. Залишок боргу за поставлений і неоплачений товар складає 7 860,00 гривень.

Згідно погодженого сторонами акту звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних від 18.06.2019 року та товаротранспортної накладної від 18.06.2019 року ТОВ «Сектор Газу» було поставлено Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця» діоксиду вуглецю 14000,00 кг. на загальну суму 73 920,00 гривень, які не були оплачені і залишок боргу за поставлений і неоплачений товар складає 73 920, 00 гривень.

За отриманий 11.06.2019 року товар - діоксид вуглецю в кількості 1488,636 кг вартістю

7 860, 00 гривень з 12.06.2019 року по теперішній час строк прострочення платежу складає 280 днів, а отже згідно окремо наведеного розрахунку сума боргу із врахуванням 3% річних становить – 8040,89 гривень.

За отриманий 18.06.2019 року товар - діоксид вуглецю в кількості 14000,00 кг вартістю 73 920, 00 гривень з 19.06.2019 року по теперішній час строк прострочення платежу складає 273 дні, а отже згідно окремо наведеного розрахунку сума боргу із врахуванням 3% річних становить - 75 578, 64 гривень.

Загальна сума заборгованості Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного

акціонерного товариства «Укрзалізниця» перед ТОВ «Сектор газу» за поставлений 11.06.2019 року та 18.06.2019 року товар складає за погодженим сторонами актом звірки взаємних розрахунків із врахуванням 3% річних 8 040,89 + 75 578,64 = 83 619,53 гривень, яка становить ціну позову.

З урахуванням викладеного просив задоволити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути 83 619,53 грн. заборгованості, 2102,00 грн. судового збору та 7000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Аргументи відповідача

Між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Українська залізниця», як покупцем та ТзОВ «Сектор Газу», як постачальником виникли без договірні зобов`язання на підставі первинних документів, строки оплати між сторонами не погоджувалися, а від так вимоги про

стягнення 3 % річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України стосуються лише договірних зобов`язань.

Відповідно ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається - якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач з посиланням на норми чинного законодавства заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано договору про правову допомогу та детального плану виконаних адвокатом робіт.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З 11.06.2019 року ТОВ «Сектор газу» було поставлено Філії Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця» за наступними видатковими накладними діоксиду вуглецю загальною вагою 15488,636 кг. на загальну суму 81 780, 00 гривень:

- 11.06.19 Видаткова накладна РН-0001539 на суму 9 504,00 грн.;

- 11.06.19 Видаткова накладна РН-0001540 на суму 1 056,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001604 на суму 9 504,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001605 на суму 9 504,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001606 на суму 9 504,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001607 на суму 9,504.00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001608 на суму 9 504,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001609 на суму 9 504,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001610 на суму 9 504,00 грн.;

- 18.06.19 Видаткова накладна РН-0001611 на суму 7 392,00 грн.

Відповідно до товаро – транспортної накладної від 11.06.2019 року ТОВ «Сектор Газу» було поставлено Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця» діоксиду вуглецю 11000,00 кг на загальну суму 58 080,00 гривень.

Відповідно до товаро – транспортної накладної від 18.06.2019 року ТОВ «Сектор Газу» було поставлено Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця» діоксиду вуглецю 14000, 00 кг. на загальну суму 73 920,00 гривень.

Відповідно до акту звірки за період з 01.01.2018 року по 30.08.2019 року, який підписаний сторонами, загальне сальдо становить 81 780,00 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія

особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 та ч. З ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки діоксиду вуглецю які підтверджуються видатковими накладними, товаро – транспортними накладними та Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.18 – 30.08.19, який підписаний обома сторонами, а заборгованість за ним становить 81 780,00 грн. Відповідач у своєму відзиві не заперечував проти суми основної заборгованості в розмірі 81 780,00 грн., однак просив відмовити стягнення 3 %: річних та витрат на правову допомогу.

Виходячи із приписів ст.202 ЦК України та ст. 181 ГК України , між сторонами було вчинено всі взаємоузгоджені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків за поставкою певного товару.

За характером вказаних правовідносин, які виникли, вбачається, що між сторонами фактично було укладено договір поставки, відповідно до ч. 2 ст. 638, 712 Цивільного кодексу

України та ст.181 Господарського кодексу України, у спрощений спосіб, шляхом передачі позивачем відповідачу - Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» ПрАТ «Укрзалізниця», товару та прийняття його останнім. Єдиний письмовий договір на поставку товару між сторонами не укладався.

Згідно з ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати

товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплатити

продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Підписання одержувачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Приймаючи до уваги, що строк оплати отриманого товару по вищевказаних накладних сторонами визначено не було і накладні є первинними обліковими документами, які є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, тому, відповідно до частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, перебіг строку виконання грошового зобов`язання по спірних накладних починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового

зобов`язання у вигляді нарахування на суму боргу 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов' язання.

Суд вважає правомірним нарахування позивачем 3 % річних та провівши перерахунок встановив, що задоволенню підлягає сума основного боргу та 3 % річних в розмірі 83 618, 12 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представлено платіжне доручення №103 від 17 березня 2020 року, однак таке не є належним підтвердженням понесених витрат на правову допомогу в розумінні ст.123 та ст. 126 ГПК України. Суд позбавлений можливості дослідити факт укладення та зміст договору між позивачем та адвокатом , також відсутній детальний опис виконаних робіт (наданих послуг). Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн., через їх необґрунтованість достатніми доказами. Крім того, Позивачем подано клопотання в порядку ст. 244 ГПК України, про те, що в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення на адресу суду буде подано додаткові докази понесення витрат на правову допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Виходячи із вищевикладеного керуючись ст.ст. 13,74,76,77,78,86,129,236-241,327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця», (ЄДРПОУ 40075815, м. Київ, вул. Тверська, 5, 03680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор Газу» (ЄДРПОУ 34519139, м. Чернівці, вул. Коломийська, 9Б, 58007), в рахунок виконання господарських зобов`язань Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, м. Київ, вул. Тверська, 5, 82405), основну заборгованість в розмірі 81 780,00 грн., 3% річних 1838,12 грн. та судовий в розмірі 2102,00.

3. В решті позовних вимог відмовити

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.11.2020 року.

Суддя З.В. Горецька