Рішення № 93118347, 26.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 справа № 914/77/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Банзули М.С.,

розглянувши матеріали позовної заяви: Галицької митниці Держмитслужби, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Гамелія”, м.Львів

про стягнення 485 778,27 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Судом роз`яснено зміст ст.ст. 35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

11.01.2019р. на адресу господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської митниці ДФС до відповідача Приватного підприємства “Гамелія” про стягнення 485 778,27 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 30.01.2019 р.

Ухвалою суду від 30.01.2019 р. підготовче судове засідання відкладено на 27.02.2019 р.

Ухвалою суду від 27.02.2019 р. підготовче судове засідання відкладено на 13.03.2019 р.

Ухвалою суду від 13.03.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/77/19 на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 03.04.2019 р.

Ухвалою суду від 03.04.2019 р. підготовче судове засідання у справі відкладено на 11.04.2019 р.

Ухвалою суду від 11.04.2019 р. підготовче судове засідання у справі відкладено на 15.04.2019 р.

Ухвалою суду від 15.04.2019 р. клопотання Львівської митниці ДФС від 15.04.2019р. за вх.№1042/19 про зупинення провадження у справі – задоволено, зупинено провадження у справі №914/77/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за №914/118/19 у зв`язку з тим, що дана справа 914/77/19 та справа за № 914/118/19 пов`язані предметом доказування, та те що у справі №914/118/19 призначено проведення експертизи на вирішення якої поставлено ряд питань, відповіді на які нададуть можливість з`ясувати обставини, що мають значення для даної справи, та з метою ненарощування витрат для сторін пов`язаних з проведенням ще однієї експертизи, предметом якої буде дослідження таке ж коло питань.

Ухвалою суду від 04.09.2020 р. провадження у справі № 914/77/19 поновлено та розгляд справи призначено на 13.10.2020 р.

Ухвалою суду від 13.10.2020 р. підготовче судове засідання у справі відкладено на 27.10.2020 р.

Ухвалою суду від 27.10.2020 р. клопотання Галицької митниці Держмитслужби про заміну сторони у справі від 20.10.2020 за вх.№2683/20 судом задоволено. Замінено Львівську митницю ДФС на її правонаступника – Галицьку митницю Держмитслужби (79000, м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 43348711). Також судом ухвалою суду від 27.10.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2020 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Львівською митницею та ПП “Гамелія” укладено договори відповідального зберігання від 09.02.2010 № 30, від 03.02.2012 № 24, від 08.02.2013 № 28, від 02.02.2015 № 92. На підставі вказаних договорів Львівською митницею передано ПП “Гамелія” майно, яке зазначено у таблиці позовної заяви (том 1, а.с. 6-7). Згідно з п.п. 2.1.3 п. 2.1 договору відповідального зберігання № 30 від 09.02.2010 ПП “Гамелія” зобов`язане нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Львівської митниці, переданого на зберігання ПП “Гамелія”, у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Львівської митниці та до моменту його повернення Львівській митниці. Відповідно до п.п. 3.1.3. п. 3.1 Договорів відповідального зберігання № 24 від 03.02.2012, № 28 від 08.02.2013 та № 92 від 02.02.2015 ПП “Гамелія” зобов`язане нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Львівської митниці, переданого на зберігання ПП “Гамелія”, у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Львівської митниці та до моменту його повернення Львівській митниці. На підставі наказу Львівської митниці ДФС від 31.05.2018 №273 «Про проведення піврічної інвентаризації» (із змінами), проведено піврічну інвентаризацію. На підставі договору №301 від 03.07.2018 до участі в проведенні інвентаризації залучено експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Під час проведення піврічної інвентаризації комісією та експертом виявлено нестачу майна частини майна та встановлено, що майно (товари), яке передано ПП “Гамелія” відповідно до вищенаведених договорів, зберігається у неналежних умовах та перебуває у не придатному для подальшої експлуатації/використання за призначенням стані. Згідно даних бухгалтерського обліку вартість майна становить 150 197,16 грн. Відповідно до п.110 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891, стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках: даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку. У цьому разі оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошходженого майна визначеної станом на останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом. На підставі договору №133 від 23.02.2018 експертом Львівської торгово- промислової палати вартість майна проіндексована і згідно висновку експерта № 19-09/1234 від 18.12.2018р. становить 485 778,27 гривень.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що дійсно, між ПП “Гамелія” (зберігач) та Львівською митницею (поклажодавець) укладено договори відповідального зберігання №№ 30, 24, 28 та 92. На виконання умов договорів Львівською митницею неодноразово передавалось, а ПП “Гамелія” приймалось на зберігання майно. Як вбачається з списку наданого позивачем 14 пунктів товару, згідно наданих митницею даних, передано в 2010 році. Проте, в матеріалах справи відсутні документи, а саме акти прийому-передачі, які підтверджували б передання даного товару та зокрема передання його саме в 2010 році. Як зазначає відповідач, якщо взяти до уваги бездоказові дані надані позивачем то вбачається, що дане майно передано на виконання договору №30 від 09.02.2010 року. Відповідно до даного Договору Львівська митниця (поклажодавець) передає, а ПП “Гамелія” (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору вантаж, згідно Акту прийому-передачі. Відповідно до п. 2.1.1. даного Договору Зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання. В пункті 3.1.2. Договору передбачено, що поклажодавець зобов`язаний забрати у зберігача майно до закінчення строку цього Договору. Згідно з ст.938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Відповідно до ст. 938 ЦК України поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Як вказує відповідач, абсурдним виглядає твердження, що металобрухт перебуває у непридатному стані, оскільки даний матеріал навіть теоретично не може бути непридатним. У зв`язку з чим відповідач вважає, що твердження позивача про начебто знищене майно є надуманими, а дії Львівської митниці більше схожі на те, що позивач намагається позбутись не потрібного їй майна, та перекласти усю відповідальність за дане майно на відповідача, та головне ухилитись від відшкодування збитків завданих ПП “Гамелія”, внаслідок невиконання своїх договірних зобов`язань, саме Львівською митницею ДФС. Слід звернути увагу, що протягом усіх цих років позивачем не оплачувалося жодної плати за зберігання та жодного разу не відшкодовувалось витрат по зберіганню вказаного майна.

Крім того, відповідач посилається на те, що вимоги позивача є безпідставними з огляду і на інші обставини, зокрема, в Постановах Верховного суду від 06.07.2018 року у справі 911/2731/17 (№ рішення в ЄДРСР 75189413) та від 28.08.2018 року у справі № 913/155/17 (№ рішення в ЄДРСР 76184407) визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки – це грошове вираження шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає. Отже, як зазначає відповідач, в даному випадку при розгляді даної справи слід з`ясувати чи існували вищевказані умови відповідальності для відшкодування збитків. Як було вказано вище, жодних зобов`язань у ПП “Гамелія” на момент 2018 року по збереженню вказаного позивачем майна не було, оскільки Договори припинили свою дію, а отже відсутня протиправна поведінка, що полягає у невиконанні чи неналежному виконанні своїх зобов`язань перед Львівською митницею ДФС. Таким чином, в даному випадку відсутні три із загальних умов відповідальності, а саме відсутня протиправна поведінка відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою та відсутня вина відповідача, що виключає згідно висновків Верховного суду можливість відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди.

Заяви і клопотання сторін.

29.01.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву за вх. № 3877/19.

25.02.2019 позивач подав відповідь на відзив з додатками за вх. №7851/19.

12.03.2019 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив за вх.№10623/19.

28.03.2019 позивач подав пояснення за вх. №13240/19 та клопотання про долучення документів за вх. №13241/19.

03.04.2020 відповідач подав клопотання про долучення доказів з додатком за вх. №13937/19.

15.04.2020 позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі за вх.№1042/19.

04.09.2020 позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі за вх. № 25933/20.

20.10.2020 позивач подав клопотання про заміну сторони з додатками за вх. №2683/20.

Обставини справи.

Між Львівською митницею ДФС (позивачем) та Приватним підприємством “Гамелія” (відповідачем) укладено договори відповідального зберігання від 09.02.2010 №30, від 03.02.2012 №24, від 08.02.2013 №28, від 02.02.2015 №92.

В межах вказаних договорів позивачем передано відповідачу майно в кількості 18 позицій на загальну суму 485 778,27 грн, відповідно до переліку, який відображено в таблиці. (а.с.6-7 Том 1).

Відповідно до умов укладених договорів, в порядку та на умовах, визначених договорами, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору майно, що передається згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

До позовної заяви долучено копії актів прийому-передачі товарів (предметів) на відповідальне зберігання.

Згідно з п.п. 2.1.3. п. 2.1. Договору відповідального зберігання №30 від 09.02.2010 ПП «Гамелія» зобов`язане нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Львівської митниці, переданого на зберігання ПП «Гамелія», у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Львівської митниці та до моменту його повернення Львівській митниці.

Відповідно до п.п. 3.1.3. п. 3.1. Договорів відповідального зберігання №24 від 03.02.2012, № 28 від 08.02.2013 та № 92 від 02.02.2015 ПП «Гамелія» зобов`язане нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Львівської митниці, переданого на зберігання ПП «Гамелія», у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Львівської митниці та до моменту його повернення Львівській митниці.

На підставі наказу Львівської митниці ДФС від 31.05.2018 №273 «Про проведення піврічної інвентаризації» (із змінами), проведено піврічну інвентаризацію. На підставі договору №301 від 03.07.2018 до участі в проведенні інвентаризації було залучено експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Під час проведення піврічної інвентаризації комісією та експертом виявлено нестачу майна частини майна та встановлено, що майно (товари) , яке передано ПП «Гамелія» відповідно до вищенаведених договорів, зберігається у неналежних умовах та перебуває у не придатному для подальшої експлуатації/використання за призначенням стані. Згідно даних бухгалтерського обліку вартістість майна становить 150 197,16 грн.

На підставі договору №133 від 23.02.2018 експертом Львівської торгово-промислової палати вартість майна проіндексована і згідно висновку експерта №19-09/1234 від 18.12.2018р. становить 485 778,27 грн.

Враховуючи наведене, посилаючись на положення глави 66, ч.1 ст.936, ч.1 ст.949, ч.1 ст.951 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого майна, переданого за укладеним договорами відповідального зберігання від 09.02.2010 №30, від 03.02.2012 №24, від 08.02.2013 №28, від 02.02.2015 №92 на суму 485 778,27 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Матеріалами справи підтверджено, що майно, перелік якого наведено в інвентаризаційних описах, дійсно передано позивачем та прийнято відповідачем на відповідальне зберігання.

Відповідач у відзиві посилається на те, що закінчився строк укладених договорів зберігання, тому на момент проведення піврічної інвентаризації у 2018 році ПП «Гамелія» не несло та не несе жодної відповідальності за зберігання даного майна.

Відповідно до п.7.6 договору відповідального зберігання від 03.02.2012 №24 договір пролонгується ще на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не поставить вимогу про його розірвання. У разі такої вимоги договір повинен бути розірваний в безумовному порядку.

Згідно з п.6.6 договору відповідального зберігання від 27.01.2011 №25 якщо за один місяць договір пролонгується ще на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не поставить вимогу про його розірвання. У разі такої вимоги договір повинен бути розірваний в безумовному порядку.

Пунктом.7.6 договору відповідального зберігання від 08.02.2013 №28 договір пролонгується ще на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не поставить вимогу про його розірвання. У разі такої вимоги договір повинен бути розірваний в безумовному порядку.

Відповідно до п.7.6 договору відповідального зберігання від 02.02.2015 №92 договір пролонгується ще на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не поставить вимогу про його розірвання. У разі такої вимоги договір повинен бути розірваний в безумовному порядку.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання договорів зберігання, укладених між ПП «Гамелія» та Львівською митницею ДФС, відсутні докази того, що відповідач, як зберігач майна, звертався до позивача про його повернення до моменту проведення інвентаризації, не відмовився від договору зберігання, у зв`язку з погіршенням чи знищенням останнього, тощо.

Відповідно до умов договорів про відповідальність сторін зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передавання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються зберігачем: - у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості, - у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилась її вартість.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата збитків.

Відповідно до п.110 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:

- відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку;

- неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування;

- завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

У разі неможливості проведення незалежної оцінки збитків у випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом. У разі коли відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств; територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб`єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб`єктів господарювання), який за дорученням суб`єкта управління майном такого підприємства (суб`єкта) за наявності позитивного висновку рецензента акта оцінки затверджується керівником підприємства (суб`єкта) або уповноваженою ним особою. Чинність акта оцінки збитків установлюється суб`єктом управління майном, що затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.

До матеріалів справи долучено копії протоколу інвентаризаційної комісії від 30.07.2018, в якому зазначено, що комісія за результатами проведення інвентаризації, враховуючи висновки експертів Львівського НДІ судових експертиз, встановила, що на складах підприємства зберігається майно митниці, яке втратило товарний вигляд та придатність до подальшого використання за призначенням і фактично є “мотлох”, який потребує додаткових витрат для утилізації. Виявлені розбіжності між фактичною наявністю переданого митницею на зберігання та в реалізацію майна ПП “Гамелія”.

Комісія також пропонувала позивачу враховуючи ст. 951 ЦК України і те, що непридатність майна митниці стала можливою у зв`язку з неналежним його зберіганням, відмовитися від повернення майна та вимагали у відповідача відшкодування його вартості у встановленому порядку.

В Протоколі інвентаризації від 30.07.2018 р., зокрема, зазначено, що під час інвентаризації комісією встановлено, що митницею зберігачеві передано на розукомплектування 170 транспортних засобів, з них, на даний момент, 83 транспортних засоби, згідно з бухгалтерським обліком митниці, обліковуються як нерозукомплектовані. Фактично дані транспортні засоби розукомплектовані зберігачем, однак, розукомплектовані частини цих транспортних засобів не були передані на склад митниці і не обліковані нею, доказів розукомплектування виконавцем не надано.

Загальна вартість 83 транспортних засобів, котрі, згідно з бухгалтерським обліком Львівської митниці ДФС, обліковуються як нерозукомплектовані, становить 2 485 985,01 грн.

Під час інвентаризації майна, переданого на зберігання та реалізацію, (далі - майно) Львівської митниці ДФС (далі - митниця) на складах відповідального зберігання і реалізації ПП «Гамелія» (м. Львів, вул. П.Тичини, 11/112, код ЄДРПОУ 30919389) встановлено наступне: 1. Майно, передане в реалізацію ПП «Гамелія» (далі - зберігач), зберігається за адресами: - вул. Вокзальна 4, с. Малехів, Жовківського р-н., Львівської області, закрите складське приміщення (товари широкого вжитку) та на відкритих площадках (розукомплектовані транспортні засоби та комплектуючі до них, автомобільні шини, колеса та військове майно, тощо) - с. Гряда, Жовківського р-н.. Львівської області, закрите складське приміщення (автомобільні шини та колеса). Відкриті площадки, на яких зберігаються розукомплектовані транспортні засоби та комплектуючі до них (двері та капоти знаходяться на даху складського приміщення під відкритим небом), шини, товари широкого вжитку та військове майно заросли чагарником та деревами. Доступ до таких майданчиків нічим не обмежений. Вказане майно розміщене на ґрунті та піддається впливу атмосферних опадів (дощ, сніг), котрі створюють корозію та інші негативні явища, в наслідок чого наступила втрата їх товарного вигляду. Передане майно митниці, зберігається з майном, яке митниці не належить.

Зберігач, не дотримується вимог Постанови Кабінету міністрів України від 25.08.1998 р. № 1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним» та укладеного Договору «Про реалізацію майна» від 07.03.2017 р. № 130 в частині обліку та зберігання майна. Зберігачем не забезпечується в повному обсязі прикріплення до переданого митницею майна ярликів з відомостями про майно (найменування первинного документа про прийняття на склад, його номер, дата складання, найменування майна, кількість, вага, номер Акту, відповідальний за зберігання відповідно до Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.12 р. № 627).

Наявні на складах зберігача шини та колісні диски мають значні пошкодження та не придатні для подальшої експлуатації (наявні порізи, дірки, відсутність протектора, частини шини тощо) та не підлягають відновленню.

Фактично дані транспортні засоби були розукомплектовані зберігачем, однак, розукомплектовані частини цих транспортних засобів не були передані на склад митниці і не обліковані нею. Інвентаризаційною комісією було звірено VІN коди виявлених кузовів транспортних засобів. Зважування товарів широкого вжитку, кузовів та розукомплектованих частин транспортних засобів комісією не проводилось через відсутність будь-якої ваги на складі «Зберігача». Загальна вартість 83 транспортних засобів, котрі, згідно з бухгалтерським обліком Львівської митниці ДФС, обліковуються як не розукомплектовані, становить 2 485 985,01 грн. Щодо запчастин розукомплектованих транспортних засобів, встановити їх приналежність до вказаних в акті інвентаризації транспортних засобів є не можливим, через те, що зберігачем вони зберігаються по групах запчастин (двигуни, двері, фари, капоти, тощо) і не всі з них мають належні ярлики.

В процесі інвентаризації виникла потреба у спеціальних знаннях щодо ідентифікації, оцінки стану майна, переданого митницею на зберігання та реалізацію. У зв`язку з цим, Львівською митницею залучено експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертного товарознавчого дослідження з питання стану, оцінки та придатності для подальшого використання за призначенням майна (товарів), що знаходяться на зберіганні у ПП «Гамелія».

Результати досліджень майна закріплені висновками експертів №№ 3516 та 3525 від 24.07.2018 р., № 3526 від 25.07.2018 р., згідно яких майно (товари), що знаходяться на зберіганні у ПП «Гамелія», а саме: одяг, взуття, електропобутові товари, прилади, обладнання, шини та колеса зберігаються у неналежних умовах, мають вартість вторинної сировини та перебувають у непридатному для подальшого використання за призначенням стані.

Одночасно частини розукомплектованих автотранспортних засобів, а саме: скло, бампери, сидіння, паливні баки, випускні системи «глушник», двигуни та коробки передач, передні фари та задні ліхтарі, балки та важелі підвіски комплекти зчеплення, карданні вали, радіатори систем охолодження, панелі приладів, стійки в зборі, рульові колонки, стартери та генератори, підйомники, двері, капоти, кришки багажників, рами також зберігаються у неналежних умовах та перебувають у стані непридатному для подальшого використання за призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 951 ЦК України, якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

За результатами інвентаризації позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 485 778,27 грн вартості втраченого та пошкодженого майна.

До матеріалів справи долучено копії висновку експерта №3516 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.07.2018 р., в якому зазначено, що майно (товари), що знаходяться на зберіганні у ПП «Гамелія», за адресою: Львівська обл., Жовківський район, с.Малехів, вул. Вокзальна, 4, зберігається у неналежних умовах та перебуває у не придатному для подальшої експлуатації/використання за призначенням стані, тому доцільно провести їх утилізацію та /або піддати переробці. Вартість майна фактично становить вартість вторинної сировини, в окремих випадках необхідні додаткові витрати для його утилізації.

Також, долучено копію висновку експерта №3526 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.07.2018, в якому вказано, що представлені на огляд об`єкти дослідження, що знаходиться на зберіганні у ПП «Гамелія», зі адресою: Львівська обл. Жовківський р-н., с.Малехів, вул. Вокзальна 4, та частина випускних систем та бамперів до автомобілів, шо зберігалась у с. Гряда, Жовківського району, Львівської області, зберігаються у неналежних умовах та перебувають у не придатному для подальшого використання за призначенням стані, і потребують утилізації, переробки тощо. Вартість представлених непридатних до подальшого використання за призначенням об`єктів дослідження із технічної точки зору може дорівнювати вартості вторинної сирови ни, і може бути остаточно визначена після їх зважування, сортування. Встановити стан та придатність до подальшого використання не представлених об`єктів дослідження не видається можливим.

Між позивачем та Львівською торгово-промисловою палатою укладено договір №133 від 23.02.2018, відповідно до якого, експертом Львівської торгово-промислової палати вартість майна проіндексована і згідно з висновком експерта №19-09/1234 від 18.12.2018 становить 485 778,27 грн. Копію вказаного висновку з додатками долучено до матеріалів справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7 286,67 грн, який відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, оскільки позивач та відповідач в судове засідання 18.11.2020 не з`явилися, рішення складено та підписано 26.11.2020.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Гамелія” (79068, м. Львів, вул. П.Тичини, 11/112; код ЄДРПОУ 30919389) на користь Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43348711) 485 778,27 грн заборгованості та 7 286,67 грн судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 26.11.2020.

Суддя Л.З. Чорній