Рішення № 93118139, 26.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/14186/20Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін Х»

про стягнення 137 677, 55 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін Х» про стягнення 137 677, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» посилається на те, що ним поставлено відповідачу теплову енергію, за яку останній не вносив плату.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена у встановленому порядку. Відповідач ухвалу суду не отримав.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Крім того, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи до суду не надходило.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» (Кредитор/Постачальник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (новий кредитор/Позивач) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії Позивач має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1, сплати заборгованостей, право вимоги яких відступлене за цим договором.

Відповідно до пункту 1135 Додатку № 1 Договору цесії № 601-18 позивач набув право вимоги заборгованості за спожиту до 01.05.2018 відповідачем теплову енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 54 046,11 грн.

Також, 11.10.2018 між Кредитором та Новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії позивач має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та Додатку № 2, сплати заборгованостей, прав вимоги до яких відступлене за цим договором.

Відповідно до пункту 200605 Додатку № 2 до Договору цесії № 602-18 Позивач набув право вимоги заборгованості за надані до 01.05.2018 Хостелу «Гагарін» послуги з гарячого водопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_2 у розмірі 66 726, 34 грн.

За вказаними договорами, позивач прийняв право вимоги з відповідача заборгованості за спожиту до 01.05.2018 теплову енергію у розмірі 54 046, 11 грн і за надані до 01.05.2018 послуги з гарячого водопостачання у розмірі 66 726, 34 грн та прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавство додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 3.1.1. Договорів цесії сторони підтверджують, що на дату підписання додатків до договорів за актами прийому-передачі кредитор передав новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та/або будь-яка первина документація яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладені Договорів не прийняті, акти звіряння розрахунків).

Позивач зазначає, що на дату укладання Договорів цесії № 601-18 та № 602-18 від 11.10.2018 письмові договори між постачальником та Відповідачем не укладались.

Відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16).

За твердженням позивача, постачальник належним чином здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11, що підтверджується корінцями нарядів на включення та відключення вказаного будинку в період опалювального сезону 2016-2018 років.

Згідно п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач вказує, що відповідач не розрахувався за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 137 677, 55 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст 77 ГПК України).

Позивач в якості доказів на підтвердження своїх позовних вимог надав суду:

- по договору цесії № 601-18: Довідку про стан розрахунків за теплову енергію, поставлену за період діяльності АТ «К.Енерго» (до 01.05.2018) до нежитлового приміщення ТОВ «Гагарін Х», акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2020, рахунок-фактуру № 1532802-01/2018-10 від 31.03.2020, облікову картку за 12.2017 - 04.2018;

- по договору цесії № 602-18: розрахунок заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період 05.2017 - 03.2020, акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період 05.2017 - 03.2020, рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) № 153280210520101/04/2018/1 від 30.03.2020.

На підтвердження постачання відповідачу теплової енергії позивач надав корінці нарядів від 04.04.2016 № 1168, від 12.10.2016 № 1219, від 04.2017 № 273, від 17.10.2017 № 321, від 04.2018 № 2202, від 19.10.2018 № 362, від 04.04.2019 № 1372 та від 25.10.2019 № 1578.

Позивач в позовній заяві зазначив, що наданий ним обсяг доказів достатній для прийняття судового рішення і не вимагає залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребування нових доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суду зазначає, що Довідка про стан розрахунків за теплову енергію, поставлену за період діяльності АТ «К.Енерго» (до 01.05.2018) до нежитлового приміщення ТОВ «Гагарін Х», рахунок-фактура № 1532802-01/2018-10 від 31.03.2020, облікова картка за 12.2017 - 04.2018, а також розрахунок заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період 05.2017 - 03.2020, рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) № 153280210520101/04/2018/1 від 30.03.2020 складені позивачем, які не доводять беззаперечного боргу відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію.

Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2020 та Акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період 05.2017 - 03.2020 складені та підписані лише позивачем, відповідачем Акти не підписані.

Позивач в позовній заяві зазначає, що постачання теплової енергії відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, 11 підтверджується корінцями нарядів від 04.04.2016 № 1168, від 12.10.2016 № 1219, від 04.2017 № 273, від 17.10.2017 № 321, від 04.2018 № 2202, від 19.10.2018 № 362, від 04.04.2019 № 1372 та від 25.10.2019 № 1578, які підписані представником житлового будинку ТОВ ЖКГ «Геолог».

Дослідивши вказані корінці нарядів Господарський суд зазначає, що з їх змісту не зрозуміло хто саме підписав вказані корінці нарядів, а також не вбачається та не підтверджується доказами факт споживання саме відповідачем теплової енергії за адресою: м. Київ вул. Первомайського Леоніда, 11.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу рахунку-фактури № 1532802-01/2018-10 від 31.03.2020, облікової картки за 12.2017 - 04.2018, Акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2020, рахунку на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) № 153280210520101/04/2018/1 від 30.03.2020, Акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період 05.2017 - 03.2020 та корінців нарядів на які позивач посилається як доказ отримання відповідачем теплової енергії.

Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача про сплату боргу за поставлену теплову енергію у порядку ст. 530 ЦК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва