Вирок № 93114649, 20.11.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/9946/19

1-КП/415/583/20

ВИРОК

Іменем України

20.11.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240002146 від 18 листопада 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Озерне міста Амурзет Октябрьского району Хабаровського краю, РФ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 20 грудня 2002 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.289 ч.3, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 22 серпня 2003 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.1, ст.71 КК України до 5 років 01 місяця позбавлення волі, 10 листопада 2008 року Лисичанським міським судом за ст.198, ст.71 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 16 серпня 2012 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 11 вересня 2012 Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.198, ст.70 ч.1, ст.70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, 31 липня 2015 року Лисичанським міським судом за ст.260 ч.2, ст.263 ч.1, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 4 років 01 місяця позбавлення волі, 08 лютого 2018 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України до 05 місяців арешту, 04 вересня 2019 року Лисичанським міським судом за ст.125 ч.2, ст.129 ч.1, ст.185 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 06 місяців арешту, 18 листопада 2019 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Нескородової Г.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

21 жовтня 2019 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2 , по вулиці Севастопольській, 5/11, міста Лисичанська, та, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), отримавши, під приводом термінового здійснення телефонного дзвінка, від останнього - мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-E1200i», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1232-188е від 21 листопада 2019 року, 233 гривні, і, заздалегідь маючи намір не виконувати обумовлені зобов`язання з повернення гаджету, з корисливих мотивів, повторно, заволодів зазначеним майном, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України, а саме, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 , зокрема, - мобільним телефоном марки «Samsung», зайшовши тимчасово до квартири за місцем мешкання останнього, по АДРЕСА_3 , та, скориставшись певною довірою з боку потерпілого ОСОБА_2 , і, відповідно, отримавши телефон, під приводом термінового здійснення телефонного дзвінка з приводу працевлаштування, наприкінці жовтня 2019 року, у денний час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, - суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно, - доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.190 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації - характеризується позитивно (а.с.27), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.59-61), добровільне відшкодування завданих збитків (а.с.49), наявність ряду хронічних захворювань.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак яке - є умисними, крім того - вчиненим з корисливим мотивом, невдовзі після звільнення з місць ув`язнення, де обвинувачений відбував покарання у виді арешту за попереднім вироком суду за вчинення умисних кримінальних правопорушень, в тому числі, і за аналогічних обставин, - суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.190 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який - не працює, однак, - має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, повне відшкодування останньої та думку потерпілого ОСОБА_2 - у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд, - оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, - вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України, викладене в даному вироці, до постановлення вироку Попаснянського районного суду від 18 листопада 2019 року (а.с.36-39), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати у справі - у сумі 628 гривень 04 копійки (а.с.43), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1232-188е від 21 листопада 2019 року (а.с.44-47), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 - не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-E1200i», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.48,49), - підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, покаранням, призначеним за вироком Попаснянського районного суду від 18 листопада 2019 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави: (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300) - 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1232-188е від 21 листопада 2019 року.

Речовий доказ у справі: мобільний телефон марки «Samsung», модель «GT-E1200i», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 , - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: